RU
Головна
 

Корреспондент: Гени вирішують все. Влада ЄС вперше дозволила лікарям використовувати генну терапію

16 серпня 2012, 09:38
0
446
Корреспондент: Гени вирішують все. Влада ЄС вперше дозволила лікарям використовувати генну терапію
Фото: АР
Генна терапія допоможе у лікуванні багатьох спадкових хвороб, раку та СНІДу

У Європі сталася велика медична революція – влада ЄС вперше дозволила лікарям використовувати генну терапію, тобто зробити широкий крок до перемоги над раком і СНІДом, пише Олексій Бондарев у №31 журналу Корреспондент від 10 серпня 2012 року.

"Якби письменники Роберт Шеклі, Філіп Дік або Роберт Хайнлайн дожили до 2012 року, вони були б щасливі побачити, як втілюються в життя їхні найсміливіші мрії", – каже Мартін Кларк, американський медик і за сумісництвом великий любитель фантастики.

Причому Кларк має на увазі не досягнення в галузі гаджетобудування або освоєння космосу, хоч і цими успіхами людство може пишатися. За словами доктора, новина про рішення Європейської медичної комісії, яка з'явилася в липні, здатна змусити будь-якого скептика повірити в те, що поступ науково-технічного прогресу незворотний.

Влада Об'єднаної Європи, що здавна славиться своїм бюрократизмом, вперше в історії схвалила застосування генної терапії для лікування спадкового
захворювання

Влада Об'єднаної Європи, що здавна славиться своїм бюрократизмом, вперше в історії схвалила застосування генної терапії для лікування спадкового захворювання. Цю подію Кларк називає епохальною: вона свідчить про перемогу нового мислення в медицині над традиційним і про перегляд відношення офіційної медицини до класичних норм моралі, які коріннями йдуть у релігійні засади.

За словами Кларка, норми традиційної моралі, як і раніше, сильні в США, що перешкоджає розвитку медицини. Він з усмішкою згадує заборону на дослідження ембріональних стовбурових клітин за президента-республіканця Джорджа Буша-молодшого, через якого американська наука була відкинута на роки назад порівняно з європейською, а багато видатних учених зі США шукали роботу за кордоном.

Люди традиційних поглядів вважають, що навіть під приводом порятунку людського життя зміна генетичного коду людини – це втручання в божий промисел, пояснює американський медик Девід Каррадайн. Рішення європейських регуляторів свідчить про те, що середні віки в медицині підходять до кінця, каже він, принаймні в Європі.

Перші кроки в галузі генної терапії можуть бути зроблені європейською медициною вже в найближчі роки. Залишається сподіватися, що і в США влада схаменеться, вважає Каррадайн.

Поки що мова йде про лікування лише одного рідкісного генетичного захворювання,
проте у разі успіху вже до кінця десятиліття методи генної терапії можуть отримати більш широке застосування

Поки що мова йде про лікування лише одного рідкісного генетичного захворювання, проте у разі успіху вже до кінця десятиліття методи генної терапії можуть отримати більш широке застосування, припускають експерти. Це означає справжню революцію в медицині, революцію такого масштабу, про який могли тільки мріяти класики наукової фантастики минулого століття, зазначає Кларк.

В основі генної терапії лежить ідея про заміщення дефектної ділянки ДНК людини новим генетичним матеріалом з нормальною структурою. Теоретично таким методом можна вилікувати практично будь-яке серйозне вроджене захворювання, вважає Кларк, а отже і врятувати мільйони життів.

Велика революція

На роль поля для легальних випробувань генної терапії європейські медики обрали синдром Бюргера-Грютца, тобто спадковий дефіцит ліпопротеїнліпази, або, простіше кажучи, відсутність здатності засвоювати жири.

Такі захворювання – просто Еверест для сучасної медицини, пояснює Кларк. Суть захворювання – пошкодження генної структури, яка відповідає за розщеплення жирів в травному тракті. В результаті жири накопичуються в крові, що призводить до гострого панкреатиту та інших серйозних наслідків.

До останнього часу полегшити стан пацієнтів із синдромом Бюргера-Грютца могли лише за допомогою суворої безжирової дієти. Втім, у багатьох випадках вона неефективна, зазначають лікарі.

Суть методу полягає у використанні вірусу, що інфікує м'язову тканину і таким чином вводить в організм копію неушкодженого гена. В результаті пошкоджені ділянки ДНК заміщуються нормальними

Препарат Glybera, який дозволила випробувати на таких пацієнтах комісія, є втіленням методу генної терапії. Суть методу полягає у використанні вірусу, що інфікує м'язову тканину і таким чином вводить в організм копію неушкодженого гена. В результаті пошкоджені ділянки ДНК заміщуються нормальними. Теоретично після цього хвороба, викликана пошкодженням ділянок ДНК, буде переможена.

