Нетбук кожному учневі, смарт-дошку кожному класу – в українській освіті почалася IT-революція. Згідно з державними планами, вона завершиться перемогою рівно через п'ять років – якщо вистачить грошей і готових сісти за комп'ютери вчителів, пише Кароліна Тимків у №1 журналу Корреспондент від 13 січня 2012 року.
Учні та вчителі столичної школи № 52 з поглибленим
вивченням IT давно відвикли писати крейдою на дошці. Цей, з їхньої точки зору,
анахронізм ось уже десятий рік поспіль тут заміняє смарт-дошка, а мультимедійні
технології використовуються на всіх уроках, крім фізкультури і праці.
Вчителька англійської Наталя Абрамова звичним рухом
запускає дошку – по білому екрану біжать речення з пропущеними словами, які
необхідно вписати спеціальним маркером. Процес супроводжується звуком і
яскравими картинками.
Учитель: Якщо дитина сприймає інформацію тільки на слух, результат буде мінімальним. Якщо ж вона бачить, чує і обговорює, тоді вона засвоює в кілька разів краще
"Якщо дитина сприймає інформацію тільки на слух,
результат буде мінімальним. Якщо ж вона бачить, чує і обговорює, тоді вона
засвоює в кілька разів краще", – пояснює Абрамова переваги гаджета.
Щоправда, смарт-дошками, мультимедійними уроками та
персональними комп'ютерами сьогодні можуть похвалитися поки лише 7% вітчизняних
шкіл. За даними Олександри Сизової, керівника з питань роботи із закладами
освіти і науки компанії Microsoft Україна, на 30 українських школярів припадає
лише один комп'ютер. Для порівняння: у країнах Євросоюзу цей показник становить
в середньому п'ять до одного.
Однак 11 січня стартує пілотний проект всеукраїнської
державної програми Відкритий світ. Протягом року відмовитися від крейди з
ганчіркою планують 640 шкіл країни.
Протягом п'яти років смарт-дошки та мультимедійні уроки з'являться у всіх більш ніж 20 тис. середніх навчальних закладів України
"З них ми почнемо і поступово будемо підтягувати інші", –
обіцяє Ігор Курус, керівник проекту. А потім – протягом п'яти років –
смарт-дошки та мультимедійні уроки з'являться у всіх більш ніж 20 тис. середніх
навчальних закладів України.
"Інвестиція в школу повертається якістю знань", – резюмує
Курус.
На реалізацію Відкритого світу буде потрібно 4,7 млрд
грн., з яких держскарбниця надасть лише 1,2 млрд. Решту отримають від спонсорів.
Серед компаній, готових допомагати проекту технікою, розробкою уроків і
навчанням педагогів, – світові лідери високих технологій Microsoft, Samsung і
Lenovо.
Без циркуля і лінійки
Курус демонструє мультимедійний урок український
літератури, присвячений повісті Івана Франка Захар Беркут. Ілюстрації, що
розповідають про побут того часу, перемежовуються уривками з фільму про українську
класику.
"Ми можемо міксувати картинки і відео, креслити схеми", –
нахвалює переваги смарт-дошки керівник Відкритого світу.
Олена Ліштва, п'ятикласниця 52-гої школи, переконливо
говорить Корреспонденту, що на такому уроці інформація запам'ятовується краще.
Мовляв, поєднання завдань, звукового ряду і тестів на одній дошці дозволяє
відразу ж перевірити свій рівень знань.
"І вдома в інтернеті я можу знайти потрібний урок і все
повторити", – додає ще один аргумент на користь передових технологій школярка.
У рамках Відкритого світу створений спеціальний сайт www.ow.org.ua, де можна
буде скачувати мультимедійні уроки для всіх класів.
Інформаційні технології полегшують роботу і вчителям.
"Коли ми їх [смарт-дошки] використовуємо, ми бачимо перед очима готовий план
уроку, – пояснює Абрамова. – Плюс це захоплює учнів більше, ніж звичайна дошка
і крейда".
