На Сейшельських островах захоплення з приводу ідеальних пейзажів заспокоюють місцеві ціни. Навіть банани, що ростуть тут на кожному кроці, вдвічі дорожчі, ніж у Києві, пише Ірина Метнева, креативний директор агентства Мічурін, у рубриці Лист з… у №11 журналу Корреспондент від 23 березня 2012 року.
Починаючи збирати перед поїздкою інформацію про
Сейшельські острови, насамперед я дізналася, що на одному з них, острові
Сен-П'єр, знімався тепер уже легендарний рекламний ролик батончика Баунті.
Цього вистачило, щоб зрозуміти: треба їхати. Райське задоволення обіцяли
численні відретушовані фотографії в Мережі. І я приготувалася потопати в
орхідеях і пити кокосовий ром.
Подорож обіцяла бути захопливою хоча б тому, що раніше я
ніколи не переміщувалася довго на яхтах. Проробивши довгий шлях на літаку з
Москви – близько шести годин до Дохи (Катар) і до Вікторії (столиця Сейшельських
островів на острові Мае), – ми, команда з дев'яти осіб, завантажилися на
крейсер-катамаран. Він виявився досить комфортабельним, з двома санвузлами і
чотирма каютами, просторим кубриком і зручною кухнею.
У місцевому супермаркеті з мізерним вибором продуктів ми купили їжі, додали фруктів і овочів з ринку, здивувавшись тамтешнім цінам
У місцевому супермаркеті з мізерним вибором продуктів ми
купили їжі, додали фруктів і овочів з ринку, здивувавшись тамтешнім цінам.
Качан капусти коштував $ 5, в'язка бананів, які ростуть тут на кожному кроці,
чомусь близько $ 3.
Справа в тому, що сільське господарство тут розвинене
слабо, населення переважно зайняте в туризмі та рибальстві, та й навіщо
сейшельцям обробляти грядки – їм вистачає того, чим радує природа. Втім, вони
набили руку на вирощуванні кориці, ванілі, кокосу, батату, касави (маніок), та й
то з подання колонізаторів.
За право володіти плантаціями спецій, як і величезними
резервами питної води на цих островах в Індійському океані в різний час
боролися між собою англійці і французи – по черзі вони панували на Сейшелах.
Місцеві жителі називають себе креолами, хоча насправді це франко-африканські
мулати, які розмовляють одразу трьома мовами – креольською (суміші африканської
та французької), французькою та англійською.
Мае, з марини якого розпочався наш шлях, найбільш "галасливий"
з чотирьох основних островів – Мае, Ла-Діга, Праслен і Силуета. Столиця
острова, Вікторія, пропонує безліч розважальних закладів – дискотеки, казино,
ресторани. Причому казино – популярний вид місцевого дозвілля, де тубільці в
тиші і прохолоді легко розлучаються з грошима.
Ми їхали на Сейшели, передчуваючи, як купуватимемо на
фруктових ринках манго, плоди псидіума і цитри, а також хлібного дерева і,
звичайно авокадо, дині, жамалаки, бичачого серця, карамболі, коросолі, цукрову
тростину та іншу тропічну екзотику. Але виявилося, що березень не сезон для
манго, як і для багато чого іншого. Тому довелося бути скромнішими, задовольняючись
бананами, ананасами, папаєю і маракуєю. Хоча фреші з останньої з додаванням
кількох крапель лайма виявилися чудовими.
Залишивши проєвропейський Мае, ми вирушили на пошуки
острова Кузин, єдиними жителями якого були величезні альдабрські черепахи. Як
гігантські гриби, вони обліпили зелені галявини заповідника, в якому панує
справжній черепаховий комунізм. Взагалі на запитання: "А чи не можна поїсти
черепахового супчика?" будь-який сейшелець злякано округлює очі і пояснює, що
це карається тюремним ув'язненням.
Тут таки розташований атол Альдабра, одна з найбільших і
найкрасивіших лагун світу. Тепер я знаю напевно, що бірюзового і навіть
смарагдового кольору морська вода набуває біля берега завдяки білосніжному
кораловому піску.
Наступний острів, Ла-Діг, виявився тотальним велотреком:
і місцеві, і туристи переміщуються переважно на велосипедах. Через це виникає
відчуття, що ви перебуваєте в дачному селищі, яке посилюють одноповерхові
споруди і маленькі провінційні магазинчики, що торгують сувенірами з цілком
столичними цінами.
Втім, на відміну від столиць світу, зв'язок, як і інтернет
на Сейшелах – слабке місце. А велика кількість телефонних автоматів зовсім не
означає можливість ними скористатися.
Що стосується креольської кухні, то всупереч дифірамбам путівників, на перевірку вона виявилася одноманітною і примітивною
Що стосується креольської кухні, то всупереч дифірамбам
путівників, на перевірку вона виявилася одноманітною і примітивною. Переважно це
рагу з риби або курки з овочами і каррі. Основними інгредієнтами салатів є морква
з капустою, іноді компанію їм становить тунець.
Втім, на острові Праслен, дикому й чудовому, якого майже
не торкнулася "цвіль" цивілізації, нам вдалося скуштувати чудово приготовлені
морепродукти та рибу.
Місцевий делікатес і за сумісництвом головний символ
Сейшел – морський кокос, що формою нагадує апетитну попку. Він охороняється
законом і заборонений до вживання, але в заповіднику його можна купити повністю
або частково, хоча і за шалені гроші. Вартість сувенірів з нього також дивує.
Навіть ординарні кокоси у місцевих жителів коштують чимало. А лідерами за дорожнечею на островах є таксі і ресторани
Треба зазначити, що навіть ординарні кокоси у місцевих
жителів коштують чимало. А лідерами за дорожнечею на островах є таксі і
ресторани.
Однак є на Сейшелах продукти, вартість яких невисока.
Наприклад, підходить до вас такий собі Боб Марлі і загадково зауважує, що
особисто він не курить сигарети, очікуючи, що ви у відповідь запитаєте: "А
скільки коштує те, що ви курите?". І тут вже залишається тільки дивуватися,
наскільки те, що він курить, недорого.
Тільки ми встигли звикнути до неквапливого і ненав'язливого
сейшельському сервісу, місцевих лондонських цін і відносного комфорту
мікродушевої нашої яхти, як минули всі сім днів нашої подорожі.
Пришвартувавшися в марині, наша команда матросів-новачків
вирушила відзначати вдалу подорож в легендарний ресторан Вікторії Pirate's
Arms. Там гарячі креольські жінки наливали нам ром.
***
Цей матеріал опублікований в № 11 журналу Корреспондент від 23 березня 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.