Близько 20 років знадобилося Хорватії, щоб подолати хаос в економіці, авторитаризм у владі і різнобій у законах. 1 липня країна ввійде до складу Євросоюзу, пише Олександр Голубов у №13 журналу Корреспондент від 5 квітня 2013 року.
Уже 14 квітня хорвати вперше обиратимуть євродепутатів,
які представлять країну у Страсбурзі та Брюсселі. З 1 липня Хорватія, чия
незалежність – ровесниця української, стане повноправним членом Європейського Союзу,
і 12 її представників займуть законні місця в залах засідань Європарламенту.
Про остаточне рішення прийняти в свою сім'ю чергового,
28-го родича, Єврокомісія заявила в кінці березня, підтвердивши, що Загреб
виконав усі необхідні умови.
Хорватія подала заявку на вступ до ЄС у 2003 році, лише через вісім років після закінчення збройного конфлікту, яким супроводжувався демонтаж колишньої Югославії
Цієї новини в балканській державі чекали десять років.
Хорватія подала заявку на вступ до ЄС у 2003 році, лише через вісім років після
закінчення збройного конфлікту, яким супроводжувався демонтаж колишньої
Югославії.
З того часу країна пройшла шлях трансформацій, необхідних,
щоб пристосувати свої закони й економіку під стандарти Євросоюзу. Перетворення
торкнулися багатьох сфер – від скорочення повноважень президента до розвитку
малого бізнесу.
У підсумку за останнє десятиліття ВВП Хорватії в
перерахунку на душу населення зріс з $ 7,6 тис. до $ 15,1 тис., що відповідає
показнику Іспанії ($ 15,5 тис.) і втричі перевищує результат Латвії ($ 5,3
тис.).
До того ж країна, де ще півстоліття тому більшість
населення становили селяни, зуміла вибудувати сучасну економіку, в якій близько
70% ВВП і зайнятості припадає на сферу послуг. Ключову нішу в цьому секторі
займає туризм, який забезпечує п'яту частину хорватського ВВП: з 2003 року
кількість гостей зросла з 8,8 млн до 11,5 млн осіб. А розвиток суднобудування
вивів державу в європейські лідери.
На руку європейській інтеграції країни всі ці роки грала й одностайність хорватів – і місцевих політсил, і пересічних громадян
На руку європейській інтеграції країни всі ці роки грала
й одностайність хорватів – і місцевих політсил, і пересічних громадян. Так, за
ратифікацію договору з ЄС в березні 2012 року проголосували всі депутати,
присутні в парламенті. А в січні ідею приєднання до ЄС підтримали 66,3%
хорватів.
Об'єднання з Європою в Хорватії дійсно зачекався і
старий, і малий, каже Корреспонденту журналістка Бізера Фабріо, що живе в
Загребі. За її словами, молодь розраховує на нові можливості для навчання за
кордоном, в той час як старше покоління розцінює приєднання до Європи як історичну
справедливість.
Тим часом серед економістів викликають суперечки можливі
наслідки цієї події. З одного боку, хорватський бізнес отримає доступ до європейських
ринків, з іншого, попереджають скептики, – місцева економіка поки що недостатньо
інновативна, щоб успішно боротися з конкурентами.
Однак ці сумніви не здатні похитнути впевненість хорватів
у тому, що їхнє призначення – бути частиною Євросоюзу. "Це найкращий з можливих
варіантів", – переконано пояснює свій вибір Фабріо.
Вступні іспити
Заяві Єврокомісії про те, що Хорватія виконала всі умови
для вступу в ЄС і може стати новим членом організації, яка була зроблена в
останніх числах березня, передувала велика робота. І не завжди все йшло гладко.
Однією з перешкод – вже після того як Хорватія отримала статус претендента на членство в ЄС – стала співпраця Загреба з Міжнародним трибуналом щодо колишньої Югославії, зокрема вимога ЄС знайти і видати кількох військових злочинців
Однією з перешкод – вже після того як Хорватія отримала
статус претендента на членство в ЄС – стала співпраця Загреба з Міжнародним
трибуналом щодо колишньої Югославії, зокрема вимога ЄС знайти і видати кількох
військових злочинців. Через затягнуті пошуки генерала Анте Готовіни,
звинуваченого у злочинах проти людства і пізніше виправданого, у 2005-му зайшла
в глухий кут ратифікація хорватської Угоди про асоціацію з ЄС.
Ще одну затримку спровокувала прикордонна суперечка із
сусідньою Словенією у 2008-2009 роках, що заблокувала переговорний процес на
десять місяців і була вирішена лише за міжнародного посередництва.
А ще півтора роки тому нарікання з боку ЄС викликало і
хорватське правосуддя, а також ситуація у сфері забезпечення базових прав
людини.
"Хорватія була змушена пройти таку кількість перевірок,
яка не випала на долю жодній з країн, що вступали в ЄС", – констатує Сініша
Куко, професор Коледжу міжнародних відносин і дипломатії в Загребі.
Реформи дали свої результати. З моменту подання заявки
про членство в ЄC ВВП країни зріс удвічі – з $ 34,2 млрд у 2003-му до $ 62,4
млрд у 2011-му.
