Корреспондент: Полювання за привидами. Археологи знайшли усипальниці найвидатніших діячів минулого

Слідом за гробницями Ісуса Христа і великого китайського полководця Цао Цао археологи знайшли усипальницю Олександра Македонського, пише Олексій Бондарев у №46 журналу Корреспондент від 25 листопада 2011 року.

Харрісон Форд нещодавно заявив, що якщо його старі друзі Джордж Лукас і Стівен Спілберг захочуть зняти ще один фільм із серії про Індіану Джонса, їм доведеться зробити так, щоб у фіналі героя вбили. Форд зізнався, що втомився від ролі, яка принесла йому левову частку популярності і більше не хоче грати Джонса.

Проте прибирати з екранів видатного кіноархеолога всіх часів зараз було б нелогічно. Світова археологія переживає неабиякий підйом, починаючи з 2000 року було зроблено чимало цікавих відкриттів, а в останні рік-два стрічки новин взагалі були переповнені вістями з полів. Особливо у справі пошуку гробниць – улюбленої категорії об'єктів Індіани Джонса.

Археологи досягли успіху в різних частинах світу – були знайдені гробниця легендарного китайського полководця Цао Цао, отримані свідчення справжності виявленої раніше усипальниці Ісуса Христа в Єрусалимі, знайдена найдавніша гробниця загадкових етрусків в Італії.

Осінь 2011 року цілком може увійти в історію археології як час, коли світ нарешті дізнався, де був похований великий завойовник античності Олександр Македонський

Осінь 2011 року цілком може увійти в історію археології як час, коли світ нарешті дізнався, де був похований великий завойовник античності Олександр Македонський.

Чутки про те, що група дослідників знайшла артефакт незвичайної цінності на грецькому острові Тасос, почали поширюватися ще влітку. Але офіційного оголошення про знахідку довелося чекати до осені. У листопаді грецька преса з посиланням на джерела в міністерстві культури і туризму Греції поширила інформацію про те, що на Тасосі виявлена ​​гробниця Олександра Великого (так в Європі прийнято називати македонського царя).

Достовірність знахідки поки що не підтверджена, розкопки тільки розпочато, подробиці невідомі, а керівники дослідження ухиляються від прямих відповідей. Хоча деякі сторонні спостерігачі схильні припускати, що все може виявитися правдою.

На думку незалежного дослідника Ніколаоса Кумардзіса, який особисто побував на Тасосі, бачив розкопки і розмовляв з археологами, це може бути просто невідомим похованням епохи античності. Але, можливо, це і усипальниця Олександра, допускає Кумардзіс. Про це свідчать розміри знахідки – кому ще, крім великого царя, стали б будувати таку масштабну гробницю, задається питанням дослідник.

Випадкова знахідка

Грецькі "Індіани Джонс" поки що не поспішають викупатися в променях слави. Історія стала відома лише завдяки зусиллям Кумардзіса, який опублікував її зі слів Георга Кофтереліса, єдиного з п'яти учасників експедиції, хто дозволив оприлюднити своє ім'я.

За словами Кофтереліса, офіцера грецького торгового флоту, він приїжджав на Тасос в північній частині Егейського моря щороку протягом тривалого часу, щоб відпочити в проміжках між рейсами.

Одного разу, ще в кінці 1990-х, в ході однієї з прогулянок безлюдною частиною острова Кофтереліс помітив шматок скелі, що висів під незвичайним кутом. "Начебто ось-ось впаде, – згадує грек. – Природним чином в природі таких конструкцій не виникає".

У 2000 році Кофтереліс приїхав на острів зі своїм другом, археологом-аматором, який якимось чином дізнався про існування на Тасосі двох дивних покажчиків на скелях, схожих на хрести. При найближчому розгляді виявилося, що помічена Кофтерелісом загадкова скеля явно штучного походження і розташована вона якраз між двома таємничими позначками, також явно зробленими давним-давно рукою людини.

"Збіг здавався занадто неймовірним, – розповідає Кофтереліс. – І ми вирішили розпочати пошуки в цьому місці". Це було в жовтні 2000 року. Тоді Кофтереліс і четверо його друзів, які брали участь в проекті, ще не підозрювали, що саме вони можуть знайти. У кращому випадку вони розраховували виявити якусь скарбницю.

Більше десяти років пішло на те, щоб відшукати вхід у величезну усипальницю, яка з першого погляду здалася чимось більш значущим, ніж звичайна схованка із золотом.

