Корреспондент: Три заповітні букви. Неповернення ПДВ стає одною з основних проблем української економіки

Неповернення ПДВ перетворюється на одну з найбільших проблем української економіки. Вибіркова компенсація величезних сум знищує бізнес, не пов'язаний з партією влади, і допомагає підприємцям, знайомим з правилами гри, пише Олександр Пасховер у №39 журналу Корреспондент від 4 жовтня 2013 року.

Діра великого сорому стає все більш помітною. За рік український автопром просів на п'яту частину, хіміки – на чверть, вагонобудівники здулися на третину. Україна – єдина країна СНД, у якої показник ВВП порівняно з минулим роком пішов у мінус.

Одна з основних причин охолодження економіки – вимивання з каси бізнесу обігових коштів. По-перше, фіскальні служби зобов'язують корпоративний сектор авансом сплачувати податок на майбутній прибуток. По-друге, експортерам отримати відшкодування ПДВ все ще неймовірно важко, часто неможливо. Найбільш відчайдушні підприємці судяться з державою, інші традиційно йдуть в обхід.

"Більшість таких проблем вирішується неюридичними методами, – змушений визнати Олег Марченко, керуючий партнер юридичної компанії Ulysses. – Зробили відкат – отримали відшкодування".

Бідність скарбниці – ще одна причина, через яку реальний сектор не може зітхнути на повні груди. Колишній міністр фінансів Віктор Пинзеник вважає, що в нинішньому році замість запланованого дефіциту бюджету на суму 50 млрд грн., що зовсім не мало, до кінця року дірка розростеться до 100 млрд грн. Повертати гроші в економіку стає все важче. Ось їх у міру сил і не повертають.

У Лондоні, де розташований головний офіс АрселорМіттал, ситуація з неповерненням ПДВ викликає надзвичайне роздратування. У глобальної компанії проблеми, потрібно сплачувати банківські проценти за кредити, узяті під купівлю родовищ й інших важливих активів, а в цей самий час власні мільярди у зоні недосяжності. У компанії розводять руками і кажуть "наші гроші просто забрали".

Національна економіка охолоджується. Інвестиційні проекти згортаються. Модернізація виробництва відкладається до кращих часів

Внаслідок цього національна економіка охолоджується. Інвестиційні проекти згортаються. Модернізація виробництва відкладається до кращих часів.

"Це проблема для всієї країни, – зізнається Корреспонденту Дмитро Фірташ, голова ради групи компаній Group DF. – Уявіть собі, коли 30 % коштів треба брати в банку, тому що ти обігові кошти вимиваєш, і тобі треба знайти додатковий ресурс щоб влити в підприємство".

Цифрові технології

Природа ПДВ надзвичайно проста: це податок, який платить споживач. У доходах держбюджету він займає близько 25-30 %. Спочатку цей оброк вносить у скарбницю виробник. Коли кінцевий покупець платить за товар, в його ціні враховано ПДВ, який повертається підприємству .

Оскільки клієнт підприємства-експортера часто перебуває за кордоном, ПДВ він платить у своїй країні. У цьому випадку українська держава, якій виробник сплатив ПДВ у розмірі 20 % ціни товару, зобов'язана повернути переплачену суму.

Костянтин Жеваго, власник фінансово-промислової групи Фінанси та Кредит (ФіК) , хвастає перед Корреспондентом, що в Чехії, куди він експортує обладнання для машинобудування, він отримує відшкодування ПДВ деколи раніше, ніж встигає його сплатити до бюджету.

Зовсім інша картина в Україні. У гірничорудному, суднобудівному та машинобудівному бізнесі з 2010 року борг скарбниці перед полтавським підприємцем перевищив 3 млрд грн.

Щоправда, із січня нинішнього року деякі компанії Жеваго отримали право на автоматичне відшкодування ПДВ, але і в цій бочці меду виявилася традиційна ложка дьогтю. Про неї виданню повідав Кріс Мо, фінансовий директор Ferrexpo (компанія входить до ФіК). Автоматичне відшкодування можливе тільки після сплати наперед податку на майбутній прибуток. Ferrexpo вже внесла авансом $ 72 млн. Такі умови були запропоновані й АрселорМітталу Кривий Ріг.

