Корреспондент: Гра масового ураження. Армія футбольних фанів стрімко збільшується завдяки розвитку технологій

Армія вболівальників першої п'ятірки найпопулярніших футбольних клубів світу досягла 1 млрд. Фанатські ряди ростуть за допомогою соціальних мереж і за рахунок багатолюдної Азії, конвертуючись у нечувані гроші, пише Інна Прядко у №2 журналу Корреспондент від 18 січня 2013 року.

Понад 8 тис. км розділяють Пекін, де живе 34-річний виноторговець Енсон М’юї, і Лондон, де міститься предмет його пристрасті – футбольний клуб Челсі. Однак відстань не заважає вболівальнику ось уже 16 років ділити всі перемоги і поразки з улюбленою командою, на честь якої він навіть назвав свою старшу дочку.

Ще в середині 1990-х М’юї заснував у Гонконзі, де тоді жив постійно, а зараз продовжує вести бізнес, офіційний фан-клуб Челсі. За ці роки його чисельність зросла з 30 до 1.000 уболівальників. Багато хто з них щотижня збираються в одному з пабів Гонконгу, щоб підтримати синіх, як називають Челсі в Англії.

"Популярність клубу в Гонконзі зростає, оскільки за останні вісім років [після купівлі Романом Абрамовичем] він грає все краще, – міркує М’юї. – Ми [клуб] підписали відомих гравців, до того ж Челсі – найелегантніша команда в англійському футболі".

Зараз невтомний М’юї допомагає організовуватися уболівальникам Китаю – він бере активну участь у роботі фан-клубу в Пекіні і посприяв створенню його філій ще у 12 містах Піднебесної.

У світі налічується 135 млн уболівальниківЧелсі, що дозволяє клубу утримувати четверте місце в рейтингу найпопулярніших. Лідирують у цьому списку англійський Манчестер Юнайтед, каталонська Барселона і мадридський Реал, а замикає першу п'ятірку лондонський Арсенал

В ініціативного фаната на планеті чимало однодумців. За даними німецького консалтингового агентства Sport + Markt, що спеціалізується в галузі спортивного маркетингу, у світі налічується 135 млн уболівальників Челсі, що дозволяє клубу утримувати четверте місце в рейтингу найпопулярніших.

Лідирують у цьому списку англійський Манчестер Юнайтед (354 млн уболівальників), каталонська Барселона (270 млн) і мадридський Реал (174 млн), а замикає першу п'ятірку лондонський Арсенал (113 млн).

Таким чином, тільки ці п'ять команд об'єднують понад 1 млрд жителів планети. Залишатися згуртованою армії фанатів допомагає інтернет, у тому числі – соціальні мережі. У віртуальному світі пальму першості утримує Барселона, яка зібрала у Facebook і Twitter понад 42 млн прихильників з усіх куточків Землі. У 2012 році команда очолила рейтинг The Social Star Awards – список найактивніших та найпопулярніших футбольних клубів у соцмережах за версією спеціалізованого порталу StarCount.

Клуби недарма намагаються залучити все нових вболівальників, наголошує професор Ханс Уестербік, директор Інституту спорту та активного способу життя при австралійському Університеті штату Вікторія.

"Ці цифри [кількість фанатів] надзвичайно важливі, – пояснює Корреспонденту експерт. – У будь-якому бізнесі значне число клієнтів означає частку ринку, означає рівень прибутку. Так само і в спортивному бізнесі, зокрема у футболі".

Наприклад, все та сама Барселона найбільш успішно конвертує в прибуток любов телеглядачів: клуб отримує близько $ 240 млн на рік за продаж прав на телетрансляції і трохи менше – за сувеніри із символікою. А команди англійської Прем'єр-ліги в сумі заробляють на правах на трансляцію понад $ 1,5 млрд.

Активні фланги

Готель Crowne Plaza, розташований на найпрестижнішій вулиці арабського емірату Дубай – шосе Шейха Заїда, – півроку тому перетворився на своєрідний британський плацдарм. З початку футбольного сезону в тутешньому пабі Harvesters регулярно збираються понад півсотні членів новоствореного офіційного фан-клубу Манчестер Юнайтед в ОАЕ.

Місцеві вболівальники не пропускають жодного матчу МЮ, пишається 30-річний Омар Отман, один з керівників клубу. "Ми зустрічаємося в Harvesters, створюючи атмосферу, після якої ви вже ніколи не захочете дивитися футбол вдома!" – захоплено розповідає він.

Неподалік від Отмана і його компанії, в пабі ще одного готелю на все тому самому шосе Шейха Заїда не менш пристрасно вболіває за своїх улюбленців Dubai Reds [Червоні з Дубая] – місцевий фан-клуб англійського Ліверпуля, який зібрав близько 300 уболівальників з Близького Сходу, Індії, Південної Африки, Австралії і Європи.

