Збитки від війни з Росією ростуть кожного тижня, а разом з ними і кошти, потрібні на відновлення.
Зруйновані будинки, розбиті дороги, підірвані мости - так сьогодні виглядають багато міст та селищ України. Тільки за цей тиждень збитки від агресії РФ проти України зросли на 2,1 млрд дол., а потреби у відновленні - на 3 млрд дол. Загалом же на даний момент Україна зазнала збитків на колосальну цифру у 10,4 млрд дол.
Найбільше страждають промисловість, агрокомплекс та інфраструктура
За оцінками експертів аналітичного підрозділу Київської школи економіки KSE Institute мінімальні потреби у відновленні зруйнованих активів за останній тиждень зросли на 3 млрд і на сьогодні становлять 188 млрд дол.
За тиждень збитки інфраструктури зросли на 1,8 млрд дол., до 33,4 млрд дол.
Згідно з оновленими даними від Міністерства розвитку громад та територій, оцінка збитків сфер культури, туризму та спорту зросла на 0,4 млрд дол. – до 1,3 млрд дол. через збільшення кількості пошкоджених та зруйнованих об'єктів.
Найбільше постраждали житлові будівлі - 47,8 млрд дол.
“За останніми даними, зруйновано та пошкоджено щонайменше 131,3 тис. будівель, з яких 15,2 тис. – багатоквартирні. Прямі збитки від руйнування багатоповерхівок становлять 42,3 млрд дол, і ще 5,4 млрд дол. збитків завдано власникам приватних будинків”, - зазначили фахівці KSE.
Від початку війни, згідно з даними проєкту, пошкоджено, зруйновано або захоплено щонайменше 15,3 тис. багатоповерхівок, 115,9 тис. приватних будинків, 388 підприємств, 43,7 тис. одиниць сільськогосподарської техніки, 1991 магазин, 511 адмінбудівель, 106,1 тис. легкових авто, 764 дитсадки, 934 медзаклади, 634 культурні споруди, 119 об'єктів соціальної сфери.
Сума втрат галузей зросла на 0,3 млрд дол.- до 129,1 млрд дол. Найбільше постраждала промисловість - 29,8 млрд дол. На другому місці - агропромисловий комплекс і земельні ресурси - 23,4 млрд дол., на третьому 18,2 млрд - втрати інфраструктури.
Загалом сума мінімальної потреби у відновленні зруйнованих активів за останній тиждень зросла на 3 млрд дол.
У KSE Institute пояснюють це збільшенням кількості зруйнованих та пошкоджених об'єктів інфраструктури та сфер культури, туризму та спорту, які потребують відновлення.
“На відновлення зруйнованих та пошкоджених об'єктів інфраструктури вже сьогодні потрібно щонайменше 44,6 млрд дол., а потреби у відновленні культурних, туристичних та спортивних споруд зросли на 0,7 млрд дол. і становлять 2,3 млрд дол”. - зазначають експерти KSE Institute.
План відбудови України від української влади
Війна ще триває, а в Україні та поза її межами вже активно розробляють плани щодо відбудови країни після її закінчення.
Відомо, що президент України Володимир Зеленський презентував проєкт відповідного плану у Лугано (Швейцарія), де в липні цього року відбулась Конференція з питань відновлення України.
План відновлення, за словами прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля складається із трьох етапів.
Перший - це відновлювати тут і зараз те, що можливо і що є критичним для життя людей. Друга частина - це швидке відновлення, оскільки кількість зруйнованих об'єктів навіть базової інфраструктури величезна. Одразу після завершення воєнних дій та перемоги України потрібно буде реалізувати тисячі проєктів відбудови. На другому етапі йдеться про ремонт шкіл, лікарень, будівництво тимчасового житла, повернення життя у зруйновані міста і громади. Третій етап цього плану - це довгострокова трансформація, вона стосується всіх сфер, починаючи від освіти, медицини і завершуючи “зеленим переходом” та новим військово-промисловим комплексом.
Також Д. Шмигаль звернув увагу, що Національна рада з відновлення України розробила 24 томи напрацювань по відбудові України.
“Понад три тисячі українських та міжнародних експертів, посадовців, парламентаріїв напрацювали “тисячі сторінок бачення, яку країну ми будуємо і як будемо відновлювати Україну”, - сказав прем'єр-міністр Д. Шмигаль.
У Асоціації міст України теж є своє бачення щодо відновлення країни. Так, Оксана Продан, радник голови Асоціації міст України з муніципальних питань каже, що дуже необхідно будувати житло для розселення людей, які втратили свої будинки внаслідок війни.
“Терміни початку та види будівництва залежатимуть від типу територій, на яких воно проводитиметься. Їх, як відомо, чотири: тилові області, звільнені, території в районі активних бойових дій та тимчасово окуповані. Це позначено і в урядовому Плані відновлення”, - каже О. Продан.
Очевидно, що житлові будинки, інфраструктурні об'єкти (залізничні колії, мости, злітні смуги, нафтосховища, медичні, освітні та адміністративні будівлі) відновлюватимуться поетапно. А ось об'єкти критичної інфраструктури у сфері теплопостачання (зокрема ТЕЦ) потрібно відновити чи відбудувати вже до початку опалювального сезону.
Також О. Продан зауважила, що багато чого для відновлення робиться вже зараз на місцях і ця робота триватиме під час війни і після її закінчення.
За її словами децентралізація посилила місцеве самоврядування, дала громадам більше можливостей та відповідальності, що показово виявилося з початком повномасштабної війни. Органи місцевого самоврядування з перших годин вторгнення взяли на себе забезпечення Збройних сил та ТрО, будівництво укріплень усіх ліній, перевезення людей та доставку гуманітарних вантажів, взаємодопомогу та підпілля. На звільнених територіях уже сьогодні йде відновлення - муніципалітетами самостійно чи з мешканцями, за підтримки центральної влади чи з міжнародними партнерами.
“План Маршалла”
Крім планів щодо відбудови України, які розробляються в середині країни є й багато іноземних планів.
Один з найвідоміших - план німецьких економістів щодо України, який у нас вже охрестили “Планом Маршалла” (Програма допомоги Європі після Другої світової війни, запропонована у 1947 р. американським державним секретарем Джорджем К. Маршаллом. - Ред.)
Згідно цього плану головну роль у процесі відновлення нашої країни має відігравати ЄС, а перспектива вступу України до ЄС має створити умови для ще більшої інтеграції країни в європейський ринок.
Є вже і деталі проекту Наприклад, замість будівель радянської споруди з поганою теплоізоляцією план передбачає будівництво на основі енергозберігаючих технологій. Німеччина готова надати Україні фінансову допомогу для цього.
Крім того, при відновленні інфраструктури мають бути продумані альтернативні шляхи для постачання зерна до інших регіонів. А в критично важливих інфраструктурних об'єктах, особливо в школах, треба збудувати бомбосховища.
Деякі країни навіть вже взяли шефство над регіонами України, її містами та галузями, які постраждали через війну.
Зокрема, Данія стала шефом при відбудові міста Миколаєва. Великобританія виявила зацікавленість до відбудови Київської області.
Вікторія Хаджирадєва