Саміт ООН у ПАР щодо проблем зміни глобального клімату завершився укладенням угоди, якої сторони досягли в останній момент.
Поточні зобов'язання зі скорочення викидів парникових газів
Європейським Союзом буде закріплено в Кіотському протоколі, що зробить їх
обов'язковими для виконання. З такою вимогою виступали країни, що розвиваються.
Переговори під егідою ООН про укладення нової угоди на зміну Кіотській мають
початися наступного року й завершитися до 2015 року, причому така угода набуде
чинності тільки в 2020 році.
Досягнуто також домовленості щодо керування фондом допомоги
слаборозвиненим країнам, проте залишається неясним, як саме буде формуватися
цей фонд. Переговори в рамках саміту тривали майже 36 годин після офіційного
його закінчення.
Закриття саміту відкладалося через розбіжності між ЄС та
Індією у формулюванні подальшого плану дій, що ведуть до укладення нової угоди
про глобальний клімат. Індія заперечувала проти положення про те, що вона має
стати обов'язковою для країн-учасниць. Зрештою бразильський дипломат
запропонував формулювання, в якому сказано, що майбутня угода повинна мати
юридичну силу, на що Індія погодилася.
Багато країн, що розвиваються, вважають, що західні
промислово розвинені держави не виконують своїх зобов'язань зі скорочення
викидів парникових газів, перекладаючи таким чином відповідальність за
глобальне потепління на менш розвинені країни.
Тим не менш, учасникам саміту вдалося домовитися про
механізм керування Зеленим фондом клімату, який займеться збором і розподілом
фінансової допомоги в обсязі до 100 млрд доларів на рік серед слабкорозвинених
країн, які стикаються з наслідками глобального потепління.
Досягнуто також значного прогресу за програмою REDD -
скорочення парникових викидів в рамках боротьби зі зменшенням площі лісів.
Екологічні організації по різному оцінюють підсумки саміту в
ПАР. Деякі з них вважають його важливим етапом на шляху до всеосяжної угоди,
інші вказують, що на ньому не вжито жодних практичних заходів щодо скорочення
впливу людини на клімат.
Наукові дані свідчать, що нашій планеті загрожує підвищення
середньої температури на 4 градуси Цельція до кінця поточного сторіччя, якщо темпи
скорочення парникових газів залишаться на нинішньому рівні. Це вдвічі перевищує
визнаний прийнятним рівень в 2 градуси, який є офіційною метою ООН.
Співробітник лондонського Інституту з екології та зміни
клімату Майкл Джейкобс вважає, що досягнута угода є кроком у правильному
напрямку.
"Ця угода само по собі не змусить світ зійти з шляху,
що веде до підвищення середньої температури на 4 градуси, - вважає професор. -
Однак вона вперше змушує всі країни визнати той факт, що нинішні заходи
неадекватні. Крім того, воно заново стверджує принцип, що боротьба зі змінами
глобального клімату має регулюватися нормами міжнародного права, а не
національними законодавствами".