Українські громадяни можуть перебувати в Євросоюзі за безвізом або за директивою про тимчасовий захист, а також можуть отримати статус біженця.
Понад 10 млн українців залишили свої будинки після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Понад 3,5 млн з них виїхали за кордон, це стало найбільшою гуманітарною катастрофою з часів Другої світової війни, кажуть в ООН.
Більшість громадян України, які тікають від війни, вирушили в Польщу, Румунію, Угорщину, Чехію, Словаччину, Німеччину. Корреспондент.net розповідає, як перейти кордон, знайти житло і роботу в цих країнах.
Як виїхати в Євросоюз
Всі країни-члени ЄС, які межують з Україною, дозволяють в'їзд особам, які рятуються від війни в Україні. Під час перетину кордону потрібно надати біометричний або закордонний паспорт старого зразка.
Перетнути кордон із сусідніми країнами можна і за внутрішнім паспортом, але в такому разі людина не зможе пересуватися по Євросоюзу і має оформити статус біженця. Подати документи і зареєструватися як біженець можна під час перетину кордону.
Процедура набуття статусу біженця може тривати до півроку. Документи забираються, замість них видається посвідчення особи і посвідка, що дозволяє перебувати в країні, де оформляється статус. Упродовж цього періоду біженцям надають допомогу – житло, речі, ліки, але можливості працевлаштуватися їм не надають.
Біометричний паспорт України дає право перебувати в ЄС до 90 днів. Але тепер Євросоюз застосовує
директиву про тимчасовий захист, за якою громадяни України можуть перебувати на території ЄС протягом одного року. Якщо війна триватиме довше, термін може бути продовжений до трьох років. Водночас є доступ до ринку праці.
Чи потрібен статус біженця
Під час перетину кордону з ЄС українці можуть скористатися безвізовим режимом, отримати тимчасовий захист або статус біженця.
Безвізовий режим. Він дає українцям право вільно пересуватися по території Шенгенської зони, включаючи 28 держав ЄС. Термін перебування обмежений: громадяни України можуть перебувати там не більше 90 днів з 180.
Тимчасовий захист. Ця директива продовжує термін перебування в ЄС до року, а у разі продовження війни в Україні – до трьох років, а також дає переселенцям певні права.
Це соціальна і медична допомога, право на проживання та доступ до житла, ринку праці. Люди можуть не тільки працювати в ЄС за наймом, а й вести підприємницьку діяльність, відвідувати курси підвищення кваліфікації та навчатися нових професій. Діти, які прибули без батьків, отримають опікунів і зможуть навчатися в школі.
Ці права прив'язані не до всього ЄС, а до держави, у якій було отримано тимчасовий захист. Для цього необхідно звернутися до органів влади, які вирішують питання тимчасового захисту. У різних країнах це можуть бути різні установи.
Там переміщеним українцям мають видати документ, який пояснює зрозумілою їм мовою їхній статус і права.
Після отримання дозволу на проживання подорожувати в інші країни Шенгену можна буде за звичними для безвізу правилами: не більше 90 днів за кожен 180-денний період.
Статус біженця. Під час перетину кордону можна подати прохання про притулок. Але це триваліша процедура, на яку може піти півроку. Весь цей час доведеться перебувати в тій країні, де було подано таке прохання, бо на час його розгляду український паспорт вилучається. На цей час закрито доступ до ринку праці.
У кожній із країн ЄС набуття статусу біженця має свої особливості, але загалом приблизно є однаковим. Далі перелік плюсів і мінусів статусу біженця в Польщі:
-
безкоштовне оформлення
-
безкоштовне житло - спальне місце в спортзалі або іншому приміщенні, обладнаному для переселенців
-
безкоштовна їжа й одяг
-
безкоштовні консультації в сімейного лікаря
-
одноразова соціальна виплата
-
півроку без можливості працевлаштуватися
-
тимчасове посвідчення особи замість паспорта
-
неможливо відкрити рахунок у банку
Як знайти житло в ЄС
Найбільший онлайн-майданчик для розміщення та пошуку короткострокової оренди приватного житла по всьому світу Airbnb і пов'язана з нею некомерційна асоціація airbnb.org ще на початку повномасштабного вторгнення в Україну оголосили про рішення безкоштовно розмістити в країнах Європи до 100 тисяч біженців.
Днями до них приєдналася одна з найбільших гостьових мереж Couchsurfing, на якій користувачі з усього світу обмінюються пропозиціями про безкоштовне розміщення.
Наразі платформа скасувала будь-які внески для учасників з України. Крім того, там створили групу
Ukraine Couchsurfing Resources, де каучсерфери можуть спілкуватися, ділитися ресурсами і пропонувати будь-яку можливу допомогу, у тому числі розміщення для біженців з України.
