Найпривабливіші шматки української енергетики починають упливати в руки мільярдера Ріната Ахметова – без усякої конкуренції. Він та інший мільярдер, Дмитро Фірташ, стають головними і єдиними покупцями великої власності в країні, пише Олександр Пасховер у №47 журналу Корреспондент від 2 грудня 2011 року.
У незвичайному для світової практики стилі українська
влада почала розпродаж активів вітчизняної енергетики. 25 листопада Донбаська
паливно-енергетична компанія (ДПЕК, що входить в структуру СКМ Ріната Ахметова)
без бою, на конкурсі лише з одним учасником, практично за стартовою ціною
купила акції Західенерго.
Хоча із самого спочатку приватизація одного із найбільш
ласих шматків української енергетики анонсувалася Фондом держмайна як вкрай конкурентний
захід з десятком грошових інвесторів.
Наприкінці вересня Олександр Рябченко, голова Фонду
держмайна (ФДМ), нарахував понад 20 зарубіжних та місцевих компаній, готових
брати участь у великій українській приватизації – продажу компаній Західенерго
та Київенерго.
"Фонд розраховує на конкуренцію, – заявив напередодні
аукціону Рябченко. – Чим більше буде компаній, тим краще". Але святе місце
виявилося порожнім.
Конкурс на право володіти першою з двох генерувальних компаній, виставлених на продаж, – Західенерго – відбувся за повної байдужості представників
світового і внутрішнього капіталізму
Конкурс на право володіти першою з двох генерувальних компаній,
виставлених на продаж, – Західенерго – відбувся за повної байдужості
представників світового і внутрішнього капіталізму. І ось попереду нова
боротьба, вже за Київенерго.
Боротьба ця умовна, оскільки замість обіцяного шквалу
інвесторів до фіналу, який відбудеться 9 грудня, дісталися лише ДТЕК і
Полтаваобленерго, яка, за інформацією ділових ЗМІ, належить мільярдерові Ігорю
Коломойському і його бізнес-партнерам. Але навіть компанію Полтаваобленерго
фактично відсік від конкурсу Антимонопольний комітет України (АМКУ), прибравши
тим самим навіть видимість конкуренції.
На думку Дениса Сакви, старшого аналітика інвестиційної
компанії Dragon Capital, причина відсутності ажіотажу навколо аукціону полягає
в умовах конкурсу, які прописані під одного учасника – бізнесмена Ахметова.
Незважаючи на скандальний відтінок приватизації, експерти визнають, що приплив приватного капіталу в енергетику – абсолютне благо
Втім, незважаючи на скандальний відтінок приватизації,
Саква визнає, що приплив приватного капіталу в енергетику – абсолютне благо.
Адже новий інвестор Західенерго пообіцяв уже на старті вкласти в компанію
мінімум $ 750 млн.
"Ми проїдали той запас міцності, який був закладений у
радянський час, – каже експерт. – Зараз підходимо до тієї межі, коли цього
запасу міцності просто немає. Потрібен прихід інвестора".
Один у полі
Передбачуваність аукціонів в українській енергетиці
викликає позіхання в експертів. Інтрига вбита в зародку. Те, що Західенерго
дістанеться Ахметову, знали всі і давно. Питання полягало тільки в ціні купівлі.
Втім, і в цій справі було мало адреналіну. Конкурс з одним учасником – гарантія
того, що акції підуть практично за стартовою ціною.
Конкурс з одним учасником – гарантія того, що акції підуть практично за стартовою ціною. Так і сталося
Так і сталося. ФДМ просив за 45,1% Західенерго 1,923 млрд
грн і за підсумками конкурсу отримав на 100 тис. грн. більше. Тобто навар
дорівнює ціні автомобіля ЗАЗ Forza. Не надто багато.
На запитання Корреспондента про справедливість ціни
Руслан Леоненко, начальник відділу ДПЕКу з питань роботи зі ЗМІ, відповів: "До
завершення конкурсного процесу ДТЕК утримується від будь-яких коментарів".
Так і є, формально конкурс ще не завершений. Для того щоб
визначити реальну ціну проданого пакета, ФДМУ попросить у ДПЕКа дозволу
провести його переоцінку. У разі згоди покупця фонд призначить оцінювача, і
тоді, можливо, вартість Західенерго зміниться.
Однак мало хто на ринку вірить, що зміни можуть скласти
понад 1% від суми, отриманої на аукціоні, тобто в межах 20 млн грн. У компанії
ДТЕК і без того вважають, що заплатили більш ніж справедливу ціну.
Виходячи з вартості акцій Західенерго, які котируються на
біржі, проданий пакет коштує лише 1,4 млрд грн, тобто на 532 млн дешевше ціни
аукціону. Однак у такій бухгалтерії є помилка, запевняє Саква.
