RU
 

Корреспондент: Рукотворна природа. Міста майбутнього являтимуть собою незалежні екосистеми

10 квітня 2013, 11:33
0
612
Корреспондент: Рукотворна природа. Міста майбутнього являтимуть собою незалежні екосистеми
Фото: www.vincent.callebaut.org
Проект Вінсента Каллебо має великі шанси втілитися у китайському Шеньчжені

Бетонні джунглі скоро стануть історією. Мегаполіс майбутнього являтиме собою цілі екосистеми з незалежною енергетикою, нульовими викидами парникових газів і власним сільським господарством, пише Олексій Бондарев у №13 журналу Корреспондент від 5 квітня 2013 року.

Французький архітектор Вінсент Каллебо жодного разу не подав до суду на пресу за те, що його називали мрійником. А це траплялося за останні роки десятки, а то й сотні разів. Чи не кожен задум, який Каллебо виносить на суд громадськості, моментально стає предметом жвавих дискусій, а барвисті 3D-зображення проектів відразу облітають весь інтернет. І кожного разу скептики виносять вердикт: гарне, але далеке від реальності.

Каллебо не здається. Він створив проекти панорамних садів на узбережжі канадського Квебека, атола на рівні морського дна для корейського міста Бусан, хмарочоса-моноліту і хмарочоса-біокуба для нової штаб-квартири НАТО в Брюсселі, штучного острова для Сеула, будівлі у вигляді червоного баобаба для Праги і, нарешті, свою найвідомішу розробку – плавуче місто Lilypad, покликане врятувати людство від наслідків глобального потепління.

Саме цей проект, який отримав умовну назву "екополіс", тобто місто, яке саме забезпечує себе енергією і при цьому не завдає шкоди навколишньому середовищу, є втіленням філософії Каллебо. Його архітекторське кредо – поєднувати красу і футуристичність з екологічністю, а також максимально наслідувати природу і йти за природними формами.

Останній з гучних проектів Каллебо – хмарочоси-ферми у вигляді азійських кам'яних пірамід – ні на йоту не відхиляється від цієї філософії. Але він відрізняється від більшості попередніх ідей архітектора тим, що у нього є всі шанси бути втіленим у життя. Причому вже в недалекому майбутньому.

Влада китайського міста Шеньчжень виявила інтерес до творіння француза і має намір використати проект як відповідь на швидке зростання чисельності населення мегаполісу і необхідність скоротити викид парникових газів. За задумом Каллебо, хмарочоси будуть покриті мережею сонячних панелей і вітряних турбін, а також обвішані висячими садами з лагунами для очищення стічних і дощових вод.

Китайське місто може стати першим у світі місцем, де почне втілюватися в життя стара ідея фантастів про мегаполіси, що являють собою цілу екосистему

Таким чином, китайське місто може стати першим у світі місцем, де почне втілюватися в життя стара ідея фантастів про мегаполіси, що являють собою цілу екосистему.

"Це прототип щільно заселеного та обплутаного технологіями, але водночас екологічно чистого міста майбутнього", – вважає архітектор.

Міські піраміди

Каллебо вибрав для свого нового проекту дизайн, який нагадує про тури – купи каменів, які часто споруджувалися східними народами в давнину з різноманітною метою. Найбільш популярне їх призначення – позначення торгових та туристичних маршрутів.

За задумом Каллебо, на площі 320 тис. кв. м розмістяться шість башт різної висоти, які утворюють неповторний архітектурний ансамбль. Зодчий також пропонує унікальний метод будівництва таких будівель. "Камінці", з яких складаються піраміди, будуть виготовлені з гігантських сталевих кілець. Всередині кілець розташуються житлові приміщення, офіси, розважальні центри – загалом все, що заманеться розмістити в них владі міста.

При цьому п'ять веж, розміщених по периметру, з'єднають з центральною баштою за допомогою конструкції, відомої як балка Віренделя. Це горизонтально несучий конструктивний елемент, що дозволяє перекрити прольоти довжиною 40 м без вертикальних опор. Каллебо пропонує розміщувати на цих балках висячі сади, наприклад виноградники.

Також сади пропонується висаджувати на виступах "камінців". Завдяки асиметричній конструкції веж місць для цього буде багато. По сусідству з ними обладнають лагуни для фітоочищення стічних вод і накопичень дощової води.

