Вчені впритул наблизилися до створення технологій у сфері маніпулювання погодою – тепер вони вміють викликати дощ серед чистого неба і вбивати урагани в зародку, пише Олексій Бондарев у №43 журналу Корреспондент від 2 листопада 2012 року.
Неважко уявити себе богом, коли у тебе під ногами море
нафти, а на банківських рахунках – мільярди доларів. Але президент Об'єднаних
Арабських Еміратів, на відміну від багатьох своїх співвітчизників, стурбований
не тільки яхтами, машинами і предметами розкоші.
Шейх Халіфа бін-Зайєд аль-Нахан ось уже кілька років
одержимий ідеєю використати величезні фінансові ресурси, наявні у його
розпорядженні, для того щоб поліпшити погодні умови у своїй країні. Президент
найняв команду вчених, поставивши перед ними завдання – навчитися управляти
погодою, викликаючи дощі в посушливих пустелях ОАЕ.
Проект, який, на думку скептиків, далеко виходить за межі здорового глузду, на практиці виявився досить успішним. За час роботи вчені змогли викупати місто Абу-Дабі у зливах понад 50 разів
Проект, який, на думку скептиків, далеко виходить за межі
здорового глузду, на практиці виявився досить успішним. За час роботи вчені
змогли на радість шейху викупати місто Абу-Дабі у зливах понад 50 разів.
Дослідники розмістили в пустелі ціле поле гігантських
іонізаторів, які в потрібний момент здатні направити в небо потужні потоки
негативних іонів. Ці частинки концентруються в нижніх шарах атмосфери і
притягують до себе частинки пилу. А ті, у свою чергу, конденсують вологу з
навколишнього повітря. У певний момент конденсація стає такою щільною, що хмари
більше не можуть утримувати вологу. У цей момент починається злива.
"Вперше в історії людина змогла викликати дощ з чистого
неба", – пишається досягненням Хельмут Флурер, засновник і керівник
швейцарської компанії Metro Systems International, що створила обладнання для
проекту.
Раніше вченим з різних країн вже вдавалося викликати дощі
штучно, але йшлося тільки про управління хмарами, сформованими без участі
людини.
"Можливо, це найважливіший момент в історії
людства", – так охарактеризував нову технологію німецький фізик Хельмут
Грассл, колишній керівник знаменитого Інституту Макса Планка.
Управління погодою займає досить високе місце в рейтингу
мрій фантастів і футурологів. Звичайно, за розмахом ця ідея не дотягує до
подорожей у часі або польотів в інші галактики, але багато значно менш складних
передбачень на кшталт телебачення, стільникового зв'язку та нейрохірургії вже
збулися. Чи означає це, що людство впритул наблизилося до реалізації мрії про
управління погодою або навіть кліматом в цілому?
Сучасні технології вже дозволяють впливати на одномоментні погодні умови. Не завжди з передбачуваним результатом
Так, вважають деякі експерти. Сучасні технології вже
дозволяють впливати на одномоментні погодні умови. Не завжди з передбачуваним
результатом, але це вже крок у порівнянні з безсиллям перед стихією, яке наші
предки відчували протягом всієї історії.
Жителі колишнього Радянського Союзу пам'ятають, як перед
парадом на Червоній площі військова авіація розганяла хмари над Москвою. А
літня частина населення Південного Лаосу ніколи не забуде, як американські
військові за допомогою штучно викликаних злив паралізували постачання зброї та
продовольства партизанським загонам Південного В'єтнаму на початку 1970-х. У
ході операції під кодовою назвою Шпинат ВПС США розпорошували в дощових хмарах
йодид срібла, що викликало рясні опади.
ООН була настільки вражена підсумками операції, що в 1977
році прийняла резолюцію, яка забороняла будь-яке застосування "кліматичної
зброї" – іншими словами, світова спільнота погодилася з тим, що впливати на
погоду у військових цілях негуманно.
А в мирних цілях міняти погоду ніхто не забороняв.
