Каролін Крістов-Бакарджиєв, висококласний куратор першорядних виставок світу і номер один у сучасному мистецтві, в інтерв'ю Оксані Мамченковій у № 49 журналу Корреспондент від 14 грудня 2012 року, - про те, як правильно це саме мистецтво сприймати, куди воно йде і чим все це закінчиться
Каролін
Крістов-Бакарджиєв, одна з найкращих творців виставок образотворчого мистецтва,
яку авторитетне у цій сфері британське видання ArtReview визнало найвпливовішою
людиною у світі мистецтва 2012 року, є живим підтвердженням того, що будь-які
кордони на початку XXI століття - лише умовність.
Будучи американкою
з італійсько-болгарським корінням, Крістов-Бакарджиєв отримала освіту в
італійській Пізі, а свою кар'єру куратора будувала у всесвітніх центрах
актуального мистецтва - спочатку в нью-йоркському Музеї сучасного мистецтва, а
потім у Castello di Ricoli, що в Турині.
Каролін
Крістов-Бакарджиєв, одна з найкращих творців виставок образотворчого мистецтва,
яку авторитетне у цій сфері британське видання ArtReview визнало найвпливовішою
людиною у світі мистецтва 2012
У 2008-му цей
географічний калейдоскоп поповнила Австралія - Крістов-Бакарджиєв організовувала
вкрай успішну бієнале в Сіднеї. Тоді за три місяці виставка робіт 175
художників з 42 країн залучила 436 тис. глядачів - на третину більше, ніж
зібрала бієнале в тому ж місті двома роками раніше.
Цього літа 887 тис.
глядачів побачили останнє дітище американки - виставку сучасного мистецтва
Документа. Цей захід проводиться раз на п'ять років у німецькому містечку
Кассель починаючи з 1955-го і належить до найвагоміших подій арт-світу. Документа
з куратором Крістов-Бакарджиєв стала рекордною за кількістю відвідувачів і вже
претендує у цій номінації на світову першість.
У програмі були 188
імен - у виставці взяли участь не тільки художники, але й фізики, біологи,
історики, економісти. Під керівництвом американки Документа вперше вийшла за
межі Касселя - виставкові простори також були облаштовані в афганському Кабулі
та канадському Банфі. Як зазначили згодом експерти ArtReview, команді
Крістов-Бакарджиєв вдалося довести, що художники здатні взаємодіяти зі світом.
"Після
Документи мистецтво стало здаватися важливішим і сповненим життєвої сили",
- впевнені критики видання.
Цього літа 887 тис.
глядачів побачили останнє дітище американки - виставку сучасного мистецтва
Документа
На початку грудня
Крістов-Бакарджиєв прилетіла до Києва, щоб разом з іншими членами журі конкурсу
Future Generation Art Prize, заснованого українським бізнесменом і філантропом
Віктором Пінчуком, визначити найкращого молодого художника планети. Головний
приз у розмірі $ 100 тис. дістався британці Лінетт Ядом-Боакьє, яка представила
медитативні картини, що зображують вигаданих темношкірих чоловіків.
Після церемонії
нагородження Корреспондент поговорив з Крістов-Бакарджиєв про те, як все-таки
слід сприймати сучасне мистецтво і що спільного між квантовою фізикою і
живописом.
- Нинішньої осені
видання ArtReview назвало вас найвпливовішою людиною у світі мистецтва. Як вам
здається, за що?
- Не знаю, мабуть,
укладачам рейтингу дуже важливою здалася [виставка] Документа. - А для вас
особисто що означає потрапляння до першої сходинки рейтингу? – Правду кажучи,
нічого. Мені це здається забавним. Можливо, на вершину списку мене поставили,
бо не розуміють, що насправді робить мене живою і вільною. Адже я дуже вільна
людина - говорю відкрито, дію відкрито. До того ж у мене немає грошей, тому вплив
у цьому випадку оснований на інтелекті і своєрідній мужності не залежати від
упереджень.
- Список ArtReview
у цілому критикують саме за надмірну кількість мільйонерів (колекціонерів та
меценатів). Що все-таки важливіше у світі сучасного мистецтва - гроші чи ідеї?
- Ідеї, і не
тільки вони. Емоції, ідеї, незалежність від грошей. Багато художників у різних
куточках планети розмірковують про те, яким буде світ мистецтва у XXI столітті,
і найменше вони думають про мистецтво як про вдалу сферу для інвестицій.