"Пацієнти з дефіцитом ліпопротеїнліпази бояться їсти нормальну їжу, тому що це може призвести до гострого і вкрай болючого запалення підшлункової залози, яке часто закінчується госпіталізацією", – пояснює Йорн Алдаг, глава фармацевтичної компанії UniQure, що розробила препарат.

За словами Алдага, новий препарат являє собою унікальний метод лікування, який не тільки знижує ризик запалення, а й справляє довгострокову сприятливу дію на стан хворого.

Тернистий шлях

Скептики не поспішають приймати слова Алдага на віру. В реальності генна терапія поки що виглядає не настільки райдужно, як у теорії. Випробування методу, що проводилися раніше, як правило, були невдалими. Так, у 1999 році експеримент був вперше і востаннє дозволений у США. Тоді група медиків під керівництвом біолога Джеймса Вілсона спробувала за допомогою генної терапії вилікувати від спадкового захворювання печінки групу пацієнтів-добровольців. Один з них, 18-річний Джесс Гелсингер, помер через 98 годин після введення ліків.

"Організм пацієнта зреагував на препарат непередбачувано, – пізніше розповідав Вілсон. – У піддослідного швидко почалося запалення, один за іншим відмовляли органи". Як виявилося, у Гелсингера була індивідуальна непереносимість білків, які використовувалися для передачі вірусу, покликаного внести зміни в генетичний код пацієнта.

В результаті Вілсону заборонили проводити клінічні випробування за участю людей, і експерименти з генної терапією у США до цього часу не вітаються.

Кілька років потому імідж генної терапії трохи відбілила робота американської дослідниці Джин Беннет, професора Пенсільванського університету. В ході своїх експериментів вона змогла повернути зір на одне око дев'ятирічному Корі Хаасу, який народився зі спадковим дефектом зору. Хаасу був зроблений укол в око в безпосередній близькості від сітківки, а використаний препарат являв собою набір штучно створених вірусів, здатних потрапляти в клітини і впроваджувати в них свої гени. Поліпшення стало помітно вже через два тижні. Тепер Хаас бачить одним оком – тим, у яке була зроблена ін'єкція.

За словами Ольги Зеленої, співавтора роботи та співробітниці Філадельфійського дитячого госпіталю, за наступні два роки спостережень за Хаасом та іншими пацієнтами, які взяли участь у дослідах, ніяких негативних наслідків помічено не було.

"Беннет вдалося досягти приголомшливих успіхів, – каже Вілсон. – Це наука з великої літери".

Внесок у справу генної терапії, що можна порівняти з успіхом Беннет, зробив і французький вчений Патрік Обур. Обур зміг вилікувати двох семирічних пацієнтів від адренолейкодистрофії – вродженої хвороби, через яку в дитини поступово руйнується головний мозок

Внесок у справу генної терапії, що можна порівняти з успіхом Беннет, зробив і французький вчений Патрік Обур з Національного науково-медичного інституту Франції. Обур зміг вилікувати двох семирічних пацієнтів від адренолейкодистрофії – вродженої хвороби, через яку в дитини поступово руйнується головний мозок. Це відбувається внаслідок дефіциту гемоцитобластів – стовбурових клітин, необхідних для утворення захисної оболонки нервових волокон.

До цього часу перемогти цю хворобу вдавалося лише за допомогою пересадки клітин від відповідного донора, а це дуже дорога і складна процедура. Обур спробував інший метод – генетичну модифікацію власних гемоцитобласт пацієнта. Вчені брали проби стовбурових клітин у хворих, заражали їх терапевтичними вірусами, що несуть виправлені ділянки генетичного коду, і знову повертали ці клітини в організм.

За основу був прийнятий модифікований вірус імунодефіциту людини, який зберігає здатність заражати клітки, але, потрапивши в організм, втрачає здатність розмножуватися. Вірус був введений двом малюкам з гострою формою захворювання. Через рік після операції їх стан помітно покращився, а сканування головного мозку підтвердило, що їхня нервова система приходить до ладу.

"На відміну від інших дітей, які страждають цим захворюванням, наші піддослідні вже пішли до школи і живуть нормальним життям", – розповідає вчений.

Обур переконаний, що генна терапія незабаром запрацює на повну силу. На думку медика, вона допоможе боротися з такими хворобами, як гемофілія, хвороба
Паркінсона та СНІД

Обур переконаний, що генна терапія незабаром запрацює на повну силу. На думку медика, вона допоможе боротися з такими хворобами, як гемофілія, хвороба Паркінсона та СНІД. Для того щоб розпочалася переможна хода, треба лише отримати дозвіл від влади на масштабні експерименти.

Проблиски надії

Перемога над СНІДом, звичайно, поки що досить туманна перспектива. Але, крім експериментів Беннет й Обура, а також європейської ініціативи з боротьби із синдромом Бюргера-Грютца, вчені в різних країнах за першої можливості готові використовувати генну терапію для вирішення актуальних питань сучасної медицини.

