Археологи-любителі, знехтувавши позицією офіційної науки, продовжують пошуки Ноєвого ковчега, скарбів тамплієрів і багатьох інших загадок людської історії. І небезуспішно, пише Олексій Бондарев у №22 журналу Корреспондент від 8 червня 2012 року.
Англійський письменник Джуліан Барнс, лауреат
Букерівської премії, ікона постмодернізму, обезсмертив своє ім'я в літературі
завдяки роману Історія світу в 10 ½ главах. Найбільше читачі і критики хвалили
главу, у якій жучки-шашелі потайки пробралися на Ноїв ковчег і тим самим
незаконно пережили Великий потоп, який повинен був залишити в живих тільки
богообраних тварин.
Багато захоплювалися і двома іншими главами, пов'язаними
з Ноєвим ковчегом. В одній з них розповідається про віруючу американку, яка
здійснила паломництво до Вірменії, на гору Арарат, в XIX столітті. В іншій –
про американського астронавта, який вирушає на Арарат, який вже розташований на
території Туреччини, і знаходить останки нібито самого Ноя, який на перевірку
виявився скелетом тієї самої американки, що заблукала на горі сторіччям раніше.
Знущання Барнса виявилося пророчим. Арарат поступово стає
точкою скупчення конспірологів усіх мастей, які вважають, що останки
легендарного судна сховані на вершині гори.
Офіційна наука, яка не визнає Біблію достовірним
джерелом, відмовляється підтримувати починання ентузіастів. І це не єдина із
загадок світової історії, в розгадці якої офіційний науковий світ не допомагає
дослідникам-одинакам.
Учені також вважають, що історія ордена тамплієрів
перервалася сім століть тому і більше повертатися до неї немає сенсу – навіть
незважаючи на достовірні відомості про зниклі незліченні багатства тамплієрів.
Не вірять учені і в ефективність пошуків затонулих
піратських скарбів, а коли відкриття таки відбуваються, з'ясовується, що
дослідників фінансують приватні інвестори. А острах перед перспективою
перегляду історії Європи змушує вчених заперечувати існування в Боснії
найдавнішої гігантської піраміди.
Варто пам'ятати, що саме любителі на кшталт Генріха Шлімана, який знайшов Трою, або Говарда Картера, який відкрив гробницю Тутанхамона, і роблять найбільші
відкриття
"Скепсис учених у більшості випадків зрозумілий і навіть
виправданий, – каже американський оглядач Ларрі Фішберн. – Але варто пам'ятати,
що саме любителі на кшталт Генріха Шлімана, який знайшов Трою, або Говарда
Картера, який відкрив гробницю Тутанхамона, і роблять найбільші відкриття".
Корреспондент зібрав кілька археологічних майданчиків, на
яких офіційна наука поставила хрест і дослідження яких останнім часом довели,
що колишні висновки були помилковими.
Секретний об'єкт
Слідом за героями Барнса гору Арарат облюбували для
пошуків легендарного судна Ноя багато любителів пригод. Крім численних
авантюристів і туристів, що не особливо розуміють, з якого боку підходити до
біблійної горі, дослідженнями займаються також і люди цілком серйозні.
Більшість з них ігнорують загальноприйняті наукові
гіпотези, згідно з якими зміст Біблії й особливо деяких легенд Старого завіту
сумнівні в плані історичної достовірності.
"Через різні причини, чи то ревна релігійність, чи просто
надмірно оптимістичне ставлення до життя, вони вірять, що в Старому завіті
описані реальні події, персонажі і місця", – каже канадський журналіст Майк
Флінн. За його словами, у таких дослідників немає сумнівів у тому, що ковчег
існував і що це дійсно був плавучий притулок для Ноя і врятованих ним тварин,
яких було кожної по парі.
Група ентузіастів з Туреччини і Китаю вважає, що їм вдалося знайти останки легендарного судна. Вони виявили на східному схилі Великого Арарату на висоті близько 4.000 м дерев'яні уламки, вік яких був встановлений за допомогою
радіовуглецевого методу – 4.800 років
Група ентузіастів з Туреччини і Китаю вважає, що їм
вдалося знайти останки легендарного судна. Вони виявили на східному схилі
Великого Арарату на висоті близько 4.000 м дерев'яні уламки, вік яких був
встановлений за допомогою радіовуглецевого методу – 4.800 років.
Таке датування не суперечить відомій гіпотезі про те, що
повінь, описана в Біблії як Потоп, сталася між 3183 і 2370 роками до н. е. За
словами китайського історика Юн Віна, який брав участь в експедиції,
впевненість її учасників в тому, що знайдені саме останки ковчега, становить
99,9%.