Розвитком таких технологій займаються вчені багатьох країн. Деякі експерти
вважають, що це завдання не менш важливе, ніж освоєння космосу.
Зокрема, мільярдер і філантроп Білл Гейтс, який виділив
великі кошти на розробку методів моделювання погоди, вважає, що поява керованих
дощів у посушливих частинах планети може стати вирішальним кроком у боротьбі з
голодом, злиднями й епідеміями.
Корреспондент пропонує своїм читачами познайомитися з найбільш
перспективними з новітніх технологій у сфері управління погодою.
Стрілянина в небо
Крижаний град здатен покінчити з річним урожаєм в лічені
хвилини після наближення урагану. Фермери північних штатів США та інших
регіонів планети добре знайомі з цим жахливим явищем. Протягом всієї історії
людства вважалося, що порятунку від нього просто немає.
Величезні посівні території від граду сховати неможливо.
Змусити ураган повернути в бік або припинитися теж неможливо.
Через вібрації, створювані ударними хвилями, в хмарах не зможуть сформуватися градинки, і замість граду над посівами проллється звичайний дощ
Порятунком може стати винахід, на який у США вже
зареєстрований патент. Автори патенту описують гармату, яка стріляє ударними
хвилями по хмарах, що складають основу урагану. Через вібрації, створювані
такими ударними хвилями, в хмарах не зможуть сформуватися градинки, і замість
граду над посівами проллється звичайний дощ, який не становить для врожаю
серйозної загрози.
Ударні хвилі необхідної потужності можуть формуватися за
допомогою вибухової суміші з легко займистими газу і кисню в камері згоряння
гармати, стверджують автори розробки.
Як і у випадку з багатьма іншими методами впливу на
кліматичні умови, скептики дорікають авторам гармати в тому, що їхній метод
може бути ефективним тільки на невеликій площі.
Розробники стверджують, що їхня гармата буде достатньо
скорострільною (на перезарядку після пострілу потрібно лише 5-10 с). Одна
гармата здатна запобігати граду на площі приблизно 0,5 кв. км. Це означає, що
для захисту великих територій буде потрібен досить солідний арсенал протиградних
гармат.
Зате гармата може бути задіяна комп'ютером, оснащеним
радаром. Таким чином, система захищатиме поля цілодобово без участі людини.
Гальмо для урагану
Група російських вчених свого часу стверджувала, що аналіз
супутникових знімків дозволяє припустити наявність в американських військових
секретних технологій в галузі управління ураганами.
Зокрема, за поведінкою урагану Катріна помітно, що їм
намагалися маніпулювати, відводячи його вбік від узбережжя США. Щоправда, ця
спроба провалилася.
Офіційно американська влада завжди заперечувала наявність
таких технологій. З іншого боку, всі мирні розробки в цій галузі перебувають як
на долоні завдяки публічній відкритості зареєстрованих патентів.
На цей момент є кілька патентів на управління ураганами. Один з них належить Гейтсу і його соратникам ученим. Суть їхньої ідеї в тому,щоб вбивати урагани в зародку
На цей момент є кілька патентів на управління ураганами.
Один з них належить Гейтсу і його соратникам вченим. Суть їхньої ідеї в тому,
щоб вбивати урагани в зародку.
У центрі урагану завжди перебувають теплі масиви
океанської води. Тепле повітря піднімається вгору на значну висоту, що й
призводить до утворення урагану. Автори патенту пропонують створити флот з
кораблів з особливим обладнанням, яке дозволить змішувати теплу воду на
поверхні океану з холодною водою, підняту з глибини. Таким чином, ураган буде начебто
охолоджуватися зсередини, що не дозволить йому набрати руйнівної сили, а то й
зовсім сформуватися.
На думку Гейтса, реалізація цієї ідеї дозволить врятувати
тисячі життів і заощадити мільярди доларів.
