Величина зарплати та банківського рахунку кожного мешканця Норвегії перебуває у вільному доступі на сайті місцевої податкової. Фінансова суперпрозорість остаточно вбила корупцію і відродила кримінал у країні, – пише Катерина Іванова в № 38 журналу Корреспондент від 28 вересня 2012 року.
Золоте правило "заплати податки і спи спокійно" в Норвегії, як не дивно, не працює. І корупція тут ні до чого. Раз на рік спокійне і розмірене життя батьківщини Генріка Ібсена і Кнута Гамсуна стрясає податкове управління уряду, публікуючи у відкритому доступі фінансову звітність з кожного громадянина країни.
Дані про доходи, накопичення і сплачені податки, а також місце кожного в загальнонаціональному рейтингу, складеному на підставі цих цифр, податківці викладають в інтернет, на спеціальний сайт skattelister.no.
Таким чином, Норвегія займає високу позицію у рейтингах країн, вільних від корупції. В силу налагодженої системи її громадяни не можуть приховувати одне від одного свої доходи, що, відповідно, лімітує їхні витрати: все, що виходить за фінансові рамки, буде тут-таки помічено.
Дані про доходи, накопичення і сплачені податки, а також місце кожного в загальнонаціональному рейтингу, складеному на підставі цих цифр, податківці викладають в інтернет
Також це робить мешканців Норвегії психологічно вразливими і доставляє їм дискомфорт, вважає Тронд Мое, норвежець, співзасновник і голова української компанії Eastern Europe Group, що спеціалізується на консалтингу в сфері ризиків і можливостей інвестування у країнах Східної Європи. Адже у відкритий доступ потрапляє інформація не тільки про політиків і зірок шоу-бізнесу, але і про пересічних громадян. Мільйони клерків, сидячи біля моніторів, з пристрастю вивчають, скільки заробляють їхні сусіди, колеги або начальники.
"Це не дуже приємно, коли всі сусіди порівнюють [доходи одне одного] і в залежності від цього вибудовують рейтинги багатих і бідних, – пояснює свою позицію Мое. – Я знаю безліч людей, які нишпорять цією базою із заздрості".
Втім, етична сторона питання ще не все. В останні роки все більше і більше норвежців стають легкою здобиччю для злодіїв: обчислити заможних жертв за допомогою бази даних не являє жодних зусиль.
"Багато стали боятися криміналу", – стверджує Бьерн Старк з Осло, який працює програмістом в компанії Software Innovation.
Чужі гроші
Мортен Сортодден, активіст норвезької правозахисної організації PION, у 2010 році заробив 375,5 тис. крон (трохи більше $ 65 тис.), сплативши при цьому понад 131 тис. крон (майже $ 23 тис.) податків.
"Я анітрохи не заперечую проти того, що люди можуть погуглити моє ім'я і побачити мій дохід, – зізнається Сортодден. – Якщо їх це турбує – заради бога".
Своїм правом на конфіденційність він готовий пожертвувати на благо країни. "Ця відкритість – хороший інструмент для боротьби з корупцією, що робить наше суспільство більш прозорим", – говорить норвежець.
Однак не всі співгромадяни підтримують Сортоддена. Фінансово оголюватися перед країною, за даними опитування, проведеного Асоціацією платників податків Норвегії у 2008 році, згоден лише кожен третій її громадянин, ще 20% це ніяк не турбує. У той же час 46% респондентів побажали б зберігати інформацію про свої доходи та витрати в таємниці.
Мое вважає, що тим, хто важко працює і добре заробляє, ця система не подобається. Але є й такі, зауважує він, хто радіє, отримавши доступ до приватної інформації: "Ймовірно, тому, що їм просто нема чого робити".
Якщо до 2002 року для того, щоб отримати такі дані про знайомих і сусідах, потрібно було звертатися особисто із заявою до податкового управління, то в 2002-му ця інформація стала публічною.