Знайдені уламки цілком узгоджувалися з уявленнями про те,
як був влаштований ковчег. Так, знайдені дерев'яні балки могли бути стійлами
для тварин, стверджує Юн Він.
Офіційна наука скептично сприйняла звістку про знахідку.
У ряді публікацій було висунуто припущення про те, що уламки являють собою
фрагменти стародавніх жител. Однак Юн Він і його колеги запевняють, що на такій
висоті в горах Малої Азії ніхто ніколи не жив.
Небажання офіційної науки визнати, що ковчег розташований на Арараті, може бути викликано особливими причинами, переконані деякі дослідники
Небажання офіційної науки визнати, що ковчег розташований
на Арараті, може бути викликано особливими причинами, переконані деякі
дослідники. "Любителі теорії змови традиційно вважають, що сильні світу цього
давно знайшли ковчег і приховують це через те, що ковчег – це зовсім не те, що
прийнято вважати", – пояснює Флінн.
За його словами, припущення режисера Стівена Спілберга
про те, що в ковчезі приховувалася зброя масового ураження (перший фільм про
пригоди Індіани Джонса), –чудова ілюстрація такої гіпотези.
Іншою ілюстрацією може бути недавня заява відомого
російського альпініста Володимира Шатаєва, який вже більше десяти років
займається пошуками ковчега. У травні Шатаєв, який побував на Арараті загалом 13
разів, заявив, що останки стародавнього корабля містяться в улоговині між
Великим і Малим Араратом.
Побачити їх на власні очі заважає той факт, що в цій зоні
розташований якийсь "закритий режимний об'єкт". Шатаєв запевняє, що особисто
бачив, як машини в'їжджали на передбачувану підземну базу на східному схилі
гори. "Якщо ковчег десь там, то ми туди потрапити не можемо", – каже альпініст.
Цінності тамплієрів
Популярна теорія змови і у випадку з іншою великою
загадкою людської історії, над якою століттями б'ються багато видатних умів.
18 березня 1314 року великий магістр ордена тамплієрів
Жак де Моле публічно прокляв французького короля і весь його рід. Привід для
образ у нього був, і дуже ґрунтовний – у цей день його відправили на вогнище
Священної інквізиції.
Французький король спільно з папою римським знищили
великий лицарський орден, який протягом двох століть до цього вірою і правдою
служив Святому престолу. На думку низки дослідників, причиною розправи стало
прагнення до наживи.
Спорожніла скарбниця змусила короля зазіхнути на
багатства ордену, однак смерть тисяч лицарів на вогнищах і в катівнях
інквізиції не приніс бажаного результату. Церква і король змогли накласти лапу
тільки на землі тамплієрів, але їх незліченні багатства зникли.
На думку американського дослідника Девіда Рота, багатства тут можуть бути у двох значеннях цього слова. З одного боку, мова може йти про золото та інші
коштовності. З іншого боку – про таємні знання тамплієрів
На думку американського дослідника Девіда Рота, багатства
тут можуть бути у двох значеннях цього слова. З одного боку, мова може йти про
золото та інші коштовності. З іншого боку – про таємні знання тамплієрів.
Рот вважає, що в останні роки відбулися значні зрушення в
обох напрямках. Так, французький історик Жан де Майє знайшов документальне
підтвердження колись популярної гіпотези про те, що в ніч перед арештом вищих
осіб ордена тамплієрів з Парижа на кількох возах були вивезені скрині з
таємними архівами тамплієрів. Інші документи повідомляють, що незабаром після
цього майно ордена переправили з одного з портів Франції в невідомому напрямку
на 17 (!) кораблях.
Де Майє переконаний, що невідповідність кількості возів і
числа кораблів свідчить про те, що в ту ніч тамплієри вивезли з Франції свої
незліченні багатства.
Що стосується таємних знань, то тут найдалі просунувся
письменник Ден Браун, переконаний Рот. Дослідник не поділяє скепсису офіційної
науки щодо гіпотез автора Коду да Вінчі.
"Браун нічого не вигадав, а просто творчо осмислив безліч
теорій і звів їх воєдино, – вважає Рот. – Отримана гіпотеза цілісна і
переконлива: тамплієри зберігали таємницю про генеалогічне древо Ісуса Христа і
його спадкоємців".
