Головна
 

Корреспондент: Локомотиви майбутнього. До 2050 року Україна стане європейским ринком, що розвивається найшвидше

21 лютого 2012, 18:51
0
294
Корреспондент: Локомотиви майбутнього. До 2050 року Україна стане європейским ринком, що розвивається найшвидше
Фото: АР
До 2050 року британці пророкують Україні найшвидші темпи розвитку в Європі

Економіки азіатів і латиноамериканців, що розвиваються, до 2050 року покладуть край економічній гегемонії американців і західноєвропейців. А Україна стане ринком Європи, що найбільш швидко розвивається, якщо вірити останньому прогнозу найбільшого банку світу, пише Олександр Пасховер в № 6 журналу Корреспондент від 17 лютого 2012 року.

Мільйони школярів, студентів, усе молоде покоління планети, яке доживе до 2050 року, стане свідком нового світового порядку. У найближчі роки країни Азії та Латинської Америки вийдуть із середньовічного мороку і займуть провідну позицію в глобальній економіці. США поступиться лідерством Китаю. Японія впокориться перед Індією. Мексика ввійде в десятку найбільших економік світу, а Філіппіни, Індонезія, Аргентина і Єгипет – у двадцятку.

Перу, Бангладеш, Україна й Узбекистан стануть одними з ринків XXI століття, які найбільш швидко зростають. Чисельність працездатного населення стрімко зросте. Але не скрізь. В єврозоні, Росії і, на жаль, в Україні кількість робочих рук катастрофічно скоротиться. Таким є прогноз британських економістів з HSBC, найбільшого банку світу. Сам звіт отримав назву World in 2050.

Україна в ньому виглядає молодим східноєвропейським тигром, оскільки збільшить свою економіку в десять разів і встановить таким чином континентальний рекорд темпів зростання.

Експерт: Україна в нашій доповіді виділяється дуже високим рівнем освіти, що дуже важливо для підвищення продуктивності праці

Корреспондент запитав у Карен Уорд, старшого глобального економіста HSBC, керівника проекту World in 2050, які плюси і мінуси в новому світовому порядку вона бачить для України. Ось її відповідь: "Україна в нашій доповіді виділяється дуже високим рівнем освіти, що дуже важливо для підвищення продуктивності праці. Але, як і для більшості інших країн Центральної та Східної Європи, основна загроза для України – низька народжуваність і погана демографія".

У першій чверті XXI століття країни, які зараз називають такими, що розвиваються, вперше перевершать за розміром економічної потужності всі розвинені країни, разом узяті. Проте рівень життя в нових економіках буде вчетверо нижчим, ніж на Заході. Втім, і це успіх. Сьогодні цивілізаційний розрив між першим і третім світом вимірюється двозначними цифрами. В результаті до середини століття світ стане багатшим за нинішній втричі, його центри впливу змістяться в зони, де сьогодні править фундаменталізм, авторитаризм, консерватизм і комунізм з капіталістичним обличчям. Автори дослідження впевнені в надійності своїх прогнозів. Інші експерти висловлюють боязкі сумніви.

Гості з майбутнього

Найбільшою економікою світу вже в першій чверті цього століття стане Китай. Тоді ж США вперше за багато десятиліть змістяться на другу сходинку. Азія стане економічним центром світу, до неї підтягнуться Латинська Америка та Африка. Індія переміститься з восьмого місця на третє, Філіппіни з 43-го на 16-те, Перу переїдуть із 46-го на 26-й рядок, Єгипет з 35-тої позиції ввірветься до двадцятки найпотужніших економік планети.

У рейтингу світових економік британські аналітики також пророкують світле майбутнє й українцям. За їхніми прогнозами, у найближчі десятиліття Україна стане ринком Європи, що найбільш швидко розвивається. Вона перестрибне з 59-го на 40-ве місце в списку найбільших ринків світу.

Українські експерти вважають такі прогнози песимістичними порівняно з орієнтирами, нещодавно встановленими Президентом Віктором Януковичем. "Тобто в порівнянні з нашими очікуваннями, баченням, яке озвучив Президент країни, – увійти у 20 найбільших економік планети – це дуже песимістичний сценарій", – зауважує Борис Краснянський, керуючий партнер компанії PwC в Україні.

До середини століття в Україні замість сьогоднішніх 45 млн осіб будуть проживати лише 36 млн

Британці випромінюють песимізм і коли кажуть про українську демографію. До середини століття в Україні замість сьогоднішніх 45 млн осіб будуть проживати лише 36 млн. Цей прогноз Краснянський вважає надто надуманим, оскільки причина скорочення українського населення полягає не в низькій народжуваності і високій смертності.