Канал
UAhelpinfo в Telegram зібрав інформацію про житло, транспорт, медичні і юридичні питання в Україні і за кордоном – у Польщі, Румунії, Словаччині, Угорщині, Німеччині, Молдові, Литві, Чехії, Естонії, Болгарії, Іспанії, Латвії, Туреччині, Франції, Сербії, Італії.
На сайті
United for Ukraine можна знайти безкоштовне житло, інформацію про центри підтримки біженців, контакти в країнах, що межують із Україною та отримати юридичну допомогу.
Допомога біженцям з України – база даних з інформацією про транспорт, пересування із тваринами, роботу і допомогу, яку можуть отримати біженці з України в Польщі.
Перелік ресурсів для пошуку житла від волонтерів UkrHelp. Тут пропонують варіанти притулку в Австрії, Бельгії, Бразилії, Іспанії, Німеччині, Польщі, Молдові, Румунії, Словаччині, Угорщині, Франції, Чехії та на Кіпрі. Список постійно оновлюється.
Як знайти роботу в країнах ЄС
Роботу українцям пропонують сайти
Job Aid for Ukrainian Refugees і
Jooble. Найпопулярніші вакансії тут - у галузі IT, але потрібні також фахівці технічних спеціальностей, а також прибиральниці і помічниці.
Німеччина – одна з найпривабливіших країн для українських біженців завдяки високому рівню життя та розмірам соціальної допомоги.
У німецькому Міністерстві закордонних справ нагадали, що для роботи українцям, які втекли від війни, потрібно отримати дозвіл на роботу у відомстві у справах іноземців.
Згідно з рекомендацією МЗС Німеччини, у дозволах на перебування має вказуватися право на роботу, навіть якщо біженець із України ще не знайшов конкретного робочого місця.
Ті, хто отримав право на перебування в Німеччині за директивою про тимчасовий захист, мають право на допомогу Агентства із працевлаштування.
Правоохоронці Німеччини застерігають від сумнівних пропозицій роботи. Їхні рекомендації також є корисними для інших країн ЄС.
Не варто влаштовуватися працювати без договору, не оформивши дозвіл працювати. Нелегальна робота може обернутися високими штрафами як порушення законодавства про працю та за безпідставне отримання соціальної допомоги.
Крім того, нелегальна праця може обернутися експлуатацією сумнівних роботодавців. За законом, мінімальна зарплата в Німеччині з 1 січня становить 9 євро 82 центи на годину (до сплати податків).
Легальне працевлаштування передбачає соціальні відрахування, а також отримання медичного страхування, витрати вираховуються із зарплати і їх на 50% покриває роботодавець. Крім того, працевлаштовані можуть отримувати виплати на кожну неповнолітню дитину, які становлять 219 євро на місяць.
У Молдові нині найвища концентрація українських переселенців на душу населення. З 1 березня українці можуть влаштуватися на роботу в цій країні за спрощеною процедурою: укладення трудового договору з роботодавцями безпосередньо, а не через Бюро міграції, і без отримання дозволу на тимчасове проживання.
Подбала про роботу для українців також Угорщина. Зокрема, починаючи з 24 лютого 2022 року угорський роботодавець має право отримати державну допомогу для працівника з України, який прибув в Угорщину.
Надбавка становить 50% від вартості житла і проїзду працівника на місяць і не може перевищувати суму до 60 тисяч форинтів на одного працівника і додаткових 12 тисяч форинтів на дитину для неповнолітніх дітей, які проживають в одному домогосподарстві із працівником.
Роботодавець зобов'язаний, використовуючи надбавку, забезпечити житлом працівника (і за потреби його неповнолітню дитину) на час перебування його українського працівника на роботі і гарантувати доступ до роботи в організованих умовах.
У Румунії українці, які просять про надання міжнародного захисту, можуть працювати в рівних з румунами умовах через три місяці після подання заяви. Вони матимуть право на працевлаштування фізичними і юридичними особами і користування соцстрахуванням, заходами соціальної допомоги і медичного страхування.
З 21 березня Чехія дозволила українським біженцям працювати без спеціального дозволу. Для цього розробили закон, що регулює надання захисту і віз, працевлаштування, соціального забезпечення, надання доступу до медичного обслуговування чи освіти.
За новим законом, біженці з України з візою мають такий самий статус, як і іммігранти з постійною посвідкою на проживання. Їм не потрібно звертатися по дозвіл. Вони можуть шукати роботу безпосередньо, їм не потрібно йти в бюро із працевлаштування.
Біженці також зможуть зареєструватися як безробітні. Потім бюро із працевлаштування надасть їм консультації і, за дотримання умов, підтримку і, за необхідності, перепідготовку і допомогу із працевлаштування.
Бюро праці вже запропонувало на своєму сайті 342 тисячі вакансій. Три чверті були для осіб без освіти або з базовою освітою. Близько 13 350 посад призначалися для студентів університетів і 23 600 посад для випускників середніх шкіл. Загалом 8800 посад припадало на охорону здоров'я та 2200 – на освіту.