Дослідники знаходять усе більше доказів того, що Ісус не вмер на хресті, а одружився на Марії Магдалині і став батьком. Таємниця його дитини і являє собою горезвісний Святий Грааль, переконаний Флінн
Кількість сучасних дослідників, переконаних у правоті
Брауна, зростає, як снігова лавина, каже Флінн. Вони знаходять усе більше
доказів того, що Ісус не вмер на хресті, а одружився на Марії Магдалині і став
батьком. Таємниця його дитини і являє собою горезвісний Святий Грааль, який
захищали тамплієри, і через нього орден був знищений.
"Не завадили б якісь матеріальні, а не умоглядні докази
цієї гіпотези, – каже Рот. – І, можливо, їх слід шукати там само, де і
багатства ордену. І пошуки тривають. Але поза рамками офіційної науки".
Скарби капітана Моргана
Якщо хто і міг посперечатися з тамплієрами щодо
незліченних багатств, то це хіба що пірати. І хоча гонитву за золотом і
коштовностями навряд чи можна порівняти з пошуками Істини, яку уособлюють собою
Ноїв ковчег і таємниці тамплієрів, все ж це захопливе завдання, яка не дає
спокійно спати сотням, а то й тисячам дослідників по всьому світу.
І часом тріумфи бувають досить значними. Наприклад, такою
стала торішня знахідка біля берегів Панами. Групі ентузіастів вдалося відшукати
на дні моря корабель легендарного пірата Генрі Моргана, який непогано зберігся.
В трюмі були знайдені замкнені скрині, в яких, судячи з усього, лежать скарби.
Морган був одним із найбільш щасливих піратів XVII
століття, але після його смерті більша частина накопичених ним багатств зникла.
Місцезнаходження корабля Моргана було відомо історикам давно. Він затонув у
1671 році, коли Морган штурмував форт біля Панама-сіті.
Кілька років тому на дні моря в цьому районі виявили
декілька корабельних гармат XVII століття. За словами Фріца Хансельманна,
одного з дослідників, до знахідки було рукою подати. І тут у них закінчилися
гроші. Жоден університет світу не погодився фінансувати подальші пошуки.
В решті решт корабель Моргана був знайдений. Наступним етапом стане експедиція, яка підніме хоча б частину знахідок на поверхню
Тоді довелося звернутися за допомогою до компанії Diageo,
яка виготовляє в США популярний сорт рому, названий на честь капітана Моргана.
Великий бізнес пішов назустріч, профінансувавши подальші роботи. Вони велися за
допомогою новітньої апаратури, що фіксує положення металевих предметів за
коливанням магнітного поля. В решті решт корабель Моргана був знайдений.
Наступним етапом стане експедиція, яка підніме хоча б частину знахідок на
поверхню.
Європейська піраміда
Ще один приклад того, як дослідники-ентузіасти борються з
офіційною наукою, – це боснійська піраміда. Відкриття, яке приголомшило всю
Європу, зробив боснійський археолог Семір Османагич. Він оголосив, що знайшов
на території Боснії піраміду, вік якої перевищує вік єгипетських. "Тепер
історію Європи доведеться переписати", – стверджував учений.
Піраміда розташована в околицях села Вісоко, в 30 км від
столиці Боснії Сараєва. Гора Височіца, яку Османагич вважає рукотворною
пірамідою, на перший погляд нічим не примітна. Хоча на фотографіях з певного
ракурсу вона і справді схожа на будови на єгипетському плато Гіза.
Однак Османагич спирається не тільки на візуальну
подібність. Його основний аргумент – математика. Гора має висоту 220 м, довжина
всіх її сторін – 420 м, а кут схилів дорівнює 45 º. І найголовніше – сторони
Височіци орієнтовані щодо чотирьох сторін світу, немов компас.
Незважаючи на скепсис офіційної науки, в знанні якої
немає місця для надрозвиненої європейської цивілізації, здатної побудувати таку
піраміду, Османагич приступив до розкопок за участю міжнародної групи
дослідників.
Вуглецевий аналіз показав, що камені в тунелях оброблялися від 10 тис. до 20 тис. років тому. Народи Єгипту у той час ще перебували в дикому стані
І майже відразу знайшов вимощений майданчик біля
передбачуваного входу в піраміду і навіть якийсь тунель, що йде вглиб гори.
Розкопки привели археологів в печери, які Османагич відразу оголосив частиною
гіпотетичної мережі тунелів. Вуглецевий аналіз показав, що камені в тунелях
оброблялися від 10 тис. до 20 тис. років тому. Народи Єгипту у той час ще
перебували в дикому стані.
Подальші розкопки поки що не привели до яких-небудь
значимих результатів. Османагич також не зміг висунути стрункої та логічної
теорії, яка пояснювала б, хто, коли і навіщо, а найголовніше – за допомогою
яких технологій побудував цю піраміду.