Початківці "Джонси" спробували розгойдати загадкову скелю з допомогою тросів і лебідок. Переконавшись у марності спроб, вони почали рити під неї підкоп.

Підкоп виявився складним завданням через скелю, яка лежала нижче першої. Щоб обійти її, ентузіастам знадобилося 3,5 роки. Кофтереліс згадує, що вони вирішили не зупинятися після того, як побачили на скелі малюнок собаки, виконаний людською рукою.

У наступні роки археологи-аматори примудрилися обійти всі кам'яні перепони і дістатися до шару ґрунту, який закриває вхід у печеру. Попутно Кофтереліс і його колеги відправили зразок ґрунту в хімічну лабораторію в один з грецьких університетів. Там з'ясували, що це глина дуже рідкісного зразка, яка в наш час майже ніде не зустрічається.

У 2004 році друзі зрозуміли, що натрапили на щось дійсно значиме і відправили заявку в археологічну комісію при міністерство культури Греції. У 2005 році було отримано дозвіл на подальші розкопки, крім того, Кофтерелісу і його друзям вдалося знайти спонсора, що дозволило змінити лопати на бульдозери.

Найголовніше, що дослідникам вдалося з'ясувати за ці роки: по-перше, гробниця занадто велика, щоб належати простій людині, по-друге, її можна датувати епохою
Олександра Великого

Проте на наступні роботи знадобилося ще шість років, і процес, як і раніше, далекий від завершення. Найголовніше, що дослідникам вдалося з'ясувати за ці роки: по-перше, гробниця занадто велика, щоб належати простій людині, по-друге, її можна датувати епохою Олександра Великого.

Кумардзіс вважає, що усипальниця цілком могла належати Олександру, творцеві першої світової держави в історії людства.

Гробниця Ісуса

Якщо гробниця Олександра Великого і справді знайдена, то це, безумовно, одне з найбільших відкриттів в історії археології. Але в будь-якому випадку, це буде № 2 в умовному рейтингу найбільш знаменитих гробниць. Тому що перша позиція в топі, поза всяких сумнівів, зарезервована для гробниці Ісуса Христа.

Якби гробниця Ісуса була знайдена, це могло б істотно вплинути на долю сучасного християнства, адже згідно з Новим завітом Ісус воскрес і вознісся на небеса.

Тому пошуки гробниці Спасителя протягом останніх кількох століть перетворилися на справжню битву за чистоту віри.

Нещодавнє відкриття схиляє чашу терезів на користь атеїстів. Якщо, звичайно, повірити відомому голлівудському режисеру Джеймсу Камерону. Автор таких культових картин, як Термінатор, Чужі, Титанік і Аватар, доклав руку до документального фільму про гробницю Ісуса Христа в Єрусалимі.

На надгробній плиті викарбувані відбитки ступень похованого. При детальному огляді дослідники виявили на ступнях рубці, розташування яких збігається з рубцями на Туринській плащаниці (ліва ступня Ісуса була прибита поверх правої).

Саму гробницю знайшли досить давно. У 1980 році в єрусалимському районі Східний Талпіот велося будівництво нового житлового комплексу. У ході робіт будівельники виявили склеп з десятьма вапняними трунами. Шість з них були помічені надписами, що містять імена: Марія, Матвій, Ієшуа, Марія, Іофа, Іуда та Марія Магдалина.

Кемерон, спираючись на дослідження, проведені групою американських учених, заявляє, що це могила Ісуса і його сім'ї. У документальному фільмі Втрачена могила Ісуса, який продюсував Кемерон, стверджується, що на користь цієї гіпотези свідчить цілий ряд лінгвістичних і статистичних досліджень.

Офіційна церква була обурена "знахідкою" Кемерона, а багато скептиків назвали висновки, зроблені колегами режисера, необґрунтованими. У першу чергу, вони вказували на те, що самі по собі імена не можуть бути доказом автентичності гробниці Ісуса, оскільки це лише найпоширеніші імена в Іудеї того часу. У фільмі також стверджується, що справжність гробниці підтверджують якісь аналізи ДНК, однак скептики вважають, що доказова база тут просто нікчемна.