У вільному продажу акцій Західенерго лише кілька
відсотків. "Продати їх за нормальною ціною неможливо, – каже аналітик. – Тому ціна на фондовому ринку для такої
неліквідної акції не є відображенням реальної вартості компанії".
Реальну вартість міг дати конкурс з більш ніж одним учасником. Але не дав – через відсутність такого. І це незважаючи на те, що керівництво фонду пообіцяло зробити все, для того щоб до фіналу конкурсу дійшло якомога більше компаній
Реальну вартість міг дати конкурс з більш ніж одним
учасником. Але не дав – через відсутність такого. І це незважаючи на те, що
керівництво фонду пообіцяло зробити все, для того щоб до фіналу конкурсу дійшло
якомога більше компаній. У підсумку спрацювало правило: хотіли як краще, а
вийшло як завжди. Судячи з усього, конкурси з одним учасником в Україні стають
регулярними.
"[Конкурс на] Укртелеком також був з одним учасником", – проводить
паралель Саква, згадуючи найгучнішу приватизацію року, під час якої державна
монополія в галузі телекомунікацій була продана на тендері з одним учасником за
10,5 млрд грн.
Чому всупереч обіцянкам зібрати пул інвесторів на
конкурсі за акції Західенерго був тільки один учасник? Це запитання
Корреспондента в прес-службі ФДМ зустріли без ентузіазму: "Інших заявок не
було, але не нам розмірковувати, чому їх не було".
У ФДМ відмовилися коментувати питання, чому провалився конкурс і з яких причин енергоактиви України не цікавлять нікого, крім одного вітчизняного підприємця
У ФДМ відмовилися коментувати питання, чому провалився
конкурс і з яких причин енергоактиви України не цікавлять нікого, крім одного
вітчизняного підприємця. Насправді приватизація в енергетиці лише починається –
на торги виставлено ще близько десяти підприємств галузі.
Одна з цілей розпродажу – зібрати у скарбницю близько 12
млрд грн. Такими даними з Корреспондентом ділиться Вадим Браїловський,
генеральний директор інвестиційно-банківської компанії European Capital
Management.
Західенерго – найдорожчий шматок на цьому ярмарку. В її
активі – Бурштинська ТЕС. Ця станція у 2002 році була від'єднана від
української енергосистеми і приєднана до системи європейської, що дозволило експортувати
електроенергію об'ємом 500 МВт-год до Європи. Це втричі більше, ніж споживає
вся Україна.
На внутрішньому ринку виробництва електроенергії компанія
займає частку 9%. Чистий дохід підприємства складає 5,6 млрд грн. – високі
цифри, але навколо них маленький ажіотаж. На думку Сакви, у цього ребуса проста
розгадка.
Слабкою ланкою конкурсу експерт називає його умови.
Держава вирішила продавати не контрольний пакет, а лише 45% – як його назвав
Саква, "пакет ні туди ні сюди". З таким пакетом, пояснює аналітик Dragon
Capital, новий інвестор не зможе провести збори акціонерів і прийняти будь-які
рішення з інвестицій, кадрові питання, соціальних розбіжностей.
Такий пакет акцій міг бути цікавий тільки одній компанії – ДТЕК, яка до початку конкурсу володіла близько 27% акцій Західенерго
Насправді такий пакет акцій міг бути цікавий тільки одній
компанії – ДТЕК, яка до початку конкурсу володіла близько 27% акцій
Західенерго. 25% тепер залишаються у розпорядженні уряду.
Аналітики вважають, що всіх можливих покупців відлякує
конкуренція з корпорацією, власник якої є одним з найвпливовіших членів партії
влади.
"А ми знаємо, що у ДПЕКу тісні зв'язки в уряді. Далі він,
новий інвестор, не виконує вимог, які прописані в правилах на приватизацію [оскільки
не може провести жодне рішення через раду акціонерів], і у нього цей пакет
відбирають за невиконання приватизаційних вимог, – пояснює Саква небажання
інших покупців брати участь в конкурсі. – У нас прецеденти були, коли компанії
реприватизувати і продавалися знову".
Можливо, Саква драматизує, але схоже, що потенційні
покупці міркували так само. Ніхто не хотів ризикувати.
Торг недоречний
Наступними до продажу виставлені по 25% акцій генерувальних
компаній Дніпроенерго і Київенерго і понад 40% Донецькобленерго, підприємства,
що займається постачанням електроенергії. ФДМ планує виручити як мінімум 2 млрд
грн. за перераховані активи. У цих трьох компаніях Ахметов вже є великим
міноритарієм з пакетом від 30% до 47,5%.
