Незважаючи на високу яскравість і відносно близьке розташування, багато аспектів фізики Сонця досі не з'ясовано.
Американський сонячний зонд Parker став першим створеним людиною космічним апаратом, який торкнувся Сонця. Він пролетів крізь верхні шари атмосфери зірки і взяв звідти зразки частинок і вимірювання магнітних полів. У NASA подію назвали гігантським стрибком у сонячній науці.
Корреспондент.net розповідає подробиці.
Нова віха в науці
Зонд NASA Parker Solar Probe досяг верхніх шарів атмосфери Сонця та став першим космічним апаратом, що так наблизився до зірки. На десятому етапі зближення він пройшов через верхній і гарячий шар атмосфери Сонця - сонячну корону, зібрав там зразки частинок і провів виміри магнітних полів,
повідомляє NASA.
Чому корона нагрівається так - її температура в сотні разів гарячіша за поверхню Сонця - це одна із загадок, яку має допомогти вирішити Parker.
Зонд наблизився до поверхні Сонця на відстань приблизно 15 сонячних радіусів (майже 10,5 мільйонів кілометрів). Планується, що надалі він ще наблизиться до зірки – на відстань 8,86 сонячних радіусів (близько 6 мільйонів кілометрів).
Він також надіслав кадри із проходженням крізь корону:
"Нова віха знаменує важливий крок для Parker Solar Probe і гігантський стрибок у науці про Сонце. Так само, як висадка на Місяці дозволила вченим зрозуміти, як він сформувався, дотик до речовини, з якої складається Сонце, допоможе вченим розкрити важливу інформацію про нашу найближчу зірку і її вплив на Сонячну систему", - йдеться в повідомленні NASA.
Космічний апарат Parker Solar Probe для вивчення Сонця запустили в серпні 2018 року. За планом, Parker протягом 7 років має зближуватися із Сонцем, щоб нарешті підійти до нього на найближчу відстань, яку раніше не міг подолати жоден космічний апарат, - на 6 мільйонів кілометрів.
Це значно ближче, ніж у 1976 році, коли апарат Helios 2 наблизився до Сонця на відстань 40 мільйонів кілометрів.
Зовнішній край Сонця починається на так званій критичній поверхні Альфвена. Нижче за цю точку Сонце і його гравітаційні і магнітні сили безпосередньо керують сонячним вітром, який і досліджує Parker.
Вчені не знали, де саме є критична поверхня Альфвена. Але 28 квітня Parker Solar Probe зіткнувся зі специфічними магнітними умовами і частинками, і завдяки цим даним дослідники з'ясували, що апарат перетнув поверхню Альфвена і вперше увійшов у сонячну атмосферу.
Незважаючи на високу яскравість і відносно близьке розташування, багато аспектів фізики Сонця досі не з'ясовано. До основних невирішених проблем можна віднести механізм розігріву корони і природу циклів активності, але крім них є велика кількість окремих питань, на які вчені поки не знають відповіді.
Багато чого невідомо про сонячний вітер - потік частинок, які випускає зірка. Наприклад, спостереження показують, що рух цієї речовини певної миті стає надзвуковим, але залишає корону зірки з меншою швидкістю.
Отже, повинен існувати процес, який прискорює цей потік на відстані від Сонця. Водночас при досягенні Землі сонячний вітер уже стає перемішаним і досить однорідним, через це дізнатися про його прискорення складно.
Parker зробив уже багато унікальних відкриттів. Зокрема, у 2019 році на третьому етапі зближення він показав структуру сонячного вітру.
На відео сама зірка є ліворуч, поза полем зору Системи, праворуч видно центральну область Чумацького шляху. Тонкі білі смуги - це частинки міжпланетного пилу, що рухаються, а в лівій частині відео можна побачити довгий корональний стример (відносно щільного повільного потоку сонячного вітру) і планету Меркурій.
Прилади зонда також виявили несподівані зміни в напрямку сонячного магнітного поля, що йде повз зонд. Іноді це поле змінювало напрямок на 180 градусів, але вже за кілька секунд чи хвилин повертав назад. Детально про це в матеріалі
Великі відкриття про Сонце.
Близька відстань дозволила Parker побачити низку феноменів, які надто малі чи не досить яскраві для спостереження із Землі. Зокрема вдалося виділити два типи невеликих спалахів: відомі раніше і пов'язані з магнітними джгутами, а також лише передбачені, пов'язані з магнітними островами плазми.
Також вдалося виділити новий клас процесів, що прискорюють частки. Вчені знали про два: один, різкіший, діє переважно на електрони, а другий, поступовий, прискорює протони. Новий тип подій за властивостями виявився проміжним і породжував багато швидких іонів важких елементів.
У 2021 році Parker надіслав перше повне зображення навколосонячного пилового кільця вздовж орбіти Венери. Є думка, що воно складається із частинок, що залишилися від протопланетного диска, а також астероїдів і комет.
NASA
Він також сфотографував пиловий слід астероїда Фаетон, який довго не вдавалося побачити. Дані, отримані зондом, дозволили дати оцінки маси (близько мільярда тонн) і довжини (понад 22,5 мільйона кілометрів) пилового сліду, що прямує за астероїдом.
Його добре видно на знімках через підвищену щільність частинок у сліді поблизу Сонця. Вважається, що близько 2 тисяч років тому астероїд міг пережити катаклізм, який є відповідальний за велику втрату маси з нього, це породило потік Гемініди.
U.S. Navy
Раніше повідомлялося, що Американське космічне агентство вперше запустило космічний апарат для
навмисного зіткнення з астероїдом з метою зміни його орбіти. Місія отримала назву DART (Double Asteroid Redirection Test) і стала першим у світі проектом зміни траєкторії руху астероїдів.