Корреспондент: Точка зору. Щедрий платить двічі. Українські благодійники змушені платити податки з допомоги

Заняття благодійністю в Україні – справа для дуже щедрих і багатих. Адже навіть з безоплатної допомоги держава бере податки, змушуючи щедрого платити двічі, пише Павло Новіков у колонці, опублікованій у №13 журналу Корреспондент від 5 квітня 2013 року.

Німецькі компанії вже багато років не змагаються в тому, хто більше грошей віддасть на благодійність. Це було б занадто просто, адже всі віддають приблизно однаковий відсоток від прибутку й отримують за це рівні податкові пільги. Вони змагаються в ефективності: як на витрачені 100 євро отримати ефект хоча б на 101. Вітчизняні благодійники далекі від німецьких проблем – наші думають не про ефективність, а про те, чи зможуть вони дозволити собі добрі справи, оскільки українське законодавство в цій галузі, здається, спеціально писалося на зло "добрим буржуям".

Рішення "дати грошей на благодійність" в більшості випадків приймає не умовний Іванов-директор чи Іванов-акціонер, а конкретний Іванов-людина, який, як і всі люди, має цілком відчутну потребу віддавати, потребу робити світ навколо себе добрішим і комфортнішим.

Якщо Іванов – це бізнес, то після сплати податків він (начебто) має спати спокійно і так само спокійно розпоряджатися своїм прибутком. Можна купити дружині шубу або пропити гроші в ресторані. Але якщо замість цього він раптом захоче подарувати інваліду візок за 2 тис. грн., то відразу ж зобов'язаний "виступити податковим агентом" цього інваліда і перерахувати до бюджету 180 грн. податку з доходів фізосіб. З точки зору формальної логіки, все точно: адже інвалід отримав дохід у вигляді коляски вартістю 2 тис. грн., а отже повинен заплатити з нього податок. Але з інваліда цей податок не отримаєш, а отже, взяти його треба з дарувальника.

Вартість будь-якого товару, купленого бізнесом з метою доброчинності, моментально підвищується на суму податкових зобов'язань отримувача

Висновок: вартість будь-якого товару, купленого бізнесом з метою доброчинності, моментально підвищується на суму податкових зобов'язань отримувача (у нашому випадку – інваліда). Як порахувала народний депутат Леся Оробець, якщо ти оплатив операцію онкохворої дитини вартістю 170 тис. грн., то зобов'язаний ще 30 тис. віддати в бюджет. Але ж на ці гроші можна купити, наприклад, чотири дитячих слухових апарати або відправити п'ятьох малюків з ДЦП у спеціальний санаторій.

Думаєте, бізнес Іванова може списати ці витрати з податків, як в цивілізованих країнах? Знову ж таки не в Україні. По-перше, гроші, витрачені на благодійність, не вираховуються з податків, а лише лягають на валові витрати. І то в розмірі не більше 4% від задекларованого прибутку минулого року. По-друге, схема документообігу при цьому настільки ускладнюється, що бізнеси просто не хочуть витрачати час на складання й облік папірців.

О'кей, скаже наш Іванов і піде іншим шляхом. Наприклад, спробує зі своєї особистої банківської картки перерахувати гроші на рахунок благодійного фонду. На жаль, абсолютно законно провести цю операцію теж вельми складно. Тому що Нацбанк настільки зарегулював обслуговування платежів через інтернет, що вони формально можливі тільки в режимі продавець – покупець. А що продає благодійний фонд? Відчуття, що ти хороша людина і живеш немарно? Посмішку дитини, якій купили ліки, в тому числі і на твої 10 грн.?

Приблизно два роки свого життя я витратив на побудову Української біржі благодійності (ubb.org.ua), де основна маса жертводавців – прості люди з простими банківськими картками. І приблизно половина терміну підготовки пішла на переговори з банками та платіжними сервісами, які трактують закон Про платіжні системи та постанови центробанку в стилі "все, що не дозволено, – заборонено".

Ні, в законі ніде прямо не написано, що "не можна перераховувати в інтернеті з картки на благодійність", але ніде також не написано, що це можна робити. А структур, що мають модулі інтернет-еквайрингу в Україні, одиниці.

Результати переговорів:

1) Райффайзен банк (а також сервіс Portmone, що користується їх еквайрингом) прямо сказав – не можна і не будемо;

2) банк UniCredit після багатомісячних переговорів погодився спробувати "на свій страх і ризик";

3) Український процесинговий центр зі скрипом погодився, але за невеликий відсоток від перерахувань; так само вчинив банк Південний;

4) Державний Укрексімбанк мудро направив запит в Нацбанк і отримав окремий (для себе) дозвіл;

5) А ПриватБанк взагалі плюнув на цю постанову і раніше за всіх почав забезпечувати проходження благодійних платежів в інтернеті (співробітники різних фінустанов по секрету розповідають, що Приват взагалі схильний "не помічати" невигідні йому постанови НБУ).

Ну й у фіналі – дві дуже показові історії про масові благодійні sms-пожертвування. Оператори зв'язку вкрай неохоче згадують ці події, тому розповідаю без посилань на джерела. Але допитливі читачі можуть самі перевірити.

Після того як оператори перерахували народні гроші, їх змусили виплатити і ПДВ, і податок на прибуток.Оператори, м'яко кажучи, в шоці

Отже, в Україні сталося стихійне лихо – повінь у Прикарпатті. Тисячі людей лишилися без даху над головою. Люди хочуть допомогти, і це нормально. "Може, відкриємо короткий номер для збору коштів, по 5-10 грн. за дзвінок або sms?" – думають люди. Шикарна ідея, відкриваємо! Мобільні оператори – вони теж люди, вони готові надати короткі номери і працювати "в нуль", тобто буквально всі гроші, що надійшли, перерахувати у фонд допомоги постраждалим. Що робить держава? Стягує податки! Після того як оператори перерахували народні гроші, їх змусили виплатити і ПДВ, і податок на прибуток. Оператори, м'яко кажучи, в шоці ...

Потім в Україні виникає проект Лікарня майбутнього, яким займається дружина тодішнього президента. Олігархам недвозначно натякають, що взяти участь у її будівництві – добра справа. І олігархи беруть участь своїми мільйонами. Прості громадяни активно дзвонять і відправляють sms заради порятунку дитячих життів. Оператори зв'язку знову безкоштовно надають свої канали і не беруть відсотків. Але оператори пам'ятають, як сталося минулого разу, і домовляються з урядом. Отримано рішення Кабміну про те, що із дзвінків і sms на ці (саме ці) короткі номери не буде братися податок ... Приблизно через рік Податкова інспекція "викочує" операторам претензії з несплаченого ПДВ і, до речі, штрафні санкції за несвоєчасну виплату. Оператори платять штраф і ПДВ. Завіса.

Питається, воно мені треба – допомагати комусь, якщо за це мене ще й штрафують? Саме такими словами закінчилося багато шляхетних ідей, що виникли у бізнесу нашої країни

Питається, воно мені треба – допомагати комусь, якщо за це мене ще й штрафують? Саме такими словами закінчилося багато шляхетних ідей, що виникли у бізнесу нашої країни. Тому в пошуках компромісу між бажанням допомагати і небажанням бути за це покараним Іванов-людина все частіше програє Іванову-акціонеру. А той вирішує, що якщо добрі справи у нас караються, то на своїй благодійності треба зробити хоча б неслабкий піар. З з паршивої вівці хоч вовни жмут ...

***