Корреспондент: Точка зору. Невідомий вид. Що дивує в атмосфері Ялтинської європейської стратегії

Ялтинська європейська стратегія дозволяє виринути з українських реалій і побачити справжніх людей, пише Христина Бердинських, журналіст журналу Корреспондент, у колонці, опублікованій у №38 видання від 27 вересня 2013 року.

Вперше на форум YES я потрапила минулого року, і він мене вразив. У цьому формальному заході занадто багато всього неформального. У Лівадійському палаці, у мальовничому італійському дворику, куди виходять учасники і гості конференції на каву-брейк, ти можеш стояти в черзі за кавою з директором якогось банку, лауреатом Нобелівської або Пулітцерівської премії, вченим, мільярдером чи депутатом європарламенту, а ввечері спостерігати, як вони всі разом танцюють на вечірці.

У Ялті журналісти можуть підібратися до тих, хто в Києві неохоче спілкується з пресою, і поставити запитання. Звичайно, не факт, що на нього дадуть відповідь. Торік ми кілька разів запитували у прем'єр-міністра Миколи Азарова, як він ставиться до того, що його син проводить виборчу кампанію в окрузі за бюджетний рахунок. У відповідь удостоїлися лише презирливого погляду глави Кабміну. Про спробу вивідати що-небудь у першого заступника генпрокурора Рената Кузьміна не хочу навіть згадувати.

Європейські дипломати не на диктофон говорили про розчарування темпами підготовки України до саміту у Вільнюсі. Чому в нашому інформпросторі стільки
єврооптимізму, не розумію

У цьому році я продовжувала дивуватися всьому, що відбувається, хоча формат заходу був уже знайомий і нічого особливого від форуму я не чекала. Спочатку було зрозуміло, що, враховуючи нинішню істерику Москви, більшість учасників співатимуть оди європейським перспективам України. Але ні, не співали. Навіть більше, європейські дипломати не на диктофон говорили про розчарування темпами підготовки України до саміту у Вільнюсі. Чому в нашому інформпросторі стільки єврооптимізму, не розумію. Шанси на підписання Угоди про асоціацію з ЄС – як випливає з розмов єврочиновників – все ще невеликі, навіть якщо Дмитро Кисельов в ефірі російського ТБ щотижня розповідатиме про те, що український чорнозем скоро вивезуть у вагонах до Європи і в Україні все засіють ріпаком.

Але ювілейний форум YES мені запам'ятається не дискусіями про ЄС і МС, а людьми, які приїхали до Ялти. Другий рік поспіль ми складаємо рейтинг Топ-5 найкращих спікерів YES за результатами опитування учасників та гостей форуму. Він опублікований в цьому номері. Тут я хотіла б написати про тих, хто здивував мене.

Сильніше за всіх вразив 16-річний американський школяр Джек Андрака. Він винайшов тестер для виявлення кількох видів онкозахворювань. Вартість
такого тестера – 3 центи, він у 100 разів чутливіший й у 680 разів швидший за нинішні аналоги

Сильніше за всіх вразив 16-річний американський школяр Джек Андрака. І нехай ображаються бізнесмени і політики, які приїхали на форум, я вважаю, що він крутіший за більшість учасників YES. Андрака винайшов тестер для виявлення кількох видів онкозахворювань. Вартість такого тестера – 3 центи, він у 100 разів чутливіший й у 680 разів швидший за нинішні аналоги. Про те, є у людини рак чи ні, за допомогою нового тестера можна дізнатися за п'ять хвилин. Правда, перш ніж винахід потрапить у лікарні та аптеки, потрібно ще пройти довгий шлях ліцензування.

Цей підліток навчається у звичайній школі в Балтиморі. "У мене не найкраща школа. У нас там багато молодіжних банд, але в принципі для навчання вченого підходить", – іронізував Андрака під час свого виступу на YES. Свій тестер він вперше представив на науковому ярмарку у 2012 році й отримав приз у розмірі $ 75 тис. Зараз Андрака працює над приладом, схожим на смартфон, за допомогою якого людина зможе самостійно діагностувати багато видів захворювань. Якщо все вийде, винахідник візьме участь у конкурсі з призовим фондом $ 10 млн. Чомусь мені здається, що Андрака закінчить роботу над своїм приладом швидше, ніж Україна підпише Угоду про асоціацію з ЄС.

Промова 90-річного Переса звучить сучасніше, ніж промови більшості молодих українських політиків

Про нові технології говорили ще кілька учасників форуму, в тому числі відомий фізик Мічіо Каку, але я хочу відзначити президента Ізраїлю Шимона Переса. Промова 90-річного Переса звучить сучасніше, ніж промови більшості молодих українських політиків. Він говорить про соцмережі, інновації й революції в освіті, не соромиться записувати спеціально для інтернету кліп Be My Friend for Peace, в якому закликає усіх до миру і вітає покоління Facebook. Поїздки на YES – корисний захід для депутатів всіх фракцій, він розширює світогляд. Сподіваюся хоч тут вони розуміють, що дискусія це не Шустер Live, а конкуренція ідей.

До речі, про мир. Юрій Луценко, один з лідерів руху Україна без Кучми, на цьому YES потиснув Кучмі руку. Колишній власник Криворіжсталі Віктор Пінчук у вечір відкриття дружелюбно спілкувався з нинішнім власником заводу, Лакшмі Мітталом. Президент Віктор Янукович не вийшов із себе, слухаючи запитання опозиціонерів Віталія Кличка, Арсенія Яценюка і Луценка. Не можу собі уявити таку зустріч у Києві.

І ще про людей. Я хотіла взяти інтерв'ю у президента Литви Далі Грібаускайте. Прибалтійська залізна леді популярна у своїй країні, незважаючи на жорсткий стиль керівництва. Якось вона сказала, що найбільше не любить, коли спізнюються, брешуть і крадуть. Загалом, цікавий співрозмовник для українського журналу. Але з нею хотіло поспілкуватися багато журналістів. Грібаускайте вирішила нікого не виділяти і провести спільну прес-конференцію. Сказала, що відповість на всі запитання. Вона відмовилася обговорювати особисті якості та розкішний спосіб життя українського Президента, але поговорила про себе. Про те, як урізала собі зарплату на 50 %, коли в період кризи потрібно було знизити зарплати по всій країні на 10%, і про те, що в закордонні поїздки з нею їздять лише два охоронці.

Замикає мій особистий рейтинг YES-здивувань Святослав Вакарчук. Тому що зриваю голос на його концертах, незалежно від того, де вони проходять – у Києві чи Ялті.