RU
 

Корреспондент: Побутова техніка. Україна посилено вивчає міжнародні стандарти гостинності

13 квітня 2012, 12:31
0
22
Корреспондент: Побутова техніка. Україна посилено вивчає міжнародні стандарти гостинності
Фото: Фото Наталі Кравчук
Беркутівці студіюють англійску, проте навчання дається нелегко

Напередодні Євро-2012 Україна очищає свою сферу побуту від важкої радянської спадковості. Вивчити базову англійську і природно посміхатися виявилося складніше, ніж будувати стадіони та дороги, пише Катерина Іванова у №13 журналу Корреспондент від 6 квітня 2012 року.

Міцні високі хлопці з полку спецпризначення Беркут сидять за партами навчального класу академії МВС, зануривши носи в конспекти. На уроці англійської браві бійці бояться вимовити зайве слово.

"Guys, don't be shy! (Хлопці, не соромтеся!)" – підбадьорює їх викладач, але видно, що багато хто його просто не розуміє. Хоча для цього підрозділу це тільки четверте заняття – так беркутівці готуються до європейського чемпіонату з футболу.

Ще у вересні 2011-го віце-прем'єр-міністр Борис Колесніков назвав незнання правоохоронцями мови міжнародного спілкування "національною ганьбою", і з того часу 40 тис. міліціонерів посилено її студіюють.

"How can I get to the theatre? (Як мені пройти до театру?)", – насилу повторює за вчителем 22-річний молодший сержант Роман Яворський фразу, з якою, можливо, зовсім скоро будуть звертатися до нього гості чемпіонату.

"Важкувато [дається наука]", – зізнається Яворський Корреспонденту. За його словами, свої знання він не назвав би навіть середніми.

На трійку не тягне англійська у більшості співвітчизників, констатують експерти: слабке володіння мовами – спадщина радянської системи освіти, в СРСР воно не вважалося необхідним

На трійку не тягне англійська у більшості співвітчизників, констатують експерти: слабке володіння мовами – спадщина радянської системи освіти, в СРСР воно не вважалося необхідним.

Українцям доведеться надолужувати згаяне і в сфері обслуговування, яка за багатьма статтями також родом з СРСР. Тому напередодні європейського турніру влада і бізнес почали терміновим чином наводити марафет в індустрії гостинності: навчають посміхатися прикордонників, правильно розливати пиво – барменів і ввічливо возити – таксистів.

Згідно зі звичайною стратегією УЄФА головним обличчям України повинні стати волонтери – 5,5 тис. спеціально навчених добровольців з числа білих комірців, середній вік яких 35 років. Їхнє завдання – допомагати приїжджим, переважно офіційним делегаціям, в скрутних ситуаціях в аеропортах, на стадіонах, у готелях, аж до надання першої медичної допомоги. Задовольняти інші потреби численної армії уболівальників покликані ще близько 9 тис. звичайних волонтерів з числа студентів.

"Волонтери УЄФА – великі ентузіасти, дуже добре знають не тільки англійську, а й кілька європейських мов, – характеризує колег Ірина Малишева, волонтер УЄФА, а також HR-менеджер готелю The Radisson Blu Resort Bukovel. – Це та армія, яка зможе працювати на позитивний імідж України".

Приємний обшук

Андрій Банцер, начальник волонтерського відділу місцевого комітету Євро-2012 Україна, демонструє Корреспонденту програму навчання добровольців УЄФА. Один з її головних навчальних модулів, Service Excellence, пояснює, чим відрізняються гарний сервіс від поганого.

Банцер перераховує якості ідеального волонтера: позитивний настрій, відкритість, дружелюбність, впевненість, зовнішній вигляд, що викликає довіру, приємний тембр голосу, пряма спина і посмішка. "Це елементарна річ, яка може зняти агресію і взагалі всі питання. Якщо вона [посмішка] щира", – додає волонтер.

