Приватизуючи великі об'єкти, влада більше не прагне заробити для скарбниці максимальний прибуток. У неї своя мета – передати більшу частину держмайна в руки обраних бізнесменів, пише Андрій Пишний, заступник голови партії Фронт змін, у колонці, опублікованій у №8 журналу Корреспондент від 2 березня 2012 року.
Для чого придумані відкриті конкурси під час проведення приватизації державних об'єктів? Якщо вважаєте, що це робиться заради отримання максимальної вигоди від розставання з казенним майном, ви просто не цікавилися,як проводять приватизаційні конкурси в сучасній Україні.
Приміром, нещодавно знайшов нового власника вельми ласий об'єкт – постачальник електроенергії компанія Вінницяобленерго. Підприємство пішло з молотка за ціною, яка лише на 10% перевищувала стартову. Такій низькій"маржі" держава зобов'язана діям прокуратури, яка фактично силою викинула з участі в конкурсі одного з трьох його учасників.
У підсумку пощастило Луганському енергетичному об'єднанню(ЛЕО), що належить російському бізнесменові Костянтину Григоришину. Саме ЛЕО дісталося обленерго. Про те, чи віддячив Григоришин прокуратурі за усунення конкурентів, сторони замовчують.
Однак питання не в тому, що один олігарх вихопив ласий шматок в іншого, адже "на манежі все ті самі" роками. Важливо інше: в результаті цього міжсобойчику країна
недоотримала такі необхідні їй і гарантовані законом кошти
Однак питання не в тому, що один олігарх вихопив ласий шматок в іншого, адже "на манежі все ті самі" роками, а точніше, десятиліттями.Важливо інше: в результаті цього міжсобойчику країна (тобто і бюджетники, і пенсіонери) недоотримала такі необхідні їй і гарантовані законом кошти.
І це лише один епізод – а є й інші.
У січні нинішнього року в ході приватизаційного конкурсу з продажу держпакету акцій ще одного постачальника енергії, Західенерго, компанія мільярдера-регіонала Ріната Ахметова стала єдиною учасницею конкурсу і заплатила за приватизований держпакет акцій "аж" на 100 тис. грн. більше його початкової ціни. Майже те саме сталося і з іншим придбанням власника ФК Шахтар –держчасткою в енергогенерувальній компанії Дніпроенерго.
Не стала винятком із правила і приватизація телекомунікаційного гіганта Укртелекому. Його вартість у кризовий 2008 рік оцінювалася у 24 млрд грн., а на початку 2011-го влада "списала" компанію без конкурсу за 10,5 млрд грн. міфічним австрійцям. Якщо ви не бачили цих австрійців, не турбуйтеся: швидше за все, вони такі самі австрійці, як і ми з вами. Сьогодні в Австрії половина Кабміну прописалася – от і тягнуть все в дім.
Умови угоди були прописані так, щоб вільного конкурсу як такого не було. Штучне обмеження кола претендентів звело їхню кількість і якість до потрібних параметрів. Навіть більше, напередодні оголошеної урядом приватизації Укртелекому оператор залишився без ліцензії на міжнародний і міжміський зв'язок. Робота без ліцензії абсолютно логічно відлякала потенційних прозорих інвесторів, які зрозуміли, що вони ліцензії можуть не дочекатися,навіть якщо виграють конкурс.
На перерахованих вище компаніях влада не зупинилася: у першому півріччі цього року знайдуть свого заздалегідь визначеного власника компанії Донбасенерго та Центренерго.
Якою була б реалізаційна ціна всіх цих об'єктів у разі реальної конкуренції на конкурсі? Про це можна лише здогадуватися. Більш точними ці здогадки може зробити історія з продажем Криворіжсталі. Це підприємство продавали двічі: спочатку, за часів президентства Леоніда Кучми, –вітчизняним бізнесменам, а після реприватизації, влаштованій екс-прем'єром Юлією Тимошенко, – всесвітньо відомій металургійній компанії. Різниця державної виручки в першому випадку була на $ 4 млрд менше, ніж у другому.
Тіньова приватизація чітко пояснює, чому державний бюджет порожній. Питання: чим уряд буде торгувати далі
І коли нинішня влада каже, що в бюджеті немає грошей,вона повинна була б пояснити, чому уряд влаштовує такі атракціони небаченої щедрості за наш з вами рахунок. Тіньова приватизація чітко пояснює, чому державний бюджет порожній. Питання: чим уряд буде торгувати далі?
Участь прокуратури в сортуванні учасників приватизаційних конкурсів, а отже, в збиванні ціни, красномовно пояснює, чому Україна за інвестиційною привабливістю перебуває на останньому місці в Європі. Адже, крім прокуратури, є ще десятки органів, і всі хочуть їсти, нічого не роблячи для економіки країни. Їхні спільні зусилля привели до того, що за даними щорічного Індексу економічної свободи The Wall Street Journal і Heritage Foundation Україна посіла останню і найгіршу – 43-тю – позицію серед країн Європи. "Реформаторський" режим Президента Віктора Януковича в питанні руйнування свободи підприємництва випередив навіть Росію з Білоруссю.
За підсумками 2011 року Україна за свободою економічної діяльності опинилася на 163-му місці з 179 досліджуваних країн у світі
І це не все. За підсумками 2011 року Україна за свободою економічної діяльності опинилася на 163-му місці з 179 досліджуваних країн у світі, вклинившись між Соломоновими островами й Узбекистаном. У 2006-му країна була 117-тою.
За рік за індексом сприйняття корупції Transparency International Україна змістилася зі 134-го місця на 152-ге. Попереду – Уганда,позаду – Центрально-Африканська Республіка.
За даними Європейської Бізнес Асоціації, в четвертому кварталі 2011 року довіра інвесторів до ринку України знизилася до рекордно низького рівня, якого не було з часів кризи 2008-го.
У 2011 році Україна втратила сім позицій і перемістилася на 152-ге місце в рейтингу сприятливості ділового середовища (Doing Business 2012), який щорічно складає Світовий банк і Міжнародна фінансова корпорація.
Погодьтеся, що з таким "прогресом" сприйняття України у світі не так далеко залишилося до повної економічної та політичної ізоляції.
Як казав теоретик лібералізму Джон Локк, думки людини найкраще відображають її дії. Тому коли Янукович вкотре розповідатиме про боротьбу з корупцією та пріоритети національних інтересів, головне голосно не розсміятися.
***
Ця колонка опублікована в № 8 журналу Корреспондент від 2 березня 2012 року.
Передрук колонок, опублікованих у журналі, заборонений.
Відгуки й коментарі надсилайте за адресою [email protected]