4 листопада в США відбудуться чергові вибори президента країни. Головними претендентами на пост глави Білого дому є демократ Барак Обама й республіканець Джон Маккейн.
Система виборів у США унікальна. Вона дуже складна, але при цьому досить прозора. Її творці головним своїм завданням вважали не простоту й прозорість виборів, а створення системи, що не допустила б приходу до влади в країні диктатора або тирана.
Президент США обирається не безпосередньо із країни, а Electoral College. Кожний штат США має певну кількість голосів виборців, що визначається на основі числа сенаторів і конгресменів, що представляють штат. Виборці, що представляють певний штат, повинні віддавати свої голоси за того кандидата, що набрав у їхньому штаті більшість голосів (навіть якщо перевага становить один голос). Саме тому кандидати в президенти намагаються об'їхати максимум штатів, але при цьому віддають перевагу великим штатам, у яких більше представників у Колегії Виборців.
В історії США було кілька випадків, коли на президентських виборах у загальнонаціональному масштабі переможці одержали менше голосів виборців, чим переможені: в 1824, 1876, 1888 і 2000 роках.
Кількість членів у Колегії Виборців мінливо й міняється рік у рік, і залежить від кількості населення, що реально проживає в кожному конкретному штаті країни в момент виборів (тому в США перепис здійснюється раз у чотири роки). На виборах 2000 року загальна кількість виборців становила 538 - 100 сенаторів, 435 представників у Конгресі й три виборчих голоси зі столиці США - міста Вашингтона, що має статус федерального округу й не має своїх представників у вищих органах законодавчої влади США.
Кандидат, що набирає більше 50% виборчих голосів у Колегії Виборців, стає президентом США. Якщо жоден з кандидатів не набирає більшості в 50% голосів плюс один голос, то доля майбутнього президента вирішується в нижній палаті парламенту - Палаті Представників Конгресу США\House of Representatіve, де, знову-таки, голосують штати, а не особистості. У процесі голосування кожний штат США одержує право одного голосу.
Так як нині в США входять 50 штатів, кандидат повинен набрати 26 голосів, щоб стати президентом. Якщо й Палата Представників не визначає переможця, то останнє слово повинен сказати Сенат США\US Senate. У ході цього голосування Сенатори можуть віддати свій голос відповідно до своєї особистої думки, а не керуючись волею виборців штату. Переможцем стає претендент, що набрав більшість голосів.
Кожна з партій, що беруть участь у президентській гонці, висуває кандидатів у президенти й віце-президенти. Під час голосування американські виборці віддають свої голоси не тандему президента й віце-президента, а кожному політикові окремо.
Коли творці Сполучених Штатів розробляли систему виборів, мали дві мети. У першу чергу, вони бажали створити якусь "буферну зону" між президентом і громадянами країни. Вони побоювалися появи на чолі країни маргіналів і тиранів - політиків, які, як неодноразово траплялося у світі, демагогічними обіцянками здобували підтримку народу й приходили до влади.
Тому й була створена Колегія Виборців, представники виступали як єдина група й зустрічалися тільки один раз, таким чином зводячи до нуля шанси того, що ними зможуть маніпулювати. Крім того, передбачалося, що в такий спосіб більше прав одержать невеликі й малонаселені штати.