Корреспондент: Міс Тетчер із Сеула. Президентом Південної Кореї вперше в історії країни стала жінка

60-річна незаміжня дочка диктатора, що готова налагодити відносини з північним сусідом і повернути в країну економічне диво, колись створене її батьком. Знайомтеся: це перша жінка – президент Південної Кореї, пише Наталія Мечетна у №51 журналу Корреспондент від 28 грудня 2012 року.

Південна Корея, жителі якої відомі своїм традиціоналізмом і правими поглядами, переживає переломний момент: президентом країни стала жінка – кандидат від правлячої партії Сенурі 60-річна Пак Кин Хе.

На виборах 19 грудня вона набрала 51,6% голосів, майже на 4% обігнавши свого суперника з табору демократів Мун Чже Іна.

Елегантна, струнка і лаконічна Пак Кин Хе вирізняється жорсткою риторикою і обіцяє співгромадянам те, чого не вдалося її попередникам-чоловікам, – домогтися ефективного діалогу з північним сусідом, КНДР, й зміцнити економічне становище країни. Пак Кин Хе, яка ніколи не була одружена, прагне стати для держави не багато не мало матір'ю.

"У мене немає сім'ї, про яку треба піклуватися. У мене немає дитини, яка б успадкувала моє майно. Ви, люди, – моя єдина родина, і причина мого прагнення в політику – зробити вас щасливими", – заявила виборцям Пак Кин Хе, тим самим блискавично перетворивши образ старої діви, що традиційно викликає в Кореї неприйняття, у зовсім іншу якість й одну зі своїх чеснот.

Обрання жінки є проривом в південнокорейському суспільстві, яке завжди вирізнялося повсюдним домінуванням чоловіків

Обрання жінки є проривом в південнокорейському суспільстві, яке завжди вирізнялося повсюдним домінуванням чоловіків, наголошує в розмові з Корреспондентом Джон Феффер, співдиректор вашингтонського центру Foreign Policy in Focus, який спеціалізується на Південній Кореї. Економічні інновації останніх десятиліть у цій країні міцно межують із вкоріненими століттями традиціями, згідно з якими займати високі державні пости до останнього часу було чоловічою прерогативою.

З іншого боку, експерт зазначає, що за іронією долі обрання жінки радше свідчить не про демократизацію суспільства, а про ностальгію за правлінням її батька, генерала Пак Чон Хі – президента країни з 1963 по 1979 рік. Він уславився жорстким керівництвом, однак зміг забезпечити Республіці Корея стрімке економічне зростання.

Є й інший варіант обґрунтування корейського вибору: Пак Кин Хе була обрана президентом через своє тривале перебування на політичній арені країни – спочатку як наближена до власного батька, а потім як самостійний політик.

"Це зробило її досить кваліфікованим політиком, гідним своєї посади, в першу чергу, в очах літніх корейців", – каже Корреспонденту Скотт Снайдер, директор програм з американсько-корейської політики дослідницького центру Council of Foreign Relations у США.

Залізна леді

Свій стиль правління сама Пак Кин Хе охрестила як корейський тетчеризм – на честь знаменитого британського прем'єра, – пообіцявши країні послідовну і жорстку політику, а також зміцнення позицій на міжнародній арені.

Перед Пак Кин Хе насамперед стоїть завдання зміцнити розхитані позиції правлячої правоконсервативної партії Сенурі, до якої належить її попередник на президентському посту, Лі Мен Бак. Останнього звинувачували в погіршенні відносин з КНДР – вкрай болючого питання в країні: після поділу Корейського півострова у багатьох на півночі залишилася рідня.

Пак Кин Хе вже запевнила співвітчизників, що зможе розірвати це "порочне коло недовіри".

Також Лі Мен Бак не зміг виконати свою передвиборчу обіцянку утримувати економічне зростання країни на рівні 7% на рік. У минулому році воно склало 3,6%, а в цьому, за прогнозами, може досягти близько 2,4%.

Пак Кин Хе обіцяє вирішити основний головний біль південнокорейської економіки –
експансію гігантських корпорацій на зразокSamsung і Hyundai, з якими дрібні компанії не в змозі конкурувати

Пак Кин Хе обіцяє вирішити основний головний біль південнокорейської економіки – експансію гігантських корпорацій на зразок Samsung і Hyundai, з якими дрібні компанії не в змозі конкурувати. Величезні конгломерати часто належать впливовим сім'ям, здатним регламентувати життя країни.

Таким чином, на порядку денному – заходи, покликані підтримати і стимулювати малий і середній бізнес. "Я відкрию еру свіжих змін і нових реформ", – пообіцяла Пак Кин Хе.

Незавидним у країні залишається і становище жінок. У міжнародному рейтингу рівності статей, складеному аналітиками Світового економічного форуму, Південна Корея розташована на 108-му місці зі 135 можливих, перебуваючи поміж таких мусульманських держав, як Кувейт і ОАЕ. В середньому південнокорейські жінки заробляють на 39% менше за чоловіків і при цьому рідко обіймають високі керівні посади.

Під час своєї президентської кампанії Пак Кин Хе пообіцяла "жіночу революцію" у разі свого обрання, яка полягатиме не тільки в наданні жінкам високих посад, але й більшій увазі держави до таких соціальних питань, як догляд за дитиною і дошкільне виховання.

У планах Пак Кин Хе – створення при адміністрації президента офісу національної безпеки, покликаного розробляти єдину політику і курс держави у сфері зовнішньої  політики, оборони і безпеки

У планах Пак Кин Хе – створення при адміністрації президента офісу національної безпеки, покликаного розробляти єдину політику і курс держави у сфері зовнішньої політики, оборони і безпеки.