"Зменшення населення в Україні більшою мірою обумовлено еміграцією. Причому активної частини населення, – каже експерт. – Цей відтік повинен сповільнюватися в міру виникнення можливостей для розвитку та реалізації людей, які щось можуть привнести в економіку".

Для того, щоб Україна перевищила очікування європейських економістів, вона повинна звернути увагу мінімум на три важливі аспекти. Перший – її роль на глобальних ринках. Олег Устенко, виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера, впевнений, що аграрні можливості країни недооцінені і дуже скоро маятник хитнеться у бік українців.

Передбачуване зростання чисельності населення в країнах третього світу розпалює диспут про наближення продовольчої кризи. Роль України у вирішенні завдання забезпечення продуктами може стати ключовою

Передбачуване зростання чисельності населення в країнах третього світу розпалює диспут про наближення продовольчої кризи. Роль України у вирішенні завдання забезпечення продуктами може стати ключовою. "З іншого боку, в Україні колосальний рівень неефективності, – із сумом каже експерт. – Наша врожайність удвічі нижча, ніж в тих самих європейських країнах. Очевидно, що навіть за незначного рівня вкладень ми можемо домогтися різкого збільшення ліквідності".

На другий двигун прогресу звертає увагу Краснянський. На його думку, конкурентоспроможність країни значною мірою залежить від вартості імпортного газу та обсягу його закупівель. Іншими словами, розвиток альтернативної енергетики – ключова умова зростання. "На мій погляд, один з моментів, який може забезпечити Україні серйозний елемент росту, – її запаси вугілля", – каже експерт.

І третя цеглина в будівництві світлого майбутнього – освіта. Ті, хто будуватиме економіку, зараз вчаться в школі чи вузі. Вони і є справжні будівельники українського капіталізму. Але державні мужі слабо уявляють собі, які фахівці будуть затребувані в країні в найближчі 10-20 років, вважає Олександр Розенфельд, доктор економічних наук, ректор Міжнародного Соломонова університету (Київ).

"Загальні пасажі керівництва про те, що державі не потрібні юристи, програмісти, фінансисти, а їй потрібні робочі люди, випускники ПТУ, – каже Розенфельд, посилаючись на недавнє висловлювання прем'єр-міністра Миколи Азарова, який заявив, що вітчизняній системі освіти слід випускати фахівців робочих спеціальностей, а не розумової праці. – Вони будуть працювати на підприємствах найбільшого капіталу. З такою моделлю майбутнього немає, хіба що в світі з Нігерією і Ефіопією на чолі".

Потрібні серйозні зміни в системі освіти. Одна з них – інтеграція середньої та вищої освіти у світовий простір з глибоким вивченням англійської мови та залученням зарубіжних викладачів

Краснянський також виступає за серйозні зміни в системі освіти. Одна з них – інтеграція середньої та вищої освіти у світовий простір з глибоким вивченням англійської мови та залученням зарубіжних викладачів. "Повинні бути інтегровані люди в нашу систему освіти з інших країн, – резюмує експерт. – З цієї точки зору я навіть не впевнений, що може бути важливіше – запрошувати з Європи або з Китаю".

Захід їм допоможе

У число держав, яким британські аналітики пророкують найбільш стрімкий розвиток, крім України, входять країни Азії та Африки – 17 з 26 країн. Ще 43 країни, на думку аналітиків, будуть зростати помірно. У цей список потрапили чотири колишні радянські республіки – Росія, Білорусь, Латвія і Литва, а також десять країн Латинської Америки, по вісім - Близького Сходу, Центральної і Південної Європи, сім – Африки, п'ять – Азіатського регіону й одна держава Північної Америки.

"Той факт, що до 2050 року Китай та Індія, країни з найвищою чисельністю населення, знову займуть перші позиції, – каже Джон Хоксворт, керівник відділу макроекономіки PricewaterhouseCoopers (PwC), – є поверненням до історичної норми, що існувала до промислової революції кінця XVIII і XIX століть, яка привела до переміщення економічної потужності з Азії в Західну Європу і США".

Стрімке зростання економік країн третього світу кардинально скоротить їхнє відставання від цивілізації. У перерахунку ВВП на душу населення сьогодні китаєць живе в 14 разів бідніше, ніж американець. До 2050-го розрив скоротиться до одного до трьох. У тому ж показнику українці сьогодні в 36 разів бідніші за американців і в шість разів – за поляків.