Учені з Корнельського університету пропонують використовувати генну терапію для боротьби з курінням. В організм пацієнта за допомогою терапевтичного вірусу вводитиметься спеціальний ген, який блокує надходження нікотину в мозок. Курець перестане отримувати задоволення від нікотину, а отже, висока ймовірність того, що він відмовиться від шкідливої ​​звички.

За словами професора Рональда Крістела, який керує дослідженням, після отримання відповідних дозволів на експерименти на розробку універсальних ліків від куріння піде не більше п'яти-семи років. Крістел навіть вважає, що влада повинна зробити щеплення від куріння обов'язковим ще в дитинстві, щоб виключити будь-які шанси на поширення згубної звички у майбутніх поколінь.

Генна терапія буде ефективною і для лікування раку. Наприклад, вчені з Іллінойського університету пропонують лікувати рак шкіри, а заразом і псоріаз за допомогою лосьйону, що змінює роботу генів у пошкоджених клітинах

Генна терапія буде ефективною і для лікування раку. Наприклад, вчені з Іллінойського університету пропонують лікувати рак шкіри, а заразом і псоріаз за допомогою лосьйону, що змінює роботу генів у пошкоджених клітинах.

Дерматологи Чед Міркін і Емі Пеллер розробили унікальну методику, яка полягає у формуванні сфер з білків і молекул РНК навколо наночастинки золота. Такі сфери товщиною у 1.000 разів меншою за людський волос зможуть проникати крізь шкіру і впливати на уражені гени.

Перші експерименти на мишах підтвердили ефективність методу. Міркін навіть припускає, що метод з часом дозволить не тільки боротися з раком, а й зробить революцію в косметології, оскільки означатиме перемогу над зморшками.

За словами Кларка, це лише квіточки, а основні наслідки успішних дослідів в галузі генної терапії не можуть собі уявити навіть найбільш оптимістичні вчені. "В теорії, отримавши дієвий метод доставки здорових ділянок генетичного коду в організм, ми зможемо перемогти абсолютно будь-яку спадкову хворобу, – каже Кларк. – Це більша революція, ніж винахід пеніциліну або антибіотиків".


Ключові віхи розвитку генної терапії

1972 – біологи Стенфордського університету Стенлі Коен і Герберт Бойер відкрили явище кон'югації, тобто з'ясували, що молекула ДНК є своєрідним конструктором, який можна розбирати, а потім окремі ділянки вставляти в інші ДНК

1976 – Бойер з бізнесменом Робертом Суонсоном заснували біотехнологічну корпорацію Genetech. Залучаючи вчених з різних країн, компанія зайнялася вирощуванням нових бактеріальних культур з чужими генами, а також виведенням "поліпшених" рослин і тварин. Дослідники, серед іншого, зіграли важливу роль у синтезі людського інсуліну

1990 – рік народження реальної генотерапії: американський генетик Вільям Френк Андерсон з Національного інституту здоров'я, вперше застосувавши експериментальний метод ін'єкції здорового гена, штучно вбудованого у вірус герпесу, вилікував чотирирічну Ашанті де Сільву від первинного імунодефіциту (вроджене захворювання, за якого внаслідок генетичної мутації дитина народжується практично без імунітету). Випадок викликав справжній сплеск генетичних випробувань, однак подальші спроби застосування методу виявилися безуспішними

1999 – 18-річний Джесі Гелзінгер помер в госпіталі Пенсільванського університету після спроби вилікувати його методами генної терапії. Гелзінгера вбила власна імунна система, яка таким чином відреагувала на введення в печінку генномодифікованого аденовірусу (вірус використовували у ролі переносника потрібного гена). Трагедія стала причиною тривалого замороження більшості проектів, пов'язаних з генною терапією у США і Європі

2006 – міжнародна група вчених, що складається з американських та італійських генетиків, відзвітувала про обнадійливі результати застосування генної терапії в лікуванні метастазної меланоми у двох пацієнтів

2007 – медики з Великобританії ввели 23-річному британцеві Роберту Джонсону вірус з геном, покликаним вилікувати від вродженого амаврозу Лебера (спадкового захворювання сітківки, внаслідок якого хворий, як правило, сліпне). Лікування пройшло успішно, наступні спроби застосувати генну терапію в лікуванні хвороби також показали позитивні результати

2011 – американець Тімоті Браун, який з 2007 року проходив лікування у німецького медика Геро Гюттера, вилікувався від СНІДу. Пацієнту робили пересадки стовбурових клітин з особливою мутацією гена CCR5. Носіями цього мутованого гена, що робить організм несприйнятливим до ВІЛ, є приблизно 0,3% населення планети. Метод не був прийнятий медичним співтовариством аж до 2011 року, оскільки процедура лікування передбачає повне видалення у пацієнта власного кісткового мозку

Дані інформаційно-довідкової служби Корреспондента

***

Цей матеріал опубліковано в № 31 журналу Корреспондент від 10 серпня 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент,опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.

ТЕГИ: медициналікуванняспадкові хворобигенна терапія
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua
Читати коментарі

Корреспондент.net в соцмережах