Корреспондент: Фундамент тріснув. Жителі сходу піднімаються проти Партії регіонів

Схід України стрімко перетворюється з базового регіону підтримки Президента Віктора Януковича на противника нинішньої влади, пише Ірина Соломко у №47 журналу Корреспондент від 2 грудня 2011 року.

Приблизно два роки тому уявити, що на вулицях Донецька будуть масово протестувати проти Віктора Януковича і його команди, не могла і нині засуджена екс-прем'єр Юлія Тимошенко. Адже в ті часи схід України був оплотом головного регіонала – на президентських виборах три області Донбасу віддали Януковичу понад 80% голосів.

Але час, проведений лідером ПР і його командою біля керма влади, зробив неможливе: підтримка Януковича впала, зменшившись вчетверо, а Донецьк став прообразом бунтівного Києва зразка 2004 року. Тепер тут сотнями збираються чорнобильці і пенсіонери, обурені тим, що влада спокусилися на їхні пільги.

Час, проведений лідером ПР і його командою біля керма влади, зробив неможливе: підтримка Януковича впала, зменшившись вчетверо, а Донецьк став прообразом
бунтівного Києва зразка 2004 року

Земляки Президента оголошують голодування, ставлять на вулицях намети, які знищують певні молоді люди і міліція. Навіть більше, у зіткненнях вже з'явилися людські жертви – під час знесення одного з наметів помер Геннадій Конопльов, 70-річний маніфестант.

Смерть Конопльова, яка сталася 27 листопада, викликала зливу обурення не тільки в Донецьку, а й у всьому регіоні. Вже на наступний день близько 200 пенсіонерів і представників Товариства ошуканих вкладників, озброївшись вилами й граблями, спробували захопити Донецьку облдержадміністрацію.

Літні люди, які протестують проти зростання тарифів ЖКГ та погіршення рівня життя соціально незахищених верств населення, прорвалися до будівлі через міліцейські кордони, виламали пластикові двері і вибили шибки на вході у вестибюль. Вони вимагали зустрічі з губернатором Андрієм Шишацьким.

Гасла, під якими незадоволені пенсіонери опинилися під стінами
держадміністрації, дуже характерні для нинішнього "бунту сходу". У них немає політичної складової, а є лише реакція населення на соціальну політику влади

Гасла, під якими незадоволені пенсіонери опинилися під стінами держадміністрації, дуже характерні для нинішнього "бунту сходу". У них немає політичної складової, а є лише реакція населення на соціальну політику влади.

"Люди обстоюють свої соціальні гарантії, а не політичні права. За цим рухом стоять вузькі інтереси", – упевнений Вадим Карасьов, політолог.

Але добрий початок – половина діла: у результаті цих акцій схід України може знову стати "червоним поясом" – традиційною електоральною базою комуністів. Таким Донбас вже був до того, як Янукович на початку 2000-х в ранзі місцевого губернатора перетворив свою малу батьківщину на фундамент влади – спершу Леоніда Кучми, а потім і своєї.

Тепер настав час відкату: за даними соціологів, тільки за останні п'ять місяців підтримка КПУ в регіоні зросла з 2,6% до 9,6%. При цьому Янукович і Ко втратили тут максимальну кількість голосів підтримки в країні.

Сьогодні схід налаштований рішуче. "Нас заганяють в стійло, але ми там не будемо. Народ – єдиний, хто повинен впливати на владу, і ми нагадаємо про це", – каже Ігор Запрудський, голова Незалежної профспілки підприємців Луганщини, представник координаційної ради Народної ради України – ради, створеної чорнобильцями, які протестують.

Донбас сердиться

Нинішні новинні повідомлення з Донецька та Луганська нагадують хроніки смутного часу. Відразу після смерті Конопльова й атаки озброєного вилами натовпу на будівлю Донецької облдержадміністрації сталися інші неприємні для влади події.

29 листопада чорнобильці влаштували імітацію похорону Конопльова. Вони пронесли вулицями Донецька порожню труну й залишили її перед входом в обладміністрацію. "Це все, що нам залишалося. Ми хотіли його поховати самі, з усіма почестями, але нам не дали цього зробити", – розповідає Запрудський.

Після траурної процесії чорнобильці провели мітинг, на який, за словами голови профспілки, з'їхалися пенсіонери, підприємці та діти війни не тільки з усього Донбасу, але і з Херсонської та Миколаївської областей.

Намети на підтримку чорнобильців з'явилися і в Луганську. Мітинг, але вже за участю підприємців з Чернігова і Вінниці, пройшов у Донецьку і 30 листопада. Того самого дня 20 чорнобильців з Луганська оголосили голодування в Києві.

"І це тільки початок. Ми закликаємо всю країну підтримати нашу акцію на місцях або приїхати до нас. Ми будемо продовжувати стояти до того часу, поки влада не виконає наші умови", – сказав Корреспонденту Володимир Сумароков, член ініціативної групи чорнобильців, що голодують.

Бунт викликали ініціативи уряду, який ще влітку вирішив обмежити соцвиплати інвалідам-чорнобильцям та дітям війни. У підсумку в листопаді ліквідатори аварії на ЧАЕС та постраждалі від вибуху на станції отримали на руки суми, які були менше колишніх у три-п'ять разів. Це і спровокувало сплеск невдоволення.

Провладні сили бачать за ним руку опозиції. Тон звинуваченням задав Микола Азаров

Провладні сили бачать за ним руку опозиції. Тон звинуваченням задав Микола Азаров, глава уряду. "Останні події демонструють, що нам опонують професійні популісти, навіть провокатори, які людське горе використовують як таран для боротьби за власну політичну вигоду", – заявив прем'єр 30 листопада, ледь встигнувши висловити співчуття з приводу загибелі маніфестанта.

А Микола Левченко, регіонал і секретар міськради Донецька, хоч і співчуває чорнобильцям, але впевнений, що ними керують. "Я виходив до цих людей і відчув невиправдану агресію, яка незрозуміло куди може вилитися", – попереджає він.

Вилократія

Незалежні спостерігачі бачать за масовими акціями протестів на сході України не підступи політиків, а невдоволення простих українців. "Перший час у них [чорнобильців] навіть не було координаційного центру. І до Донецька вони з'їжджалися самі, у них дуже сильна солідарність", – розповідає Олексій Мацука, директор донецького Інституту інформації.

Янукович викликає відторгнення все у більшої кількості східних українців, причому не тільки в шахтарській столиці, а й в інших великих містах регіону

Причому ліквідатори виступають як передовий загін незадоволеного Донбасу. За словами місцевих жителів, з якими вдалося поспілкуватися Корреспонденту, Янукович викликає відторгнення все у більшої кількості східних українців, причому не тільки в шахтарській столиці, а й в інших великих містах регіону.

Ярослав Гребенюк, луганський журналіст, власник сайту Lugansk. Медіа стиль, каже, що місцеве населення почало серйозно лаяти владу десь з початку 2011-го. Мовляв, у перший рік перебування Януковича в кріслі Президента на сході ще були впевнені, що при лідері ПР життя в регіоні покращає. Але щойно стало зрозуміло, що все йде навпаки, соціальна напруга почала зростати.

Приблизно про те саме, але в більш простих виразах, казала Корреспонденту дончанка Ірина Круглова. Вона, яка завжди голосувала за ПР та Януковича, сподівалася, що як тільки видний регіонал опиниться в Києві, його мала батьківщина заживе добре. Але вийшло інакше. "У підсумку хто страждає зараз найбільше? Донбас. Чому він [Янукович] так ставиться до людей, які його привели до влади?" – обурюється Круглова.

Навколо себе вона бачить таких само незадоволених: мовляв, і лікарі, і вчителі, і робітники – всі відчули зниження рівня життя і стали агресивними. "Кажуть, що набридло вже навіть не виживати, а існувати. Вони готові брати вила і йти воювати. Всі втомилися від хамського ставлення з боку влади", – додає донеччанка.