Однак Полтаваобленерго легкої перемоги в конкурсі за
Київенерго ДПЕК не обіцяє. Кременчуцька компанія – остання зі сміливців, хто
рветься поборотися за один з найбільш поживних шматочків української
енергетики. Київенерго обслуговує платоспроможну столицю і область, що до неї
примикає. Електроенергію підприємства споживають більше 4 млн людей, тобто
кожен десятий українець.
На підході до фіналу конкурсу на Київенерго АМКУ поставив
підніжку власникам Полтаваобленерго, за якої, як припускають в ділових ЗМІ,
стоять Коломойський і його бізнес-партнери.
Антимонополісти відмовили кременчуцькій компанії в праві
боротися за вимпел Київенерго, мотивуючи своє рішення відсутністю інформації
про реальних власників покупця. В іншому тендері, раніше цього року, АМКУ не
збентежив факт відсутності інформації про реальних власників покупця
контрольного пакета акцій у компанії Укртелеком, допущеного до конкурсу.
Саква пояснює, що в принципі Полтаваобленерго може брати
участь в конкурсі з продажу Київенерго і без дозволу від АМКУ. Однак тоді АМКУ
оштрафує компанію або через суд вимагатиме розірвати приватизаційний договір
через порушення антимонопольного законодавства. Проте поки що єдині конкуренти
Ахметова рвуться в бій. Навіщо?
"Складно сказати, – продовжує Саква. – Чи то вони
намагаються домогтися від ДПЕКу поступок з інших питань, чи то для того, щоб
допомогти ДТЕК, щоб потім сказати: це був нормальний конкурс".
Ахметов налаштований зібрати повну колекцію української енергетики, і високих перешкод у нього на цьому шляху практично немає
Так чи інакше бізнесмен Ахметов налаштований зібрати
повну колекцію української енергетики, і високих перешкод у нього на цьому
шляху практично немає.
Протягом найближчих 20 років компанія планує більш ніж
удвічі наростити видобуток вугілля, і майже вчетверо – генерувальних
потужностей. За попередні п'ять років ДТЕК вже інвестував в галузь понад $ 4
млрд. У наступній п'ятирічці підприємство планує вкласти в енергетику ще $ 6
млрд. До 2030 року Ахметов витратить на розвиток галузі не менше $ 20 млрд, і
тоді ДТЕК увійде в десятку найбільших енергокомпаній світу, розповідає Браїловський.
Частину грошей Ахметов дістане з власної кишені, частину
вже взято в кредит в російських банках. Всеволод Старухін, фінансовий директор
ДПЕКу, розповідає Корреспонденту, що два кредити від російського ВТБ і
Сбербанку Росії залучені для капітальних інвестицій. "У тому числі і для
можливої оплати вартості акцій у разі участі ДПЕКу у приватизації
енергетичних компаній України", – зазначив топ-менеджер підприємства.
У боротьбі за це
Прихід інвестора на український енергоринок експерти
вітають стоячи. Адже зношеність ТЕС досягла катастрофічних розмірів – 80%.
Більша частина блоків на українських ТЕС побудована в 1960-1980-х роках.
"Основні фонди Західенерго дуже довго не оновлювалися, –
каже Андрій Попов, директор з розвитку Kreston GCG. – Для успішного
функціонування компанії в найближчі роки необхідно інвестувати в реконструкцію
і розвиток ТЕС і засобів доставки електроенергії".
Експерт оцінює операцію ДПЕКу і ФДМ позитивно, оскільки переможець
конкурсу зобов'язався вкласти в Західенерго до 6 млрд грн. Також новому
власнику потрібно погасити 2,7 млрд грн. боргів за кредитами.
Українські споживачі зараз платять ледь не найнижчу у всьому світі ціну за електроенергію, треба якимось чином вирішувати питання з тарифами
Щоправда, на думку Сакви, надолужувати згаяне будуть за
допомогою підвищення тарифів на електроенергію. "Українські споживачі зараз
платять ледь не найнижчу у всьому світі ціну за електроенергію, треба якимось
чином вирішувати питання з тарифами, – каже експерт. – У держави немає
політичної волі, щоб їх підвищити. Можливо, що з приходом інвесторів це буде
зробити простіше".
Крім того, за прогнозами аналітиків Міністерства
енергетики та вугільної промисловості України, зростання промисловості, починаючи з 2015 року, зажадає введення нових енергопотужностей. Очікуваний
стрибок споживання – з нинішніх 189 млрд кВт-год на рік до 272 млрд кВт-год до
2030-го, тобто в півтора рази. А отже, той, хто збере гарну колекцію генерувальних
підприємств, отримає гарантований ринок, а також вплив на економіку всього
енергозалежного регіону.
