За 11 років художник з Мукачева перетворив смітник, влаштований на руїнах середньовічного замку, в один із найяскравіших туристичних об'єктів Закарпаття, пише Оксана Мамченкова у №42 журналу Корреспондент від 26 жовтня 2012 року.
Пізньороманську фортецю Сент-Міклош, що в селищі
Чинадієве у 12 км від Мукачева, непідготовлений мандрівник може проїхати: замок
ховається за величезною бетонною спорудою часів СРСР. А нагородою уважному
туристові стане зустріч з одним з найбільш збережених в Україні представників
замкової архітектури XV століття.
Загалом на сьогоднішній день в Україні, за оцінками
експертів, є понад 200 оборонних споруд XIV-XVIII століть, що мають історичну
цінність, і 80% з них потребують реконструкції. На цьому тлі випадок
Сент-Міклоша – унікальна для вітчизняних пам'яток архітектури щаслива історія.
Лише десять років тому фортеця являла собою сумне видовище – дірявий дах, обдерті стіни і гори сміття. Тепер за масивним фасадом відремонтованого замка –
історичний комплекс, який, починаючи з 2009-го, щороку відвідують до 15 тис. туристів з України та інших країн
Лише десять років тому фортеця являла собою сумне
видовище – дірявий дах, обдерті стіни і гори сміття. Тепер за масивним фасадом
відремонтованого замка – історичний комплекс, який, починаючи з 2009-го, щороку
відвідують до 15 тис. туристів з України та інших країн. А навесні цього року
Сент-Міклош прийняв свій перший масштабний захід – дводенний фестиваль
середньовічної культури Срібний Татош.
Перетворення покинутої руїни на туристичний центр –
заслуга сім'ї Йосипа та Тетяни Бартошів, місцевих художників. Не маючи ні
чіткого бізнес-плану, ні надійного спонсора, подружжя у 2001 році орендувало
Сент-Міклош у держави. Оренда замку в Чинадієвому стала єдиним в країні
випадком, коли приватні особи взяли під опіку пам'ятник середньовічної
архітектури і на папері, і насправді.
Відсутність зовнішніх інвесторів не стала перешкодою –
головним джерелом фінансування ремонту були продажі власних творів художників.
Їхня вартість у середньому становить $ 400-500 за роботу.
Взявшись за цей замок, Бартоші не помилилися. У процесі
реставрації виявилося його неординарне минуле. На рубежі XVII-XVIII століть
масивна фортеця з двома кутовими вежами стала одним з ключових центрів
визвольної війни угорців проти імперії Габсбургів. У той самий період у стінах
замку познайомилися і провели кілька щасливих місяців головні герої
повстанського руху граф Імре Текелі і княгиня Ілона Зріні.
Остання увійшла в історію як єдина жінка, удостоєна грамоти
турецького султана, якою нагороджували видатних захисників батьківщини. Зріні
отримала нагороду за те, що витримала в мукачівському замку Паланок дворічну
облогу сил Австрії, які значно перевершували її за чисельністю і військовою
потужностю.
Коли орендарі дізналися про пов'язані із замком перипетії, початковий план – створити тут культурний центр для людей мистецтва, де працювали б художники, виступали камерні оркестри, – змінився. Тепер гості
з'їжджаються сюди не тільки заради картин і концертів, а й щоб доторкнутися до історії
Коли орендарі дізналися про пов'язані із замком
перипетії, початковий план – створити тут культурний центр для людей мистецтва,
де працювали б і влаштовували власні виставки художники, виступали камерні
оркестри, – змінився. Тепер гості з'їжджаються сюди не тільки заради картин і
концертів, а й щоб доторкнутися до історії: романтика Середньовіччя притягує городян.
Святослав Липчук, менеджер столичного туроператора Сага,
розповів Корреспонденту, що півтора роки тому його компанія слідом за десятком
інших київських та регіональних турфірм включила Сент-Міклош в офіційний тур по
Закарпаттю.
"Цей замок доповнив список тих, які вже були [на
культурній карті] Західної України, і дуже добре в нього влився", – стверджує
турменеджер.
Мій дім – фортеця
Про те, які таємниці приховує двоповерхова оборонна
споруда з мурованими стінами завтовшки 1 м, двома вежами, оперезаними бійницями,
і численними підземними ходами, стало відомо зовсім недавно, в результаті
кропіткої роботи Бартоша з архівами.
Виявилося, що Сент-Міклош побудував у середині XV
століття угорський барон Імре Перені. Протягом XVI-XVII століть вдало
розташований на торговому шляху замок кілька разів переходив від одного
титулованого власника до іншого, а на рубежі XVII-XVIII століть опинився в
центрі визвольної війни угорців.
З цим періодом пов'язана історія кохання, що спалахнула
між надзвичайною красунею Зріні та опальним Текелі, який був на 14 років
молодшим за свою обраницю. Герої антигабсбургського руху провели в Сент-Міклоші
кілька безтурботних місяців, а в 1682 році відіграли весілля в сусідньому
мукачівському замку. Туди згодом перемістився і центр антиавстрійської
активності Зріні.
Поки княгиня тримала оборону в замку Паланок, Текелі
воював з Габсбургами на підступах до Відня. Нерівність сил вирішила результат
протистояння на користь австрійського імператора, а закоханим довелося доживати
свій вік в турецькому вигнанні.
Інший значущий для Угорщини державний діяч, князь
Трансильванії Ференц II Ракоці, провів в Сент-Міклоші своє дитинство. Ракоці був
сином Зріні від першого чоловіка і гідно продовжив справу матері – після її
смерті він став керівником антигабсбургського опору.
Коли угорські повстанці програли війну проти австрійської
корони, в замку на два століття влаштувався німецький графський рід Шенборн. У
роки Другої світової війни німці використовували ці приміщення як в'язниці, а з
приходом радянської влади історичну споруду спершу зайняла сільрада, пізніше –
лісгосп.
Перші десять років української незалежності замок простояв покинутим, перетворившись на звалище. Саме в такому вигляді його застав Бартош, який у 1999
році вирішив провести в мальовничому закарпатському селі пленер
Перші десять років української незалежності замок
простояв покинутим, перетворившись на звалище. Саме в такому вигляді його
застав Бартош, який у 1999 році вирішив провести в мальовничому закарпатському
селі пленер. Серед запрошених була й місцева майстриня Тетяна Петричко, що
прославилася завдяки вмінню створювати картини на яєчній шкаралупі. На правах
господині Петричко показала колезі околиці, в тому числі руїни Сент-Міклоша.
"Тоді з'явилася думка: що було б, якби наші міжнародні
пленери проводилися в такому замку?" – згадує Бартош про те, як все починалося.
Незабаром після цього вони з Петричко одружилися, а замок став головною справою
їхнього життя.
Процес оформлення оренди затягнувся на кілька років, але
художник сходу кинувся в бій – почав ремонт. Прибуток від продажу робіт
подружжя витрачало на те, щоб відновити дах, законсервувати склепіння,
відремонтувати зали.
Прибуток від продажу робіт подружжя витрачало на те, щоб відновити дах, законсервувати склепіння, відремонтувати зали. За весь час матеріальна допомога
ззовні прийшла лише двічі
За весь час матеріальна допомога ззовні прийшла лише
двічі. Перший раз – $ 5 тис. на ремонт даху від міністерства охорони культурної
спадщини Угорщини. Другий – 8 тис. грн. від Мукачівської районної
адміністрації.
Бартош уникає розмов про вартість проекту свого життя.
Однак очевидно, що перетворення звалища на пам'ятку обласного масштабу зайняло
у нього і його сім'ї 11 років і зажадало кількох десятків тисяч доларів.
Зараз, за словами господарів,
вся економіка замку тримається на взаємодопомозі та любові до справи.
Екскурсоводом тут виступають або сам художник, або його друзі. Вхід
безкоштовний, такса за екскурсії не встановлена – гіди
пропонують залишити скільки не шкода у спеціальній коробці.
Перший пішов
Ремонт та утримання пам'ятників культурної спадщини –
справа витратна. Це не соромляться визнавати на Заході, де практика здачі в
оренду або продажу інвесторам замків є вельми поширеною – за символічну суму у
власність приватної особи можуть перейти руїни фортеці з багатовіковою
історією.
Як пояснює Філіп Гавриленко, керівник сайту Замки і
фортеці України, пов'язано це з тим, що реставрувати подібні будови надзвичайно
дорого і складно технічно. Тому ті, ким рухають винятково меркантильні цілі, за
такі проекти не беруться: вкладення окупляться нескоро.
"Для бізнесу така справа не є прибутковою", – пояснює
Корреспонденту слабкий інтерес інвесторів до середньовічної нерухомості директор
Центру соціально-політичних досліджень Генезис Леонід Чупров, який
спеціалізується на питаннях збереження культурної спадщини.
Секретом свого успіху Бартош вважає той факт, що ним рухала мрія, а не думка підзаробити. І результатом він задоволений
Секретом свого успіху Бартош вважає той факт, що ним
рухала мрія, а не думка підзаробити. І результатом він задоволений: Сент-Міклош
обзавівся постійною експозицією у вигляді сотні скіфських і кельтських
артефактів з особистої колекції орендаря, також у замку щорічно влаштовуються
творчі майстерні для діячів мистецтва.
