Головна
 

Корреспондент: Податкове рабство. Українці 217 днів на рік працюють на утримання держапарату

6 серпня 2012, 11:20
0
203
Корреспондент: Податкове рабство. Українці 217 днів на рік працюють на утримання держапарату
Фото: Фото Наталі Кравчук
Утримання держапарату коштує українцям надзвичайно дорого, але працює він вкрай неефективно

Щоб покрити всі держвидатки, які збільшуються, українцям доводиться віддавати країні 217 робочих днів на рік більше, ніж у Франції та Норвегії, де податки повертаються жителям одним з найвищих рівнів соціального захисту у світі. Українські бюрократи та чиновники відвойовують весь життєвий простір у підприємців і найманих службовців, пише Олександр Пасховер у №30 журналу Корреспондент від 3 серпня 2012 року.

5 серпня 2012 року для українців настане символічний День звільнення від податків. Це значне для підприємців свято охоплює понад 30 країн.

Дата Дня звільнення від фіскального навантаження – умовний показник того, скільки потрібно відпрацювати в поточному році, щоб повністю покрити податками всі державні витрати. Розрахунки дня використовуються в багатьох країнах для наочної демонстрації рівня податкового навантаження.

Якщо взяти все податкове навантаження за 365 днів, 217 з них українцям слід відпрацювати винятково на потреби скарбниці. Лише решту 148 днів вони можуть
працювати на себе

Оскільки витрати уряду України, що стрімко зростають, вимагають від вітчизняного бізнесу все більших жертв, фіскальний тягар співвітчизників з кожним роком збільшується. Якщо взяти все податкове навантаження за 365 днів, 217 з них українцям слід відпрацювати винятково на потреби скарбниці. Лише решту 148 днів вони можуть працювати на себе.

Рік тому на державу українці працювали 194 дні, на 23 дні менше. Ці дані оприлюднили експерти української неурядової організації Мамай-Інститут, які провели нехитрі обчислення за міжнародно визнаною методикою (див. нижче).

Якщо порівняти ці дані з аналогічними показниками країн Євросоюзу, розрахованими бельгійським виданням L'Anglophone, стане очевидним, що українці працюють на утримання свого держапарату набагато довше, ніж жителі європейських країн. Так, на Кіпрі свято відгуляли на 72-й день року (11 березня), в Литві – на 124-й (4 травня), у Великобританії – на 150-й (31 травня), в Польщі – на 175-й (24 червня).

Експерт: Головна проблема України – держвидатки, що стрімко зростають. Вони ростуть швидше, ніж економіка. Це вкрай негативна тенденція 

"Головна проблема України – держвидатки, що стрімко зростають, – каже Дмитро Харьков, експерт Мамай-Інституту. – Вони ростуть швидше, ніж економіка. Це вкрай негативна тенденція, за якою частка ринкових механізмів знижується, а адміністративних – зростає".

Зростання податкового тягаря стає тривожним показником впливу бюрократії на ділове і громадське життя країни. Кількість держслужбовців зростає, бюджет держструктур подвоюється. Водночас якість роботи держапарату залишається на примітивному рівні.

Червоний день

Українська бюрократія не найефективніша у світі, а рівень соціальної захищеності взагалі один з найнижчих на континенті. Проте зростання держвидатків вимагає від українців все більших зусиль.

В основі розрахунку Дня визволення від податків лежить співвідношення всього обсягу сплачених в країні податків до чистого національного доходу, тобто до тих грошей, які українці заробили за весь рік.

60% всього заробленого країною за рік повертається державі за її послуги, турботу та управлінські функції

Ця цифра в минулому році склала близько 985 млрд грн. У тому ж році весь обсяг сплачених податків, кошти, необхідні для покриття дефіциту бюджету, і внески у позабюджетні фонди в цілому досягли суми 585 млрд грн. (за рік до цього – 434 млрд грн.). Іншими словами, 60% всього заробленого країною за рік повертається державі за її послуги, турботу та управлінські функції.

Таким чином, якби підприємці України з 1 січня, не знаючи ні вихідних ні свят, працювали лише для того, щоб покрити витрати скарбниці, повний розрахунок стався б лише на восьмий місяць – 5 серпня (217-й день року). Це і є символічним Днем звільнення від податків.

До цього часу бізнес інших країн вже давно працює на себе. У США День звільнення від податків настав на 102-й день року (12 квітня), в Австралії – на 112-й день (22 квітня), у ПАР – на 132-й (12 травня), в Канаді – на 157-й (6 червня), в Норвегії – на 210-й день (29 липня). Рівень податкового навантаження в цій скандинавській країні високий, оскільки тут високий і рівень соціального захисту, основою якого і є податкові відрахування. Таким чином, Україна за податковим навантаженням випереджає чи не весь світ.

Томаш Фіала, генеральний директор Dragon Capital, а також президент Європейської Бізнес Асоціації, організації, яка об'єднує понад 850 іноземних компаній, що працюють в Україні, відзначає ще одну тенденцію, який веде український бізнес до фіскальних рекордів.