До середини XXI століття, якщо вірити британцям, українці зменшать ці співвідношення до чотирьох і двох відповідно. Незважаючи на те що Індія в найближчі десятиліття в сім разів збільшить свій ВВП на душу населення, на кожного індійця буде в середньому припадати втричі менше доходу, ніж на китайця, і в десять разів менше, ніж на американця.

Західний світ залишається безперечним законодавцем високої якості життя та соціального захисту. До 2025 року за розміром ВВП на душу населення країни, що розвиваються, в середньому досягнуть рівня добробуту розвинених держав кінця 1960-х

Таким чином, західний світ залишається безперечним законодавцем високої якості життя та соціального захисту. До 2025 року за розміром ВВП на душу населення країни, що розвиваються, ті самі, які виб'ються у світові лідери за розміром економіки, в середньому досягнуть рівня добробуту розвинених держав кінця 1960-х.

До 2050-го за розміром ВВП на душу населення країни, що розвиваються, наблизяться до показників Західної Європи кінця XX століття. За рахунок яких ресурсів станеться перелом у бік вчорашніх аутсайдерів? "Люди з HSBC відштовхувалися від двох чинників, – пояснює Краснянський, – чисельність працездатного населення і продуктивність кожної людини. Це два чинники, які, з їхньої точки зору, можуть впливати на успішність країни".

До середини століття народонаселення планети дійсно зазнає революційних змін. Наприклад, в Нігерії, де вже сьогодні кожна жінка в середньому народжує по п'ять дітей, населення подвоїться і наздожене за чисельністю США. В Ефіопії житиме така сама кількість людей, як і у Великобританії і Німеччині, разом узятих, тобто майже удвічі більше, ніж зараз. Уперше в новітній історії людства найбільш населеною країною світу стане не Китай, а Індія.

Тут будуть проживати не 1,2 млрд громадян, а 1,6 млрд. Дотримуючись політики "одна сім'я – одна дитина", Китай зросте "лише" з 1,36 млрд до 1,43 млрд людей. У сумі ці країни додадуть планеті близько 0,5 млрд громадян, еквівалент США і Великобританії, разом узятих. Водночас працездатне населення багатомільйонної Японії скоротиться на 37%, Росії – на 31%, Німеччини – на 29%, Португалії – на 24%, Італії – на 23%.

Розенфельд не згоден з таким прогнозом. Він вважає, що успіх ринків, що розвиваються, буде – в кращому випадку – тимчасовим, в гіршому випадку – липовим, а сам звіт він називає трохи надуманим.

"Все найкраще, що є в нашому оточенні, всі життєві зручності і технологічні досягнення пов'язані виключно з капіталізмом, причому в його найбільш ліберальних формах, – каже аналітик. – Головні досягнення тоталітарних систем і державних економік – зброя, видобуток і первинна переробка ресурсів плюс концтабори. Будь-які їхні досягнення короткочасні".

Тиха гавань

Так чи інак цивілізація західного світу і разом з нею всі інші стабільні економіки сповільнюють темпи розвитку. Швейцарія, Нідерланди, Австрія, Швеція, Бельгія ризикують залишити тридцятку найбільших ринків світу. Економіка Японії також буде рости черепашачим темпом, збільшившись до 2050 року лише в 1,3 рази. Це один із найбільш скромних результатів планети.

Таким метаморфозам є цілком логічне пояснення. По-перше, відсоток зростання ситих економік, що здається скромним, в абсолютних цифрах виглядає більш значним. Наприклад, величезна німецька економіка, за прогнозами аналітиків HSBC, зросте менш ніж удвічі, водночас як невеликий ринок Ефіопії – більш ніж в 11 разів.

Але приріст у ФРН складе $ 1,6 млрд, тоді як в Ефіопії – $ 180 млн.

"Незважаючи на те що західні країни продовжують зазнавати труднощів у зв'язку з тим, що останні два десятиліття вони накопичили велику заборгованість, у них є серйозний потенціал для прискорення росту, що підштовхується ринками", – пояснює Корреспонденту британський експерт Уорд.

Другу причину щодо повільних темпів розвитку країн першого світу називає Устенко: вони досягли межі зростання. Їхня інфраструктура вимагає хіба що косметичного втручання, жорстка конкуренція заповнила всі соціальні ніші. "Це не означає, що вони не будуть рости, – розповідає експерт. – Вони будуть зростати куди більш повільними темпами, ніж країни з ринками, що розвиваються, такі як Бразилія, Китай, Україна, Казахстан. Тут є більше можливостей для зростання в перспективі 10 – 20 років".