Кілька років тому Бартоші знайшли вдале застосування і
любовній історії замку – тут організовують весільні церемонії. А навесні
нинішнього року в Сент-Міклоші та його околицях пройшов фестиваль Срібний Татош
з театралізованими дійствами на тему Середньовіччя і майстер-класами з народних
ремесел. Організаторам настільки сподобалася локація, що вони планують
проводити тут фестиваль щороку.
Завдяки відродженню замку художник Бартош перетворився на значущого для Закарпаття культурного і громадського діяча, а Сент-Міклош став не тільки
привабливим місцем для приїжджих і місцевих жителів, а й унікальним прецедентом в масштабі всієї країни
Експерти зазначають: завдяки відродженню замку художник
Бартош перетворився на значущого для Закарпаття культурного і громадського
діяча, а Сент-Міклош став не тільки привабливим місцем для приїжджих і місцевих
жителів, а й унікальним прецедентом в масштабі всієї країни.
"На тлі тотального безладу в цій сфері Бартош – "бджілка
Майя" від подвижництва", – образно підсумовує стан справ керівник сайту Замки
та храми України Ірина Пустиннікова.
Чудові руїни
Корреспондент обрав сім найбільш мальовничих і
знаменитих, але недооцінених українських замків, які за допомогою ремонту можна
перетворити на місця паломництва туристів
1. Меджибізький замок (Хмельницька обл.)
XIV століття
Одне з найстаріших укріплень країни – перша оборонна
споруда тут з'явилася у XII столітті. Нинішнього вигляду замок набув через два
століття, коли його уподобали російсько-литовські магнати. У 1930-х в ньому
розмістився маслозавод, але у 2001 році замок отримав статус
історико-культурного заповідника. Через три роки почалася його реставрація, яка
досі, через десять років, не закінчена
2. Скалатський замок (Тернопільська обл.)
XVI-XVII століття
Був побудований польськими магнатами не для оборони від
ворогів, а для захисту від власних холопів – Скалат мав славу міста
заколотників. Двічі замок пережив сильні руйнування – під час визвольної війни
гетьмана Богдана Хмельницького 1648-1651 років та Першої світової. На початку
2000-х комплекс був включений в заповідник Замки Тернопілля, але розпочаті тоді
реставраційні роботи тривають досі
3. Свірзький замок (Львівська обл.)
XV-XVII століття
Нинішнього вигляду, відомого багатьом за кадрами з
радянського фільму Д'Артаньян і три мушкетери, замок набув у XVII столітті і
процвітав аж до початку ХХ ст. Але в радянський час повільно занепадав,
незважаючи на те що в ньому планували облаштувати будинок творчості
архітекторів і заради цього навіть почали реконструкцію. Втім, справу не довели
до кінця, і в останні роки замок є порожнім і руйнується
4. Поморянський замок (Львівська обл.)
XV-XVII століття
Відігравав ключову оборонну роль під час нападів румунів,
татар і турків на галицькі землі, а потім був одним з улюблених місць
польського короля і шляхти. У кінці XVIII століття замок отримав парк і теплиці,
а його зали прикрасила колекція живопису – понад 300 робіт майстрів італійської
та голландської шкіл. За часів СРСР тут розміщувався райком компартії, потім – профтехучилище.
Тепер замок стоїть порожнім
5. Підгорецький замок (Львівська обл.)
XVI-XVIII століття
Підгорець поєднав у собі риси палацу і фортеці: навколо
головної будови були розбиті італійський та французький парки з фонтанами, і
замок називали одним з найкрасивіших в тогочасній Польщі. Він досить сильно
постраждав під час Першої та Другої світових воєн, а в радянський період тут лікували
туберкульозних хворих. У кінці 1990-х санаторій ліквідували і, незважаючи на
непрезентабельний вигляд, замок включили в туристичні маршрути
6. Старосольський замок (Львівська обл.)
XVI-XVII століття
Побудований італійським архітектором на замовлення
польських магнатів Острозьких, він став одним з найбільших і найстійкіших в
області – його стіни неодноразово витримували атаки і залишалися неушкодженими.
Але за останні роки комплекс майже зруйнувався. У 2010 році його передали в
оренду комерційній фірмі, яка планує до 2015-го вивести пам'ятник з аварійного
стану і перетворити на туристичний і розважальний центр
7. Золочівський замок (Львівська обл.)
XVII століття
Замок непростої долі, задуманий як фортеця і королівська
резиденція, але з часом перетворений на військові казарми, суд і в'язницю. У
1939-1941 роках в замку працював відділ НКВС, потім – гестапо. У повоєнний час
будову віддали ПТУ. У 1986-му з ініціативи та за участю львівського історика
Бориса Возницького тут відкрили музей і почали реставрацію, яка досі не
закінчена
Дані сайтів castles.com.ua, zamki-kreposti.com.ua,
інформаційно-довідкової служби Корреспондента
***
Цей матеріал опубліковано в № 42 журналу Корреспондент від 26 жовтня 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.