Про те, що Янукович перестав користуватися популярністю у своїй електоральній вотчині, свідчить і соціологія. На президентських виборах за Януковича на сході проголосували 83,7% виборців. Але майже за два роки його правління, за даними КМІС, рейтинг глави держави впав майже в чотири рази і тепер становить лише 21%.

Свій, який не свій

Ігор Ліскі, керівник Луганської облорганізації опозиційного Фронту змін, упевнений, що Донбас невипадково став бунтівним регіоном країни.

Шахтарі, чорнобильці, діти війни, пенсіонери – всі ті категорії, які сьогодні демонструють найбільшу протестну активність, – вважали Януковича "своїм". Але коли усвідомили, що влада не полегшує їхнього життя, а навпаки, прагне скоротити соціальне навантаження на бюджет, першими вийшли на вулиці.

Людям складно зрозуміти, чому Президент купує собі літак, а їх позбавляє крихт

Додатковим стимулом стало те, що скорочення держвитрат не стосується самих можновладців. "Людям складно зрозуміти, чому Президент купує собі літак, а їх позбавляє крихт", – упевнений Ліскі.

Михайло Мінаков, президент Фонду якісної політики, пояснює те, що відбувається, ще й тим, що після економічної кризи 2008 року соціальна напруга в країні наростала. У Донбасі ПР вміло направляла її проти заходу України та київської влади. Однак після перемоги на виборах і переїзду провідних регіоналів у столицю контроль над настроями в цьому непростому регіоні партія втратила.

"Розчарування у здатності лідерів захищати інтереси жителів Донбасу, а також відсутність можливості випустити пар і привели до того, що соціальні хвилювання почалися саме на сході", – додає Мінаков.

Все попереду

На думку експертів, нинішні протести, швидше за все, скоро стихнуть. Адже вони засновані на меркантильному інтересі однієї категорії громадян, і Кабміну достатньо буде відновити колишні виплати, щоб вибити соціальну базу з-під бунту.

Мацука зазначає, що донецька влада вже почала намацувати ґрунт в групах, небезпечних з точки зору соціального вибуху, – афганців, аграріїв. З їхніми лідерами, мовляв, уже підписані меморандуми про співпрацю. А чорнобильців влада постарається зробити маргіналами.

А Карасьов вважає, що за протестувальниками стоять групи у владі, які прагнуть відправити у відставку Азарова. І щойно цей результат буде досягнутий, все вгамується.

Однак подібне умиротворення сходу не стане ознакою того, що Янукович повернув собі контроль над регіоном. Місцевий електорат впевнено дрейфує убік від партії влади.

Земляки Президента або стають байдужими до політиків, або повертаються до "істинних цінностей" – комуністів, надзвичайно популярних у Донбасі в 1990-х роках

Земляки Президента або стають байдужими до політиків, або повертаються до "істинних цінностей" – комуністів, надзвичайно популярних у Донбасі в 1990-х роках.

Згідно з останніми даними КМІС, за останні п'ять місяців рейтинг КПУ в регіоні зріс у три з половиною рази. У підсумку сьогодні вже кожен десятий місцевий житель готовий віддати голос за Петра Симоненка і його партію. А це може послабити владну вертикаль вже восени наступного року, після парламентських виборів.

"Протестні настрої збільшуватимуться, пішли незворотні процеси. Влада не хоче чути свій народ", – попереджає Микола Козюберда, голова Конфедерації вільних профспілок Луганської області.

____________________________________________________________

З моменту вступу на посаду Президента рейтинг Віктора Януковича на сході країни (у Харківській, Донецькій і Луганській областях) впав у чотири рази

* Середній відсоток голосів, відданих мешканцями Харківської, Донецької та Луганської областей у другому турі президентських виборів 2010 року

Дані КМІС, ЦВК

***

Цей матеріал опубліковано в № 47 журналу Корреспондент від 2 грудня 2011 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті, можна ознайомитися тут.