Хіміки і криміналісти уточнили причину загибелі декого із жителів римського Геркуланума, які померли під час виверження Везувію.
Нове дослідження останків загиблих при виверженні Везувію в 79 році показало, що в багатьох з них голова буквально вибухала.
Причиною смерті жертв найвідомішого і найбільш руйнівного виверження вулкана в історії стало закипання крові і м'яких тканин. Корреспондент.net розповідає подробиці.
Як убивав Везувій
Виверження Везувію стало однією з найбільш руйнівних катастроф в історії, унаслідок якої стихія за два дні зруйнувала давньоримські міста Помпеї, Геркуланум і Стабії, розташовані найближче до підніжжя вулкана.
За оцінками, теплова енергія, що виділилася при виверженні, у 500 разів перевищувала ту, яка вивільнилася під час вибуху атомної бомби над Хіросімою.
Геркуланум, який знаходився в 7 кілометрах від Везувію, був похований під пірокластичними потоками під час другої хвилі виверження, що сталася через декілька годин. Тому більшість жителів Геркуланума встигли врятуватися.
Пірокластичний потік - суміш високотемпературних вулканічних газів, попелу і каменів, що рухається зі швидкістю до 700 кілометрів за годину і досягає температури 800 °C.
Під час першої фази виверження, вдень 24 серпня, хмара вулканічного попелу рушила на південний схід і засипала Помпеї і Стабії.
Однак декілька сотень містян вважали за краще залишитися і сховалися від виверження в човнових ангарах на березі моря. Імовірно, вони загинули під шаром розжареного попелу, або від термічних ушкоджень, або від задухи.
Під час розкопок 1997-1999 років археологи знайшли в руїнах човнових ангарів останки майже 80 осіб. За оцінками дослідників, вони загинули не від задухи, а від блискавичного шоку. Частина останків була обвуглена, черепа людей були проламані і наповнені попелом, а на деяких останках збереглися сліди бурого нальоту.
Італійські хіміки і криміналісти під керівництвом біолога П'єрпаоло Петроне з Неаполітанського університету імені Фридриха II провели нове дослідження останків жителів Геркуланума.
Вони звернули увагу на мінеральний осад червоного і чорного кольору, який залишився на кістках і всередині черепів загиблих. Хімічний аналіз показав, що в ньому міститься багато заліза і його оксидів.
На думку вчених, ця знахідка свідчить про те, що кров і м'які тканини тіла, у тому числі мозок, скипали і моментально перетворювалася на пару під дією високих температур.
Кістки черепа не витримували тиску зсередини і лопалися, що призводило до миттєвої смерті.
"Такий ефект представляється результатом одночасного безпосереднього впливу високих температур і внутрішньочерепного тиску, викликаного скипанням мозку від пари, - і вибуху черепа в результаті", - йдеться в статті, опублікованій у
PLoS ONE.
Окрім того, дослідники зазначили, що під час виверження багато хто із жителів намагалися врятуватися від лави, температура якої становила від 200 до 500 градусів Цельсія, у прибережній смузі, однак, зрештою, вони все ж потрапили в пастку і загинули.
Кульгавий чоловік, розчавлений плитою
Археологічний парк Помпеї 29 травня повідомив, що під час розкопок було знайдено скелет чоловіка, який намагався втекти від виверження. Йому вдалося пережити перший етап виверження вулкана, але його роздавило кам'яною плитою при спробі вийти з дому.
Відкриття було зроблене в п'ятому районі міста, який поки розкопаний приблизно на чверть. Цю частину Помпеїв археологи трохи вивчали в 19-му і на початку 20-го століття, але в цілому вона залишається неосвоєною.
Раніше тут знайшли будинки заможних містян - судді і банкіра; у цьому районі розташовувалася будівля корпорації гладіаторів, у якій були розміщені казарма і приміщення для тренувань. Також археологи за допомогою тривимірного моделювання відтворили інтер'єр будинку багатого лихваря Луція Цецилія Юкунди.
Останки чоловіка знайшли в руїнах будинку на висоті першого поверху. Попереднє вивчення скелета показало, що йому було більше 30 років. На гомілковій кістці чоловіка знайшли сліди інфекції, яка завдавала йому сильного болю і заважала пересуватися.
Мабуть з цієї причини він спочатку не намагався втекти. Вчені припустили, що він пересидів у будинку першу фазу виверження, під час якої в повітря викидалися хмари попелу.
Коли він вийшов з дому, то околиці були засипані шаром вулканічної породи. Чоловіка зупинив пірокластичний потік - суміш гарячих газів, попелу і каменів, яка скинула йому на голову кам'яну плиту.
Почавши винаджувати скелет, вчені побачили між ребер три монетки. Коли підняли всі кістки, стало зрозуміло, що на грудях у кульгавого втікача лежав гаманець, зотлілий за дві тисячі років. Із собою чоловік хотів забрати 20 срібних денаріїв і два бронзових асси. Цієї суми мало б вистачити сім'ї з трьох осіб на пару тижнів.
Фото: facebook.com/pompeiisoprintendenza
Перші висновки нумізматів, які проаналізували 15 монет з 22, такі: переважно монети республіканські, одна зовсім стара - середини другого століття до нашої ери, тобто денарій зі знаком 21-го легіону Марка Антонія. Ідентифіковані й дві ранньоімперські монети: одна - августова, друга - веспасіанова.
Живцем зопрілий кінь
Трохи раніше в цьому районі були знайдені руїни давньоримських стаєнь, а також своєрідна "мумія" коня, що зварився заживо під попелом Везувію. До цього вчені знаходили тільки останки мулів і ослів, але чистокровного коня - уперше.
Вчені зазначають, що порівняно із сучасними скакунами кінь з Помпеїв був відносно невеликим - його зріст сягав всього 1,5 метра в холці. При цьому він вважався рослим на ті часи, що говорить про існування сильних конярських традицій у цьому регіоні.
Попіл ідеально зберіг риси цього коня, у тому числі форму його вух, зубів та інших частин тіла, чиї сліди зазвичай не зберігаються у відкладеннях.
У нього також були багата бронзова упряж і залізні вудила, що говорить про його високу цінність для господаря. Він, як вважають вчені, брав участь у перегонах і виступах, які регулярно проводилися в Помпеях на той час.
Поруч знайшли останки іншого коня, але вони були сильно пошкоджені від часткового обвалу грунту, який стався з вини чорних археологів, які прокопали тунель поруч з віллою.
На віллі налічується 15 кімнат, у тому числі декілька житлових і господарських приміщень.