Безпрецедентне рішення Конституційного суду узаконює корупцію і підвішує дамоклів меч над усіма неугодними, пише Станіслав Шум, керівний партнер комунікаційного холдингу Territory, у колонці, опублікованій у №4 журналу Корреспондент від 3 лютого 2012 року.
Ще минулого тижня в нашій країні жили-були корупціонери.Жили відкрито, не соромлячись. Журналісти щодня писали про їхні статки:годинники, маєтки, компанії. Все, звичайно, було записано на дружин або чарівним чином виникло з невеликих офіційних доходів чиновника.
Але минулого тижня Конституційний суд прийняв рішення,яке зобов'язало в першу чергу журналістів не пхати свого носа в добробут людей,які перебувають на державній службі. По суті КС дозволив чиновникам не розголошувати інформацію про свій майновий та фінансовий стан – на підставі гарантованого Конституцією права громадянина на особисте життя. КС визначив, що будь-які відомості про людину, в тому числі майнового і немайнового характеру,є інформацією про особисте та сімейне життя. А така інформація є конфіденційною. Відповідно, збір таких відомостей, їхнє зберігання і розповсюдження є втручанням в особисте життя людини.
Це, наприклад, означає, що журналістський інтерес до приватного життя осіб, підозрюваних у масштабних розкраданнях бюджетних та інших народних грошей, незаконний. Навіть якщо він викликаний явною невідповідністю скромних офіційних доходів посадових осіб та очевидних ознак їхнього статку.
Це рішення суду напевно буде цікаве як юристам, так і любителям фентезі. Тому що, захистивши чиновників залізною завісою особистого життя, суд відкрив у боротьбі з корупцією в Україні нову, епічну главу.
Заборона навіть на збір інформації де-юре робить корупціонерів міфічними персонажами, які існують поза межами інформаційного поля. І тепер журналістські розслідування Корреспондента можна буде проводити хіба що під прикриттям публікації про архітектурні особливості об'єктів нерухомості депутатів, губернаторів і мерів міст.
Збулася мрія корупціонера. Як мовиться в популярному тості: щоб у вас все було, і вам за це нічого не було! З такими законами побороти корупцію зможе хіба що Гаррі Поттер, який володіє чарівними навичками
Збулася мрія корупціонера. Як мовиться в популярному тості: щоб у вас все було, і вам за це нічого не було! З такими законами побороти корупцію зможе хіба що Гаррі Поттер, який володіє чарівними навичками.
Для прикладу: якщо міліціонер на вулиці підозрює, що он той п'яний персонаж – порушник порядку, він може підійти, перевірити документи.Але у людини, яка потенційно краде у держави мільйони, тепер не можна буде навіть спробувати запитати, а на які, так би мовити, бабки. Ну справді, не розпиває ж людина спиртні напої в громадських місцях, культурно пиляє собі в кабінеті.
Ви ніколи не помічали, що у чиновників, як правило,неймовірно успішні дружини та інші родичі? Так от – можете про це забути. З таким рішенням новий суддя Зварич не стане розповідати байки про колядування, а просто безтурботно посміхнеться. І поки журналісти не знайдуть спосіб обійти цю заборону, про можливих корупціонерів ви не прочитаєте в журналах і на сайтах.Про казкові масштаби крадіжок доведеться складати легенди, а інформацію про добробут корупціонерів можна буде, як билини, передавати винятково з вуст в уста.
Після цього в країні залишаться два-три реальні корупціонери. Луценко, Діденко і Тимошенко. Решта існуватимуть винятково у вашій уяві – і в уяві компетентних органів.
Справа в тому, що КС залишив можливість обраним заходити в морок корупції. Цю можливість можна побачити в уточненні, що міститься в прийнятому рішенні КС: "Втручання в особисте життя дозволяється тільки у встановлених законом випадках і виключно в інтересах національної безпеки,економічного добробуту та прав людини".
Можна собі уявити, що означає втручатися в особисте життя виключно в інтересах економічного добробуту. Особливо коли КС не дає чіткого трактування, про чий добробут йдеться – громадянина, підозрюваного у скоєнні корупційних діянь або країни?
Очевидно, що таке розпливчасте формулювання залишає зовсім не міфічні можливості для тих, хто може його застосовувати. І будь-який корупціонер, який комфортно сховався за формулюванням "особисте життя", може бути взятий за зябра компетентними органами, якщо будуть порушені зазначені в застереженні інтереси.
За всієї містичності останнє рішення Конституційного суду залишається цілком ефективним інструментом впливу на будь-якого корупціонера в цій країні, який,
наприклад, раптом відмовиться мухлювати з виборчими бюлетенями
А отже, за всієї містичності останнє рішення Конституційного суду залишається цілком ефективним інструментом впливу на будь-якого корупціонера в цій країні, який, наприклад, раптом відмовиться мухлювати з виборчими бюлетенями, захоче піти в опозицію або недоречно вирішить балотуватися на виборах.
Але для більшості слухняних працівників системи"інформація про особисте та сімейне життя" буде чимось на зразок правового офшора, за допомогою якого злодійкуваті чиновники можуть ховати свій добробут,що не відповідає офіційним доходам, точно так само, як зараз вони ховають капітали на Віргінських островах. Відтепер особисте життя чиновника – це чорна діра, морок, який поглине від очей громадськості всі свідчення корупції – нерухомість,рахунки і компанії родичів, які регулярно перемагають у тендерах.
А перемогти корупцію можна буде тільки заклинанням,святою водою і, ймовірно, осиковим кілком.
***
Ця колонка опублікована в № 4 журналу Корреспондент від 3 лютого 2012 року.
Передрук колонок, опублікованих у журналі, заборонений.
Відгуки й коментарі надсилайте за адресою [email protected]