З посмішками в українців та сама проблема, що і з англійською

З посмішками в українців та сама проблема, що і з англійською. "Ваші прикордонники в Борисполі не посміхаються гостям. Але я вирішила для себе, що це така особливість тутешніх людей", – ділиться враженнями Аріан Деркс, керівник державно-приватної ініціативи Німеччина – країна ідей, яка побувала в Києві на міжнародному форумі Україна. Брендинг країни і міст, присвяченому до Євро-2012.

Компенсувати нестачу радості на обличчі в прикордонній службі аеропорту Бориспіль вирішили за допомогою макіяжу і провели для співробітниць в зелених погонах уроки краси. Результат оцінили навіть у Західній Європі.

"Вперше в історії футбольні фанати дійсно захочуть, щоб їх відвели убік і ретельно обшукали", – написала про це британська Daily Mail. З ідеальним манікюром, бездоганним макіяжем і стильними зачісками українки, які перевіряють паспорти, не схожі на своїх колег з інших світових аеропортів, зазначило видання.

Більш привітним намагаються зробити в Борисполі і сервіс таксі. Захистити ранимих іноземців від натовпу нахабних грачівників – таксистів-приватників, які заполонили під'їзди до аеровокзалу, – покликаний новий підрозділ аеропорту, служба Sky Taxi.

Обслуговувати гостей будуть водії, які володіють англійською, на новеньких Hyundai Sonata з кондиціонерами, лічильниками, ідеореєстраторами, GPS і
терміналами для оплати карткою

Обслуговувати гостей будуть водії, які володіють англійською, на новеньких Hyundai Sonata з кондиціонерами, лічильниками, відеореєстраторами, GPS і терміналами для оплати карткою.

Свою реконструкцію служби таксі проводять і у Львові. "На кожній машині всередині і зовні буде інформація про тариф, номер ліцензії, телефон гарячої лінії на випадок конфлікту, – розповідає Остап Процик, керівник робочої групи львівського міського штабу з проведення Євро-2012. – Не факт, що ми викорінимо факти обману з боку таксистів, але ми зможемо зорієнтувати гостя, в яких саме таксі він почуватиме себе безпечніше".

Тим часом ресторатори, чиї заклади розташовані в містах, які приймають Євро, – Києві, Харкові, Донецьку і Львові – подібно міліціонерам, студіюють англійську і вчаться бути привітними з клієнтами.

Так, для барменів приватних закладів громадського харчування було проведено тренінг-конкурс Пивна олімпіада, де їх навчали правильно розливати пиво. Навчанням керував Людвіг Якс, відомий в Австрії зальцбурзький пивовар.

Навіть у такій нехитрій справі потрібна зміна стереотипів: якщо українські клієнти, згідно з ще радянським лозунгом, вимагають доливати пиво після відстою піни, то показник якісної подачі хмільного напою для європейця – навпаки, наявність густої пінної шапки товщиною три пальці. Причому її верхівка повинна трохи підніматися над келихом.

У барах стадіону під час проведення матчу зі зрозумілих причин головним критерієм якісного розливу є швидкість наповнення келиха.

"На тлі очікування [Євро-2012] багато ресторанів починають робити те, чого б ніколи не зробили, якби не Євро, – змінюють застаріле обладнання на кухні, щоб воно не накрилося в найвідповідальніший момент, роблять косметику [ремонт] в залі (підлатати, стіни підмазати), персонал навчають ", – каже Ольга Насонова, генеральний директор компанії Ресторанний консалтинг.

Поділися усмішкою

У волонтера Малишевої багато друзів-іноземців, і вона знає, що їх найбільше хвилюють якісь побутові дрібниці – точніше, відсутність звичного комфорту. "У нас [з цим] все ще печаль", – констатує Малишева.

Приміром, придбати квитки на українські автобуси і поїзди онлайн, перебуваючи за кордоном, неможливо. Як і далеко не скрізь на території країни можна розплатитися за товари і послуги кредитними картками, перераховує недоліки волонтер УЄФА.

"Україна до цього часу не орієнтована на велику кількість туристів і приїжджих з-за кордону", – вважає Малишева.

Канадець Пол М’язга, колишній редактор української англомовної газети Kyiv Post, доповнює список нюансів, які шокують західноєвропейців: "Неможливість замовити бутерброд без цибулі [якщо рецепт її там передбачає], неготовність офіціантів розділити ресторанний рахунок на кілька чеків, для кожного в компанії, якщо про це просять".

