Корреспондент: Мільйонери з нетрів. Міста країн третього світу стають найбільшими мегаполісами планети

Стрімка урбанізація в країнах третього світу створює гігантські агломерації, які тіснять старих лідерів і демонструють світові неймовірні зразки міст майбутнього, пише Інна Прядко у №47 журналу Корреспондент від 2 грудня 2011 року.

Для діда Діпи Крішнан, 42-річної власниці туристичногоагентства, його рідний Мумбаї був лише містом пересічних торговців бавовною.Для самої Крішнан Мумбаї – це вже діловий і фінансовий центр Індії, "містонових можливостей, переповнене як найбіднішими мігрантами, так і добреосвіченими людьми зі всієї країни, банкірами та артистами".

Столиця знаменитого кінематографічного Боллівуду й одночасноосередок найбільших в Азії нетрів, Мумбаї став символом стрімкої урбанізації вІндії.

Ще в 1947 році, напередодні здобуття країноюнезалежності, населення мегаполіса не перевищувало 2 млн осіб, а сьогодністановить 20 млн. Місто, яке за останні 20 років збільшило чисельність своїхжителів майже вдвічі, займає другий рядок після Токіо в списку найбільших агломераційсвіту.

Причому пік розвитку мегаполісів в Індії, за прогнозамиекспертів, ще попереду. До 2030 року міське населення країни збільшиться знинішніх 340 млн до 590 млн людей, прогнозують фахівці консалтингової компаніїMcKinsey.

Ще динамічніше цей процес іде в Китаї, де в 1982 роцігородяни складали лише 18% населення, а сьогодні влада країни готуєтьсяоголосити про подолання 50%-вої межі урбанізації.

У країнах, що розвиваються, розташовані вісім з десяти найбільш населених
міст світу – індійські Мумбаї, Делі та Калькутта, бразильський Сан-Паулу, мексиканський Мехіко,китайський Шанхай, аргентинський Буенос-Айрес і столиця Бангладеш Дакка

І хоча цю планку населення планети взяло ще в 2008 році,рекордом вона зобов'язана, перш за все, країнам, що розвиваються, наголошують аналітики.Саме в них розташовані вісім з десяти найбільш населених міст світу – індійськіМумбаї, Делі та Калькутта, бразильський Сан-Паулу, мексиканський Мехіко,китайський Шанхай, аргентинський Буенос-Айрес і столиця Бангладеш Дакка.

60 років тому в першу десятку найбільших міст світувходили п'ять представників Заходу – Нью-Йорк, Лондон, Париж, район Рейн-Рур іЧикаго. Сьогодні "уцілів" лише Нью-Йорк. І вже більше ніж півстоліття очолюєсписок старий лідер Азії – Токіо.

Аналітики зауважують, що мегаполіси країн третього світупереживають, з одного боку, перетворення в гігантські цехи та офіси міжнароднихкорпорацій, як у Китаї, Сінгапурі і Бразилії, а з іншого – гіперконцентраціюколишніх жителів провінції, які вирушають у великі міста в пошуках кращогожиття, як в Індії, країнах Південної Америки і Африки, а також в пострадянськихРосії та Україні.

"Технології сільського господарства вдосконалюються[вимагаючи дедалі меншої участі людини], змушуючи людей, які працюють на землі,мігрувати до міст у пошуках роботи, – каже про тенденції Джон Логан, професорсоціології Брауновського університету США. – А якщо головним джереломекономічного зростання є виробництво або сфера послуг, як у випадку Китаю, цепідштовхує людей переїжджати в міста [за великими доходами]".

Світова агломерація

Етнічна китаянка Сью Енн Тей, яка народилася в Сінгапуріі здобула освіту в США, ось вже чотири роки живе на своїй історичнійбатьківщині – в найбільшому мегаполісі Піднебесної, 16-мільйонному Шанхаї. Вонане перестає дивуватися тому, як швидко росте це місто.

"Прикладом може бути [район] Пудун, де раніше [20 роківтому] були сільські угіддя та рибальські селища", – описує Тей минулешанхайського сіті, що вмістив найбільший фінансовий центр, парк високихтехнологій, безліч торгових центрів, хмарочосів і новітній аеропорт.

Українець Владислав Мазур, які останні шість роківочолював у Шанхаї представництво однієї з українських компаній, називає щеодним наочним символом розвитку мегаполіса зростання транспортноїінфраструктури – продумані багаторівневі дорожні розв'язки, широку мережу метроі залізниць.

Хоча місцевому сервісу ще є куди рости, сучасний Шанхай цілком комфортний для життя і може пишатися своїм діловим кліматом

І хоча, за його словами, місцевому сервісу ще є кудирости, сучасний Шанхай цілком комфортний для життя і може пишатися своїмділовим кліматом.

