Корреспондент: Лід і полум'я. В Україні само організовується потужний хокейний рух

Бізнесмени та менеджери, люди високого та середнього статку за свій рахунок організували по всій Україні десятки аматорських хокейний ліг і тепер зазіхають на загальнонаціональну першість. Спортивну пристрасть любителів стримує тільки дефіцит льодових арен, пише Олександр Пасховер у №8 журналу Корреспондент від 1 березня 2013 року.

Олександр Комар, директор ресторану Планета Суші, 30 років. Максим Глушак, співвласник багатопрофільної охоронної фірми VMV-group, 29 років. Володимир Клименко, диякон Української православної церкви (Московського патріархату), Черкаська єпархія, 32 роки. Що споріднює таких різних людей? Всі вони гравці української аматорської хокейної ліги.

"Років п'ять тому хокей став входити в моє життя, – розповідає Клименко. – Катання по три-чотири години на день, робота з шайбою, кидки".

Як і інші хокеїсти-любителі, Глушак знаходить час для регулярних тренувань – коли о восьмій, а коли й о шостій ранку. А по вихідних або сам змагається на льоду, або організовує поєдинки.

Комар розповідає Корреспонденту, що в останні три роки гра в хокей стає особливо модним трендом у ділових колах і не тільки. "У ресторані в мене хокей [транслюється] цілодобово", – зазначає форвард київської команди Рось-Арсенал.

В Україні зібралося вже понад 300 любительських клубів,які об'єднані в підгрупи і проводять регулярні регіональні першості з виїздом за кордон

В Україні зібралося вже понад 300 любительських клубів, які об'єднані в підгрупи і проводять регулярні регіональні першості з виїздом за кордон. За все платять гравці або ж спонсори, які й самі не проти помахати ключкою. Ігрова та тренувальна амуніція, оренда льоду, виїзди на матчі – все це коштує дорого.

Орест Левицький, президент ХК Червоноград, що виступає в західноукраїнському дивізіоні, взяв на себе утримання свого клубу. "Це вже не аматорський хокей, це вже фанатський хокей, – розповідає 47-річний підприємець. – Все за свої гроші".

Незважаючи на фінансову кризу, рух набирає обертів, і його організатори мріють, що цей тренд приведе до відродження в країні великого хокею.

"Я вам скажу, приплив нових людей у непрофесійний хокей, тих, хто ніколи на ковзанах не стояв, – це постійний процес, – каже Ігор Ончул, президент хокейної федерації Донецької області. – Йде багато-багато людей".

Головна перешкода для подальшого руху вгору – дефіцит, а подекуди і повна відсутність льодових арен

Головна перешкода для подальшого руху вгору – дефіцит, а подекуди і повна відсутність льодових арен.

Все буде хокей

Запізнення Корреспондента на гру баришівського БСМ (Київська обл.) проти Крил столиці Глушак зустрів зі щирим сумом: "Дуже шкода, ви таке рубилово пропустили". Під "рубилово" мається на увазі не кулачне протистояння, а гольовий феєрверк. В аматорському хокеї силові прийоми заборонені, хоча бійки тут таки трапляються.

Проте святе місце порожнім не буває. Незважаючи на пізній час, під традиційний музичний супровід вийшов наступний спаринг, Титани (Київ) – Тріумф (Обухів). Гра йшла в одні ворота, але задоволення від неї отримали всі. "Хлопці, я вперше під час гри замерз", – сміявся в перерві над своїм суперником Андрій Мечев, 21-річний воротар Титанів.

Хоча і його візаві, 46-річний голкіпер Михайло Сироєд, не сумував: після фінального свистка "чергова" чарочка коньяку компенсувала йому чотири пропущені шайби.

Щотижня у всіх великих містах України схрещують ключки сотні аматорських колективів, які б'ються за першість області, регіону, – як, наприклад, Кубок Чорного моря, де змагаються клуби півдня України

Такі поєдинки вже не унікальне явище. Щотижня у всіх великих містах України схрещують ключки сотні аматорських колективів, які б'ються за першість області, регіону, – як, наприклад, Кубок Чорного моря, де змагаються клуби півдня України. Свою лігу утворили в Харкові, Донецьку, Новояворівську та деяких інших містах.

"Ми зараз створюємо загальнонаціональну першість, – розповідає про свої плани Сергій Нужин, генеральний директор ЛХЛ. – Там братимуть участь чемпіони своїх регіонів".

