RU
 

Корреспондент: Літній призов. Хорватії витратила 20 років, щоб стати членом ЄС

9 квітня 2013, 11:28
0
86
Корреспондент: Літній призов. Хорватії витратила 20 років, щоб стати членом ЄС
Фото: АР
З 1 липня Хорватія стане 28-м членом ЄС

Близько 20 років знадобилося Хорватії, щоб подолати хаос в економіці, авторитаризм у владі і різнобій у законах. 1 липня країна ввійде до складу Євросоюзу, пише Олександр Голубов у №13 журналу Корреспондент від 5 квітня 2013 року.

Уже 14 квітня хорвати вперше обиратимуть євродепутатів, які представлять країну у Страсбурзі та Брюсселі. З 1 липня Хорватія, чия незалежність – ровесниця української, стане повноправним членом Європейського Союзу, і 12 її представників займуть законні місця в залах засідань Європарламенту.

Про остаточне рішення прийняти в свою сім'ю чергового, 28-го родича, Єврокомісія заявила в кінці березня, підтвердивши, що Загреб виконав усі необхідні умови.

Хорватія подала заявку на вступ до ЄС у 2003 році, лише через вісім років після закінчення збройного конфлікту, яким супроводжувався демонтаж колишньої Югославії

Цієї новини в балканській державі чекали десять років. Хорватія подала заявку на вступ до ЄС у 2003 році, лише через вісім років після закінчення збройного конфлікту, яким супроводжувався демонтаж колишньої Югославії.

З того часу країна пройшла шлях трансформацій, необхідних, щоб пристосувати свої закони й економіку під стандарти Євросоюзу. Перетворення торкнулися багатьох сфер – від скорочення повноважень президента до розвитку малого бізнесу.

У підсумку за останнє десятиліття ВВП Хорватії в перерахунку на душу населення зріс з $ 7,6 тис. до $ 15,1 тис., що відповідає показнику Іспанії ($ 15,5 тис.) і втричі перевищує результат Латвії ($ 5,3 тис.).

До того ж країна, де ще півстоліття тому більшість населення становили селяни, зуміла вибудувати сучасну економіку, в якій близько 70% ВВП і зайнятості припадає на сферу послуг. Ключову нішу в цьому секторі займає туризм, який забезпечує п'яту частину хорватського ВВП: з 2003 року кількість гостей зросла з 8,8 млн до 11,5 млн осіб. А розвиток суднобудування вивів державу в європейські лідери.

На руку європейській інтеграції країни всі ці роки грала й одностайність хорватів – і місцевих політсил, і пересічних громадян

На руку європейській інтеграції країни всі ці роки грала й одностайність хорватів – і місцевих політсил, і пересічних громадян. Так, за ратифікацію договору з ЄС в березні 2012 року проголосували всі депутати, присутні в парламенті. А в січні ідею приєднання до ЄС підтримали 66,3% хорватів.

Об'єднання з Європою в Хорватії дійсно зачекався і старий, і малий, каже Корреспонденту журналістка Бізера Фабріо, що живе в Загребі. За її словами, молодь розраховує на нові можливості для навчання за кордоном, в той час як старше покоління розцінює приєднання до Європи як історичну справедливість.

Тим часом серед економістів викликають суперечки можливі наслідки цієї події. З одного боку, хорватський бізнес отримає доступ до європейських ринків, з іншого, попереджають скептики, – місцева економіка поки що недостатньо інновативна, щоб успішно боротися з конкурентами.

Однак ці сумніви не здатні похитнути впевненість хорватів у тому, що їхнє призначення – бути частиною Євросоюзу. "Це найкращий з можливих варіантів", – переконано пояснює свій вибір Фабріо.

Вступні іспити

Заяві Єврокомісії про те, що Хорватія виконала всі умови для вступу в ЄС і може стати новим членом організації, яка була зроблена в останніх числах березня, передувала велика робота. І не завжди все йшло гладко.

Однією з перешкод – вже після того як Хорватія отримала статус претендента на членство в ЄС – стала співпраця Загреба з Міжнародним трибуналом щодо колишньої Югославії, зокрема вимога ЄС знайти і видати кількох військових злочинців

Однією з перешкод – вже після того як Хорватія отримала статус претендента на членство в ЄС – стала співпраця Загреба з Міжнародним трибуналом щодо колишньої Югославії, зокрема вимога ЄС знайти і видати кількох військових злочинців. Через затягнуті пошуки генерала Анте Готовіни, звинуваченого у злочинах проти людства і пізніше виправданого, у 2005-му зайшла в глухий кут ратифікація хорватської Угоди про асоціацію з ЄС.

Ще одну затримку спровокувала прикордонна суперечка із сусідньою Словенією у 2008-2009 роках, що заблокувала переговорний процес на десять місяців і була вирішена лише за міжнародного посередництва.

А ще півтора роки тому нарікання з боку ЄС викликало і хорватське правосуддя, а також ситуація у сфері забезпечення базових прав людини.

"Хорватія була змушена пройти таку кількість перевірок, яка не випала на долю жодній з країн, що вступали в ЄС", – констатує Сініша Куко, професор Коледжу міжнародних відносин і дипломатії в Загребі.

Реформи дали свої результати. З моменту подання заявки про членство в ЄC ВВП країни зріс удвічі – з $ 34,2 млрд у 2003-му до $ 62,4 млрд у 2011-му.