"Особливе ставлення до іноземців в бізнесі: є такийнегласний закон, що іноземці приносять гроші в країну і їх чіпати не можна [щодоних відсутні рейдерство, бюрократичні зволікання і хабарництво]", – формулюєМазур головне кредо Шанхаю, який вийшов на новий виток свого розвитку в 1992році, коли влада Китаю взялася створювати тут максимально сприятливийінвестиційний клімат.

Експерти нагадують, що саме розквіт економіки у всі часибув головним стимулом стрімкого зростання міст. "Промислова революція йшла рукаоб руку з урбанізацією від Англії та Західної Європи, США та Японії в колишнічаси до економік, що розвиваються сьогодні", – розповідає економіст ДенСтейнбок, експерт шанхайського Інституту міжнародних досліджень йамериканського Інституту Індії, Китаю та Америки.

Так, з початком знаменитих реформ Ден Сяопіна в 1978 роцістартував стрімкий розвиток міст південного узбережжя Китаю. Сьогодні дев'ятьмегаполісів регіону (Гуанчжоу, Дунгуань, Чжуншань, Фошань, Шеньчжень, Чжухай,Хуейчжоу, Цзянмень, Чжаоцин, а також спеціальні адміністративні райони Макао іГонконг) вважаються вільними економічними зонами.

Загалом тут живуть понад 40 млн осіб, а якщо рахувати зпередмістями – то всі 60 млн. Цей гігантський мегаполіс, який поки що невизнаний окремою адміністративною одиницею, але, по суті, є такою, дає Китаю10% ВВП і 40% експорту.

"Сьогодні це вже найбільша агломерація і найпотужнішавиробнича система світу, – констатує Ерік Деніс, директор Французького інститутув Пудучеррі (Індія), що спеціалізується на дослідженнях Південно-Східної Азії. –Все, що продається на [біржі] Walmart в США, вивозиться з цих портів".

Експерт перераховує зосереджені в регіоні потужності: двагігантських порти в Гонконзі і Шеньчжені, одна з найпотужніших банківськихсистем в Гонконзі, щільна концентрація текстильних підприємств і промисловихфабрик лідерів IT-індустрії, в тому числі компанії Apple.

Китаю вдається контролювати урбанізацію цілеспрямованими реформами і відповідним
розвитком інфраструктури. На противагу йому в інших країнах, що розвиваються, потік мігрантів з інших місць став схожим на стихійне лихо

При цьому Китаю вдається контролювати урбанізаціюцілеспрямованими реформами і відповідним розвитком інфраструктури. На противагуйому в інших країнах, що розвиваються, потік мігрантів з інших місць став схожимна стихійне лихо.

"Ви не побачите в цих містах ні адекватної транспортноїсистеми, ні надійних доріг, ні доступного для мігрантів житла, через щорозростаються нетрі, ні навіть достатньої кількості питної води", – малюєкартини життя в Мумбаї, Делі і Бангалорі індійський економіст Аджита Мохан,який працював над створенням доповіді Індійське урбаністичне пробудження длякомпанії McKinsey.

Усі принади мегаполісу контрастів випробувала на собікиянка Ксенія Опанасюк, яка вже півроку живе в Мумбаї. "Багато людей і малоресурсів, – лаконічно резюмує вона головну проблему і тут таки вдається в подробиці:– Тут доводиться воювати за все – щоб вранці проштовхнутися до зупинки, щобзайти в транспорт, купити квиток, придбати продукти. Битися, щоб тебе випустилиз базару і припинили продавати все підряд. Воювати, щоб було тихо в офісі, іглибоко дихати, щоб вистачило повітря".

У гігантських містах Південної Америки головна побічнийефект урбанізації – розгул криміналу. За розповідями Марини Самолюк, вРіо-де-Жанейро бути пограбованим раз на місяць – цілком звичайна річ. "Це таціна, яку всі ми платимо за життя в Ріо", – філософськи зауважує українка.

Хоча Самолюк зізнається, що розслабленість ідружелюбність бразильського мегаполіса їй все-таки більше до душі, ніж надто діловаі закрита для іноземців атмосфера Шанхая, де вона пропрацювала понад півроку.

Столиця Японії вже кілька десятиліть утримує титул найбільш населеного мегаполісу планети. Однак 36-мільйонне місто завдяки чудово розвиненій інфраструктурі не так вже й тісне

З іншого боку Землі, в Токіо, латиноамериканськіпристрасті невідомі, хоча столиця Японії вже кілька десятиліть утримує титулнайбільш населеного мегаполісу планети. Росіянин Михайло Мозжечков, який працюєтут уже 20 років, зазначає, що 36-мільйонне місто завдяки чудово розвиненій інфраструктуріне так вже й тісне.

"Я в Москві більше суєти відчуваю", – порівнює він. Мозжечковзараховує до плюсів Токіо неймовірну для міста-гіганта чистоту і повну безпеку.