Крім того, любителі їздять на міжнародні поєдинки. Один з них відбувся на початку лютого в Празі (Чехія), другий заплановано на травень у Києві. Сюди на Кубок Перемоги з'їдуться спортсмени з Москви, Риги, Бухареста, а також Відня.

Ігор Дорофєєв – один з тих, хто стояв біля витоків розвитку аматорського хокею в Україні. За десять років на його очах сталися колосальні зміни. "Спочатку це були по суті товариські матчі із запрошенням суддів, – згадує він. – Тепер подивіться – команди одягнені як професіонали, музика, протокол. Зараз це виросло до професійного рівня".

Ліги обзавелися своїми сайтами, де викладені календарі ігор, турнірні таблиці, вся довідкова інформація про команди і гравців

Ліги обзавелися своїми сайтами, де викладені календарі ігор, турнірні таблиці, вся довідкова інформація про команди і гравців. Щоб у розіграшах не було спарингів з передбачуваним результатам 16:0, в кожній лізі організовано кілька дивізіонів – від початківців до напівпрофесіоналів.

Ончул наводить у приклад донецький клуб Легіон. Його стабільний склад – 54 особи. Цього достатньо для того, щоб зібрати три різнорівневі команди. "Є навіть люди, які стали на ковзани п'ять місяців тому, – каже президент хокейної федерації Донецької області. – Але вони хочуть вийти на гру, надіти форму, щоб було включене табло".

Любо. Дорого

- Ви чудово катаєтеся на ковзанах, – похвалив Корреспондент диякона Клименка.

- Звідки ви знаєте? – здивувався він.

- Я чув, як вас розхвалював Глушак, організатор матчу.

З густої бороди Клименка виповзла щаслива усмішка, і він заглибився у далекі спогади про свої метання у спорті. В юності він займався боротьбою і футболом, і ось тільки в зрілі роки знайшов себе на льоду, тренуючись у рідному Богуславі.

- Хокеєм порекомендували зайнятися друзі, – перекрикує диякон гул гри і численні музичні заставки. – Вони сказали: Володю, у тебе великий талант в хокеї, силові прийоми, можеш поборотися.

Амуніція одного хокеїста коштує приблизно$ 2 тис. Хороша ключка – в середньому $ 150. А на сезон їх потрібно не менше чотирьох

У хокей грають не тільки справжні таланти – гроші грають у хокей: цей вид спорту дуже дорогий, амуніція одного хокеїста коштує приблизно $ 2 тис. Хороша ключка – в середньому $ 150. А на сезон їх потрібно не менше чотирьох.

Але і це не все. Наприклад, Глушко став на ковзани лише три з половиною роки тому. Щоб швидко набрати форму, він витрачався на особистого тренера, а це близько $ 300 щомісяця. Витрати на задоволення поганяти шайбу також великі.

Юрій Загородній, президент Професійної хокейної ліги і форвард команди Рось-Арсенал, розповідає: щоб відіграти три кола в любительській першості, треба заплатити за оренду льоду, організувати суддівство, переїзди. На все це клубові слід відкласти близько 100 тис. грн. Стільки ж піде на тренування.

"У деяких є спонсори, – розповідає Загородній, – деякі як Спарта: там хлопці самі складаються грошима і грають".

Для того щоб виступати за один з клубів Києва, Клименко щомісяця сплачує внесок близько 800 грн. Зараз для нього це неприйнятна жертва. Однак за бортом талант Клименка швидше за все не залишиться. Ончул часто зустрічається з такими економічними провалами.

"Я знаю, що в рамках однієї команди, якщо в однієї людини фінансове становище кульгає, то інші хлопці підставляють плече і допомагають", – заспокоює він.

У клубі Рось-Арсенал всі витрати на себе взяли два її найбагатші гравці – Євген Зімін, власник IT-компанії PrioCom, в недавньому минулому – народний депутат України, і Загородній.

"У мене є сімейний бізнес – це мінеральна вода", – коротко охарактеризував джерело свого добробуту керівник ПХЛ.

Найбільш відомий спонсор українського любительського хокею – компанія Лукойл. У Калуші на її утриманні перебуває одна з найсильніших команд західноукраїнської ліги – Нафтохімік

Мабуть, найбільш відомий спонсор українського любительського хокею – компанія Лукойл. У Калуші на її утриманні перебуває одна з найсильніших команд західноукраїнської ліги – Нафтохімік. Левицький розповідає, що, приїжджаючи битися з цим клубом, досить часто бачить тут забиті під зав’язку трибуни.