Можливо, я опинилася на вершині списку ArtReview саме тому, що вірю в це. Тому
що таким є світ у період після фінансової кризи.
- Що думаєте про
сучасне українське мистецтво?
- Я недостатньо
добре з ним ознайомлена, щоб судити. Але мені дуже сподобалися представлені в
конкурсі українські проекти [у фінал конкурсу Future Generation Art Prize у
цьому році пройшли українська група Р. Е. П., яка створила інсталяцію
Євроремонт про перенесення на український ґрунт західних цінностей, і Микита
Кадан з інсталяцією Будиночок велетнів, присвяченій зміни ролі робітника у
сучасній Україні]. Вони дуже гарні і розумні. Кадан тонко передав протистояння
між вшануванням робочого в минулому і теперішнім крахом його становища. На мою
думку, у Східній Європі зараз взагалі дуже багато цікавих ідей та дискусій, які
присвячені лібералізації пострадянського простору та актуальній тут проблемі
невиконаних обіцянок.
- Одна з
найчастіших претензій до сучасного мистецтва з боку звичайних відвідувачів
виставок - без ґрунтовних роз'яснень фахівців зрозуміти що-небудь неможливо. На
Документу ви запросили гідами звичайних людей, що не мають спеціальної
освіти, які проводили екскурсії згідно зі своїми вподобаннями. Як все-таки
варто сприймати сучасне мистецтво - розумом чи серцем?
- Завжди разом -
потрібно думати очима і бачити розумом. Знаєте, я переконана, що сучасне
мистецтво не набагато складніше, ніж мистецтво минулих епох. Адже й
[італійському художнику, який працював у XIII-XIV століттях, в епоху
Проторенесансу] Джотто в його часи було важко малювати саме так, як він це
робив, і його сучасникам було непросто повністю зрозуміти його живопис. Багато хто
бачив на фресках лише історії про Ісуса та Діви Марії, але його творчість
набагато глибша. Тоді люди цього не розуміли, так само, як тепер не розуміють
сучасне мистецтво.
- Що скажете про
взаємозв'язок науки і мистецтва? Наприклад, у Москві нещодавно пройшов
міждисциплінарний симпозіум Brainstorms, де відомі художники і впливові вчені
обмінювалися ідеями. А на вашій Документі була велика програма заходів за
участю дослідників, та й в експозиції темі науки приділялося чимало уваги.
- Це дуже цікаве
питання. Адже наука дуже схожа на мистецтво, а мистецтво нагадує науку: в
основі того й іншого лежить дослідницька робота. Тому немає ніяких підстав
вважати, що мистецтво має бути простим, а наука - важкою для сприйняття.
Мистецтво та наука складні і прості однаковою мірою. У ході підготовки до
Документи я вивчала квантову фізику. Це набагато простіше, ніж ви думаєте!
- А що квантова
фізика може дати мистецтву?
- Вони набагато ближчі,
ніж може здатися на перший погляд. Вчені і художники досліджують навколишній
світ, шукають відповіді на питання про те, як розуміти час і простір. І це
базові проблеми як для мистецтва, так і для квантової фізики. Наприклад,
прийнято думати, що в літературі і живопису багато що пов'язане з асоціаціями
та збігами. Але якщо ви знаєте основи квантової фізики та ознайомлені з явищем
квантової заплутаності елементарних частинок, то розумієте, що ніяких збігів не
існує. Це дозволяє художнику розуміти реальність на глибшому рівні. Квантові
фізики взагалі імовірніше філософи, ніж фізики. Адже вони працюють на такому
рівні, де стирається грань між думкою і матерією.
- У такому разі чи
залишилися взагалі якісь межі між сучасним мистецтвом та іншими сферами
людської діяльності?
- Я взагалі не вірю
в те, що існує така сфера, як сучасне мистецтво. Це застарілий термін. Думаю,
ми зараз погано уявляємо, як розподіляти види діяльності за сферами. Біологія,
література ... Це неактуальний поділ. Ось, наприклад, в Японії каліграф
вважається і філософом, і художником. Кожна епоха і кожне суспільство вигадують
власні визначення. Я вірю в переосмислення всіх сфер людського знання -
політики, мистецтва, науки, культури. Сучасне мистецтво існувало в ХХ столітті.
Через 50 років застосовувати термін contemporary art, напевно, не буде ніхто.
***
Цей матеріал опубліковано в №49 журналу Корреспондент від 14 грудня 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.