Їжівцям на Буковині можна надати звання села-героя, точніше, героїні: число матерів, які народили п'ять і більше дітей, досягло тут трьох сотень. А в найбільш чисельних сім'ях ростуть до 16 дітей, пише Кароліна Тимків у №36 журналу Корреспондент від 13 вересня 2013 року.
Лариса Іонашку, 48-річна
жителька села Їжівці Чернівецької області і мама 11 дітей, зустрічає
Корреспондент у просторій кухні великого будинку, де за широким дерев'яним
столом зібралося практично всі її сімейство.
"Сьогодні старшому
сину виповнюється 27 років, а молодшій дочці – дев'ять, – розповідає Іонашку, знайомлячи
зі своїми нащадками. – Страшно, коли кожен рік народжуються діти: краса
відходить, турбуєшся про майбутнє. Але поки я з усім цим справляюся".
11-кратну маму
Іонашку п'ять років тому держава нагородила званням Мати-героїня – воно
передбачає наявність п'яти або більше власних неповнолітніх дітей. Правда,
нікого з її сусідів цим не здивуєш. В Їжівцях живуть майже 300 володарок цього
звання.
Для багатьох сіл Чернівецької області висока народжуваність зовсім не тенденція певного часу, а перманентне явище, яке триває як мінімум вже сотню років
Для багатьох сіл
Чернівецької області висока народжуваність зовсім не тенденція певного часу, а
перманентне явище, яке триває як мінімум вже сотню років, розповідають місцеві
жителі.
Старожили
пригадують, що в середині XX століття семеро дітей у тутешній сім'ї вважалися
нормою, але часто жінки народжували і по 14. Цю планку досі тримають у Їжівцях,
які серед сіл області вважаються флагманом індустрії народжуваності.
Чи варто додавати,
що вона тут значно випереджає смертність: щорічно на кожну сотню новонароджених
припадає лише три десятки людей, які пішли в інший світ.
Експерти пояснюють багатодітність західноукраїнського села ревною релігійністю його мешканців. Тут діють відразу три великі громади – православна, п'ятидесятників та євангельських християн-баптистів
Експерти пояснюють
багатодітність західноукраїнського села ревною релігійністю його мешканців. Тут
діють відразу три великі громади – православна, п'ятидесятників та
євангельських християн-баптистів.
Усі вони згідно з
вимогами релігії суворо дотримуються заборони на використання будь-яких
технічних засобів довільного позбавлення вагітності – абортів, контрацепції та
іншого, а сім'ї п'ятидесятників до того ж традиційно багатодітні.
При цьому Їжівці ще
й цілком успішне село. Тут працюють 40 магазинів, п'ять деревообробних
підприємств і цех з виготовлення залізобетонних огорож, даючи роботу численному
населенню.
Чоловік Іонашку працює
кочегаром в котельні, а сама вона заробляє продажем молока від власної корови.
Доглядати за господарством допомагають діти.
"Звичайно ж, у нас
існують проблеми з місцями в [дитячому] садку, де їх катастрофічно не вистачає,
– розповідає Анатолій Піцул, голова
сільради. – Але це чудово, що село розростається і люди звідси не тікають, а
навпаки, споруджують будинки, народжують дітей".
Молодіжна компанія
У сім'ї Гриженків
шестеро дітей. До приходу Корреспондента дві дочки допомагають матері готувати
борщ. Завдяки спільним зусиллям вони управляються із завданням хвилин за 20.
Однак
найпереконливіше потужний склад цієї сім'ї виглядає в городі, запевняє її
голова Корнел Гриженко, коли всі шість чад допомагають батькам садити овочі або
копати картоплю.
Вражають і габарити
їхнього двоповерхового будинку з трьома спальнями, кухнею і двома вітальнями –
все це побудовано руками господарів протягом десяти років.
Фото Наталі Кравчук
У родині Гриженків усю роботу виконують спільними зусиллями
Щоб розбудовувати
дім і утримувати велику сім'ю, Гриженку і його братові доводиться багато
працювати на пилорамі, що їм належить, –
виробляти і продавати дошки.
