4-й енергоблок ЧАЕС через три дні після вибуху
Вбивство атомом: як виглядала ЧАЕС в 1986 році після аварії і що відбувається в зоні відчуження через три десятки років.
Сьогодні виповнилося 30 років з дня найбільшої ядерної катастрофи в історії людства. Корреспондент пропонує фотоекскурс в трагічну історію Чорнобиля.
Вибух на ЧАЕС, 1986 рік
26 квітня 1986 року о 1:24 в ході випробувань на 4-му енергоблоці ЧАЕС, через менш як хвилину після початку експерименту з реактором, він був повністю зруйнований.
Безпосередньо під час вибуху загинула одна людина, ще одна померла вранці. Близько 4 години ранку пожежа, що виникла після вибуху, була локалізована, а до 6-ї години ранку загашена. Пожежники не дали перекинутися вогню на 3-й енергоблок. Перші уражені серед пожежників з'явилися о 2 годині ночі, пізніше у 134 співробітників ЧАЕС і рятувальних команд розвинулася променева хвороба, 28 з них померли протягом кількох місяців. Згодом загинули тисячі ліквідаторів.
Зона відчуження сьогодні. Україна
Місто-привид Прип'ять, розташоване найближче до ЧАЕС - за 12 кілометрів - майже повністю заросло деревами і нагадує величезний парк. Більшість будинків тут порожні, майже немає меблів і особистих речей, все більш-менш корисне розграбоване і вивезене мародерами. Батареї та інші металеві конструкції зрізані.
За 30 років зона перетворилася на
"заповідник" дикої природи - в Чорнобилі з'явилися унікальні види тварин і птахів. У колишній водоймі-охолоджувачі ЧАЕС плавають гігантські соми, а в занедбаних населених пунктах нечисленні мешканці (близько 200 сотень самоселів) вирощують овочі і не бояться ловити рибу.
На самій
ЧАЕС ведуться роботи з будівництва нового саркофага.
Працівники станції зводять арку, яку опустять на нову залізобетонну стіну майже триметрової товщини - її теж слід звести. Це - найбільша в світі конструкція подібного роду. Переміщаючись на гігантських рейках із системою домкратів, в кінці листопада 2016 року арка наглухо на 100 років закриє аварійний 4-й енергоблок, оберігаючи його від контрасту температур і ураганів.
Зона відчуження в Білорусі
На території Білорусі, яка найбільше постраждала в результаті аварії через сильний вітер у бік цієї країни, зона відчуження виглядає не менш страшно, ніж в Україні. Села також в основному розграбовані. Правда, після аварії землі 96 залишених населених пунктів були передані Поліському державному радіаційно-екологічному заповіднику. Тут є зубрівник, пасуться стада коней і навіть працює відмінний музей народного побуту - в с. Бабчин, який, втім, без спеціальної перепустки в зону відвідати не вдасться.
Основне завдання заповідника - забезпечення в зоні стану спокою, щоб радіонукліди не переносилися на чисту територію.