Технологічний бік проекту також на висоті. Каллебо створив для хмарочосів своєрідний епідерміс (так у медицині називається верхній шар шкіри). У цій ролі виступлять фотоелектричні і фототермальні сонячні панелі. Їх загальна площа обчислюватиметься сотнями тисяч квадратних метрів, що забезпечить піраміди великим обсягом електроенергії. У всякому разі в сонячні дні. Свій внесок в енергетику веж внесуть і розміщені на дахах хмарочосів цілі ліси вітряних турбін.

Основна ідея проекту – зробити мегаполіси нешкідливими для навколишнього середовища

"Місто має перетворитися на екосистему", – вважає Каллебо. За його словами, основна ідея проекту – зробити мегаполіси нешкідливими для навколишнього середовища.

Осереддя зла

Протистояти напору урбанізації неможливо, вважає архітектор. Він наводить приклад Китаю: сьогодні 51% 1,3-мільярдного населення країни живе в містах. За даними Лі Джіанміна, експерта з демографії з Тяньчжинського університету, до 2020 році 800 млн китайців житимуть у 220 мегаполісах з населенням мінімум 1 млн осіб у кожному (для порівняння: в Європі таких міст лише 40). А у 23 китайських мегаполісах проживатимуть понад 5 млн мешканців.

Шеньчжень, влада якого виявила цікавість до проекту Каллебо, – вельми характерний приклад. Він розташований на півдні Китаю, в провінції Гуандун, недалеко від іншого великого мегаполісу – Гонконгу. Його населення, згідно з результатами перепису 2010 року, складає 10,3 млн осіб. За даними ООН, Шеньчжень входить в першу п'ятірку мегаполісів світу за темпами приросту числа жителів. Непогано для міста, яке було засноване лише в 1979 році на місці невеликого повітового містечка Баоань, зазначають експерти.

Міста споживають 75%виробленої у світі енергії і забезпечують 80% викидів парникових газів. Ця модель вкрай недосконала, оскільки міста імпортують природні ресурси з регіонів, а експортують лише забруднення і сміття

Саме такі мегаполіси відповідальні за багато процесів, що впливають на глобальний клімат, стверджує Каллебо. Міста споживають 75% виробленої у світі енергії і забезпечують 80% викидів парникових газів. Ця модель вкрай недосконала, каже француз, оскільки міста імпортують природні ресурси з регіонів, а експортують лише забруднення і сміття.

Змінити стан речей можна, лише перенісши виробництво енергії та продуктів харчування в серце самих міст, вважає Каллебо. Високі будівлі здатні відмінно справлятися із завданням отримання енергії сонця і вітру, також величезні вертикальні площі можуть бути використані для вирощування продуктів харчування. Таким чином, міста перейдуть на самозабезпечення – енергетичне і продовольче.

Ключове слово в новій моделі мегаполісів – це слово "вертикальний". Чим більше щільність міста, тим менше воно споживає енергії, вважає Каллебо. Зодчий пропонує поступово відмовлятися від традиційної моделі, згідно з якою в місті є історичний центр, елітні квартали з будинками для багатих і величезні спальні райони. Така застаріла схема приводить до нераціональних витрат енергії на опалення, освітлення і роботу громадського транспорту, переконаний архітектор.

Наслідування природі

Але ключовим фактором успіху в переродженні міст Каллебо вважає необхідність наслідування природі. В цьому він не самотній. Багато сучасних архітекторів, що займаються розробкою екологічних міст, вважають, що мімікрія, або, як зараз прийнято говорити, біоморфізм – найкращий спосіб досягнення результату.

У природи є чому повчитися. Природа використовує переважно енергію сонця, перераховує він, підлаштовує форму під необхідні функції, всі відходи йдуть на
повторну переробку і стають природними ресурсами

У природи є чому повчитися, вважає Каллебо. Природа використовує переважно енергію сонця, перераховує він, підлаштовує форму під необхідні функції, всі відходи йдуть на повторну переробку і стають природними ресурсами.

Принципи, про які говорить французький архітектор, поділяють і багато його колег. І хоча їхні проекти менш видовищні, ніж монументальні шедеври Каллебо, деякі з них вже просунулися значно далі у реалізації своїх планів.

Неподалік від столиці ОАЕ Абу-Дабі ведеться будівництво першого у світі повністю екологічного міста – Масдара

Наприклад, неподалік від столиці ОАЕ Абу-Дабі ведеться будівництво першого у світі повністю екологічного міста – Масдара. Бюджет проекту складає астрономічні $ 22 млрд. Більшу частину суми виділяє уряд країни.