У минулому році Левицький також знайшов спонсора для своєї льодової дружини, але на короткий термін. До цього чотири роки, як і в нинішньому сезоні, він повністю оплачував витрати клубу, де разом з ним грають двоє його синів та двоє племінників – так звана п'ятірка Левицьких.

Крім поточних витрат, йому необхідно забезпечити команду всій амуніцією і ключками. Плюс часті виїзди на ігри в Ужгород, Луцьк, Рівне, Калуш. У підсумку один сезон віднімає у Левицького 358 тис. грн.

"Я, до речі, в лісі будую тренувальну базу, футбольне поле роблю, готельний комплекс, щоб команда могла приїхати, кросики побігати", – розповідає захоплений хокеєм підприємець.

В любительських командах також виступають свіжоспечені випускники спортивних шкіл. Для багатьох з них любительська ліга – єдина можливість тримати себе у формі, оскільки професійний хокей тільки набирає в Україні обертів.

Положення поза грою

У Києві є лише три майданчики, на яких проводяться й ігри, і тренування. Цього до неможливості мало. "Любительський лід кипить, – поетично висловлюється гендиректор ЛХЛ Нужин. – На сьогодні вільного льоду немає".

У Києві є лише три майданчики, на яких проводяться й ігри,і тренування. Лід доводиться ділити на 40 команд. Тренування та ігри переносяться на ранній ранок,
пізній вечір або глибоку ніч

Лід доводиться ділити на 40 команд. Тренування та ігри переносяться на ранній ранок, пізній вечір або глибоку ніч. Одна з причин – оренда льоду в цей час відносно прийнятна, 1,5-2,0 тис. грн. на годину.

Гірша ситуація в глибинці. У Червонограді та Дрогобичі команди взагалі не мають штучного льоду. "Ми вночі їздимо на тренування в Новояворівськ. – скаржиться Левицький Корреспонденту. – Це 100 км туди і 100 км назад".

Нужин у приклад ставить Москву з її 44 хокейними майданчиками, а також Санкт-Петербург, де федерація хокею забезпечила любителям безкоштовну оренду
льоду

Нужин у приклад ставить Москву з її 44 хокейними майданчиками, а також Санкт-Петербург, де федерація хокею забезпечила любителям безкоштовну оренду льоду. Причина цього нападу щедрості не тільки в тому, що Росія – велика хокейна держава.

"Путін на льоду", – коротко сформулював Нужин рецепт тріумфу російських любителів. Для тих, хто цього ще не помітив, федеральні телеканали зняли десятки сюжетів, де президент Росії в повній амуніції з 11-м номером на спині вбиває шайби на будь-який смак – кому з гри, кому з буліта. У рунеті таких роликів незліченна кількість.

Як результат, у любительський хокей північних сусідів йдуть великі спонсори, наприклад оператор стільникового зв'язку Мегафон. Розвитком непрофесіоналів зайнялися також зірки радянського спорту – Олексій Касатонов, В'ячеслав Фетисов, Олександр Якушев.

Дорофєєв із заздрістю дивиться на російський бум. Слабку, на його думку, підтримку від української держави та національної профільної федерації він пояснює, переінакшивши крилату фразу легендарного коментатора Миколи Озерова: "Такий хокей їм не потрібен".

Як, втім, і всі його колеги, Дорофєєв очікує, що хокейне начальство коли-небудь підхопить цю ініціативу знизу і допоможе з організацією турнірів, виїзних матчів, забезпеченням льоду, суддівства та іншої номенклатури.

Левицький вирішив: якщо низи вже не можуть, а верхи ще не хочуть, то за справу має взятися середній клас, до якого і належить хокеїст-аматор і за сумісництвом бізнесмен-професіонал

А Левицький вирішив: якщо низи вже не можуть, а верхи ще не хочуть, то за справу має взятися середній клас, до якого і належить хокеїст-аматор і за сумісництвом бізнесмен-професіонал. У його найближчих планах взяти під опіку близько 50 дітей з Червонограда, щоб двічі на тиждень возити їх на тренування в Новояворівськ.

"Тут є шахти, їхні директори теж фанати хокею. Вони сказали, що будуть давати автобуси, – розмріявся Левицький. – Дай їм лід, вони вже давно були б не в любительському, а в професійному хокеї. Якщо у Червонограді буде лід, я зроблю чотири-п'ять [дитячих] груп".

***

Цей матеріал опубліковано в №8 журналу Корреспондент від 1 березня 2013 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.