Грехем Брамбі, глава фан-спільноти, пояснює широку географію тим, що сучасний Дубай – транзитне місто, куди приїздять попрацювати люди з усіх континентів.

Незалежно від різниці в часі, відстані і національності,до Європи – футбольного серця світу – тягнуться мільйони вболівальників планети

Незалежно від різниці в часі, відстані і національності, до Європи – футбольного серця світу – тягнуться мільйони вболівальників планети, розділяючи емоції тих, кому пощастило підтримувати команду на стадіоні.

"Ці цифри [число вболівальників європейських топ-клубів] істотно зросли за останнє десятиліття як прямий результат цифрової медіареволюції", – каже Уестербік.

Наприклад, у першому офіційному фан-клубі мюнхенської Баварії в Нью-Йорку, заснованому у 2012 році, налічується 40 членів, в той час як його Facebook-сторінка об'єднує близько 1 тис. прихильників команди, розповідає засновник спільноти Матіас Шмітт.

А японський медик Масаїко Фудзінага, який уже 20 років вболіває за Челсі і заснував в Токіо перший в Японії фан-клуб синіх, завдяки інтернету підтримує тісні зв'язки із зарубіжними однодумцями.

Нещодавно, у грудні 2012 року, команда приїжджала до Японії для участі в клубному чемпіонаті світу. З такої нагоди Фудзіназі доручили організувати вечірку для двох сотень уболівальників Челсі, які прибули в країну з різних континентів.

Організаційні клопоти вимагали від японця зусиль, однак він був винагороджений: керівництво Челсі запросило Фудзінагу сфотографуватися з кубком Ліги чемпіонів в руках.

"Лише мені було дозволено торкнутися кубка і підняти його – на знак визнання багаторічних зусиль в ім'я команди", – з гордістю заявив Корреспонденту 55-річний медик.

Провідні клуби активно заохочують своїх прихильників,адже любов уболівальників – запорука доходів будь-якої команди

Провідні клуби активно заохочують своїх прихильників, адже любов уболівальників – запорука доходів будь-якої команди, якщо не брати до уваги особисті кошти власника, перепродаж гравців і призові за участь в єврокубках. Левову частку грошей приносить продаж прав на телетрансляцію, торгівля атрибутикою, квитками та абонементами на стадіони, а також членські внески фанатів у деяких клубах.

Так, найбагатший клуб світу, мадридський Реал, у 2011 році заробив майже $ 630 млн, з яких 38% йому принесли ТБ-права, а 36% – торгівля брендом, включаючи продаж атрибутики. Ці гроші принесла йому фанатська любов, упевнені експерти.

Причому армія вболівальників європейського футболу сьогодні істотно збільшується за рахунок дальніх країн: половина всіх уболівальників МЮ припадає на Азіатсько-Тихоокеанський регіон.

Із середини 2000-х клуби-гранди в міжсезоння регулярно виїжджають з товариськими матчами далеко за межі континенту. Наприклад, влітку 2012-го Челсі потішив американських уболівальників матчами з італійським Міланом і французьким ПСЖ, Ліверпуль зіграв у США з Тоттенхемом і Ромою, а в Канаді – з Торонто.

А в азіатських і близькосхідних країнах з "показовими виступами" минулого літа побували англійці – МЮ, Манчестер Сіті, Арсенал, італійські Ювентус, Інтер і Наполі, німецький Гамбург.

Такі матчі надзвичайно популярні серед місцевих вболівальників, для більшості з яких це рідкісний шанс побачити своїх кумирів наживо. Так, у липні 2011 року, розповідає М’юї, тільки його фан-клуб продав 2,5 тис. квитків на дві гри Челсі, що відбувалися в Гонконзі.

"Англійські клуби першими почали боротьбу за азіатський ринок, – аналізує Джон Дуерден, британський футбольний оглядач, редактор сайту Kick оff Asia, який більше десяти років живе в Південній Кореї. – Грандам з Італії та Іспанії знадобився час, щоб зрозуміти, що ці тури – винятково рекламні акції, що приносять солідні гроші, але набагато більш важливі в плані створення фундаменту [доходів і підтримки] на майбутнє".

Сьогодні традиційні атрибути зарубіжних гастролей топ-клубів – доступні для інтерв'ю зірки, тренування з кумирами для дітей, терпимість і усмішки у відповідь на банальні запитання

Тому сьогодні традиційні атрибути зарубіжних гастролей топ-клубів – доступні для інтерв'ю зірки, тренування з кумирами для дітей, терпимість і усмішки у відповідь на банальні запитання, наголошує Дуерден.