Суперечки про справжність гробниці не вщухають досі. З подачі преси широку популярність здобула цитата Рут Гет, вдови Джозефа Гета, який в 1980-му році першим досліджував випадково виявлену будівельниками гробницю. "Мій чоловік до самої смерті вірив, що знайшов гробницю Ісуса, – сказала вона. – Але не говорив про це на людях, оскільки боявся антисемітських виступів у християнському світі".

Офіційна церква воліє ухилятися від прямих коментарів з приводу знахідки, тим самим начебто нівелюючи її до статусу теорій Дена Брауна

Офіційна церква воліє ухилятися від прямих коментарів з приводу знахідки, тим самим начебто нівелюючи її до статусу теорій Дена Брауна, автора гучного бестселера Код да Вінчі.

А ось представники іншої "зацікавленої" релігії – іудаїзму – ведуть себе більш спокійно. "Іудаїзм із самого початку розглядає Воскресіння як психічний феномен, тому виявлення гробниці Ісуса не змусить нікого відмовитися від віри", – каже Ізраель Ноул, вчений з Єврейського університету в Єрусалимі.

Гробниця китайського імператора

Минулорічний блокбастер режисера Джона Ву Битва біля Червоної скелі увійде в історію кіно як один з найбільш масштабних військових фільмів. Але, крім видовищності, до переваг фільму так само можна віднести і його історичну достовірність.

Незабаром після виходу кінострічки про бій, що для китайської історії має таке саме значення, яке для європейської – Троянська війна, китайські археологи виявили гробницю великого полководця Цао Цао. Один з головних героїв бойовика Джона Ву, він займає важливе місце в китайській історії. Цао Цао заснував царство Вей і відіграв ключову роль в об'єднанні Китаю в єдину імперію в III столітті н. е.

Як це найчастіше й буває в археології, відкриття, що стало одним з найбільш значущих за останні роки, було зроблено випадково. Робочі розкопували землю в пошуках глини для будівництва і наштовхнулися на вхід до гробниці. Про свою знахідку вони нікому не розповіли, а на чорному ринку незабаром з'явилися кам'яні таблички епохи Трицарства, коли жив Цао Цао.

Китайським археологами був потрібен певний час, щоб відновити весь ланцюжок подій і з'ясувати, де була знайдена усипальниця. Незабаром після початку розкопок вчені потрапили в похоронний комплекс загальною площею понад 700 кв. м.

У гробниці були виявлені останки трьох людей – чоловіка віком близько 60 років і двох жінок – 50 і 20 років. Вчені припускають, що чоловічі останки належать Цао Цао, останки старшої жінки – його дружині, а молодшої – їхній служниці.

Також там були знайдені понад 200 різних предметів, включаючи вироби із золота і срібла, кам'яні таблички з написами і малюнками епохи Трицарства.

Стіни гробниці нічим не прикрашені, та й в цілому поховання на відміну від типових царських усипальниць не відрізняється розкішшю. Але, на думку вчених, саме тому сумнівів у тому, що усипальниця належить Цао Цао, бути не може.

Відомо, що перед смертю Цао Цао, який був людиною нечуваної скромності, заповідав поховати себе "якомога простіше – без кургану, золота і нефриту"

За словами Хао Беньсіна, голови Археологічного інституту Китаю, відомо, що перед смертю Цао Цао, який був людиною нечуваної скромності, заповідав поховати себе "якомога простіше – без кургану, золота і нефриту".

Крім цього аргументу, є ще чотири причини вважати, що знайдена гробниця належить великому діячеві китайській історії, каже пекінський археолог Ліу Кванчжу.

По-перше, розташування гробниці – вона знайдена неподалік від того місця, де була столиця царства Вей, заснована самим Цао. По-друге, незважаючи на скромність оздоблення гробниці, її розміри однозначно кажуть про те, що вона будувалася для царя.

Крім того, багато зі знайдених в усипальниці предметів мають королівську печатку. І нарешті, оцінний вік чоловіка, останки якого знайдені в гробниці, становить близько 60 років. Це відповідає історичним даним – згідно з літописами Цао Цао помер у віці 65 років.

За словами Кванчжу, цього достатньо, щоб стверджувати, що гробниця одного з найбільших царів Стародавнього Китаю знайдена.

____________________________________________________________

Десять найвідоміших гробниць знаменитих історичних діячів потрясають своїми масштабами і розкішшю

***

Цей матеріал опубліковано в № 46 журналу Корреспондент від 25 листопада 2011 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті, можна ознайомитися тут.