Серед останніх завдань, які ЄС поставив перед Загребом у жовтні 2012 року, були врегулювання ситуації з приватизацією суднобудівних підприємств, активізація боротьби з корупцією і посилення прикордонної поліції

Серед останніх завдань, які ЄС поставив перед Загребом у жовтні 2012 року, були врегулювання ситуації з приватизацією суднобудівних підприємств, активізація боротьби з корупцією і посилення прикордонної поліції – остання відповідатиме за хорватський відрізок спільного кордону ЄС.

Країна впоралася і з цим завданням. "Роки наполегливої ​​праці на шляху до ЄС нарешті увінчалися успіхом", – заявив 26 березня в Загребі єврокомісар Штефан Фюле.

Частиною Європи бачить Хорватію й український бізнесмен Дмитро Олейніков, котрий переїхав до хорватського міста Пореч. За його словами, тут інтенсивно будують дороги, активно розвивають малий та середній бізнес: так, ЄС дотує створення міні-готелів, агротуризм, будівництво енергозберігальних будинків.

"Нам би таке процвітання, як у них криза", – іронізує Олейніков.

Втім, такі швидкі успіхи на тлі інших балканських держав мають своє пояснення. Головні хорватські міста практично не постраждали під час громадянської війни 1991-1995 років, що виникла після проголошення незалежності країни, а до початку конфлікту Хорватія була одним з локомотивів югославської економіки.

Експерт: Можна сказати, що прогрес хорватів пояснюється,перш за все, вдалими стартовими умовами

"Можна сказати, що прогрес хорватів пояснюється, перш за все, вдалими стартовими умовами", – каже Корреспонденту Андре Гертель, політичний радник Ради Європи та викладач міжнародних відносин Інституту політології Університету Фрідріха Шиллера в Німеччині.

Також, вважають експерти, країні багато в чому допомогла географічна близькість до західноєвропейських лідерів – Італії, Австрії, Німеччини – й історично сформовані економічні зв'язки з ними.

Бути громадянином Європи

Навіть найпалкіші прихильники євроінтеграції Хорватії ще 20 років тому навряд чи вважали можливим те, що сталося тепер. Так, у 1995-му загострення військового конфлікту в Сербській Країні, регіоні на південному сході країни, паралізувало початок приватизації держпідприємств і залучення іноземних інвесторів.

А аж до рубежу тисячоліть питання у Брюсселя викликала прихильність Хорватії демократичним цінностям. Її президент Франьо Туджман, який за підтримки своєї партії керував країною аж до своєї смерті, з 1990 по 2000 рік, набув слави в Європі як авторитарний націоналіст.

"Туджман зумів здійснити свою першу мрію – створити незалежну державу, – говорив про нього відомий американський дипломат Пітер Гелбрайт, перший посол США в Хорватії. – До втілення його другої мрії, інтеграції Хорватії до Європи, відкриває дорогу його смерть. Він сам був перешкодою на цьому шляху".

Тільки у 2000-х значна частина повноважень президента перейшла парламенту, уряду і прем'єр-міністру.

Оглядачі вважають, що рівень хорватської економіки і політичної системи дає шанс країні стати більш життєздатною частиною ЄС, ніж, приміром, Болгарія та Румунія,
які зіткнулися з труднощами

Весь цей час Брюссель сподівався на успіх Хорватії, щоб зробити її показовим прикладом для Балкан. А тепер оглядачі вважають, що рівень хорватської економіки і політичної системи дає шанс країні стати більш життєздатною частиною ЄС, ніж, приміром, Болгарія та Румунія, які зіткнулися з труднощами.

Зокрема, ВВП на душу населення, за оцінками МВФ, в Хорватії вже зараз удвічі вищий за болгарський – $ 15,1 тис. і $ 7,7 тис. відповідно.

Адаптацію, на думку Олейнікова, полегшить і той факт, що держава поки що не поспішає приєднуватися до єврозони – це виключить зліт цін на споживчі товари, пов'язаний із введенням євро.

Дата приєднання країни до Шенгенської зони вже визначена – Загреб зробить це в кінці 2015 року. До того часу охочим потрапити в цю балканську країну, включаючи
українців, доведеться оформляти хорватські візи

А ось дата приєднання країни до Шенгенської зони вже визначена – Загреб зробить це в кінці 2015 року. До того часу охочим потрапити в цю балканську країну, включаючи українців, доведеться оформляти хорватські візи.

Тим часом хорвати готуються відзначати нову дату своєї батьківщини – 1 липня, день вступу до Об'єднаної Європи. Фабріо згадує, що її покоління, яке виросло в роки громадянської війни і болісного розпаду Югославії, завжди вважало монолітне європейське співтовариство "країною чудес", заздрячи тим державам, яким "більше пощастило з географією".

"Я твердо вірю, що місце Хорватії серед європейських націй, – висловлює думку багатьох своїх співгромадян Фабріо. – Тому що знаю, як це – бути громадянином країни не з ЄС, і не хочу, щоб це довелося відчути моїй дочці".

***

Цей матеріал опубліковано в №13 журналу Корреспондент від 5 квітня 2013 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.

ТЕГИ: ЄСрозвитокєвроінтеграціяХорватія
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Читати коментарі