Нещодавно у США було зареєстровано ще один патент на
метод боротьби з ураганами. Група вчених з Каліфорнійського університету
пропонує впливати на температуру всередині торнадо, що зароджується, за
допомогою безпілотного літака, який розпилює всередині воронки смерчу рідкий
азот – чи не найбільш ефективну охолоджувальну речовину серед відомих науці.
За задумом авторів патенту, кожен такий безпілотник буде
одноразовим, оскільки витримати навантаження під час потрапляння в центр
урагану не зможе жодна інженерна конструкція.
Лазерний дощ
Зараз вже неможливо розібратися, хто з фантастів перший
запропонував ідею обстрілювати лазерами хмари, щоб провокувати дощ, але
сьогодні вчені точно знають, що це можливо. І це вельми ефективна методика.
За досягнення певної інтенсивності лазерного
випромінювання стає можливо впливати на розмір дощових крапель. Адже наскільки
великими будуть краплі, багато в чому визначає напруга електричного поля
навколо хмар, з'ясували вчені.
За допомогою лазерів можна перетворити невеликий дощ у
зливу, каже швейцарський фізик Джером Каспарян з Женевського університету.
Разом з колегами Каспарян вже тестував можливості інфрачервоних лазерів у ході
експериментів з хмарами над річкою Рона, яка спускається з Альп через Женевське
озеро до Середземного моря.
На думку швейцарських учених, лазери можуть бути особливо
ефективними разом зі старою технологією "посіву хмар". Тією самою, яку
американські військові застосовували у В'єтнамі понад 40 років тому.
Щоб спровокувати потужні зливи, потрібно спочатку обробити дощові хмари спеціальними хімічними засобами, а потім створити електричне поле потрібної
напруги за допомогою наземних лазерних установок
Іншими словами, щоб спровокувати потужні зливи,
необхідні, наприклад, для боротьби з посухою, потрібно спочатку обробити дощові
хмари спеціальними хімічними засобами, а потім створити електричне поле
потрібної напруги за допомогою наземних лазерних установок.
Щоправда, на поточний момент вченим вдавалося підвищувати
розмір дощових крапель лише в десять разів відносно початкового розміру (в хмарі,
яка може і не вибухнути дощем), у той час як для гарантованого досягнення
результату, тобто утворення зливи, необхідно підвищувати розмір крапель у сотні
разів, констатує Каспарян.
Хмари, що плачуть
До цього часу більшість учених вважають, що найбільш
перспективною технологією у сфері маніпулювання погодою є так званий посів
хмар. Перші такі експерименти були проведені в 1940-х, і суть технології з того
часу залишилася практично незмінною.
Процес полягає в розпиленні йодиду срібла (або
аналогічних хімікатів) високо в хмарах. Хімікати підміняють собою крижану кашу,
що утворюється в хмарах під час зниження температури, що викликає збільшення
розміру дощових крапель, з яких складаються хмари. Щойно їхні розміри і маса
досягають якогось критичного рівня, починається дощ.
Розпилення може здійснюватися як з літаків, так і за
допомогою ракет або артилерійських снарядів.
Деякі вчені вважають цю технологію малоефективною.
Основний її недолік в тому, що вона не працює, якщо поблизу немає потужних
дощових хмар. А коли вони є, знову ж виникає питання про результативність "посівів".
"Погода і так вельми непередбачувана, і сказати, чи стався
б дощ без нашого втручання, неможливо", – коментує Чарльз Найт, вчений з
американського Національного центру метеорологічних досліджень в Боулдері (штат
Колорадо).
Проте влада деяких штатів США (наприклад Каліфорнії, Юти,
Колорадо і Невади), а також багатьох держав (зокрема Китаю та Росії) активно
застосовує цю технологію. Китайські вчені стверджують, що саме за допомогою
"хмарних посівів" вони руйнували всі дощові хмари, які могли б
зіпсувати погоду під час проведення Олімпійських ігор в Пекіні.
***
Цей матеріал опубліковано в № 43 журналу Корреспондент від 2 листопада 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.