Андрій Садовий, мер Львова – міста, яке успішно прийняло Євро-2012, колишній комерсант, багатодітний батько і вже вдруге господар культурної столиці України – відповів на запитання читачів сайту Корреспондент.net. Він розповів про те, скільки місто заробило на туристах під час єврочемпіонату, чому львівський стадіон коштував вдвічі дорожче за харківський і навіщо українцям народжувати дітей. Матеріал розміщено у №26 журналу Корреспондент від 6 липня 2012 року.
- Скільки грошей принесло Львову Євро-2012 – місто в мінусі
чи у плюсі?
Анатолій Марченко, Харків
- По-перше, Львів отримав чудовий новий сучасний
термінал. Термінали і нові аеропорти будуються раз на 50 років, тому це великі
перспективи для міста і всього регіону. Ми отримали новий стадіон. Ми отримали
100 км реконструйованих доріг, замінили безліч інженерних комунікацій. Це дуже
серйозні інвестиції.
Якщо говорити безпосередньо про проведення чемпіонату – у
нас було дуже багато вболівальників. Ну порахуйте: один фан в середньому
залишав десь 120 євро за час перебування у Львові, і фанів було дуже багато –
українці, німці, португальці, даньці. Різні цифри сьогодні називають, але мова
йде про мільйони гривень.
Але насправді для мене не це важливо, а те, що більшість
фанів висловили бажання повернутися до Львова, але вже з друзями, родинами, як
туристи. Фани мають чітку мету – футбол. А ось турист за час свого перебування
у Львові залишає близько $ 400. Тому це теж великий плюс.
У туристичному плані ми бачимо свою планку до 5 млн туристів на рік, яких можемо прийняти
У нас сьогодні буває понад 1 млн туристів на рік, і це
серйозний дохід. Туріндустрія дуже активно розвивається разом з індустрією IT, й
у середнього бізнесу є великі можливості для розвитку, тому що в туристичному
плані ми бачимо свою планку до 5 млн туристів на рік, яких можемо прийняти.
Для цього, щоправда, потрібне якісне авіасполучення з
містами сходу країни – Харковом, Донецьком, Дніпропетровськом, Одесою,
Запоріжжям. Сьогодні до Львова простіше долетіти з Європи. Є рейси в усі хаби,
в ті самі польські міста у нас сьогодні три рейси літає. Ви можете до Вроцлава
або Кракова долетіти за $ 30, так само як до Дортмунда і Венеції. А зі Львова
до Донецька потрапити дорожче, ніж зі Львова до Нью-Йорка.
Тому в принципі рахувати конкретну копійку сьогодні
неетично, але глобально мова йде про дуже великі гроші.
- Чим ви можете пояснити той факт, що на будівництво
Арени Львів було витрачено понад 2 млрд грн., в той час як повна реконструкція
стадіону Металіст у Харкові, більшого за розміром, з більш різноманітною
інфраструктурою, зажадала лише 600 млн грн.?
Олексій Цимбал, Ерланген, Німеччина
- Насправді вартість Львівського стадіону склала 1,4 млрд
грн., а дуже значна частина коштів була витрачена на інженерію, комунікації,
тому що стадіон ми будували на новій земельній ділянці. І, власне кажучи, він
стане серцем забудови цілого мікрорайону, де з'являться нові об'єкти –
виставковий комплекс, великий поліфункціональний палац ігрових видів споту,
палац зимових видів спорту, офісні будівлі, готелі. Вся ця інженерія коштувала
близько 1,125 млрд грн. – водо- та газопостачання, каналізація, електрика,
дороги.
Фактично це інвестиції в завтрашній день, тому що і той
самий стадіон, і аеропорт – це об'єкти нової сучасної архітектури. Якщо раніше
приїжджали гості і ми з радістю показували будівлі, побудовані в XVI – на початку
XX століття, а щось нове було складно показати, то сьогодні ми з гордістю
показуємо стадіон і аеропорт. Стадіон – проект відомого австрійського
архітектора Альберта Віммера. Аеропорт – відомої компанії Tebodin. Тому в
принципі у питанні коштів ми не переступили меж здорового глузду, але зробили
інвестиції на перспективу.
- Я знаю, що ви – футбольний уболівальник. За які команди
на Євро-2012 вболівали особисто ви і кого з гравців вважаєте найкращими на
цьому чемпіонаті?
Тимур Аранов, Київ
- Звичайно, як і всі українці, я вболівав за збірну
України. Голи, які забив [Андрій] Шевченко, зробили для об'єднання країни
більше, ніж всі політики, разом узяті.