Робити, мабуть, нема чого 40% мешканцям країни. Саме стільки норвежців, згідно з результатами опитування Асоціації платників податків, зізналися, що
шукали інформацію про знайомих, сусідів і колег з дозвільної цікавості
У Норвегії ніколи не робили великої таємниці з інформації про доходи і податки. Причому якщо до 2002 року для того, щоб отримати такі дані про знайомих і сусідах, потрібно було звертатися особисто із заявою в податкове управління, то в 2002-му ця інформація стала публічною.
Про доходи і податки норвежців ще в минулому році можна було прочитати не лише на офіційному сайті податківців, але й в електронних версіях практично всіх місцевих засобів масової інформації. Обурення рядових громадян з цього приводу владі почули в 2004 році, коли уряд очолили консерватори на чолі з К'єллом Магне Бондевіком. Вони ініціювали заборону на онлайн-публікацію даних, мотивуючи його тим, що збиток, що заподіюється відкритістю системи, значно перевищує користь.
Але вже через три роки ліберальний уряд, який прийшов на зміну консерваторам, публікації дозволив. А в 2011-му описувати в ЗМІ вміст чужих гаманців заборонили знову.
Як би там не було, Норвегія є єдиною державою у світі, де існує можливість отримати чий завгодно фінансовий профайл за допомогою декількох кліків комп'ютерною мишею. Хіба що в сусідній Швеції інформація про платників податків – правда, лише з середніми та вище середніх доходами – перебуває в публічному доступі.
У США і країнах Західної Європи розголошення особистої інформації громадян можливе лише з їхньої особистої згоди або на вимогу суду.
Особиста справа
Відкритість податкової інформації у Норвегії не лише робить багато шуму, а й призводить до неабияких наслідків. За словами Сів Йенсен, лідера правої Партії прогресу, школярі з менш благополучних сімей стали об'єктом цькування з боку нащадків заможних батьків.
Оцінили систему і любителі легкої наживи. "Крадіжки почастішали, після того як були відкриті кордони для нових країн Шенгенської зони – Румунії та країн Балтії", – повідомляє Мое. При цьому норвежці, нагадує він, на відміну від українців, якими б заможними вони не були, не ховаються за двометровими бетонними парканами. Також, як правило, вони не озброєні і не мають охорони. Це і робить їх легкою здобиччю для злодіїв, обчислюючи своїх жертв через Мережу.
Згідно з даними Eurostat, кількість квартирних крадіжок у Норвегії з кожним роком збільшується. У 2007-му поліція зафіксувала 6,7 тис. пограбувань, в 2008-му – 8,1 тис., у 2009-му – понад 9 тис.
Школярі з менш благополучних сімей стали об'єктом цькування з боку нащадків заможних батьків
Шквал критики, що звалилася останнім часом на систему, змусила уряд дещо посилити доступ приватних осіб до інформації про доходи і податки. Тепер, щоб її отримати, необхідно зареєструватися на skattelister. no, вказавши свій ідентифікаційний номер. Також у інтернет-виданнях забрали право, що належало їм раніше, розміщувати списки платників податків на своїх сайтах.
Тим не менш цих заходів недостатньо, вважають норвежці. Мое впевнений, що для дотримання принципів прозорості доступ до такої інформації повинен бути у журналістів, юристів, бухгалтерів, але перетворювати це в масовий фінансовий стриптиз не варто.
Оскільки нинішній уряд – коаліція соціалістів і аграріїв – не вважає, що фінансові дані громадян мають бути в закритому доступі, Мое покладає надії на наступні парламентські вибори і перемогу опозиції, яка дотримується у цьому питанні протилежної думки.
"Те, скільки заробляє кожен норвежець, – особиста справа між платником податків і урядом", – переконаний і Джон Стордранж, директор Асоціації платників податків Норвегії.
***
Цей матеріал опубліковано в №38 журналу Корреспондент від 28 вересня 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.