Проект розроблений британською компаній Foster, його основною метою є створення міста, чиї енергетичні потреби повністю забезпечуються сонячною енергією та іншими поновлюваними джерелами, викиди вуглекислого газу в атмосферу зведені до мінімуму, а відходи життєдіяльності повністю переробляються.

Планується, що в місті, розташованому за 17 км від Абу-Дабі, проживатимуть 50 тис. осіб. Більшість з них працюватимуть у науково-дослідних установах, що спеціалізуються на створенні екологічно чистих технологій. Також передбачається створення Масдарського технологічного інституту, який стане побратимом знаменитого американського Массачуссетського технологічного інституту.

Розробники використовують ряд нетривіальних рішень для оптимізації енергоспоживання. Зокрема, у місті буде заборонений автомобільний транспорт, всі переміщення здійснюватимуться за допомогою повністю автоматичних електромобілів. Це, до речі, дозволить розбити місто на безліч невеликих тінистих вуличок, знизити в ньому температуру і, отже, навантаження на системи кондиціонування. Масдар обнесуть високим муром, що захищатиме його від гарячого вітру пустелі.

Крім повсюдного використання сонячних панелей, у першому в світі екологічному місті застосовують й інші передові технології. Наприклад, нові розробки дозволять здійснювати опріснення морської води з мінімальними енерговитратами.

"Це дозволить місту повністю забезпечувати населення свіжою питною водою, використовуючи тільки безкоштовну енергію Сонця, – пояснює президент Масдара султан Ахмед аль-Джабер. – А питна вода для нас важливіша за нафту".

Ще одне екологічне місто майбутнього будується сьогодні в Португалії, недалеко від Порту, за участю безлічі великих компаній, серед яких Cisco, Microsoft і
Philips

Ще одне екологічне місто майбутнього будується сьогодні в Португалії, недалеко від Порту, за участю безлічі великих компаній, серед яких Cisco, Microsoft і Philips. Воно отримало назву PlanIt Valley і розраховане на 150 тис. жителів. Основна увага тут приділяється не тільки екологічній чистоті використовуваної енергії, але й розумності її використання.

У PlanIt Valley встановлять близько 100 млн сенсорів, які дозволять стежити за витратою енергії й оптимізувати її. Наприклад, автоматика дозволить вимикати опалення та освітлення в приміщеннях, де на даний момент нікого немає. Комп'ютери стежитимуть за витоками в системах водопостачання й автоматично відключатимуть ділянки електромереж, які на цей момент не використовуються.

За словами Стіва Льюїса, автора проекту, його задумка базується на ідеї використання в реальному житті того підходу, що застосовується в комп'ютерній індустрії, коли проект можна почати з чистого аркуша.

Аналогічний підхід використовується китайською владою в околицях Тяньцзіня, одного з найбільших мегаполісів з населенням 15 млн осіб. Споруджуване біля його околиць екомісто обіцяє стати найбільш приголомшливим проектом такого роду, переконана британська журналістка Гайя Вінсент, яка побувала на місці будівництва.

Екомісто з населенням 350 тис. осіб буде побудоване до2020 року на місці, де ще недавно були пустки і занедбані промзони. Ця ділянка є однією з найбільш забруднених на планеті

Екомісто з населенням 350 тис. осіб буде побудоване до 2020 року на місці, де ще недавно були пустки і занедбані промзони. За словами Вінсент, ця ділянка є однією з найбільш забруднених на планеті. Ґрунт заражений токсичними відходами, поруч – один із найбільш запаскуджених регіонів Тихого океану.

За останні три роки творці проекту використовували унікальні запатентовані технології для очищення ґрунту і води від важких металів. Серед інших розробок китайців – вуличне освітлення, що живиться сонячними панелями, опалення будинків, що використовує як джерело тепла різницю температур в надрах ґрунту. Близько 20% енергії буде витрачено без шкоди для навколишнього середовища – з нульовими викидами вуглекислого газу.

Рішення побудувати екомісто в такому місці стало відчайдушним кроком, каже керівник проекту Хо Тонг’єн. "Всі інші екологічні міста будуються в сприятливих умовах, – пояснює він. – Але ми хотіли показати, що можливо очистити забруднену територію та зробити її корисною і придатною для життя".

***

Цей матеріал опубліковано в №13 журналу Корреспондент від 5 квітня 2013 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.

ТЕГИ: архітектурапроектиекологічністьекоміста
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua
Читати коментарі