Кореспондент: В гостях у бандерівців. Львів приваблює все більше російських туристів

Зростання потоку молодих туристів-росіян до Львова змітає давній стереотип про неприязнь західних українців до «москалів», пише Інна Прядко у №35 журналу Корреспондент від 9 вересня 2011 року.

Роман Проценко, фотограф з Москви, у Західній Україні вперше. По дорозі в Закарпаття, на весілля до друга, він вирішив відвідати Львів. "Я навіть не очікував, що побачу таке місто, - зізнається він. - Розумів, звичайно, що [на архітектуру Львова вплинула] Польща, історія, і все повинно бути красиво, але коли підійшов до Латинської катедри [собору] і побачив каплицю Боїмів – я обімлів".

Львів змінив уявлення москвича не тільки про західноукраїнську архітектуру, а й місцеву атмосферу. Проценко не приховує, що їхав сюди з побоюванням, наслухавшись страшилок рідних ЗМІ про те, що росіян і російськомовних тут, м'яко кажучи, недолюблюють. "Але скрізь ми розмовляли російською, і скрізь тільки добродушність, усмішки, так що цей міф розвіявся", - зазначає фотограф.

З такими самими емоціями сьогодні їдуть із Західної України більшість російських гостей, запевняють львівські гіди Софія Федина та Ірина Гринюк, які працюють з групами з Росії.

"Львів все більше і більше стає туристичним містом, і наше завдання – доброзичливо прийняти гостей, – каже Федина. – Розуміючи це, львів'яни дуже позитивно реагують на туристів, адже завдяки їм змінюється інфраструктура міста".

Місцеві туроператори за останні три роки відзначають приріст кількості туристів з Росії на 15-20%

І хоча, за даними Управління туризму Львівської міськради, росіяни з часткою близько 10% займають лише третє місце за кількістю іноземних гостей міста – після поляків і німців, місцеві туроператори за останні три роки відзначають приріст кількості туристів з РФ на 15-20%.

"Готельна база, рівень сервісу та креативності громадського харчування, насиченість культурної програми у Львові сьогодні цілком порівнянні з невеликим європейським містом, тому росіяни стали охоче приїжджати сюди на вихідні", - зазначає Ганна Терешко, керівник компанії Галичина-тур, що спеціалізується на обслуговуванні туристів з Росії та країн СНД.

Без пельменів

Марія, московський мультиплікатор, яка не називає свого прізвища, приїхала подивитися Львів з трьома друзями. Корреспондент її зустрів в надрах знаменитої Криївки – найбільш одіозного, за визнанням багатьох російськомовних гостей, львівського ресторану, витриманого в стилі землянки УПА, який ще рік тому депутат від Партії регіонів Олег Царьов наполегливо вимагав закрити як такий, що розпалює міжнаціональну ворожнечу.

Дівчина і її супутники від душі посміялися над меню, у якому не можна знайти пельменів, зате чимало провокаційних страв на кшталт горезвісних "москаліків п'яний карасеподібних".

"Західноукраїнського фашизму, яким лякають російські телеканали, ми поки що не бачили", - коментує атмосферуКриївки і всього міста московський програміст Станіслав

"Колоритно і цікаво дуже", - в один голос ділиться враженнями компанія автомандрівників, які їздять по Україні. "Ну і всім же ж зрозуміло, що це не більше ніж стьоб і гра. А західноукраїнського фашизму, яким лякають російські телеканали, ми поки що не бачили", - коментує атмосферу Криївки і всього міста московський програміст Станіслав.

Хлопці просять не називати їхні прізвища з причини, що цілком відповідає темі розмови: мовляв, у Росії їхні коментарі можуть неправильно зрозуміти. "А моя мама і зовсім не знає, що я тут [у Львові], - каже Марія. - Вирішила дарма її не хвилювати, приїду – потім вже поділюся".

Її слова підтверджують багато російських туристів, які розповідають про напуття близьких, що відправляють їх в "небезпечну подорож" на захід від Києва: мовляв, тільки лише за звернення російською в цій частині України гостю можуть відмовити допомогти, наговорити грубощів, а то й побити.

Повіривши в подібні упередження, частина росіян справді їдуть сюди з інстинктивним страхом, зазначає Юрій Назарук, один із засновників холдингу емоцій ! Fest, який відкрив у Львові мережу впізнаваних атмосферних ресторанів та кнайп, таких як Мазох-кафе і Криївка.

Він розповідає, що регулярно спостерігає, як біля дверей закладів розігруються драматичні сцени. "Глава сімейства намагається ввійти, а поруч дружина тримає дитину і кричить, що не треба сюди ходити, - описує типовий приклад Назарук. - Цікавість зазвичай перемагає, а вже наша справа зменшити цей негатив, що зазвичай вдається". Час відкривати в Кріївці консульство, посміхається ресторатор, тому що потік росіян лише зростає.

Багато стереотипів розвінчуються вже на вулицях міста, визнають російські туристи. Москвичка Ольга Кондрашина, яка провела у Львові травневі свята, розповідає, що їй охоче допомагали львів'яни на вулицях, у транспорті, магазинах та кафе.

Втім, наголошують експерти туристичного ринку, все більше росіян вирушають у Західну Україну, не звертаючи уваги на упередження, що сформувалися в пресі та суспільстві.

У львівському Central Square Hostel, розташованому прямо на головній площі Ринок, книгою відгуків є два величезні плакати на кухні, списані захопленими туристами зі всього світу. За останні два роки тут побувало безліч росіян, розповідає господар хостела Денис Пруц, "Москва, Петербург, Сибір ... Для них Львів – уже Європа", - вказує він на написи, що відзначають гостинність і красу міста.

Мешканка Саратова Ольга Чернікова, яку Корреспондент зустрів на центральній площі Львова, разом з трьома друзями зупинилася тут на два дні проїздом в Будапешт. Як і компанія москвичів, які облюбували Криївку, жителі Саратова вирішили включити Львів у програму свого туру, щоб побачити його архітектуру. Кажуть, що на перший погляд очікування більш ніж виправдалися.

Крім слави архітектурної перлини, туристів із сусідньої країни манить до Львова і відсутність віз, а також відносна дешевизна вояжу

Крім слави архітектурної перлини, туристів із сусідньої країни манить до Львова і відсутність віз, а також відносна дешевизна вояжу. "Подорож до Львова виявилася найбільш бюджетним варіантом новорічної поїздки", - розповідає московський бухгалтер Наталя Малигіна, яка провела в місті п'ять днів минулої зими. І не розчарувалася: незважаючи на холод, місто Лева сподобалося їй навіть більше, ніж пізніше березневий Відень.

За словами Галини Гриник, в.о. голови управління туризму Львівської міськради, під час останніх зимових канікул туристи з РФ склали 50% постояльців місцевих готелів, в той час як рік тому їх було лише 15%.

Екс-москвичка Юлія Миколюк, яка вже півтора року живе у Львові, розділяє вибір своїх співвітчизників. "Після [галасливої] Москви [тихий] Львів здається санаторієм, - зазначає вона. - Тим більше, що місто дуже культурне, і навіть якщо внутрішньо жителі щось не приймають, дуже рідко скажуть в обличчя або якось це покажуть".

Язик до Львова доведе

Компанії молодих туристів – основний контингент, за рахунок якого за останні два-три роки помітно збільшився потік російських гостей Західної України, зазначають учасники туристичного ринку.

Якщо раніше з Росії приїжджали переважно люди старше 50 років, у яких ще жива ностальгія за радянськими часами, то зараз багато росіян 20-30 років, яким цікаво провести тут час

"Якщо раніше з Росії приїжджали переважно люди старше 50 років, у яких ще жива ностальгія за радянськими часами, які тут навчалися або відпочивали, то зараз багато росіян 20-30 років, яким цікаво провести тут час", - ділиться спостереженнями Терешко, глава компанії Галичина-тур.

Тому аналітики впевнено констатують, що міфи про західноукраїнську неприязнь до російськомовних слабшають з кожним роком. "Туристи з Росії часто приходять до нас не дуже підготовлені – без карт, чітко розробленого маршруту або плану, тобто вони вважають місто достатньо безпечним, щоб подорожувати тут всліпу", - каже Олена Голишева, голова Туристичного інформаційного центру в міській адміністрації, за два роки роботи якого кількість росіян, що звернулися сюди, зросла на 30%.

"Часом російське телебачення дійсно наголошує на гострих темах, які є в Україні, але мені здається, що до туризму це не має ніякого відношення. Ті, хто хочуть поїхати в Україну, поїдуть і на це не подивляться", - міркує Чернікова із Саратова.

Падінню бар'єрів, на думку експертів, багато в чому посприяло сарафанне радіо і спілкування в інтернеті, які сьогодні виявляються ефективнішими за інформаційні маніпуляції у ЗМІ.

"Їдучи додому з позитивними враженнями, молоді російські студенти, туристи, бізнесмени стають гарними адвокатами туризму в Західну Україну, і дуже часто сюди приїжджають родичі або друзі тих, хто нещодавно вже побував", - зазначає Наталя Гладілова, директор турагентства КийАвіаВест і засновник львівського центру підготовки гідів-екскурсоводів Мандри Плюс.

Крім того, за її словами, завдяки поліпшенню інфраструктури західних міст, збагаченню фестивальної програми, помітному розширенню мережі кафе і ресторанів зріс і транзит росіян через Західну Україну на Захід.

"Якщо раніше основний потік йшов через Білорусь, то тепер через Чернівці їдуть до Румунії, через Львів – до Польщі, Угорщини, Чехії, Словаччини, Німеччини", - розповідає експерт.

Між тим, інфраструктурних проблем, на які нарікають мандрівники, ще залишається чимало. Так, Львів з Росією пов'язують лише поїзди з Москви та Адлера. Туристам з інших регіонів простіше злітати чартером до Праги чи Стамбула, зауважує директор КийАвіаВест.

Ті ж, хто їдуть до Львова автомобілем, як правило, нарікають на жахливі дороги. А Чернікова з Саратова залишилася незадоволена тим, що її короткий транзитний візит до міста виявився обтяжений пошуком обмінників та й розплатитися карткою вдавалося не скрізь.

Якщо раніше і поляки, і росіяни їздили до Львова через певні сентименти, вважаючи його кожен "своїм" колишнім містом, то тепер молодь з Польщі та Росії приїжджає просто тому, що їм тут добре

І все ж, переконаний ресторатор Назарук, у ставленні росіян до регіону вже настав злам. "Якщо раніше і поляки, і росіяни їздили до Львова через певні сентименти, вважаючи його кожен "своїм" колишнім містом, то тепер молодь з Польщі та Росії приїжджає просто тому, що для них це класне місто і їм тут добре, - задоволено констатує господар Криївки. - Для нас це найбільша перемога".

***

Цей матеріал опубліковано в № 35 журналу Корреспондент від 9 вересня 2011 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.