Той факт, що ринки багатьох країн, що розвиваються, обженуть за своїм розміром ринки розвинених, не означає, що те саме станеться з доходами громадян держав третього світу

Також той факт, що ринки багатьох країн, що розвиваються, обженуть за своїм розміром ринки розвинених, не означає, що те саме станеться з доходами громадян держав третього світу. Найбільш яскраво це ілюструє сусідство в рейтингу Нігерії та Швеції, які розташувалися на 37-му і 38-му місцях відповідно. Навіть у 2050 році, за прогнозами британців, середній дохід на душу населення у скандинавів буде в 40 разів вище, ніж у африканців, які стоять у рейтингу на один рядок вище. Найчастіше ж зростання ВВП в економіках, що розвиваються, і падіння в розвинених відбудеться за рахунок природного приросту і скорочення чисельності населення.

Можливості зростання для ринків, що розвиваються, безпосередньо пов'язані з активною участю найстаріших економік у будівництві капіталізму в країнах третього світу. Найбільш високі темпи росту очікуються в густонаселених регіонах. Це дуже перспективні ринки для транснаціональних компаній, оскільки тут буде вигідно будувати свій бізнес. По-перше – низькі витрати, по-друге – величезний споживчий ринок. У найбідніших куточках планети з'явиться товстий прошарок середнього класу, який підвищить рівень споживання в першу чергу предметів розкоші із ситого світу. Перед Заходом відкриється новий платоспроможний ринок, упевнені експерти HSBC.

Зворотний бік медалі – стрімко зросте споживання енергоресурсів, відповідно, ціни на них будуть зашкалювати. Оскільки країни, що розвиваються, ще не мають коштів на дорогі енергоефективні програми і для них поки що недоступні просунуті безвідходні технології, їхній рівень продуктивності залишатиметься невисоким, а екологічна рівновага – непевною. При цьому Уорд попереджає, що до середини поточного сторіччя світовий запас нафти вичерпається завдяки зростанню попиту.

"Вони розуміють, що нафта рано чи пізно закінчиться, – каже Краснянський. – Ми спостерігаємо інтерес до нашого сільського господарства близькосхідних інвесторів, таких як Саудівська Аравія, Емірати, країни, які закуповують багато сільгосппродукції і дивляться на можливість [інвестування] у виробництво. Це індикатор того, що вони заглядають вперед далі, ніж звикли ми тут".

__________________________________________________________

Сильні світу того

У першій десятці найбільших економік світу чотири країни, що розвиваються, в сукупності зрівнялися з шістьма найбільш стабільними ринками. Проте за рівнем ВВП на душу населення новоявлені тигри вчетверо слабкіші за конкурентів

Країна

Розмір економіки,

$ трлн

Дохід на душу населення, $ тыс.

 

2010

2050

2010

2050

Китай

3,5

25,3

2,6

17,8

США

11,5

22,3

36,3

55,1

Індія

0,9

8,2

0,8

5,1

Японія

5,0

6,4

39,4

63,2

Німеччина

2,1

3,7

25,1

52,7

Великобританія

1,7

3,6

27,6

49,4

Бразилія

0,9

2,9

4,7

13,5

Мексика

0,7

2,8

6,2

21,8

Франція

1,5

2,7

23,9

40,6

Канада

0,9

2,3

26,3

51,5

Найдинамічніші економіки світу в найближчі десятиліття за версією HSBC. На Україну британці покладають великі надії

Країна

Розмір економіки у 2010 році, $ млрд

Розмір економіки у 2050 році, $ млрд

У скілька разів зросте економіка

1

Танзанія

16

288

18

2

Філіппіни

112

1.688

15,1

3

Узбекистан

25

314

12,6

4

Гана

8

100

12,5

5

Болівія

12

145

12,1

6

Ефіопія

17

196

11,5

7

Парагвай

9

99

11

8

Туркменистан

9

97

10,7

9

Україна

45

462

10,2

10

Уганда

12

111

9,2

28

Румунія

56

377

6,7

45

Угорщина

58

295

5,1

47

Білорусь

25

122

4,9

52

Росія

412

1.878

4,6

71

Польща

250

786

3,1

Дані доповіді Світ у 2050 році банку HSBC. Розміри національних економік і доходи на душу населення вимірюються в цінах 2000 року

***

Цей матеріал опубліковано в № 6 журналу Корреспондент від 17 лютого 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті, можна ознайомитися тут.

ТЕГИ: Українапрогнозекономікарозвиток
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах