Від коронавірусу можна набути довічний імунітет?
Раніше більшість експертів оцінювали тривалість ефективного імунного захисту від коронавірусу приблизно в 1,5-2 роки.
Довгий час вважали, що після хвороби на коронавірус імунітет до повторного зараження не зберігатиметься довго. Вчені давали від кількох місяців до двох років. Але нові дослідження кардинально змінюють уявлення про імунітет до коронавірусу.
Американські вчені з Університету Вашингтона в Сент-Луїсі (штат Міссурі) і Університету Рокфеллера в Нью-Йорку дійшли висновку, що в осіб, які перехворіли на COVID-19, формується стійкий імунітет до коронавірусу. Причому настільки стійкий, що може забезпечити пацієнту, який одужав, захист від повторного зараження впродовж кількох десятиліть.
Подробиці дослідження
Вчені з Медичної школи Університету Вашингтона в Сент-Луїсі впродовж майже року спостерігали за станом і змінами в крові 77 пацієнтів, які хворіли на COVID-19 переважно в легкій формі (госпіталізації потребували лише шестеро).
Майже весь цей час концентрація захисних антитіл, які допомогали хворому боротися із хворобою, знижувалася: спочатку дуже швидко, потім (у середньому через чотири місяці після одужання) - дещо повільніше.
Втім, як розповів головний автор дослідження, професор імунології Алі Еллебеді, певної миті рівень антитіл припиняв знижуватися та виходив на плато. Бо клітини пам'яті, що зберігають інформацію про коронавіруси, зберігали активність і підтримували деяку мінімальну концентрацію захисних молекул, яку потребує пацієнт.
"Ми виявили у пацієнтів клітини, що виробляють антитіла до вірусу SARS-CoV-2, через 11 місяців після появи симптомів хвороби, - розповідає професор Еллебеді. - Ці клітини і далі житимуть в тілі пацієнта і вироблятимуть необхідні антитіла, поки живий він сам. А отже, імунітет зберігатиметься довго".
Крім регулярних аналізів крові, у двох десятків пацієнтів вчені двічі брали для дослідження зразки кісткового мозку: спочатку через сім-вісім місяців, а потім через рік після зараження. Специфічні Т-лімфоцити пам'яті, які запрограмовані на виробництво ковідних антитіл, були виявлені в 15 зразках з 19.
В аналізах контрольної групи (тобто осіб, які не підхопили вірус) клітин, які були б "натреновані" на вірус, виявити не вдалося.
Не всі вірять
Незалежні експерти, які не брали участі в дослідженні, загалом згодні з доводами вчених, але закликають не робити занадто далекосяжних висновків.
За словами професора імунології Імперського коледжу Лондона Денні Олтмана, робота американських вчених є гарним нагадуванням, що імунна пам'ять - дуже тендітна матерія, яка є складно організованою.
"З одного боку, ми бачимо, що рівень антитіл у сироватці крові швидко падає - і це змушує нас припустити, що імунний захист триватиме недовго, - розмірковує він. - З іншого - ми бачимо, що клітини, які навчено виробляти ці антитіла, зберігають життєздатність протягом довгого часу і в потрібний момент можуть знову запустити цей конвеєр".
"Змогти-то вони, можливо, можуть - тільки-от чи запустять насправді, ми не дізнаємося до тих пір, поки ця гіпотеза не пройде реальну перевірку боєм. Якщо теорія достовірна, це може означати, наприклад, що робити кожне нове щеплення доведеться рідше", - пояснює він.
Водночас критики дослідження закликають звернути увагу на мутації вірусу.