Мультимедійні уроки, хоча і дуже точково, досягли й
української глибинки. Наталія Жук, викладачка математики та інформатики в школі
села Рихтичі Дрогобицького району Львівської області, і її учні, відкинувши
убік допотопні лінійки і циркулі, вже другий рік щосили користуються
віртуальними.
Масове охоплення шкіл таким інструментарієм найближчим часом обіцяють великі компанії
Масове охоплення шкіл таким інструментарієм найближчим
часом обіцяють великі компанії. Так, Microsoft Україна допоможе з програмним
забезпеченням, розробкою цифрової системи керування мультимедійними уроками і
підвищенням комп'ютерної грамотності вчителів. Компанія Літер, постачальник
смарт-дощок, екранів і проекторів, пропонує безкоштовно навчити педагогів
роботі з цією технікою.
"Безперспективно продавати залізо [електронне
обладнання], якщо люди на ньому не будуть вміти працювати", – пояснює свою
участь у проекті Ігор Ситник, директор компанії Літер.
Дошка під замком
Оптимізм ініціаторів Відкритого світу, які замахнулися на
шкільну комп'ютеризацію всієї країни, поки що дуже стриманий. За
спостереженнями Куруса, багато вчителів, які звикли працювати по-старому, не
розуміють сенсу проекту, навіть більше – не вміють користуватися звичайним ПК.
Багато вчителів, які звикли працювати по-старому, не розуміють сенсу проекту, навіть більше – не вміють користуватися звичайним ПК
"У деяких школах електронні дошки, які купила держава,
закриті ганчіркою і висять під замком", – нарікає керівник проекту. Тому Курус,
за його словами, змушений їздити по регіонах і проводити тренінги, попутно
пояснюючи вчителям важливість новацій.
За ступенем комп'ютеризації українські школи, на відміну
від західноєвропейських, поки що перебувають у кам'яному віці. У більшості
країн ЄС з 2003 року діють державні програми Один учень – один комп'ютер,
згідно з якими індивідуальною технікою забезпечуються всі школярі.
Так, Португалія кілька років тому забезпечила всіх своїх
учнів нетбуками і доступом до інтернету. За прикладом західноєвропейських країн
пішла Грузія, яка також активно проводить реформи.
В Україні подібні проекти втілювалися лише в окремих
навчальних закладах, та й то буксували, стикаючись з вітчизняними реаліями.
"Учень з нетбуком виходив зі школи, а на вулиці його відбирали старші хлопці", –
розповідає Ольга Заводович, заступник директора школи № 52.
Через крадіжки нетбуками дозволили користуватися тільки в стінах школи, що повністю змінило суть проекту – передбачалося, що гаджети допомагатимуть дітям
під час виконання домашніх завдань
У підсумку нетбуками дозволили користуватися тільки в
стінах школи, що повністю змінило суть проекту – передбачалося, що гаджети
допомагатимуть дітям під час виконання домашніх завдань.
Втім, досвід багатьох країн свідчить, що однією лише
роздачею нетбуків систему освіти не підключити до світової бази сучасних
інформаційних технологій. "Як засвідчила практика, діти почали грати з
комп'ютерами, а не навчатися, – пояснює Курус і наголошує: –Потрібно не
тільки обладнання, а й контент".
Розробкою мультимедійних уроків займається Київський
університет імені Бориса Грінченка. "В Україні подібні речі ще ніхто не робив.
Та й завдання дуже непрості, а ресурси у нас обмежені ", – зізнається Сергій
Якубов, старший науковий співробітник університету.
На думку Заводович, запорука успіху Відкритого світу – це
перш за все інтерес до програми вчителів, тому нововведення потрібно активніше
пропагувати в школах. "Проте не слід думати, що мультимедійні уроки вирішать
всі проблеми освіти, – додає педагог. – Це лише перший крок до модернізації
середньої школи".
***
Цей матеріал опубліковано в № 1 журналу Корреспондент від 13 січня 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті, можна ознайомитися тут.