"Ми працюємо по
12-14 годин на добу. Буває й по 16", – розповідає він. Такі підприємці, як
брати Гриженки, в Їжівці у меншості: переважно глави сімей добувають хліб
насущний за кордоном, в Італії та Іспанії.
І хоча ростити
шістьох дітей непросто, Гриженко з дружиною вважають свою місію в житті виконаною.
Реалізованою особистістю бачить себе і їхній односелець, 44-річний Віктор Влад,
батько десятьох дітей і господар просторої садиби, що потопає в темно-червоних
трояндах.
Правда, за пахучим
фасадом кипить щоденна напружена робота, адже десять дітей – навіть не шість.
Матері сімейства Людмилі Влад, щоб нагодувати обідом всіх його членів,
необхідно зварити 15-літрову каструлю борщу і підсмажити як мінімум 2 кг м'яса.
"Але, звичайно ж,
головна складність у багатодітній родині – катастрофічний брак грошей", –
нарікає Влад.
І хоча одноразова
допомога на третього і кожного наступного новонародженого в Україні становить
понад 115 тис. грн. плюс одноразова допомога матері-героїні в розмірі 6 тис.
грн., ці суми – крапля в морі витрат такої сім'ї.
Наприклад , ті ж 6
тис. грн. в будинку Іонашку йдуть у місяць тільки на необхідні продукти харчування.
Це при тому що овочі, фрукти і м'ясо – з власного господарства. Ще одна
відчутна стаття регулярних витрат – дитячі одяг та взуття, які швидко зношуються.
Мами в багатодітних сім'ях, як правило, повністю зайняті господарством і вихованням дітей, а роль фінансового локомотива виконують батьки
Мами в багатодітних
сім'ях, як правило, повністю зайняті господарством і вихованням дітей, а роль
фінансового локомотива виконують батьки.
Таке життя не лякає
22-річного Драгомира, старшого сина Влада, і його молоду дружину Марію. Хоча у
них поки що немає дітей, в майбутньому молодята навіть не думають зупинятися ні
на двох, ні на трьох малюках.
"Жити в
багатодітній родині добре: багато братів, сестер, багато допомоги і підтримки з
їхнього боку", – каже Влад-молодший. Він знає це не з чуток і наводить приклад
свого батька. Коли Влад-старший серйозно захворів, йому допомогли грошима його
численні брати, які емігрували до США. До того ж багатодітна сім'я – це ще й
весела дружня компанія, додає Драгомир.
Галасливу молодіжну
ватагу являють собою і Їжівці в цілому. Увечері на місцевому стадіоні яблуку
ніде впасти. Тут таки селяни організували цілий парк культури і відпочинку,
встановивши атракціони. Серед них навіть є колесо огляду, яким може похвалитися
далеко не кожне село.
Третя частина мешканців Іжівців – молодше 14 років. У селі більше 1 тис. дворів, і практично в кожному – по матері-героїні
Головна відмінність
їжівецьких вулиць від вулиць багатьох інших сіл України – натовпи дітвори
замість одиноких стареньких на призьбах. Третя частина мешканців Іжівців – молодше
14 років. У селі більше 1 тис. дворів, і практично в кожному – по
матері-героїні. Навіть більше, тут є сім'ї, де ростуть по 15-16 дітей.
Фото Наталі Кравчук
Анатолій Піцул, голова сільради Їжівців, влаштував у своєму селі справжній парк атракціонів
Інфраструктура села
з таким рівнем народжуваності не справляється: обидві сільські школи працюють у
дві зміни, а єдиний дитсадок розрахований на 100 місць, хоча потрібно в кілька
разів більше.
Щоб вийти із ситуації,
сільрада у 2013 році виграла грант у розмірі 1 млн грн. на будівництво нового
садка і модернізацію старого.
Дитяче питання
За даними
Рахункової палати України, за два останні десятиліття з карти країни зникло більше
300 сіл. Причому в їхньому числі немає жодного на Буковині і в сусідніх
західних регіонах.
