Корреспондент: Точка зору. Нельотна погода

Авіакомпанія Аеросвіт систематично доставляє величезні незручності великій кількості людей. А головне – від неї ніде сховатися, пише Сергій Рибік, шеф-редактор журналу Maxim і клубний МС, у колонці, опублікованій у №46 журналу Корреспондент від 23 листопада 2012 року.

Цей текст я мріяв написати ще п'ять років тому, коли Аеросвіт вперше підвів мене. Я хлопець образливий, гарячий, і мені відразу захотілося виплеснути весь свій гнів на сторінках шанованого тижневика. Але я вирішив, що осічки трапляються з усіма і потрібно хлопцям дати шанс. Через п'ять років у мене вкотре зірвалися гастролі все через ту саму авіакомпанію. Причина затримки рейсу проста до неподобства – "у зв'язку з пізнім прибуттям літака". Це традиційне виправдання останніх років. Виправдання сильне, не причепишся. Воно з розряду: "Чому ти кашляєш?" – "Тому що у мене є рот". Або: "Коли у тебе день народження?" – "Звичайно раз на рік".

Як правило, ти не можеш вилетіти, тому що елементарно немає на чому. Виявляється, твій літак з Києва до Одеси не приземлився в столиці. Тому що він застряг у Мюнхені через те, що на попередньому рейсі в Москві побилися пасажири в зимових шапках. Нещодавно я став трохи розумнішим: перш ніж вирушити у Бориспіль, я заходжу на його сайт kbp.aero і дивлюся на реальний час вильоту. І реальний час аеросвітівських залізних птахів, як правило, пригнічує.

Треба визнати, потворною логістикою грішить не тільки згадана авіакомпанія. Аерофлот, Трансаеро, S7 Airlines – з усіма ними у мене і у сотень пасажирів траплялися непорозуміння. Але Аеросвіт в цьому плані чемпіон! Шкода, що авіаційна безглуздість не є олімпійською дисципліною – тут всі медалі були б нашими. Мені можуть заперечити: "Так навіщо ти літаєш цією авіакомпанією? Є ж МАУ, наприклад, UTair або Wizz Air". На жаль, дві останні або, як кажуть в авіації, крайні компанії мають мало міст покриття, а купивши квиток у МАУ, можна запросто опинитися на борту Аеросвіту – у них спільні рейси.

Історії із затримками рейсів Аеросвіту практично ніколи не повторюються – кожного разу компанія примудряється вигадати нову феноменальну причину для
затримки чи скасування рейсу

Причому, що дивно, історії із затримками рейсів Аеросвіту практично ніколи не повторюються – кожного разу компанія примудряється вигадати нову феноменальну причину для затримки чи скасування рейсу. Здавалося б, всі сюжетні лінії відомі, але ні. Сценаристи Аеросвіту, яким позаздрили б автори Інтернів, опиняються на висоті. Свого часу я не міг відлетіти в Івано-Франківськ через те, що у Франківську набридло чекати літак з Києва, робочі попросили начальство закрити аеропорт (мовляв, час пізній) і пішли по домівках дивитися Поле чудес. Мою подругу не допустили на рейс, тому що її місце продали іншій людині, і, маючи повноцінний квиток на руках, вона залишилася на землі, а її літак злетів у небо.

Мого друга попросили по гучномовцю підійти на посадку. Спокійно попросили, без істерик. Він через хвилину підійшов. Але йому сказали, що на літак уже не пустять. Хоча лайнер стояв перед носом і двері зачинені не були. Незважаючи на високий офіційний статус, один залишився чекати наступного літака. У цьому, до речі, велика демократичність авіакомпанії: їй однаково плювати на всіх – чи ти дресирувальник ящірок, чи міністр. Пам'ятаєте, як на відкриття Євро-2012 запізнився аеросвітівський Боїнг? Тим рейсом теж летіло чимало цінних персон.

Кілька років тому мене не пустили на рейс Одеса – Київ, мотивуючи тим, що я не використав свій квиток Київ – Одеса. Це називається ноу-шоу, і співробітники Аеросвіту вирішили, що про це повинні знати всі. Я не знав. Я знаю, що на борт не можна проносити відра з водою та інші рідини об'ємом понад 100 мл. Я знаю, що реєстрація закінчується за 40 хвилин до злету. Але я й гадки не мав, що не можна відлетіти, маючи квиток на руках і літак у полі зору. Мені вдалося повернути через тиждень свої гроші. Переді мною навіть вибачилися.

Переді мною і тисячами інших пасажирів весь час вибачаються різні люди – бортпровідниці, пілоти, представники авіакомпаній. Хоча вони тут взагалі ні при
чому. Однак я жодного разу не почув вибачення найголовнішої людини в Аеросвіті

До чого я хилю: переді мною і тисячами інших пасажирів весь час вибачаються різні люди – бортпровідниці, пілоти, представники авіакомпаній. Хоча вони тут взагалі ні при чому. Однак я жодного разу не почув вибачення найголовнішої людини в Аеросвіті. Цей успішний житель Дніпропетровська і Женеви, активний вболівальник ФК Дніпро і флагман ПриватБанку за сумісництвом командує трьома авіакомпаніями – Аеросвітом, Донбасаеро і Дніпроавіа. Я розумію, що в авіації зараз несолодко: дороге паливо, дорогі літаки – все проти вітру, одним словом. Але можна ж по-людськи принести свої вибачення? На сторінках бортового журналу Меридіан, який лежить у кожному кріслі. Або на сторінках Корреспондента – буквально в одному абзаці. Вибачитися перед пасажирами, які купують далеко не дешеві квитки. Попросити вибачення у своїх співробітників за те, що тим доводиться червоніти і виправдовуватися перед розлюченими пасажирами. Не всі ж можуть почекати п'ять років і написати врівноважену, загалом, замітку в тижневик. Деякі пасажири обурюються більш агресивно, посилаючи в дупу стюардес і проклинаючи матерів дівчат з call-центрів. А їх мами тут ні при чому.

Можливо, є якісь вагомі причини для всіх цих непорозумінь. Які пасажири можуть зрозуміти. Зрозуміти і пробачити. Ну так донесіть ці причини на сторінках все тих самих бортових журналів. А то як не почитаєш слова гендиректора, так все гладко: відкрили рейс на Гоа, зробили ширшу відстань між кріслами, стали заправляти літаки паливом з ароматом полуниці. А от якщо взяти і написати замість всіх цих чергових слів: "Ви нас вибачте, будь ласка! Якось все у нас не слава богу. Але ми виправимося". Це було б по-чоловічому.

Влітку мені розповіли, що, виявляється, господар авіакомпанії був не в курсі всього цього бардаку. І як тільки дізнався, що його пасажири сумують все частіше і частіше, мало не сам став складати розклад польотів. На жаль, за цей час мало що змінилося. Літаки як затримувалися на годину, на дві або на півдня, так і затримуються. Так, може, просто скоротити кількість рейсів? Зіставити їх з реальною кількістю справних Боїнгів та Ембрайєрів? Зробіть не три рейси в Крим, а один, але справжній і своєчасний. Поставте в розклад не три Одеси, а одну, але з льотною погодою.

У листопаді на вході в аеропорт Дніпропетровська я виявив стінгазету, де були описані успіхи Дніпроавіа – рідного брата Аеросвіту. Стінгазета вийшла під заголовком В авіації випадкових людей не буває. Аж не віриться.

***