Серед останніх завдань, які ЄС поставив перед Загребом у жовтні 2012 року, були врегулювання ситуації з приватизацією суднобудівних підприємств, активізація боротьби з корупцією і посилення прикордонної поліції
Серед останніх завдань, які ЄС поставив перед Загребом у
жовтні 2012 року, були врегулювання ситуації з приватизацією суднобудівних підприємств,
активізація боротьби з корупцією і посилення прикордонної поліції – остання
відповідатиме за хорватський відрізок спільного кордону ЄС.
Країна впоралася і з цим завданням. "Роки
наполегливої праці на шляху до ЄС нарешті увінчалися успіхом", –
заявив 26 березня в Загребі єврокомісар Штефан Фюле.
Частиною Європи бачить Хорватію й український бізнесмен
Дмитро Олейніков, котрий переїхав до хорватського міста Пореч. За його словами,
тут інтенсивно будують дороги, активно розвивають малий та середній бізнес:
так, ЄС дотує створення міні-готелів, агротуризм, будівництво енергозберігальних
будинків.
"Нам би таке процвітання, як у них криза", – іронізує
Олейніков.
Втім, такі швидкі успіхи на тлі інших балканських держав
мають своє пояснення. Головні хорватські міста практично не постраждали під час
громадянської війни 1991-1995 років, що виникла після проголошення незалежності
країни, а до початку конфлікту Хорватія була одним з локомотивів югославської
економіки.
Експерт: Можна сказати, що прогрес хорватів пояснюється,перш за все, вдалими стартовими умовами
"Можна сказати, що прогрес хорватів пояснюється,
перш за все, вдалими стартовими умовами", – каже Корреспонденту Андре
Гертель, політичний радник Ради Європи та викладач міжнародних відносин
Інституту політології Університету Фрідріха Шиллера в Німеччині.
Також, вважають експерти, країні багато в чому допомогла
географічна близькість до західноєвропейських лідерів – Італії, Австрії,
Німеччини – й історично сформовані економічні зв'язки з ними.
Бути громадянином Європи
Навіть найпалкіші прихильники євроінтеграції Хорватії ще
20 років тому навряд чи вважали можливим те, що сталося тепер. Так, у 1995-му
загострення військового конфлікту в Сербській Країні, регіоні на південному
сході країни, паралізувало початок приватизації держпідприємств і залучення
іноземних інвесторів.
А аж до рубежу тисячоліть питання у Брюсселя викликала
прихильність Хорватії демократичним цінностям. Її президент Франьо Туджман, який
за підтримки своєї партії керував країною аж до своєї смерті, з 1990 по 2000
рік, набув слави в Європі як авторитарний націоналіст.
"Туджман зумів здійснити свою першу мрію – створити
незалежну державу, – говорив про нього відомий американський дипломат Пітер
Гелбрайт, перший посол США в Хорватії. – До втілення його другої мрії,
інтеграції Хорватії до Європи, відкриває дорогу його смерть. Він сам був
перешкодою на цьому шляху".
Тільки у 2000-х значна частина повноважень президента
перейшла парламенту, уряду і прем'єр-міністру.
Оглядачі вважають, що рівень хорватської економіки і політичної системи дає шанс країні стати більш життєздатною частиною ЄС, ніж, приміром, Болгарія та Румунія,
які зіткнулися з труднощами
Весь цей час Брюссель сподівався на успіх Хорватії, щоб
зробити її показовим прикладом для Балкан. А тепер оглядачі вважають, що рівень
хорватської економіки і політичної системи дає шанс країні стати більш
життєздатною частиною ЄС, ніж, приміром, Болгарія та Румунія, які зіткнулися з
труднощами.
Зокрема, ВВП на душу населення, за оцінками МВФ, в
Хорватії вже зараз удвічі вищий за болгарський – $ 15,1 тис. і $ 7,7 тис.
відповідно.
Адаптацію, на думку Олейнікова, полегшить і той факт, що
держава поки що не поспішає приєднуватися до єврозони – це виключить зліт цін
на споживчі товари, пов'язаний із введенням євро.
Дата приєднання країни до Шенгенської зони вже визначена – Загреб зробить це в кінці 2015 року. До того часу охочим потрапити в цю балканську країну, включаючи
українців, доведеться оформляти хорватські візи
А ось дата приєднання країни до Шенгенської зони вже визначена
– Загреб зробить це в кінці 2015 року. До того часу охочим потрапити в цю
балканську країну, включаючи українців, доведеться оформляти хорватські візи.
Тим часом хорвати готуються відзначати нову дату своєї
батьківщини – 1 липня, день вступу до Об'єднаної Європи. Фабріо згадує, що її
покоління, яке виросло в роки громадянської війни і болісного розпаду
Югославії, завжди вважало монолітне європейське співтовариство "країною
чудес", заздрячи тим державам, яким "більше пощастило з
географією".
"Я твердо вірю, що місце Хорватії серед європейських
націй, – висловлює думку багатьох своїх співгромадян Фабріо. – Тому що знаю, як
це – бути громадянином країни не з ЄС, і не хочу, щоб це довелося відчути моїй
дочці".
***
Цей матеріал опубліковано в №13 журналу Корреспондент від 5 квітня 2013 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.