А тепер, з розвитком онлайн-медіа та зростанням проникнення інтернету, клуби отримали ще один канал прямого зв'язку з уболівальниками й активно використовують цю можливість, нагадує Уестербік.

Так, у червні 2012 року Барселона презентувала веб-сторінку китайською мовою. Манчестер Сіті розміщує на своєму сайті посилання на всі любительські блоги та фан-спільноти, присвячені команді. А нещодавно клуб представив унікальну Карту фанів МанСіті – веб-сторінку, де за допомогою сервісу Google Earth можна знайти вболівальників-однодумців в будь-якому місті світу і додати до них себе.

Дванадцятий гравець

Дистанційні вболівальники – особлива категорія фанатів, що відрізняється від місцевих фан-співтовариств, порівнює Уестербік.

Експерт нагадує, що більшість таких прихильників футболу мають мінімальні шанси побачити улюблену команду на стадіоні, а тому стають активними споживачами за все, що допомагає їм висловити свою прихильність клубу, – медіапродукцію, символіку та інші товари.

"Я ношу футболки Челсі вдома і сплю в них, кожного сезону купую клубні светри для себе і дочок, – розповідає М’юї, пекінський прихильник Челсі. – Я готовий витрачати гроші, якщо це розумні суми, щоб підтримати клуб". Минулої весни уболівальник не пошкодував коштів, щоб злітати з Пекіна до Мюнхена на фінал Ліги чемпіонів.

Соціальні мережі зміцнюють пристрасть заокеанських вболівальників і даруючи фанам відчуття причетності до життя клубу

У свою чергу, соціальні мережі зміцнюють пристрасть заокеанських вболівальників і даруючи фанам відчуття причетності до життя клубу, можливість бути почутими і віру в те, що їхній голос хоч трохи значущий, наголошує Уестербік.

"Це робить їх [вболівальників] відданими клубу, адже ви не підведете співтовариство, частиною якого є і яке поділяє з вами велику пристрасть", – пояснює експерт.

Стів Атійє, медик-дослідник з канадського Монреаля і шанувальник мюнхенської Баварії, розповідає, що місцевий фан-клуб команди почався якраз зі сторінки у Facebook. Потім, відправивши заявку до Німеччини, вболівальники заснували в Монреалі офіційне співтовариство і сайт, де обговорюють та аналізують усі матчі клубу.

Тепер Атійє і його однодумці плекають мрію спільно вирушити в Німеччину – так вони точно зможуть розраховувати на квитки на стадіон, що не завжди вдається одному вболівальнику, розповідає Атійє, що бував у Мюнхені.

Свого часу саме після такого перельоту, побачивши гру Барселони наживо, уродженець техаського Далласа Девід Гуд, колись шанувальник американського футболу, остаточно віддав серце каталонській команді. Заснований ним у Далласі фан-клуб за три роки розрісся до 1 тис. членів – це друга за чисельністю фан-спільнота Барселони у світі. У два з половиною рази більше вболівальників спілкуються на сторінці у Facebook, причому далеко не завжди це американці.

"Неважливо, з Лондона ви, або з Токіо, або з Небраски [штат США] – історія завжди однакова, – резюмує Гуд, який щомісяця приймає у свій клуб 10-20 новачків. – Хай живе Барса, найвеличніша команда у світі!"

Міжнародний фан-рух підігріла і глобалізація футболу, вважає Стівен Пауел, один з керівників Федерації футбольних уболівальників Англії та Уельсу. Він нагадує про недавній "масовий вихід" найкращих гравців з усіх континентів в європейські клуби. Так, якщо у 1978 році лише один футболіст збірної Аргентини грав у Європі, то в 2010-му, навпаки, рідний чемпіонат представляли тільки шестеро з 23 аргентинських "збірників".

Єднання фанатів ще не вичерпало себе, і приріст вболівальницької армії триватиме. Цьому сприяє сама суть футболу – першопрохідника масового спорту, чия привабливість дозволяє йому утримувати світове лідерство

Єднання фанатів ще не вичерпало себе, і приріст вболівальницької армії триватиме, прогнозує Уестербік. На його думку, цьому сприяє сама суть футболу – першопрохідника масового спорту, чия привабливість дозволяє йому утримувати світове лідерство.

Тепер популярність цього спорту охопила і країни третього світу, констатує Уестербік, адже вболівати, грати у футбол, мати національний чемпіонат означає належати до розвиненого світу.

"Немає іншого спорту, який пропонував би таку можливість краще, ніж футбол, – переконаний експерт. – Тому гра продовжить правити спортивним світом".

***

Цей матеріал опубліковано в №2 журналу Корреспондент від 18 січня 2013 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.