У 2011-му частка податків у ВВП країни досягла найвищого рівня за роки незалежності – понад 25%. У нинішньому році буде новий рекорд – 26%

У 2011-му частка податків у ВВП країни досягла найвищого рівня за роки незалежності – понад 25%. У нинішньому році буде новий рекорд – 26%. Головний економіст Dragon Capital Олена Білан каже, що ця крива, яка прагне вгору, ще не настільки критична, але вона ілюструє напрям, в якому наполегливо рухається Україна.

Головна проблема в цьому питанні, на думку Білан, полягає в тому, що темпи зростання економіки явно поступаються темпам фіскальних зборів. Якщо номінальний ВВП з 2010-го по 2011-й зріс на 22%, то податкові збори в цей самий період зросли на 43%.

До того ж у міжнародному рейтингу Doing Business, який щорічно публікує Всесвітній банк, Україна здивувала світ різноманітністю обов'язкових відрахувань. Всього їх виявилося 135. Крім українців і румунів (113), нікому на планеті ще не вдалося придумати понад 100 податкових платежів.

До того ж у міжнародному рейтингу Doing Business, який щорічно публікує Всесвітній банк, Україна здивувала світ різноманітністю обов'язкових відрахувань. Всього їх виявилося 135. Крім українців і румунів (113), нікому на планеті ще не вдалося придумати понад 100 податкових платежів

При цьому українська скарбниця з боргами перед бізнесом розраховуватися не поспішає. Фіала розповідає Корреспонденту, що така банальна процедура, як повернення ПДВ, відбувається тільки за умови, що 50% і навіть 70% цієї суми будуть використані як передоплата податку на прибуток або для купівлі держоблігацій.

"Такої практики не існує в жодній країні, з якою ми змагаємося за інвестиції", – резюмує інвестиційний банкір.

Важко нести

Світлана Бойко, столичний підприємець з 14-річним стажем, – людина емоційна. На запитання Корреспондента про те, наскільки ефективно держава використовує її податки, спочатку обсипає прокльонами корупцію, чиновників, рекламовані на білбордах економічні досягнення партії влади, а потім переходить до суті питання: "Якби я знала, що те, що я плачу, все витрачається на перспективу моїх дітей, онуків, я б готова була платити стільки, скільки потрібно. Але ці гроші не йдуть навіть на виживання, мене обманюють, а в мене виходу немає".

Швидкого рішення, що робити з навалою проблем, немає не тільки у Бойко, а й в уряду. Неефективність державного управління вимірюється все більшими значеннями числівників. Витрати скарбниці щорічно перевищують доходи. Один з випробуваних методів латання старих дірок – запозичення за кордоном. У 2007-му зовнішній борг становив 71,3 млрд грн. ($ 14 млрд), у 2010-му він досяг 347,9 млрд грн. ($ 43,5 млрд), у 2011 році – 375,4 млрд грн. ($ 47 млрд).

Крім того, частка держвитрат в чистому національному доході за рік зросла з 53% практично до 60%. "Це і є основною причиною збільшення податкового навантаження – непропорційно велике зростання державних витрат", – підхоплює Харьков.

Зростання держвидатків, на які тепер середньому українцеві потрібно працювати мінімум 217 днів у календарному році, слабо вплинуло на те, на що, здавалося б,
мало б вплинути, – на підвищення якості життя і зміцнення соціального захисту

Зростання держвидатків, на які тепер середньому українцеві потрібно працювати мінімум 217 днів у календарному році, слабо вплинуло на те, на що, здавалося б, мало б вплинути, – на підвищення якості життя і зміцнення соціального захисту. Причому вплинуло настільки слабо, що заступник керівника Центру політико-правових реформ Віктор Тимощук з усіма своїми колегами так і не помітив жоднихістотних проривів.

Зате аналітик зауважив, як стрімко нарощує оберти державна машина. "У нас прокурорів в рази більше, ніж в інших країнах, – наводить Тимощук один із численних прикладів надлишків бюрократії. – Витрати на прокуратуру величезні". У 2010 році бюджет виділив прокурорам 1,2 млрд грн., а у 2012-му більш ніж подвоїв цю суму – майже до 2,5 млрд грн.

Адмінреформа, про необхідність якої говорять в Україні всі роки існування незалежної держави, призводить до діаметрально протилежних від очікуваних результатів. До початку 2000-х число держчиновників не перевищувало 192 тис. осіб. Після довгої серії скорочень міністерств і відомств, адміністрацій та комітетів до 2011-го кількість держслужбовців зросла до 280,5 тис.

На думку Тимощука, роздутий держапарат часто займається тим, чого немає. "Величезна централізація влади стає дорогою і неефективною, – наголошує експерт. – Чим займаються у Державному комітеті рибного господарства або водних ресурсів? Які у нас є державні рибгоспи? Цим вже давно займаються орендарі та підприємці, а захистом водойм нехай займається екологічна інспекція".