"Як платити? Які прибутки? Ми торік отримали збитку на 2,9 млрд грн., – нарікає Ткаченко. – Ми цього не робимо. А податківці пояснюють: у нас немає грошей".

Загальний борг скарбниці перед бізнесом досяг 80 млрд грн., з них близько 26 млрд – невідшкодований експортерам ПДВ плюс значна частина – авансова переплата
податку на прибуток, якого ще немає і невідомо, чи буде

Заступник голови ради Федерації роботодавців України (ФРУ) Дмитро Олійник буквально приголомшив Корреспондент цифрою з десятьма нулями. За його даними, загальний борг скарбниці перед бізнесом досяг 80 млрд грн., з них близько 26 млрд – невідшкодований експортерам ПДВ плюс значна частина – авансова переплата податку на прибуток, якого ще немає і невідомо, чи буде.

"Багато компаній мають переплату податку на прибуток річної, дворічної, а деякі і трирічної давності, – наводить приклад Олійник. – Це вбиває експортно орієнтовані підприємства. Результат ми бачимо – падіння промвиробництва на 5,2 %".

У Міністерстві доходів і зборів не згодні з такими числівниками. У грудні 2012-го Олександр Клименко, нинішній глава відомства, заявив, що борг із невідшкодованого ПДВ становить не більше 5,5 млрд грн. Влітку 2013 року він же зробив невелике, але важливе уточнення: "4,0-4,5 млрд грн. – це поточна заборгованість. Близько 11 млрд грн. – спірні суми, по яких є судові справи".

У цю статистику важко повірити, бо тільки перед двома компаніями, Полтавським ГЗК і АрселорМітталом, за їхніми даними, у бюджету борг 4,5 млрд грн. А це далеко не всі підприємства, яким не відшкодовують ПДВ.

У свою чергу, у своїй відповіді Корреспонденту Міністерство доходів і зборів повідомило, що у 2012 році сума поверненого ПДВ (46 млрд грн.) вперше перевищила висунуту до повернення (43,3 млрд грн.), а за вісім місяців 2013-го обсяг таких виплат зріс на 19% порівняно з тим самим періодом минулого року.

Збір податків наперед є повністю легальним, наголошують у міністерстві. Там нагадують, що з 1 січня 2013 року згідно з Податковим кодексом набула чинності норма про щомісячну авансову сплату податку на прибуток

Збір податків наперед є повністю легальним, наголошують у міністерстві. Там нагадують, що з 1 січня 2013 року згідно з Податковим кодексом набула чинності норма про щомісячну авансову сплату податку на прибуток.

Олійник з ФРУ вважає, що саме його статистику варто приймати за істину в останній інстанції, бо податкова у своїх звітах не враховує борги перед компаніями, пов'язаними з довгим ланцюжком контрагентів. Поки хоча б в одного з них проходить фінансова перевірка, відшкодування ПДВ заморожується.

Олексій Мірошниченко, ще один заступник голови ФРУ, на сайті федерації опублікував блог, де мовою цифр проілюстрував стиль фіскальної інквізиції. Вражає. У 2012 році вітчизняний бізнес пережив близько 2 млн перевірок, з них понад 40 % – позапланові. 650 тис. керівників компаній були покарані.

Одне із сільгосппідприємств, яке Мірошниченко завбачливо не назвав, за рік прийняло 533 держперевірки. Тобто десять аудитів на тиждень. Власник агрокомпанії підрахував, що видав контролерам близько 15 т документів – приблизно 50 кг на день.

Унаслідок таких дій бізнес, незалежно від його розміру і статусу, стає поступливим, обережним і полохливим. Відразу кілька великих корпорацій, таких як Метінвест і Інтерпайп, відмовилися ділитися з Корреспондентом даними про свою практику відшкодування ПДВ.

На закритих засіданнях ЄБА та Американської торговельної палати України на фіскальне свавілля нарікають регулярно

Навіть у Європейській Бізнес Асоціації (ЄБА) таке прохання викликало відторгнення. Але Олексій Хмара, керівник контактної групи Transparency International в Україні, визнає, що на закритих засіданнях ЄБА та Американської торговельної палати України на фіскальне свавілля нарікають регулярно.

"Ми члени цих організацій і тому чуємо такі скарги, – розповідає Хмара. – Я сьогодні розмовляв з деякими членами ЄБА: ніхто не хоче, щоб про них говорили публічно".