За останні два роки великі активи країни скуповують фактично дві людини – Ахметов і власник DF Group Дмитро Фірташ
Експертів непокоять невиразні сумніви щодо чистоти гри
української приватизації. За останні два роки великі активи країни скуповують
фактично дві людини – Ахметов і власник DF Group Дмитро Фірташ.
За цей час мільярдери придбали активи на суму, що
перевищує 40 млрд грн., – це абсолютний рекорд національної економіки.
Близькість до влади та наявність вільного капіталу – простий рецепт
вітчизняного капіталізму.
Ахметов де-факто контролює більшу частину української
металургії, 50% виробництва сталі, 70% видобутку залізної руди і 60%
енергетичного вугілля, і тепер він прагне до абсолютного контролю в енергетиці.
Фірташ обрав таку саму стратегію в хімічній галузі – з
шести хімкомбінатів в його бізнес-імперії вже чотири, і зупинятися підприємець
не має наміру. За словами Антоніни Давиденко, аналітика інвестиційної компанії
Concorde Capital, компанія Фірташа володіє близько 75% усього національного
виробництва добрив.
Монополізація ринків загрожує консервацією української економіки, гарантуючи їй в кращому випадку повільний розвиток, в гіршому – застій
Експерти Європейської Бізнес Асоціації, куди входять
понад 850 зарубіжних компаній, в розмові з Корреспондентом в один голос кажуть,
що монополізація ринків загрожує консервацією української економіки, гарантуючи
їй в кращому випадку повільний розвиток, в гіршому – застій. Іноземні інвестиції
в таких умовах не розмножуються.
____________________________________________________________
Великі придбання на внутрішньому ринку України не зменшили
розмір гаманців двох вітчизняних мільярдерів, Ріната Ахметова і Дмитра Фірташа
Покупки Ріната Ахметова
ММК ім. Ілліча
1 липня 2010 року Metinvest B.V. придбала 75% акцій
Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча. Експерти оцінили угоду в
14,4 млрд грн. (сума угоди не розголошувалася).
Банк Ренесанс Капітал
11 березня 2011 року група СКМ завершила операцію з
купівлі 100% акцій Банку Ренесанс Капітал у російської групи Ренесанс Кредит.
Сума угоди не розголошується.
Запоріжсталь
У липні 2011 року холдинг Метінвест спільно з іншими
інвесторами придбав за 3,3 млрд грн. 50%-ву частку в Запорізькому
металургійному комбінаті. Крім того, групі Метінвест за 240 млн грн. надано опціон
з викупу решти 50% у бізнесі групи Індустріал, співвласника Запоріжсталі.
Західенерго
25 листопада 2011 року компанія DTEK Holdings Ltd., підконтрольна
СКМ, придбала 45,1% акцій енергогенерувальної компанії Західенерго за 1,932
млрд грн. Покупець, у якого на конкурсі не виявилося конкурентів, запропонував
за актив на 100 тис. грн. більше за стартову ціну.
Покупки Дмитра Фірташа
Стірол
13 вересня 2010 року Group DF, що належить Дмитру Фірташу,
повідомила про входження в холдинг найбільшого виробника азотних міндобрив в
Україні – концерну Стірол. Вартість концерну експерти оцінюють у 5,2-6,0 млрд
грн.
Северодонецьке об'єднання Азот
4 лютого 2011 року Дмитро Фірташ повідомив про купівлю Северодонецького
об'єднання Азот (Луганська обл.). Він не уточнив, за яку суму куплене
підприємство. Северодонецьке об'єднання Азот – четвертий за обсягами виробник
азотних міндобрив в Україні. Аналітики оцінюють підприємство не менш ніж у 4
млрд грн.
Азот (Черкаси)
1 березня 2011 року стало відомо, що глава ради
директорів Group DF Дмитро Фірташ став власником Азоту (Черкаси), що дозволило
йому сконцентрувати в своєму управлінні 2,4% світових потужностей з виробництва
азотних добрив. Учасники ринку оцінили угоду в 5,6-6,4 млрд грн.
Надра Банк
4 травня 2011 року австрійська компанія Centragas Holding
AG, що належить Дмитру Фірташу, і Надра Банк підписали договір купівлі-продажу,
внаслідок якого частка Фірташа в статутному капіталі банку становить майже 90%
акцій. Вартість операції – 3,5 млрд грн.
Морський спеціалізований порт Ніка-тера
Вересня 2011 року – структури Group DF Дмитра Фірташа
сконцентрували 100% Морського спеціалізованого порту Ніка-тера. Сума угоди не
розголошується. У 2010 році вантажообіг Ніка-тери склав 4,5 млн т. За оцінками
експертів, покупка компанії могла коштувати бізнесменові в 1,1-1,3 млрд грн.
***
Цей матеріал опубліковано в № 47 журналу Корреспондент від 2 грудня 2011 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті, можна ознайомитися тут.