Вчений-фізик і телеведучий Мітіо Каку в інтерв’ю Олександру Голубову розповів про те, що наука наблизилася до розуміння лише 4% Всесвіту. Матеріал розміщено у №21 журналу Корреспондент від 31 травня 2013 року.
Торік газета The
New York Times назвала Мітіо Каку одним з найрозумніших людей Нью-Йорка.
Американський вчений японського походження не тільки доклав руку до створення
теорії струн – однієї з найбільш перспективних у сучасній фізиці, – а й не
пошкодував сил, пояснюючи обивателям суть сухих наукових праць своїх колег. У
цьому Каку досяг неабиякого успіху: його перу належить сім книг-бестселерів,
присвячених загадкам Всесвіту, а також цикл передач на BBC та Discovery.
У Київ Каку приїхав
на запрошення Фонду Віктора Пінчука як спеціальний гість молодіжного форуму
програми Завтра.UA. Напередодні свого виступу фізик розповів Корреспонденту про
те, що майбутнє настане швидше, ніж ми усвідомлюємо.
- Часом можна
почути думку, що після відкриття бозона Хіггса – відсутнього елемента так
званої Стандартної моделі – у фізиці вже нічого буде пояснювати. Чи не зарано
ставити хрест?
- Справді, бозон
Хіггса допомагає завершити Стандартну модель. Але вона пояснює лише ті 4%
Всесвіту, які складають атоми. Так, тепер у нас є дуже хороші знання про атоми.
Але 23% Всесвіту представлені темною матерією і 73% – темною енергією. І ми
зовсім не знаємо, з чого вони зроблені. Тих, хто зможе це розгадати, чекає ще
не одна Нобелівська премія.
- Зараз
спеціалізація різних наукових галузей все більше зростає. Чи не приведе це до
того, що все складніше буде створювати повноцінну загальну картину світу навіть
для вчених, не кажучи вже про рядових людей?
- Спочатку наука
рухалася в напрямку більшої спеціалізації. І, швидше за все, в майбутньому нас
очікує бурхливий розвиток біо- і нанотехнологій, а також штучного інтелекту.
Але зараз майже
неможливо працювати в кібернетиці без знань про роботу людського мозку. А
зрозуміти людський мозок без знань в галузі біотехнологій також неможливо.
Тобто ми знову бачимо об'єднання: люди з різних галузей науки змушені постійно
шукати спільну мову, щоб просуватися далі.
- Незважаючи на
розвиток науки і загальної освіти, люди продовжують вірити в ірраціональні
речі. Невже це неминуча властивість людської природи?
- Ми генетично
запрограмовані вірити в божевільні ідеї. Коли ми
були мавпами в лісі, ми повинні були знаходити пояснення всьому, що
відбувається, – від чого гримить грім і йде дощ. І ми придумували шалені ідеї
про людей на небі, про духів. Це було нам необхідно: така віра створювала
відчуття спільності, допомагала хоч якось осмислити наше місце у світі.
І тому тепер ми
змушені спостерігати безперервну боротьбу між наукою, яка прагне раціонально
пояснити природу, і нашим бажанням спростити до максимуму відповіді на всі
складні загадки природи. І певною мірою ця боротьба з ірраціональністю буде в
нас тривати завжди.
- На думку багатьох
фахівців, університети в їхньому нинішньому вигляді безнадійно застаріли. Чи
збережуть вони місце оплоту науки або нас чекає неминуча зміна ситуації?
- У майбутньому
доступ до інтернету з'явиться всюди, а екран комп'ютера перебуватиме в нашій
контактній лінзі. Коли я захочу побачити професора, мені буде достатньо
моргнути оком, і я зможу подивитися лекцію з астрономії чи історії. І це
змінить університетську систему.
Онлайн-курси вже
існують. Можливо, вони примітивні, але завдяки комп'ютеру можна побачити, як
відомий професор читає лекцію. Правда, відсоток тих, хто кинув вивчення таких
курсів величезний, – майже 90%.
Це пов'язано з тим,
що студенти не мають свого наставника під час такого навчання. Немає особистої поради,
немає тиску з боку однолітків, який би мотивував до розвитку, і немає мотивації
– тільки ти і монітор комп'ютера.
Тому ми збережемо
університети. Але вони стануть іншими: необов'язковою буде постійна фізична
присутність, але суть взаємодії між студентами та викладачами збережеться.
- Ваша наступна
книга присвячена змінам, які очікують людський інтелект у зв'язку з розвитком
сучасних технологій – від медицини до кібернетики. Однак чи нормально
втручатися в те, що було створено природою?
- Варто зрозуміти,
що, якщо усунути все те, що було створено руками людини, ми знову опинимося в
лісі наодинці з природою. Хоча ми всі так само боїмося майбутнього. Я думаю, що
це теж запрограмовано нашими генами – такий страх змін.
- У перший час всі
винаходи, про які ви пишете, будуть доступні лише багатим. Чи немає ризику ще
більшого посилення соціальної нерівності за таких умов?
- Це так, але таке явище
буде тимчасовим. Ще недавно було прийнято говорити про цифровий розрив.
Передбачалося, що комп'ютери та ноутбуки стануть доступні лише багатим, тоді як
бідні залишаться з олівцем і папером. Але зараз ми бачимо, як кожен рік
комп'ютери стають вполовину дешевше. Через 10-15 років комп'ютер буде коштувати
копійки, мало не дешевше того паперу, з яким, відповідно до цієї теорії,
повинні були залишитися бідняки.
- Вчені нечасто
вирішують стати популяризаторами науки. Чому ви вибрали для себе це нелегке завдання
– пояснювати людям складні речі простими словами?
- Я пишу книги, щоб
сказати, що майбутнє вже приходить, приходить швидше, ніж вони це усвідомлюють.
Вже скоро я зможу продовжити собі життя, виростити собі нові органи, зможу жити
в Матриці. Найцікавіше, вже незабаром люди говоритимуть, що все це давно
застаріло. Вони швидко звикнуть, і все.
Ми зараз живемо
життям, яку наші прадідусі та прабабусі вважали б життям чарівників. А тепер
подумайте про можливе життя наших правнуків. Вони виглядатимуть в очах наших
бабусь і дідусів попросту грецькими богами! Приміром, Венера – у неї було
ідеальне тіло, і вона була безсмертною. В майбутньому у нас вийде щось схоже.
***
Цей матеріал опубліковано в №21 журналу Корреспондент від 31 травня 2013 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.