Таким чином леді-президент окреслила основні пріоритети своєї політичної лінії. "Я дотримаю дану народові обіцянку, що відкрию нову еру для Корейського півострова через посилення безпеки і дипломатію, побудовану на довірі", – пообіцяла Пак Кин Хе.

Джон Сіоршарі, професор Мічиганського університету, що займається вивченням Азіатсько-Тихоокеанського регіону, вказує Корреспонденту на той факт, що обрання Пак Кин Хе припало на час загострення територіальних претензій в Азії, які, крім інших, включають і суперечку між Південною Кореєю і Японією за острови Токто, що перебувають під контролем Сеула і відомих в Японії під назвою Такесіма.

"Пак Кин Хе сказала, що вона займатиме жорстку позицію в цій суперечці, що додало їй популярності у націоналістів", – зауважив аналітик.

В цілому цю частину Азії чекають непрості часи, прогнозують експерти. Жорсткий південнокорейський президент Пак Кин Хе, а також нещодавно обраний прем'єр Японії Сінздо Абе, прозваний західними ЗМІ Яструбом, мабуть, проводитимуть агресивну зовнішню оборонну політику і не стануть йти на взаємні поступки.

Також обидві країни, ймовірно, демонструватимуть свої м'язи Китаю, який замахнувся на роль незаперечного лідера регіону, вважає Сіоршарі.

Генеральська дочка

Пак Кин Хе, дочка південнокорейського генерала, який захопив владу в країні внаслідок військового перевороту в 1961 році, з юних років перебувала серед державних мужів.

Причому Південна Корея зразка початку 1960-х являла собою злиденну, слаборозвинену державу. Після війни з КНДР 1950-1953 років і розколу Корейського півострова вся його промислова частина дісталася північному сусідові, який до того ж мав відчутну підтримку з боку комуністичних гігантів СРСР і Китаю.

Саме тоді всупереч відчайдушному опору співвітчизників генерал Пак Чон Хі вирішив налагоджувати відносини з колишнім колонізатором півострова – Японією. У підсумку йому вдалося домогтися компенсацій за колоніальне панування у вигляді залучення щедрих грошових інвестицій від Країни висхідного сонця і надання нею технічних та інноваційних ноу-хау.

Країна не тільки наздогнала КНДР, але і пішла в своєму розвитку на десятиліття вперед. Сьогодні економіки двох держав називають не інакше як паралельними
світами

Як наслідок, країна не тільки наздогнала КНДР, але і пішла в своєму розвитку на десятиліття вперед. Сьогодні економіки двох держав називають не інакше як паралельними світами – у той час як ВВП високоіндустріальної Південної Кореї на душу населення за паритетом купівельної спроможності становить $ 31 тис., у КНДР, жителі якої живуть на гуманітарну допомогу розвинутих країн і часто голодують, цей показник дорівнює $ 1,8 тис.

Літні жителі Південної Кореї пам'ятають економічний стрибок 1960-х, так само як і здатність генерала протистояти армії засновника КНДР Кім Ір Сена, який прагнув захопити весь півострів, нагадує Феффер. Саме тому вони віддали голоси його дочці.

Пак Кин Хе було 22 роки, коли під час святкування Дня незалежності країни в сеульському театрі її матір убив підготовлений північнокорейською розвідкою терорист. Вбивця цілився в генерала Пак Чон Хі, а влучив у його дружину. Незважаючи на загибель першої леді, південнокорейський лідер і бровою не повів, провівши офіційну частину святкування згідно із заявленим протоколом: генерал не хотів сіяти паніку серед населення.

Таку саму стійкість продемонструвала і Пак Кин Хе. У 1979 році її батька застрелив директор південнокорейської розвідки. Колишній соратник Пак Чон Хі, він пояснив розправу над генералом патріотичними намірами і прагненням до демократизації країни.

Першою реакцією Пак Кин Хе на подію стало запитання: "Чи все гаразд на кордоні з Північною Кореєю?". Дочка диктатора непокоїлася в першу чергу через те, що КНДР може скористатися загибеллю лідера і напасти на південців. Офіційний Сеул до останнього приховував вбивство Пак Чон Хі, поки про це не написала американська преса. Фраза ж, виголошена в хвилину загибелі генерала його дочкою, стала сакраментальною.

Ставши самостійним політиком, Пак Кин Хе неодноразово виступала в ролі жорсткого
критика свого батька. А в ході президентської виборчої кампанії вона публічно вибачилася за репресії, що проводилися генералом щодо інакодумців

Пізніше, ставши самостійним політиком, Пак Кин Хе неодноразово виступала в ролі жорсткого критика свого батька. А в ході президентської виборчої кампанії вона публічно вибачилася за репресії, що проводилися генералом щодо інакодумців, заявивши, що ніякі економічні успіхи не можуть виправдати диктаторські методи правління.

Тим не менше, на думку аналітиків, саме походження Пак Кин Хе і звело її на політичний олімп.

Громадяни Південної Кореї, хранителі традицій і патріоти, у більшості своїй мріють про єдність розбитого на дві частини півострова або хоча б про їхній прогресивний діалог. І тут, стверджує Феффер, Пак Кин Хе буде набагато легше в порівнянні з її попередниками налагодити відносини з північним сусідом. Мовляв, вона є дочкою диктатора Південної Кореї, в той час як її візаві з півночі Кім Чен Ун – сам диктатор, син і онук диктаторів.

"У цьому сенсі її родовід грає їй на руку", – упевнений Феффер.

***

Цей матеріал опубліковано в №51 журналу Корреспондент від 28 грудня 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.