У Львові грали збірні Португалії та Німеччини. У
португальців я побачив величезне бажання перемагати, а в німцях технологічність
– така, знаєте, машина йде, і її неможливо зупинити. Якщо казати про
футболістів – це і Лукас Подольскі, якому я мав честь вручити нагороду як найкращому
футболісту матчу Німеччина – Данія, і той самий Маріо Гомес, і Криштіану
Роналду, який сьогодні максимально розкривається. Фактично я вболівав і за
португальців, і за німців.
- Яку характеристику ви дали б сучасному Львову? Яке
місто світу ви хотіли б, щоб він брав за приклад?
Зінаїда Татарченко, Одеса
- У кожного міста неповторна історія. Львів заснував
король Данило. Це королівське столичне місто, яке за свою 756-річну історію
пройшло дуже складні турбуленції. Ми за останні 100 років були у складі шести
різних країн. Тому сьогодні Львів вирізняється неповторністю, яку важко з
чимось порівняти.
Західні журналісти називають Львів "сплячою красунею
Сходу, яка прокидається". Це останній діамант, який Європа і світ для себе ще
не відкрили. Я думаю, що Львів повинен "звучати" як Львів. Хоча тут, звичайно,
ви побачите багато речей, що нагадують Краків, Відень, Париж, Прагу, адже його
будували найвідоміші архітектори світу. Майбутнє Львова – це, звичайно, новітні
технології, індустрія туризму, студенти.
У плані просування мені подобається Барселона – місто,
яке за останні 20 років дуже сильно пішло вперед. Подобається, як просувають
себе великі столиці Париж, Рим. Мені приємно, що завдяки Євро Львів сьогодні
відомий і ця популярність все більше і більше розкривається – знаєте, як
троянда, якою приємно милуватися і яку легко полюбити.
- За вашими планами, як розвиватиметься Львів надалі? Чи
чекають місто і в майбутньому якісь фундаментальні зміни? Споруди? Заходи рівня
Євро? Метро? Яким ви хотіли б в ідеалі бачити своє місто?
Віктор Макаренко, Чернівці
- По-перше, успішним і комфортним для життя львів'ян.
Місто, в якому хочеться жити, яке люблять жителі і де гостинно приймають і
поважають приїжджих. Львів – місто нових технологій, туризму, університетів,
освіти, маси молодих, красивих, талановитих людей, які поважають тих, хто
вступив у свою осінь. Місто, що піклується про комфорт для всіх, хто любить
Львів.
Наступний великий захід у Львові – чемпіонат Європи з
баскетболу, потім ми будемо боротися за право проведення зимової
Олімпіади-2022.
- Як ви ставитеся до проблеми 9 травня у Львові? Особисто
ви кого звинувачуєте в сутичках і розпалюванні обстановки, без яких не минає жоден
День Перемоги?
Валерій Шкура, Київ
- Наприклад, цього року у нас не було ніяких зіткнень, бо
не дали можливості провокаторам реалізувати свої плани. Так само і в минулі
роки ми завжди спокійно святкували, тільки, щоправда, в минулому році стався
певний дисонанс, коли правоохоронці несвоєчасно зреагували і були провокації,
але це були провокації не українські, а принесені ззовні. А так в цілому на 9
Травня львів'яни йдуть в гості, покладають квіти на могили воїнів, які воювали
з фашизмом. Це природно, це нормально, і ми робили і будемо робити це щороку.
- Була приємно шокована, прочитавши недавно, що у вас
п'ятеро дітей, причому хлопчиків. Як примудряєтеся справлятися з такою юрбою і
уживатися в одній квартирі?
Ольга Танич, Харків
- Дякую за
запитання. Тут звичайно, значний тягар відповідальності лежить на [моїй
дружині] Катерині, яка повністю себе присвячує цьому. Її мама нам допомагає,
мої батьки – тобто всі разом, бо я з ранку до вечора на роботі, хіба що у
вихідні, ну і під час якоїсь короткої відпустки можу побути з дітьми.
Знаєте, з однією дитиною набагато складніше, ніж з
п'ятьма. Тому я раджу всім народжувати багато дітей, тому що українців повинно
бути багато.
Нас із сестрою було тільки двоє, а от у мого батька в
сім'ї народилося десять дітей, щоправда, вижили лише вісім. У мами в сім'ї було
троє. У нас в принципі такі великі були завжди сім'ї.
Сьогодні наші умови [проживання] дійсно такі складні
[Садовий з дружиною, п'ятьма дітьми і тещею живуть в одній квартирі], але ми
продали частину сімейного бізнесу і хочемо купити будинок у Львові.
***
Цей матеріал опубліковано в № 26 журналу Корреспондент від 6 липня 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент,опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.