У Міністерстві охорони здоров’я заявили, що за 5 місяців війни українці постаріли щонайменше на 10 років. Як саме це могло відбутися?
Усі хвороби - від нервів
Кажуть, що всі хвороби - від нервів. Війна в цьому вкотре переконала. Адже саме стрес, спричинений обстрілами міст і сіл, втратою рідних або зв’язку з ними, страхом за близьких, вимушеним виїздом зі свого дому, поневіряннями у чужому краю - все це негативно впливає на здоров’я кожного з нас і в цілому на ментальне здоров’я нації.
"На жаль, глобальні катастрофи, які переслідують людство, мають суттєвий вплив на ментальне здоров’я. Але жодна катастрофа техногенного характеру, жодна пандемія не має такого впливу на стан здоров’я, як війна. Ми весь час говорили про те, що ми хочемо збільшити тривалість життя українців. Ми хотіли, щоб українці досягли європейської тривалості кількості років життя. Але вже ці п’ять місяців війни призвели до того, що ми, українці, постарішали на 10 років. Особливо вразливі жінки, які в півтора рази частіше відчувають проблеми з фізичним та психічним здоров’ям. А в середньому, хвороби, які зустрічалися в нас у 60 років, будуть зараз у людей 45-50 років", - вважає міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко.
За його словами, нині українці найчастіше помирають від серцево-судинних і онкологічних захворювань. Разом з тим, може збільшуватися кількість хворих на діабет другого типу, людей, які мають проблеми з ендокринною та нервовою системами, з органами травлення і нирками, а також - з розладами пам’яті. Крім того, загострюються усі хронічні недуги. А можливість звертатися за медичною допомогою, здавати аналізи і робити скринінги є далеко не в усіх. Адже росіяни розбили, переважно ракетними ударами, близько 650 медичних закладів, зруйновали дороги і транспорт бригад екстреної меддопомоги. Все це у багатьох регіонах унеможливлює надання навіть найпростішого й найнеобхіднішого лікування. А що відбувається в лікарнях на окупованих територіях, важко уявити.
Звісно, що ті 10-15 років ймовірного старіння нації, про які говорять у МОЗ, - цифра умовна. Точніше її визначать уже після війни, коли стануть відомими усі дані і будуть проведені численні огляди, опитування й дослідження. Зараз же доступні лише поодинокі перевірки стану здоров’я окремих груп.
"Ми перевірили рівень цукру в крові у військових, які лікуються у столичному шпиталі. Результати невтішні - у багатьох цей показник підвищений. Це ще не означає, що у всіх - цукровий діабет, але точно можна сказати, що стресова ситуація збільшила ризик захворювання на цю хворобу, і важко прогнозувати, що буде далі", - зазначає голова правління спілки захисту прав пацієнтів "Здоров’я нації" Валентина Очеретенко.
Ліки від стресу
Остаточна картина показників здоров’я українців «вималюється» тільки після війни. Адже ті зміни, які відбуваються під впливом стресу, стають відомі, коли стресова ситуація минає.
"Півтора місяця довелося спати в коридорі на підлозі на лівому боці, ще й у позі ембріона. Це щоб витримати правило двох стін, яке нібито має врятувати при ракетному обстрілі. Потім, коли нас стали рідше бомбити, перейшла на своє місце, на диван. І лише тоді стало ясно, що щось не те з лівою рукою, якавесь час була зігнутою, коли спала в коридорі. В ній з’явився ниючий біль, а іноді рука нібито без причини німіє. Боюся, щоб таким чином не сигналізувала про себе якась серйозна хвороба. Хоч би не серце. Злякалася, й вирішила записатися на прийом до свого сімейного лікаря", - розказує киянка Олена.
Утім, вона сподівається, що все обійдеться без важкого діагнозу, а рука болить через те, що "потягла" в ній судини або м’язи. Але важливо це дізнатися від лікаря.
"Стрес виснажує нас, вимагаючи додаткових ресурсів, тому організм швидше зношується і старіє. Наприклад, гормони стресу зменшують синтез важливих компонентів для краси та пружності шкіри, волосся, нігтів - колагену та гіалуронової кислоти, і це впливає на зменшення пружності шкіри, погіршення структури нігтів та волосся. При тривалому, понад три місяці, стресі, зовнішні зміни стають помітними. Під впливом тривалого стресу у нас починаються проблеми зі сном, з харчуванням, ми іноді навіть не виходимо на вулицю. А результат може бути дуже поганим для здоров’я", - каже психолог Тетяна Чорна.
Щоб зменшити вплив стресу на організм під час війни, вона радить нормалізувати сон, і спати щодня по 7-8 годин, засинаючи в одну добу, а просинаючись в іншу. Ідеально лягати спати о 22-й годині, а прокидатися о 6-й. Щодня необхідно знаходити час хоч для невеликих фізичних навантажень, а також бажано кожного дня виходити на прогулянки. Можна з’єднати дві останні поради, і на вулиці просто ходити - хоча б по 12-14 тисяч кроків.
Важливе і правильне харчування - з достатньою кількістю овочів та фруктів, якісними білками, горіхами і насінням. А уникати краще фастфудів, переробленої їжі - ковбас і сосисок, тістечок та інших занадто калорійних солодощів. У той же час бажано пити по 2-3 літри рідини - води, несолодких узварів, компотів або свіжовичавлених соків. А якщо дуже вже хочеться солоденького, то найкращий варіант - чорний шоколад.
Якщо ж у вас є якісь сигнали від організму про те, що з вашим здоров’ям не все в порядку, і якщо є можливість відвідати лікаря, не зволікайте з цим. Внутрішні переселенці теж можуть проконсультуватися у медика вузької спеціалізації там, де вони тимчасово живуть. Для цього їм слід звернутися до свого сімейного лікаря - якщо з ним є зв’язок і він має змогу увійти до електронної системи охорони здоров’я. Якщо ж такого контакту немає, можна піти до державного медзакладу за тимчасовим місцем проживання, і там мають допомогти вирішити проблему.
"А коли відчуваєте, що ви "на нервах", не соромтеся звернутися до психіатра чи психолога. Ці фахівці допоможуть вгамувати ваш душевний біль. Це важливо. Адже психічні розлади самі не минають, а з часом проявляються все важче. Війна руйнує психіку багатьох людей. Але вона обов’язково закінчиться. І кожен з нас має вийти з неї переможцем. Тому слід робити все, щоб не піддатися стресу», - резюмує психолог.
Галина Гірак