Звичайні українці рятують реноме своєї країни, яка прославилася в Старому Світі захмарними цінами на готелі, пропонуючи безкоштовно пожити у себе футбольним фанатам, пише Ксенія Карпенко у №19 журналу Корреспондент від 18 травня 2012 року.
Коли німець Марк Шнелле задумав поїздку в Україну на Євро-2012, його не злякали матеріали ЗМІ про політичні переслідування опозиції, повій і знущання над бездомними тваринами – все те, що сьогодні пишуть в Німеччині про одну з господарок турніру.
Але ось висловлювання президента УЄФА Мішеля Платіні про те, що українські власники готелів – "шахраї і бандити", які спеціально під Євро підняли ціни на проживання на 500%, поставили німця перед питанням: чи переживе поїздку його гаманець? За підрахунками Шнелле, триденне відвідування Львова коштувало б 1,5 тис. євро, тобто більше його місячної зарплати. Причому значна частина суми пішла б на оренду даху над головою.
Вояж Шнелле опинився під загрозою, але допомога прийшла з несподіваного боку – від звичайних українців. Вірніше, жителів чотирьох міст, що прийматимуть матчі Євро
Вояж Шнелле опинився під загрозою, але допомога прийшла з несподіваного боку – від звичайних українців. Вірніше, жителів чотирьох міст, що прийматимуть матчі Євро, які об'єдналися на сторінках сайту rooms4free.org.ua, де вони вивішують свої оголошення про готовність безкоштовно прихистити у себе заїжджих фанатів. Там Шнелле і знайшов собі житло.
"Мене бісить негативний імідж України в Європі. Якщо політикам все одно, то нам ні", – розповідає Корреспонденту Максим Продан, HR-фахівець будівельної компанії, а також ідейний натхненник групи Welcome to Ukraine в соціальній мережі Facebook і сайту rooms4free.org.ua.
У справі, придуманій Проданом, все побудовано на ентузіазмі. Сайт розробили та запустили програмісти-волонтери 19 квітня 2012 року, і вже на початок травня в групі Welcome to Ukraine набралося понад 650 оголошень. І кожен день, за словами Продана, притулок на час Євро тут знаходять вісім-десять осіб.
Ініціатива знизу
Після висловлювань Платіні один з провідних ЗМІ Німеччини, Deutsche Welle, передав, що німці масово здають раніше куплені квитки на чемпіонат. У прес-службі УЄФА спростували цю інформацію і розповіли, що єврочиновники провели переговори з українською стороною, в результаті чого ціни знизили. Проте в УЄФА констатують, що вартість номерів все одно залишається на третину вище, ніж в іншої господарки чемпіонату – Польщі.
"Україна повинна розуміти, що футбольні фанати – відмінний інформаційний ресурс для потенційних туристів з Європи. Позитивні відгуки про Україну приваблять туристів, на яких українські готельєри зароблятимуть не один рік", – намагаються напоумити українську сторону через Корреспондент у прес-службі УЄФА.
Розуміти це в Україні не хочуть. Тому ціни – наприклад $ 250-350 за двомісний номер у готелі 4 * – продовжують кусатися.
Німкеня: Ми не можемо собі дозволити заплатити за три дні проживання в готелі $ 750-1.050. Це трохи менше місячної зарплати молодого фахівця в Європі
"Ми не можемо собі дозволити заплатити за три дні проживання в готелі $ 750-1.050. Це трохи менше місячної зарплати молодого фахівця в Європі", – розповідає Христина Шафер, автор публікацій у німецьких ЗМІ про високі ціни в українських готелях на період Євро. Її думка: багато українців роблять з чемпіонату "бізнес-угоду всього життя".
На щастя для України, не всі в ній ідуть на "операцію". "Я погано розмовляю англійською, і у нас однокімнатна квартира, але диван – у Вашому розпорядженні", "Ми живемо далеко від центру, але із задоволенням покажемо Вам Київ. Кухня також у Вашому розпорядженні" – такими оголошеннями кожен день наповнюється сайт rooms4free.org.ua. На сьогодні там понад 500 оголошень. Активніші за інших – кияни, а донеччани пасуть задніх: на початок травня зі столиці шахтарського краю надійшло лише шість пропозицій.
Продан щодня моніторить всі оголошення і блокує будь-які наміри розмістити повідомлення про оренду квартири. "Головне правило члена клубу Welcome to Ukraine – це готовність надати житло безкоштовно", – розповідає він. Інших умов не існує: ніхто не перевіряє ні українців, ні потенційних зарубіжних гостей. Основне завдання – звести потенційного гостя та українця, все інше – справа туриста і господаря квартири.
Я вважаю своїм громадянським обов'язком допомогти гостям з Європи скласти враження про Україну не на підставі лицемірства влади і жадібності торгашів, а
від спілкування з нормальними українцями
"Я вважаю своїм громадянським обов'язком допомогти гостям з Європи скласти враження про Україну не на підставі лицемірства влади і жадібності торгашів, а від спілкування з нормальними українцями", – розповідає архітектор з Харкова Вадим Воскресенський, один з активістів Welcome to Ukraine, готовий прийняти туристів у себе.
Він збирається продемонструвати гостинність по-українськи, тому готовий разом з дружиною зустріти іноземців ще в аеропорту, покатати їх по Харкову, а далі по максимуму – "наскільки дозволить здоров'я" – познайомити їх з національною кухнею.
Щоправда, поки такі, як він, швидше працюють на імідж країни, ніж роздобувають реальних гостей. Наприклад, Наталя Окунська, екс-дружина нардепа Сергія Власенка, також оголосила в Мережі про бажання прийняти в своїй квартирі в центрі Києва єврогостей. Але поки що повідомлень від знайомих з питанням "Це правда? Ти дійсно приймеш незнайомих людей до себе в будинок?" Окунська, за її словами, отримала більше, ніж заявок від потенційних приїжджих.
Вини українців тут немає. Просто єврофани звикли до інших умов. "Класика для європейця в усі часи футбольних чемпіонатів – це кемпінг. Поїздка на машині, намет, барбекю на природі і пляшка пива, розпита за знайомство із сусідами по намету", – розповідає Шафер. Однак вона позитивно оцінює ініціативу рядових громадян України, які пропонують безкоштовне житло.
Охочих скористатися українським гостинністю, навіть незважаючи на традиції кемпінгових життя, з кожним днем стає все більше
Охочих скористатися українським гостинністю, навіть незважаючи на традиції кемпінгових життя, з кожним днем стає все більше. "Це чудова ініціатива, яка дозволить не тільки заощадити на дорогих готелях, але й побачити справжню Україну, побут українців, а також отримати практичні рекомендації, що краще побачити і від кого варто триматися подалі", – розповідає Корреспонденту Шнелле, радіючи, що завдяки групі Welcome to Ukraine він відвідає турнір.
***
Цей матеріал опублікований в № 19 журналу Корреспондент від 18 травня 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.