Утримувати всілякі рудименти пострадянського господарства з кожним роком стає складніше, особливо коли витрати на ці привиди соціалізму щорічно зростають, створюючи додаткове навантаження на бізнес і Пенсійний фонд

Утримувати всілякі рудименти пострадянського господарства з кожним роком стає складніше, особливо коли витрати на ці привиди соціалізму щорічно зростають, створюючи додаткове навантаження на бізнес і Пенсійний фонд – адже у держслужбовця ексклюзивні права на спецпенсію, 80-90% від досить високої ставки, що зростає в міру вислуги років.

"Пенсії держслужбовців – загроза безпеці держави, – каже Тимощук. – У Греції саме держслужбовці підняли шум проти скорочення витрат".

Не наш метод

Ігорю Гуменному, власнику української компанії UBC-Group, найбільшому виробнику холодильного обладнання для ресторанів та барів (10% світового ринку), подвійно прикро спостерігати за неповороткістю державного апарату.

У провінційному Красноперекопську Гуменний будує вже другий завод, де працюватимуть 1 тис. осіб. На першому вже працюють 1 тис. місцевих жителів, їхня середня зарплата становить 4 тис. грн. У містечку з населенням 30 тис. осіб будівництво – подія планетарного масштабу.

"Вони [місцева влада] можуть тягнути місяцями узгодження документів, – розповідає бізнесмен. – І це Красноперекопськ, де, крім нас, більше ніхто нічого і не запропонує".

Гуменний розповідає, що вже жив у державі, де бал правила бюрократія і партія влади. Це держава називалася СРСР, й одна з причин її загибелі полягала в тому, що чиновники стерли на порох підприємницьку свободу і взяли під контроль все ділове і соціальне життя населення. Сьогодні цей метод батога без пряника в пристойному суспільстві себе зжив, упевнений підприємець.

"У будь-якій пристойній країні, коли ти інвестуєш в основні засоби, зменшується податок на прибуток. У нашій практиці – абсолютна відсутність будь-якого стимулюючого початку", – наголошує Гуменний.

В ефективній системі держуправління чиновник – це дрібна одиниця суспільно-політичного життя. Його роль непомітна, продуктивність –
висока,відповідальність – гранична

В ефективній системі держуправління чиновник – це дрібна одиниця суспільно-політичного життя. Його роль непомітна, продуктивність – висока, відповідальність – гранична.

"У нас у Польщі шість років тому був такий випадок: спочатку заарештували рахунок, а потім, коли розібралися, звільнили мало не половину людей у цій податковій інспекції", – згадує бізнесмен, чиї виробничі потужності розкидані по всьому світу.

До таких високих відносин бізнесу та бюрократії Україна ще не доросла. Замість цього держапарат роздувається, як флюс, формуючи в країні новий економічний безлад.

Харьков зазначає, що державне втручання в економіку умертвляє конкуренцію, а отже створює ґрунт для зростання цін, зниження якості продукції та зменшення купівельної спроможності. За такого сценарію бюрократія міцніє день у день. Її утримання стає головним навантаженням на усе населення і головним болем підприємців.

Аналітик пропонує уряду знизити обсяг держвидатків, що за зростання економіки приведе до зниження питомої ваги державного сектору та зменшення втручання держави в економіку. "Або дочекаємося, коли будемо святкувати День звільнення від податків десь під Новий рік", – іронізує Харьков.


Трудові ресурси

Скільки днів на рік громадяни різних країн працюють на державу

Країна

Кількість днів, протягом яких громадяни працюють на державу

Угорщина

218

Україна

217

Франція

207

Німеччина

200

Туреччиина

194

Австрія

191

Нідерланди

184

Швеція

181

Румунія

178

Словенія

176

Польща

175

Ізраїль

173

Італя

169

Данія

168

Литва

167

Словаччина

167

Фінляндія

166

Чехія

165

Греція

164

Бельгія

161

Латвія

161

Канада

157

Естонія

150

Португалія

150

Болгарія

145

Іспанія

136

Великобританія

134

ПАР

132

США

99

Кіпр

72

Дані Ernst&Young, TaxFoundation, FranserInstitute


Зі 365 днів року українці працюють 148 днів на себе і 217 днів на державу, з останніх:

78 днів – на витрати Пенсійного фонду,

32 дні – на державну систему освіти,

18 днів – на соцзахист і соцзабезпечення (не включаючи витрати позабюджетних фондів),

17 днів – на економічну діядбність уряду,

15 днів – на державну систему охорони здоров'я,

14 днів – на оборону,

9 днів – на апарат державного управління,

6 днів – на державне фінансування шляхів,

3,5 дні – на підготовку до Євро-2012,

3,5 дні – на держвитрати на духовний і фізичний розвиток,

3 дні – на державне фінансування культури,

3 дні – на державні виплати з безробіття,

12 днів – на інші витрати уряду

Дані Мамай-Інституту, організації, що просуває вільний ринок


Цей матеріал опубліковано в № 30 журналу Корреспондент від 3 серпня 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент,опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.

ТЕГИ: Україначиновникиподаткиефективність
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах