Корреспондент: Куди приводять мрії. У Грузії прийшла до влади команда, готова згорнути реформи Саакашвілі

Біздіна Іванішвілі, новий грузинський прем'єр-мільярдер і лідер партії Грузинська мрія, яка прийшла до влади, готовий поставити на реформах команди президента Михайла Саакашвілі хрест, а реформаторів відправити за ґрати, пише Наталія Мечетна у №43 журналу Корреспондент від 2 листопада 2012 року.

Ще рік тому в Грузії ніхто і припустити не міг, що бізнесмен Біздіна Іванішвілі стане прем'єр-міністром.

Заснована ним у квітні цього року політична сила під назвою Грузинська мрія вже через півроку – на парламентських виборах 1 жовтня – обійшла партію президента Михайла Саакашвілі Єдиний національний рух, у підсумку отримавши в законодавчому органі Грузії 85 місць зі 180 можливих.

Те, як блискавично Іванішвілі дістався до грузинського політичного олімпу, не перестає дивувати навіть його співвітчизників.

"Поки він не оголосив, що збирається балотуватися в парламент, про нього ми абсолютно нічого не знали, крім одного: він був меценатом", – розповідає Корреспонденту грузинська журналістка Сопо Тодуа. Причому, за її словами, як і багато солідних бізнесменів, Іванішвілі до останнього часу був замкненою і непублічною людиною.

Нинішній грузинський прем'єр не тільки найбільш таємнича людина країни, але й найбагатша. Згідно зі списком авторитетного журналу Forbes, 56-річний Іванішвілі з капіталом $ 6,4 млрд займає перше місце в рейтингу товстосумів своєї батьківщини і 153-тє серед найбагатших людей світу.

У підсумку нажиті значною мірою в Росії статки цього банкіра та промисловця, якого його політичні опоненти нерідко називають "рукою Кремля", дорівнюють майже половині ВВП Грузії ($ 14,4 млрд).

Оглядачі стверджують: багато окреслених командою Саакашвілі планів реформування країни з приходом Іванішвілі ризикують зависнути в повітрі

Тим часом оглядачі стверджують: багато окреслених командою Саакашвілі планів реформування країни з приходом Іванішвілі ризикують зависнути в повітрі. Сам він, колись тихий філантроп, тепер почав діяти рішуче.

Перемігши на виборах, лідер Грузинської мрії відразу закликав чинного президента подати у відставку, а потім призначив свого колишнього адвоката генпрокурором, а главою МВС, яке за Саакашвілі перетворилося на ретельно відібрану команду професіоналів, – топ-менеджера власного благодійного фонду.

Крім того, Іванішвілі жорстко розкритикував найбільші інфраструктурні проекти влади – перенесення парламенту зі столиці в Кутаїсі в рамках програми децентралізації органів держуправління, а також будівництво великого портового міста Лазікі, яке Саакашвілі колись назвав містом своєї мрії.

Деякі члени колишнього уряду, побоюючись кримінального переслідування, вже залишили межі Грузії.

"Щодо членів команди Саакашвілі, які вчинили правопорушення, буде проведено розслідування", – окреслив Корреспонденту найближчі державні плани віце-спікер нового парламенту, один з лідерів Грузинської мрії Зураб Абашидзе.

Заплатив за всіх

Тодуа згадує, що раніше Іванішвілі був відомий в Грузії тільки як філантроп, що не могло не тішити його співвітчизників. Так, бізнес-імперія Іванішвілі почала будуватися ще в 1990 році в РФ із заснування банку Російський кредит. Збити мільярди йому допоміг не тільки банківський бізнес, але й металургія, а також скупівля і перепродаж збиткових підприємств.

Іванішвілі фінансував безліч проектів – будував церкви, школи,реконструював культурні об'єкти і, за його власним визнанням, навіть платив зарплати
чиновникам своєї країни

З 2002 року Іванішвілі жив у Франції, а після революції троянд, коли до влади прийшов Саакашвілі, повернувся до Грузії і зайнявся благодійністю. Іванішвілі фінансував безліч проектів – будував церкви, школи, реконструював культурні об'єкти і, за його власним визнанням, навіть платив зарплати чиновникам своєї країни.

"Тоді вже існував фонд Сороса, і я запропонував законним способом перераховувати гроші в цей фонд, щоб фінансувати зарплати уряду", – якось заявив Іванішвілі.

Ці вкладені в економіку країни кошти повинні, на думку мільярдера, розвіяти всі підозри в тому, що він є "кремлівським проектом". Навіть американський політик Джон Маккейн, за твердженням Іванішвілі, жартуючи, заявив, що якщо вже Кремль готує для Грузії таких агентів, то у Грузії дійсно все гаразд.

Крім усього іншого, Іванішвілі відреставрував в Батумі Парк молоді, побудував дельфінарій.

"Це своєрідне здійснення його грузинської мрії, – констатує грузинський політолог Гела Васадзе. – Багато представників творчої та наукової інтелігенції отримували зарплату від Іванішвілі. Він їх фактично утримував".

Також політолог наголошує: "[Іванішвілі] – це людина, яка заробила гроші в Росії 1990-х. Як зароблялися гроші в Росії тоді, думаю, пояснювати не треба".

Головною причиною приходу до влади команди Іванішвілі опитані
Корреспондентом грузини називають наявні соціальні проблеми країни і віру людей в те, що мільярдер-меценат поліпшить їхній добробут

Головною причиною приходу до влади команди Іванішвілі опитані Корреспондентом грузини називають наявні соціальні проблеми країни і віру людей в те, що мільярдер-меценат поліпшить їхній добробут. "У Грузії багато нужденних", – каже Тодуа.

Аналізуючи ситуацію, Васадзе виділяє три головні причини, що привели до влади Іванішвілі. Перша – так званий ефект безкоштовного сиру, тобто надії великої частини населення на соціальний захист з боку держави.

"Думаю, тут виборця чекає розчарування", – відразу зазначає аналітик.

Друга причина – це так званий ефект віника, тобто суспільне замовлення на справедливе ставлення держави до громадянина. Як відомо, перед парламентськими виборами розгорівся гучний скандал, коли з'явилося відео про тортури ув'язнених в одній з грузинських тюрем, аж до зґвалтування їх тюремниками за допомогою віника. Тоді тисячі громадян вийшли на вулиці, вимагаючи покарати високопосадових чиновників, які допустили насильство.

Третьою причиною успіху Іванішвілі Васадзе називає психологічну втому виборця від реформ команди Саакашвілі. Коли одна команда людей перебуває при владі більше восьми років, від неї втомлюються, вважає експерт.

Досягнення команди Саакашвілі – революційне очищення поліції від корупції, побудова привабливого для інвестицій бізнес-клімату і модернізація інфраструктури – виявилися нівельованими в очах виборця на користь соціального
пакету

Досягнення команди Саакашвілі – революційне очищення поліції від корупції, побудова привабливого для інвестицій бізнес-клімату і модернізація інфраструктури – виявилися нівельованими в очах виборця на користь соціального пакету.

Від побудованих Саакашвілі красивих будівель звичайним людям немає ніякої користі, каже Абашидзе, і новий парламент в першу чергу повинен вирішувати соціальні питання.

Життя, яке пообіцяв Іванішвілі співвітчизникам, можна назвати солодким: підвищення пенсій до $ 144 (зараз середня пенсія в країні складає близько $ 90), введення повної медичної страховки для всього населення, залучення близько $ 600 млн в аграрний сектор, а також зниження тарифів на газ і електроенергію для населення.

Сам Іванішвілі не може сказати, яких інвестицій зажадає здійснення його планів

Причому сам Іванішвілі не може сказати, яких інвестицій зажадає здійснення його планів. "Я і сьогодні утримаюся і не буду називати точних цифр, тому що все залежить від того, який бюджет нам дістанеться", – заявив він. Також прем'єр-міністр наголосив, що знайде законні джерела фінансування заявленої ним соціальної програми, якщо в бюджеті країни не буде достатньо коштів.

Крім того, Іванішвілі пообіцяв провести детальний аналіз тарифної політики в країні, наголосивши, що тарифи штучно завищують компанії, які були пов'язані з колишнім урядом.

Грузинська безвихідь

Щоб виконати заявлені соціально-економічні обіцянки, Грузинській мрії доведеться не займатися реформами, спрямованими на розвиток економіки, а просто проїдати бюджет і нарощувати борги, коментує на прохання Корреспондента дії команди Іванішвілі Давид Дарчиашвілі, депутат парламенту Грузії від опозиційної партії Національна єдність.

На думку депутата, новий уряд ризикує створити благодатний ґрунт для корупції в держорганах в разі, якщо, як і обіцяє, він почне самофінансувати полегшені тарифи на електрику та інші соціальні проекти.

Насторожує оглядачів і той факт, що Іванішвілі заявив про свій намір прийти у владу лише на рік-півтора, а потім, за запевненням прем'єра, країною буде правити його команда

Насторожує оглядачів і той факт, що Іванішвілі заявив про свій намір прийти у владу лише на рік-півтора, а потім, за запевненням прем'єра, країною буде правити його команда. Останню Дарчиашвілі характеризує як еклектичну.

Наприклад, міністром енергетики нового уряду призначений колишній футболіст, екс-капітан збірної країни Каха Каладзе, який взагалі не має досвіду в цій сфері.

Лідер парламентської меншості Давид Бакрадзе вже заявив, що за всієї поваги до відомого футболіста, хотілося б запитати, чи пропонував йому коли-небудь головний тренер хоча б стати на ворота замість захисту – мовляв, протягом місяця ми тебе навчимо ловити м'яч, і станеш воротарем.

До того ж Каладзе вже підтримав іншого колишнього футболіста, Георгія Деметрадзе, засудженого на шість років позбавлення волі за звинуваченням у зв'язках з мафією та участі в незаконних тоталізаторах.

"Вірю, що незабаром відбудеться об'єктивний суд і Деметрадзе звільнять", – заявив Каладзе місцевим ЗМІ, висловивши впевненість у тому, що всі невинні, які незаконно перебувають в тюрмі, будуть звільнені.

Оточення Саакашвілі припускає, що з приходом до влади Іванішвілі в країну повернуться злодії в законі, а проти колишньої команди почнуться репресії

Оточення Саакашвілі припускає, що з приходом до влади Іванішвілі в країну повернуться злодії в законі, а проти колишньої команди почнуться репресії. Нова влада буде всіляко очорняти колишній уряд, придумуючи проти нього всілякі звинувачення, впевнений Дарчиашвілі.

Саме тому деякі члени команди Саакашвілі поспішили залишити Грузію. Серед таких колишні глава МВС Бачо Ахалая, його брат і заступник міністра оборони Дата Ахалая, в. о. міністра оборони Дмитро Шашкін і глава мін'юсту Зураб Адєїшвілі.

Дарчиашвілі вважає, що в екс-чиновників, які залишили Грузію, є всі приводи побоюватися за свою безпеку.

Водночас Абашидзе запевнив Корреспондент у тому, що розслідування стосовно колишніх посадовців буде об'єктивним і неупередженим, і нагадує, що покарання для міністрів силових відомств в першу чергу вимагали люди, що вийшли на площі країни перед виборами.

Що чекає Грузію – полювання на відьом, вибіркове правосуддя або покарання тих, хто вчинив злочини, на підставі доказової бази і за рішенням незалежного суду, – покаже час, зазначає Васадзе.

Нова влада демонструє різке неприйняття задуманих старою владою проектів, в тому числі перенесення парламенту в Кутаїсі

Також аналітик наголошує: нова влада демонструє різке неприйняття задуманих старою владою проектів, в тому числі перенесення парламенту в Кутаїсі. Однак якщо парламент можуть і не повернути в столицю, то будівництво міста Лазікі, покликаного стати найглибшим портом на Чорному морі, ризикує так і залишитися нереалізованим планом.

У бюджеті недостатньо коштів для виконання передвиборчих зобов'язань, і тут вже не до Лазікі, наголошує Васадзе.

Що стосується зовнішньої політики, то курс Грузії в бік ЄС і НАТО залишиться незмінним, заявляє Грузинська мрія. Однак при цьому Іванішвілі обіцяє налагодити торгово-економічні і культурні зв'язки з РФ.

Навіть більше: нова влада вже заявила про готовність узяти участь в зимових Олімпійських іграх у Сочі, що викликало неоднозначну реакцію в грузинському суспільстві: між країнами розірвані дипломатичні відносини, а Грузія на офіційному рівні заявила про окупацію Росією 20% своєї території.

Дарчиашвілі згадує, як одного разу на запитання про те, як Іванішвілі збирається зберегти гарні відносини з РФ, при цьому продовжуючи рухатися шляхом у НАТО, лідер Грузинської мрії навів приклад Прибалтики. Таке порівняння не є адекватним, каже опозиційний парламентарій.

За прогнозами депутата, через рік-півтора грузинський народ сам розчарується в прем'єрі, переконавшись у неможливості втілення в життя його обіцянок. "В Іванішвілі є мрії, але чіткої програми немає", – переконаний Дарчиашвілі.

***

Цей матеріал опубліковано в № 43 журналу Корреспондент від 2 листопада 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.