Курс на Схід

На тлі нечуваного зростання азіатських талатиноамериканських мегаполісів найбільші донедавна західні економічні такультурні центри, такі як Лондон і Нью-Йорк, більше не відчувають такогопрогресу, констатує Мохан.

Схід і Захід йшли різними історичними шляхами, нагадуютьексперти. Причому процес урбанізації в Європі і США в XVIII-XX століттяхбазувався на внутрішніх чинниках – поступовому формуванні національногосереднього класу, соціальному розвитку та зростанні ринку праці в епохуіндустріальної революції, що дала містах зростання за рахунок заводів і фабрик.

Сучасна історія злету мегаполісів Сходу обумовлена ​​насамперед глобальною конкуренцією компаній з розвинених економік за скорочення своїх витрат

Водночас сучасна історія злету мегаполісів Сходуобумовлена ​​насамперед глобальною конкуренцією компаній з розвиненихекономік за скорочення своїх витрат, за можливість максимально використовуватинизькооплачувану робочу силу і більш дешеву землю. Крім того, в країнахтретього світу їм сприяє менш жорсткий фінансовий, екологічний та профспілковийконтроль.

Як результат, констатує мексиканський урбаніст АльфонсоЧенекорта, мегаполіси Китаю, Бразилії та Індії перетворилися у виробничі цехисвітової економіки або ж її офіси, як у випадку Сінгапуру і Гонконгу.

"Низка цих міст, китайські, наприклад, по сутіспроектовані владою як великі міста майбутнього, – каже Ченекорта. –  Вони концентрують інвестиції в урбаністичнійінфраструктурі – ультрасучасному транспорті, житлі, офісних будівлях, щоброзвивати не тільки виробництво, але й сферу послуг".

З іншого боку, зростання міст менш успішних країнПівденної Америки, Африки та Азії більшою мірою підштовхує прагнення колишніхжителів провінції вирушити туди на пошуки кращої долі, зазначає мексиканськийаналітик.

Розширення мегаполісів відбувається особливо хаотично там, де урбанізація та економічне зростання не підтримуються інноваціями

При цьому розширення мегаполісів відбувається особливохаотично там, де урбанізація та економічне зростання не підтримуютьсяінноваціями, зазначає Ерік Деніс.

Незважаючи на витрати, саме мегаполісам країн третьогосвіту експерти в недалекому майбутньому пророкують вихід на перші ролі усвітовій економіці.

"У найближчі 15 років центр гравітації урбаністичногосвіту, який зараз припадає на розвинені країни, США і Західну Європу,зміститься південніше і – набагато більш рішуче – східніше", –  прогнозують зміни на мапі світу аналітикиMcKinsey у своїй доповіді, присвяченій світовій урбанізації й оприлюдненій у 2011році.

Складений ними рейтинг 600 найбільших – за обсягомвиробленого ВВП – міст світу сьогодні включає 380 мегаполісів розвиненихекономік Північної Америки, Європи та Японії і 220 представників країн третьогосвіту. Однак до 2025 року, наголошується в доповіді, економіки, що розвиваються,потіснять старожилів рейтингу, додавши до нього 136 міст-новачків, включаючи100 китайських.

З 13 мегаполісів, чиє населення за найближчі 15 років перевищить 10 млн людей, тільки Чикаго представлятиме західний світ

У підсумку з 13 мегаполісів, чиє населення за найближчі15 років перевищить 10 млн людей, тільки Чикаго представлятиме західний світ.

Решта з більш ніж дюжини майбутніх десятимільйонників, припускаютьаналітики, буде родом з країн, що розвиваються: китайські Ченду, Дунгуань,Гуанчжоу, Ханчжоу, Шеньчжень, Тяньцзінь і Вухань, а також столиця ДемократичноїРеспубліки Конго Кіншаса, найбільше місто Нігерії – Лагос, індонезійськаДжакарта, пакистанський Лахор й індійський Ченнай.

При цьому мегаполіси групи п'яти країн Брікс, що швидкорозвиваються (Бразилія, Росія, Індія, Китай і ПАР), чиї економіки значно легшезахідних пережили останню фінансову кризу, можуть скласти конкуренцію ураженимекономічним катаклізмом містам Заходу, вважають фахівці.

"Китай та Індія сьогодні в авангарді хвилі урбаністичноїекспансії, що допомагає Азії повернути визначне становище [у світі], яке регіонзаймав перед промисловою революцією [в XVIII столітті]", – резюмують експертиMcKinsey.

____________________________________________________________

Десять найбільших міських агломерацій, у яких мешкає 4% населення земної кулі                                                                 

Найбільші міста світу протягом історії

Дані інформаційно-довідкової служби Корреспондента

***

Цей матеріал опубліковано в № 47 журналу Корреспондент від 2 грудня 2011 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті, можна ознайомитися тут.