Науковий світ не визнає успіхів Османагича. Височіца
визнана об'єктом природного походження. "Ніякої піраміди в Боснії немає, це
афера, покликана привернути до Височіці туристів", – категорично стверджує Нік
Хаутон, оглядач авторитетної британської газети The Times, який іронічно
називає Османагича не інакше, як "боснійським Індіаною Джонсом".
"Насправді незрозуміло, піраміда це чи просто гора, –
каже Рот. – Але скепсис вчених зрозумілий: якщо піраміда справжня, підручники
історії доведеться переписати".
Топ-10 найцікавіших археологічних знахідок останнього десятиліття
Найдавніший собака
Шкільні знання про те, що людина приручила собаку 14 тис. років тому, більше не актуальні. Відразу три знахідки, зроблені в період з 2009 по 2011 рік на території Чехії, Бельгії та російського Сибіру, дозволили вченим довести, що одомашнення чотириногих друзів сталося щонайменше 36 тис. років тому
Перший черевик
Люди почали носити взуття близько 40 тис. років тому. Такого висновку дійшли археологи, проаналізувавши знайдені в печері Тяньюань неподалік від Пекіна останки людини. Висновок зробили на підставі анатомічної будови стопи, яка істотно змінилася з початком носіння взуття
Перша могила шамана
У 2008 році на півночі Ізраїлю було виявлено поховання духовного лідера і цілителя 12-тисячолітньої давності. У могилі спочивали останки жінки-шамана, яка користувалася за життя величезним авторитетом і померла у віці 45 років. Також в могилі були кістки корови, леопарда, орла і 50 черепашачих панцирів
Дерев'яний хендж
Таємничий Стоунхендж виявився не єдиним у своєму роді. Доказом тому стали знахідки 2009-2010 років. Лише в милі від таємничого кола вчені виявили ще один такий самий, а в півмилі від нього – коло з дерев'яних колод. Хто і навіщо будував «дерев'яний Хендж», датований 3 тис. до н. е., поки зщо алишається таємницею
Перше сімейне поховання
Найперше поховання сім'ї, що складалася з батьків і двох синів, виявили в Німеччині у 2005 році. Вчені припускають, що сімейство було убито близько 4,5 тис. років тому. Могила стала найбільш раннім свідченням сформованого інституту сім'ї в стародавньому суспільстві
Загублене місто в Єгипті
На території оазису Харга, який є найбільш південним у країні і межує з пустелею, виявлені сліди стародавнього міста, яке отримало від археологів арабське ім'я Умм-Мауаджір. На думку археологів, в середині 2 тис. до н. е. місто було своєрідною штаб-квартирою для правителів, які контролювали прибуткову торгівлю на караванному шляху
Найстаріший письмовий документ
Запис на глиняній табличці, що датується XIV століттям до н. е., був виявлений ув Єрусалимі. Знайдений фрагмент виявився частиною великого послання, тому інтерес становить не стільки його зміст, скільки форма. Висока якість письма, на думку археологів, вказує на те, що послання було адресовано королівській сім'ї. А це доводить впливовість Єрусалима в період задовго до того, як він став столицею
Жінка-гобіт
У 2003 році на індонезійському острові Флорес знайшли скелет жінки невеликого зросту. Вік знахідки визначили швидко - 12 тис. років. А ось видова приналежність знахідки стала приводом для суперечок. На думку одних, жінка зростом в половину сучасного людського є представницею невідомого раніше виду - Homo floresiensis. На думку інших - це звичайний Homo sapiens, а причиною невисокого зросту стала хвороба
Перший зоопарк
На території давньоєгипетської столиці Нехена були знайдені останки 111 тварин. Поховання чотириногих, серед яких були собаки, бегемоти, слони і дикі кішки, було зроблено в середині 4 тис. до н. е. Тварин утримували в своєрідному звіринці, сам факт наявності якого підтверджував силу і статус правителів держави
Найдорожчий скарб
Звичайний житель графства Стаффордшир, що в центральній Англії, знайшов за допомогою металошукача англосаксонський скарб, який згодом став найбільшим в історії. Стаффордширський скарб складався з 1,5 тис. предметів, серед яких були фрагменти зброї, головних уборів, посуд та прикраси. Вік предметів датується VII століттям, а вартість становить $ 4,5 млн.
Дані curiosity.discovery.com, журналу Archeology, інформаційно-довідкової служби Корреспондента
Цей матеріал опубліковано в № 22 журналу Корреспондент від 8 червня 2012 року. Передрук публікацій журналу Кореспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент,опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.