Якщо у Черкаській,
Київській, Полтавській та Житомирській областях через активну трудову міграцію
і високу смертність сільське населення щорічно скорочується на 1-2%, то в селах
Рівненської, Закарпатської та Чернівецької областей статистика, навпаки, фіксує
приріст.
"Це [більшою мірою]
аграрні регіони, а не індустріальні та урбанізовані, як на сході і в центрі
країни", – пояснює Світлана Аксьонова, провідний науковий співробітник
Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ.
У західноукраїнській
глибинці міцніші родові традиції і велику роль відіграє релігія, наголошує
експерт. У тутешніх сім'ях з давніх часів прийнято народжувати по четверо-п'ятеро
дітей.
"Так виглядає
модель сім'ї в їхньому уявленні", – коментує Аксьонова.
Для країн Західної і Північної Європи така модель давно не є актуальною, що пояснюється високою урбанізацією і бажанням забезпечити максимально комфортне майбутнє хоча б одній дитині
Тим часом для країн
Західної і Північної Європи, за словами вченого, така модель давно не є
актуальною, що пояснюється високою урбанізацією і бажанням забезпечити
максимально комфортне майбутнє хоча б одному-єдиному чаду.
Наприклад, у
Німеччині, де середня зарплата в шість разів вище, ніж в Україні, левова частка
населення воліє обмежуватися однією дитиною, розповідає Аксьонова, тоді як 60%
українців, за даними опитування Інституту демографії, хотіли б мати двох дітей.
Демограф впевнена, що багатодітні родини становлять особливу цінність для
сучасного суспільства.
"Вони демонструють,
що не все в цьому світі вимірюється матеріальними благами", – підсумовує Аксьонова.
У сім'ї Влад ці
істини відомі та зрозумілі: тут все побудовано на здатності ділитися з ближніми
і допомагати старшим.
Фото Наталі Кравчук
Віктор Влад і його дружина, які виховують десять дітей, вважають себе реалізованими особистостями
"Коли я вийшла
заміж, то вже знала, як дитину нагодувати, напоїти, як поїсти приготувати, –
згадує Людмила Влад. – Я ж в родині була найстарша, а мама іноді хворіла".
Крім того,
батьківські зусилля компенсують любов і підтримка з боку дітей.
"Буває зберуться
біля мене, пожаліють, погладять – і всю втому як рукою знімає", –
розповідає Іонашку.
Їжівчани віддані не
тільки сімейним цінностям – вони вважають себе патріотами. І хоча тут є
складнощі з роботою, більша частина заробітчан, які виїхали за кордон, повертаються
назад, запевняє Піцул.
Так, двоповерховий
ресторан, обнесений кованим парканом, в якому грають весілля всі місцеві
молодята, побудувала сімейна пара, яка у 1990-х роках однією з перших серед
селян виїхала на заробітки до Ізраїлю.
Повернувшись на
батьківщину, вони вклали гроші в цей заклад, а також купили для села обладнання
з виготовлення тротуарної плитки, згадує голова сільради.
До слова, в Їжівцях
будівництво нових кварталів ніколи не припиняється. За останні 20 років на
карті села з'явилося понад 400 житлових будинків, а його площа зросла до 5 тис.
га – це більше, ніж, приміром, столичний спальний район Троєщина, що займає 3,2
тис. га.
Демографи та соціологи з жалем прогнозують, що країна в цілому рівнятися на це село навряд чи стане: за їхніми припущеннями, число багатодітних сімей в Україні
буде скорочуватися
Їжівці вважаються
одним з найперспективніших сіл в області, гордо підсумовує Піцул. Правда,
демографи та соціологи з жалем прогнозують, що країна в цілому рівнятися на це
село навряд чи стане: за їхніми припущеннями, число багатодітних сімей в
Україні буде скорочуватися.
"Погляди на сімейні
цінності починають змінюватися навіть у Західній Україні, –підсумовує
Аксьонова. – І там молоді батьки все частіше замислюються про те, навіщо вони
народжують [стільки] дітей і як складно забезпечити їм гарне майбутнє".
***
Цей матеріал опубліковано в № 36 журналу Корреспондент від 13 вересня 2013 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net , можна ознайомитися тут.