Азія стає Меккою для іноземців, які прагнуть будувати кар'єру і добре заробляти. За довгим юанем сюди їдуть Україна, Росія і навіть цілком успішна Західна Європа, пише Катерина Іванова у №43 журналу Корреспондент від 2 листопада 2012 року.
З того часу, як вісім років тому москвичка Яна Портнягіна
зважилася переїхати до Сінгапуру, кожен день її не залишає відчуття, що вона
перебуває в потрібний час у потрібному місці. Працюючи менеджером з розвитку
бізнесу в одному з найкращих приватних госпіталів країни, вона не просто
займається улюбленою справою, але і здобуває безцінний досвід.
"Сінгапур в галузі медицини давно на передових позиціях,
і це приносить мені подвійне задоволення", – тішиться
34-річна Портнягіна тим, що причетна до розвитку новітніх медичних технологій,
до того ж її нинішня зарплата незрівнянно вища за московську.
Сінгапур зайняв перше місце за кількістю найзаможніших трудових мігрантів. 50% експатів, які там працюють, мають дохід понад $ 200 тис. на рік, тоді як в середньому по світу цей показник не перевищує 7%
У щорічному рейтингу Expat Explorer Survey, складеному у
2012 році аналітиками HSBC, однієї з найбільших у світі фінансових корпорацій,
Сінгапур зайняв перше місце за кількістю найзаможніших трудових мігрантів. 50% експатів,
які там працюють, мають дохід понад $ 200 тис. на рік, тоді як в середньому по
світу цей показник не перевищує 7%.
З європейських країн у топ-10 найбільш фінансово
привабливих для іноземців увійшла тільки Швейцарія, та й та "плететься" в
хвості десятки: там окреслені $ 200 тис. заробляє тільки кожен п'ятий
іноземець. Верхівку рейтингу, крім Сінгапуру, займають переважно країни Азії та
Південної Америки – Мексика (де 39% іноземців заробляють не менш ніж $ 200 тис.
на рік), Гонконг (36%), Китай, Таїланд та Індія (по 33%), Японія (27%) і
В'єтнам (23%).
Експерти констатують: Західна Європа та США втрачають
статус землі обітованої, куди спрямовувалися жителі багатьох країн, щоб вигідно
працевлаштуватися, побудувати успішну кар'єру і почати нове життя.
Азійські країни краще справляються з фінансовою кризою і, як наслідок, в ролі безпечних гаваней приваблюють усе більше трудових мігрантів для професійного та фінансового зростання
Цими позиціями вони поступаються азійським країнам, адже
ті краще справляються з фінансовою кризою і, як наслідок, в ролі безпечних
гаваней приваблюють усе більше трудових мігрантів для професійного та
фінансового зростання.
"У поточній ситуації багато європейців розуміють, що
набагато кращі економічні умови в Азії", – констатує Сергій Гаспарян, директор
департаменту аудиторських послуг консалтингової компанії KPMG в Україні, який і
сам кілька років працював за контрактом в Сінгапурі.
Закон бутерброда
Після закінчення у 2009 році бакалаврату в Україні Юлія
Озерецковська отримала грант на навчання в Харбіні в магістратурі за
спеціальністю міжнародна торгівля. Зараз вона вже закінчує навчання і підшукує
роботу.
Мінімум зарплати, на який Озерецковська розраховує в
Китаї, – $ 1 тис. Хоча вона визнає, що тут це непогані гроші, оскільки наймання
житла, продукти, одяг коштують набагато дешевше, ніж в Україні.
"За ту саму зарплату тут можна дозволити собі набагато
більше, ніж на батьківщині", – каже українка. Наприклад, обід на двох в
Харбінському ресторані середнього рівня коштує $ 10-20, а оренда квартири в пристойному
районі складе $ 250 на місяць – у вітчизняних мегаполісах ціни будуть удвічі
вище.
Дешевизна життя і гідні зарплати для іноземних професіоналів
приваблюють до Піднебесної і жителів успішної Західної Європи. Голландець Тейс
Терлоу з 2005 по 2011 рік працював програмістом за контрактом в Шеньчжені. За
його словами, в останні три роки його перебування в країні туди буквально
повалили іноземці.
Тепер Шеньчжень став настільки інтернаціональним, що в
місцевих ресторанах навіть з'явилися страви європейської кухні, а в
супермаркетах – звичні для жителів країн Заходу продукти. Раніше всього цього
не було.
Особливо затребувані в Китаї викладачі англійської мови,на яку країна робить ставку, інтегруючись з рештою світу
Особливо затребувані в Китаї викладачі англійської мови,
на яку країна робить ставку, інтегруючись з рештою світу. У країні потребують
висококваліфікованих лінгвістів із Заходу, які володіють кращою, ніж китайці,
що знають англійську, вимовою. Їм пропонують тут непогані умови.
"Надаються безкоштовні віза і житло, зарплата – в
середньому $ 2 тис.", - розповідає Озерецковська.
А в Сінгапурі з розпростертими обіймами приймають з-за
кордону програмістів. За словами фахівця в цій галузі Вадима Єремєєва з Омська,
який переїхав до острівної держави у 2009 році, рядовий айтішник може тут
розраховувати на зарплату $ 2,5-5,0 тис. З урахуванням того, що для багатьох з
них компанії орендують житло, на комфортне життя в Сінгапурі цього цілком
вистачає.
Програміст Єремеєв в рідному Омську міг розраховувати
максимум на $ 800, до того ж його не задовольняв рівень російських
роботодавців. "У держструктурах або приватних компаніях все перебуває на вкрай
аматорському рівні щодо і технологій, і можливостей зростання, і зарплат, що
фактично не дає, на відміну від Сінгапуру, можливостей для професійного розвитку
та зростання добробуту", – каже росіянин.
Фахівцеві-експату, який є початківцем, у цій країні дійсно є до чого прагнути. Платня топ-менеджерів в Сінгапурі сягає $ 16 тис. на місяць. У Західній Європі
зарплати на таких позиціях можуть бути і вищими, але там і незрівнянно більш високі податки
Фахівцеві-експату, який є початківцем, у цій країні
дійсно є до чого прагнути. Платня топ-менеджерів в Сінгапурі сягає $ 16 тис. на
місяць. У Західній Європі зарплати на таких позиціях можуть бути і вищими, але
там і незрівнянно більш високі податки.
Так, коли бельгійка Джулі Майєс, директор департаменту
одного з сінгапурських банків, працювала на аналогічній посаді у себе на
батьківщині, за рік набігало брудними $ 48 тис., і більше половини з них йшло
на податки. У Сінгапурі Майєс отримує майже $ 68,5 тис. на рік і віддає з них
державі лише близько $ 4 тис.
У Сінгапурі діє прогресивна ставка податку з доходів
фізичних осіб – відрахування зростають у міру збільшення зарплати. Вона
починається з 0%, якщо дохід за минулий рік не перевищив $ 16 тис., і потім
поступово збільшується, але в будь-якому випадку не перевищує 20%. У Китаї
аналогічна система передбачає зростання відрахувань державі в межах від 2% до
45%.
Для порівняння: за даними статистичної служби ЄС
Eurostat, в Бельгії прибутковий податок має фіксовану ставку і становить 53%, в
Нідерландах – 52%, а в соціально орієнтованій Швеції – 56,4%, що в останні
роки, на думку експертів, багато в чому стає причиною відтоку з країни
затребуваних фахівців.
Крім того, вартість життя для експатів в азіатських
мегаполісах (за винятком Токіо) нижча, ніж, наприклад, в Парижі, Лондоні чи
Мілані, стверджує Олег Тимків, партнер консалтингової компанії
PricewaterhouseCoopers (PwC) в Україні.
Щоб довести це, експерт звертається до так званого
індексу бігмака – скільки сендвічів можна купити в тій чи іншій країні за $ 50.
У Норвегії та Швейцарії – сім штук, в Китаї та Таїланді – 20, в Гонконзі – 23,
а в Індії – всі 30.
У підсумку іноземцям, котрі збираються працювати в Азії, ніщо не заважає пережити фінансовий зліт практично відразу
У підсумку іноземцям, котрі збираються працювати в Азії,
ніщо не заважає пережити фінансовий зліт практично відразу. За даними
дослідження, проведеного міжнародною піар-компанією Hill + Knowlton Strategies,
що здійснює піар-підтримку HSBC, значне зростання доходів на новому місці
роботи відчули 80% опитаних експатів в Сінгапурі, 72% – в Малайзії, 79% – в
Гонконзі і 69% – в Китаї.
Азійська мрія
Свого часу Лі Кван Ю, перший прем'єр-міністр Сінгапуру,
який обіймав цю посаду з 1959 по 1990 рік, поставив за мету створити державу –
бізнес-інкубатор, і для цього в країні була до максимуму спрощена податкова
система, нагадує Єремєєв знамениту історію економічного піднесення.
Сінгапур зміг дозволити собі урізати податки через свої
компактні розміри і, відповідно, витрачає набагато менше, ніж у Європі, на
утримання урядових організацій, додає Гаспарян.
Результатом продуманої урядової стратегії стали і високі
доходи експатів. "Вони розуміли, що для розвитку країни потрібно створювати
дуже прості умови та залучати іноземні таланти", – розповідає експерт.
На сайті міністерства праці Сінгапуру позначені шість пріоритетних для держави
галузей – виробництво, будівництво, охорона здоров'я, фінанси, цифрові медіа та туризм. Відповідних їм іноземних фахівців очікує тут теплий прийом
До прикладу, на сайті міністерства праці Сінгапуру
позначені шість пріоритетних для держави галузей – виробництво, будівництво,
охорона здоров'я, фінанси, цифрові медіа та туризм. Відповідних їм іноземних
фахівців очікує тут теплий прийом. Це виявляється в усьому, зазначає Гаспарян, –
від скорочення термінів і процедури оформлення візи до надання солідного
соцпакета й оплати житла.
Ще одним стимулом для переїзду західної людини на Схід є
можливість легко перейти з касти найманих працівників у підприємці. Наприклад,
реєстрація бізнесу з нуля в Сінгапурі займає лише чотири дні, в Гонконзі –
тиждень. Для порівняння: у Німеччині – два тижні, а в Україні – місяць.
Важливий чинник привабливості азіатської країни або міста
для трудових мігрантів – зростання кількості нових робочих місць.
За даними глобального дослідження PwC Міста можливостей –
2012, до 2025 року в секторі бізнес-послуг Мумбаї, Пекіна, Шанхая і
Куала-Лумпура кількість робочих місць збільшиться на 40%. Це дає Тимківу
підстави припускати, що саме в ці міста в майбутньому будуть спрямовані стопи
шукачів роботи за кордоном.
Втім, для тих, хто прагне до кращого життя за межами
батьківщини, гроші істотний стимул, але не єдиний.
"Поїхати в іншу країну, попрацювати в новій компанії, на
новій позиції, з новими людьми, ну і, головне, в англомовному середовищі для
мене однозначно виглядала більш привабливо, ніж продовжувати працювати вдома", –
зізнається Ксенія Опанасюк, киянка, яка з 2009 року живе в Мумбаї, де працює
маркетологом в індійській компанії Jaro Education.
Додатковим бонусом для Опанасюк став місцевий клімат, особливості
якого дозволяють відмовитися від покупок дорогих теплих речей. "Особисто я за
те, щоб у мене в шафі було 100 суконь і десять пар босоніжок, ніж шуба, куртка,
плащ, чоботи, гамаші, светри та жилетки", – каже вона.
Тим, хто шукає солодкого життя на Сході, вже працевлаштовані там експати радять зважити всі за і проти: тут є й зворотний бік медалі. Наприклад, азіатські роботодавці набагато жорсткіше за європейських вимагають в роботі самовіддачі
З іншого боку, тим, хто шукає солодкого життя на Сході, вже
працевлаштовані там експати радять зважити всі за і проти: тут є й зворотний
бік медалі. Наприклад, азіатські роботодавці набагато жорсткіше за європейських
вимагають в роботі самовіддачі.
Опанасюк розповідає, що в більшості компаній
співробітники працюють по дев'ять-десять годин на день і шість днів на тиждень.
"І керівник не сильно готовий зрозуміти, що іноземці не готові так працювати", –
додає киянка.
У Сінгапурі, за словами Єремєєва, оплачувана відпустка
становить 14 днів і заохочуються перепрацювання. Мовляв, якщо кожен день вчасно
йти додому, можуть і бонус річний урізати.
"Іноді вимотуєшся і всі вихідні проводиш, знімаючи стрес,
– нарікає Єремєєв. – Після Сінгапуру я дивлюся, як працюють в Росії, і розумію,
яка у людей халява".
Це одна з причин того, що глобального перерозподілу
трудової міграції із Заходу на Схід експерти не прогнозують, проте охочим поліпшити
своє матеріальне становище рекомендують їхати саме в цьому напрямку.
"Завжди є люди, які більше, ніж кар'єру, цінують спокійне
і тихе життя, – резюмує Джеймс Думлоу, експерт компанії Hill + Knowlton
Strategies. – І якщо сьогодні Західна Європа – бажане місце для зустрічі
старості, то Азія популярна серед тих, хто прагне до кар'єри".
Де експату жити добре
Більше половини іноземців, які працюють у Сінгапурі, заробляють не менше $ 200 тис. на рік
Місце в рейтингу
|
Країна
|
Частка експатів, чий річний дохід дорівнює щонайменше $ 200 тис., %
|
1
|
Сінгапур
|
54
|
2
|
Бермудські острови
|
45
|
3
|
Мексика
|
39
|
4
|
Гонконг
|
36
|
5
|
Індія
|
33
|
6
|
Китай
|
33
|
7
|
Таїланд
|
33
|
8
|
Японія
|
27
|
9
|
В'єтнам
|
23
|
10
|
Швейцарія
|
23
|
11
|
Кайманові острови
|
22
|
12
|
Малайзія
|
19
|
13
|
ПАР
|
17
|
14
|
Бахрейн
|
16
|
15
|
Бельгія
|
16
|
16
|
Катар
|
14
|
17
|
Австралія
|
12
|
18
|
Саудівська Аравія
|
8
|
19
|
ОАЕ
|
8
|
20
|
Німеччина
|
7
|
21
|
Італія
|
7
|
22
|
Нова Зеландія
|
6
|
23
|
США
|
6
|
24
|
Кувейт
|
6
|
25
|
Іспанія
|
5
|
26
|
Великобританія
|
5
|
27
|
Франція
|
5
|
28
|
Канада
|
3
|
29
|
Оман
|
3
|
30
|
Нідерланди
|
2
|
Дані дослідження Expat Explorer Survey 2012 компанії HSBC
***
Цей матеріал опубліковано в № 43 журналу Корреспондент від 2 листопада 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.