Випробування українським сервісом, за словами М’язги зможуть безболісно пройти
лише ті, хто вже тут побував. "В інших країнах сервіс може бути поганим, але такого поганого, як в Україні або Росії, немає ніде", – констатує канадець

Випробування українським сервісом, за словами М’язги зможуть безболісно пройти лише ті, хто вже тут побував. "В інших країнах сервіс може бути поганим, але такого поганого, як в Україні або Росії, немає ніде", – констатує канадець.

За його спостереженнями, у багатьох місцях сфери обслуговування тут до цього часу панує радянське мислення. "Якщо ви прийшли до мене, ви приймете моє обслуговування, а якщо вам не сподобається і ви підете, мені все одно", – пояснює М’язга.

На його думку, деякі українські бізнесмени вважають, що достатньо побудувати ресторан, і клієнти самі прийдуть, а гостинність – це іноземне поняття. "Вони думають, що чудовий сервіс, який вони отримують, відпочиваючи в Туреччині чи Єгипті, – це тому, що середньостатистичний турок або єгиптянин народжується з бажанням обслуговувати", – іронізує М’язга.

Втім, Костянтин Грідін, партнер CFC Consulting Company, радить не вимагати від вітчизняного обслуговування занадто багато: мовляв, за ті кілька років, що були дані на підготовку до Євро-2012, його не перетворити на західноєвропейський.

Експерти нагадують, що згідно із законами бізнесу кожен недолік в сервісі компенсує ввічливе ставлення до гостя: достатньо простої усмішки і ввічливості

Тому експерти нагадують, що згідно із законами бізнесу кожен недолік в сервісі компенсує ввічливе ставлення до гостя: достатньо простої усмішки і ввічливості.

Однак і для цієї простої метаморфози багатьом українцям потрібно докладати чимало зусиль, вважаю експерти. "З дитинства українських дітей вчать придушувати почуття, не сміятися і не плакати голосно, – вважає Алла Ярошенко, керівник Інституту гендерної психології. – Виростаючи, багато хто думає, що нейтральна міміка, відсутність "безглуздої усмішки" – ознака вихованості та компетентності".

Водночас знання про емоційний інтелект прийшли в Україну зовсім недавно, наголошує психолог, а це поняття включає в себе вміння розпізнавати емоції і виражати їх, а не пригнічувати.

Чарівну силу правильного вираження своїх емоцій і, зокрема, відкритої посмішки добре засвоїли в ПАР, яка приймала світову футбольну першість у 2010 році. "Для нас чемпіонат це не свято інфраструктури, а перемога людяності, різноманітності, можливостей", – розповідає Лесепу Матшаба, член оргкомітету бієнале, яка відповідала за його маркетингову стратегію.

Сергій Рибік, головний редактор журналу Maxim, який побував на чемпіонаті в ПАР, ставить тамтешньому сервісу тверду четвірку. "Привітні офіціанти, таксисти, дуже багато було хлопців у жовтих футболках, ймовірно, волонтерів, – розповідає він. – Не можу сказати, що всі добре знали англійську мову, але, принаймні, на рівні – "там, туди, закрито, відкрито, спасибі-будь ласка".

Крім того, організатори масового події в країні з високою криміногенністю подбали про те, щоб англомовна поліція була постійно в полі зору вболівальників, що давало відчуття безпеки.

Експерт: З точки зору брендінгу країни, саме туристи відіграють найважливішу роль: вони ваші потенційні посли у світі

Тому Матшаба радить Україні визначитися, що для країни важливіше – стадіони і дороги, які залишаться, або люди, які вперше відвідають Україну і можуть вже не приїхати знову.

"З точки зору брендінгу країни, саме туристи відіграють найважливішу роль: вони ваші потенційні посли у світі", – резюмує експерт.

***

Цей матеріал опублікований в № 13 журналу Корреспондент від 6 квітня 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.

ТЕГИ: УкраїнаЄвро-2012підготовкагостинність
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Читати коментарі