Торг тут доречний

У кабінеті Ткаченка висять фотографії – ілюстрації з життя компанії. На двох з них - Лакшмі Міттал, британський мільярдер, власник АрселорМіттал Кривий Ріг, на аудієнції у Президента України Віктора Януковича.

"Вони розмовляють на різні теми, – задовольняє Ткаченко цікавість Кореспондента. – Завжди першим пунктом – відшкодування ПДВ".

Очевидно, глава держави не всесильний, оскільки борг бюджету перед гігантом галузі висить ще з 2010 року, і зараз, зі слів топ-менеджера меткомбінату, становить близько 2 млрд грн. Міжнародний бізнес стомлений українськими особливостями національного оподаткування. "Виплата ПДВ завжди була важким питанням, – зауважує Мо. – Але в останні роки ситуація стала набагато гірше".

Як вона могла стати гіршою, якщо зі звітів Міністерства доходів і зборів випливає, що обсяги повернення ПДВ зростають, а підприємств, які включені в систему автоматичного повернення, стає з кожним днем все більше?

У міністерстві зазначають, що у 2012 році сума ПДВ, поверненого в автоматичному режимі, зросла на 45,9% у порівнянні з попереднім роком

У міністерстві зазначають, що у 2012 році сума ПДВ, поверненого в автоматичному режимі, зросла на 45,9% у порівнянні з попереднім роком. І якщо за минулий рік число таких щасливчиків 500 платників податків, то лише із січня до серпня 2013-го їх було вже 437, причому у серпні рівень автоматичного повернення досяг 60,2%. Крім того, до реєстру ввійшли близько 40% експортерів, яким ПДВ зобов’язані повернути автоматично.

"Це досягнення влади. Це факт, – визнає Ігор Єремєєв, заступник голови парламентського комітету з питань податкової та митної політики. – Але є інший бік медалі – колосальний обсяг ПДВ не повертається".

Для тих, хто все ж хоче потрапити в число щасливчиків, яким переплачена сума повертається автоматично, в Податковому кодексі виписані правила: середня зарплата на підприємстві повинна бути в два з половиною рази вищою за встановлений державою мінімальний рівень заробітку, чесно сплачувати всі податки, в тому числі і ті, які слід платити наперед. Виконання всіх цих вимог, втім, не гарантує потрапляння до реєстру.

Саме невідповідність цим правилам у Міністерстві доходів і зборів назвали головною причиною того, чому багато компаній не можуть претендувати на автоматичне відшкодування ПДВ.

Втім, виконання всіх цих вимог не гарантує потрапляння в реєстр, зазначають підприємці.

"Кожен рік ми намагаємося потрапити під автоматичне відшкодування ПДВ, – розповідають у прес-службі найбільшого в Східній Європі виробника автопокришок, заводу Росава. – Але оскільки механізм відшкодування недостатньо досконалий, компанія фактично позбавлена ​​такої можливості".

Від самого списку підприємств, що потрапили в число привілейованих, сильно віддає запахом корупції

На думку Хмари, від самого списку підприємств, що потрапили в число привілейованих, сильно віддає запахом корупції.

"Так вийшло, що в цьому реєстрі три чверті компаній, які пов'язані з партією влади або ж є її спонсорами" , – зазначає експерт.

Хоча повернути з бюджету свої кошти можна і без дотримання будь-яких правил. Партнер юридичної фірми Beiten Burkhardt Юліан Ріс скаржиться землякам з радіо Deutsche Welle, що шукати правди в українських судах можна роками, та й то без великої впевненості в кінцевому результаті. Зате можна досить швидко повернути ПДВ, " підключивши до справи якихось сумнівних посередників".

На умовах анонімності в одному з промислових холдингів виданню назвали розмір відкату – 20% суми боргу

Як результат, каже Хмара, сума хабара за відшкодований ПДВ зросла, а частота таких угод збільшилася. На умовах анонімності в одному з промислових холдингів виданню назвали розмір відкату – 20% суми боргу. Заперечення, що буває і гірше, співрозмовник парирував: дрібний і середній бізнес платять більше.

За спостереженнями юриста Марченка, мзду чиновникам платить навіть іноземний бізнес, але через суворість своїх національних законів робить це через українських партнерів.

"Відмовитися? Не платити? – міркує Марченко. – Але може вийти дорожче. Чому система відкатів працює? Тому що вона коротше і дешевше, а цей шлях [через суд] довгий і витратний".

Щоб вийти з глухого кута, уряд запускає проект відшкодування ПДВ не грошима, а векселями, які можна буде погасити протягом п'яти років. Цей государевий жест
може означати, що гривні немає і не передбачається

Щоб вийти з глухого кута, уряд запускає проект відшкодування ПДВ не грошима, а векселями, які можна буде погасити протягом п'яти років. Цей государевий жест може означати, що гривні немає і не передбачається.

На думку безлічі експертів, у тому числі і Віктора Суслова, колишнього міністра економіки, впровадження вексельних розрахунків – крок до легалізації відкатів.

"Я не можу сказати, як буде в Україні, – каже Хмара, – але я знаю з десяток доларових мультимільйонерів у Росії, хто піднявся на тому, що наприкінці 1990-х і початку 2000-х торгував векселями. Мені здається, це відкат до 1990-х, до розквіту корупції ".

Замкнуте коло

Незважаючи на надзусилля державних митарів, Сергій Крухмалев, директор департаменту податкового та митного аудиту Міністерства доходів і зборів, змушений констатувати, що в першому півріччі в країні зібрано податків на 3 млрд грн. менше, ніж за такий самий період роком раніше.

"Зростання податкових надходжень є адекватним тому валовому продукту, який ми маємо на сьогоднішній день", – уточнює чиновник.

Несвоєчасне повернення ПДВ за ступенем негативного впливу на економіку експортно орієнтованих підприємств поступається лише надвисоким цінам на енергоносії та сировину

Доїти голодну корову стає все важче. Причинно-наслідковий зв'язок між спадом фіскальних зборів, скороченням ВВП і тотальним пресингом на бізнес виявили аналітики Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД). У їхньому торішньому Аналізі адміністрування ПДВ в Україні на прикладах з металургії, машинобудування та легпрому показано, що несвоєчасне повернення ПДВ за ступенем негативного впливу на економіку експортно орієнтованих підприємств поступається лише надвисоким цінам на енергоносії та сировину.

За оцінкою МЦПД, 41% експортерів страждають від дефіциту обігових коштів, а 51 % – від податкового тиску. Конкурентне середовище спотворюється, оскільки одним підприємствам відшкодовують втрати, інших тримають на голодному пайку.

"Якщо європейські держави повертають ПДВ, а Україна ні, отже наша держава знищує конкурентоспроможність вітчизняної економіки, – резюмує Петро Порошенко, президент Укрпромінвесту, – отже корупціонери зацікавлені в збереженні такої ситуації".

Таке становище відлякує від України іноземних інвесторів і гальмує модернізацію промисловості

Таке становище відлякує від України іноземних інвесторів і гальмує модернізацію промисловості. Ткаченко каже, що ті кошти, які казна не повернула його компанії, планувалися для установки системи газоочищення, другої машини безперервного лиття заготовки та іншого. Але планам збутися не судилося.

"Сьогодні у мене людина запитувала: "А чому ви не впроваджуєте пиловугільне вдування [енергозберігальна технологія, що підвищує ефективність підприємства]?". Що я можу сказати? Що ці гроші, на які ми могли б зробити пиловугільне вдування, були вдуті до бюджету. І я не чув, щоб хтось сказав за це спасибі".

У Росаві Корреспонденту пояснили, що штучне вимивання коштів руйнує досить перспективний бізнес підприємства. Росава може піти з традиційних експортних ринків , віддавши їх конкурентам, а держава втратить статус виробника високотехнологічної продукції на світовому ринку, побоюються в компанії.

Єремєєв: Чим менше будуть з бюджету красти, тим більше буде ПДВ до повернення

Ситуація виглядає патовою. З одного боку – бізнес, позбавлений обігових коштів, стогне під гнітом податківців, по інший бік барикад – чиновники, які зобов'язані набити догори скарбницю. Схоже, місія нездійсненна.

- Що ж робити? – запитало видання у Єремєєва. Його відповідь гранично коротка, але змістовна:

- Чим менше будуть з бюджету красти, тим більше буде ПДВ до повернення.

***

Цей матеріал опубліковано в № 39 журналу Корреспондент від 4 жовтня 2013 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net , можна ознайомитися тут.