На відсотках можна більше заробити, проте можна й прогоріти. Чи варто довіряти банкам і яка ймовірність, що вклади повернуть?
Більшість банків почали підвищувати відсотки за депозитами. Середня дохідність банківських вкладів у гривні наблизилася до 11% річних. Хоча ще на початку літа їх рівень був вдвічі меншим. Чи варто нести гроші в банки і чому високі ставки не гарантують високих прибутків?
Чому дорожчають депозитні ставки?
Після того, як НБУ підняв рівень облікової ставки (один із головних інструментів, за допомогою якого регулятор встановлює для банків та інших суб’єктів грошово-кредитного ринку орієнтир щодо вартості залучених і розміщених грошових коштів на відповідний період) до 25%, банки почали активно підтягувати дохідність вкладів за депозитами до цієї цифри. 25% ніхто не пропонує, проте ставки порівняно з літом значно вище.
Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру пояснює зростання ставок за депозитами саме зростанням облікової ставки НБУ.
“Облікова ставка НБУ зараз становить 25%, плюс зросла і прибутковість облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) до 15%. Тому і банки теж підвищили ставки за депозитами. Хоча населенню і це здається малим, воно хоче 25%, але, банки розуміють, що це дуже багато і якщо залучати так дорого, то будуть потім проблеми з погашенням”, - каже він.
Експерт додає, що під час війни гроші завжди дорожчають, тому й депозити подорожчали. Коли закінчиться війна, ставки за депозитами зменшать.
Своєю чергою Олександр Болтян, аналітик компанії Esperio каже, що справа не лише у намаганні наблизити депозитні ставки до облікової ставки НБУ.
Банки підвищують ставки, оскільки намагаються залучити кошти у сектор, але вони не надто охоче зайняті кредитуванням бізнесу та населення. А якщо й видають кредити, чи видавали протягом поточного року, то переважно напрацьовували собі збитки. На думку експерта, зараз підвищення ставок є ознакою настання найнесприятливіших часів для фінустанов. Наразі зараз настав той період, коли банки залучають гроші перед тим, як оголосити дефолт. Українцям саме час згадати 2008 р., або 2014 р., коли багато банків, підвищуючи ставки для залучення грошей, не отримували бажаного, оскільки всі розуміли, що “безкоштовний сир буває тільки в мишоловці”. Зараз, коли варіантів заробітку майже немає, і люди хочуть хоча б частково перекрити інфляцію, обіцянка вищих ставок є сигналом, що ситуація в банківському секторі погіршується.
Заради справедливості зазначимо, що після підвищення ставки НБУ було б логічним, що й банки підвищать прибутковість. Але тенденція з березня 2022 р. така, що близько 70% вкладів населення є терміновими. Виходить, що влітку, після підвищення облікової ставки НБУ, якби банки дотримувалися тенденцій, то вже сьогодні їм довелося б витратити гроші на виплати за строковими вкладами. А грошей у банків небагато, ліквідності не вистачає. Про це говорили ще результати стрес-тестів, які були опубліковані на початку 2022 р. Тому зараз очікування по сектору негативні. Якщо закриють один або два банки, то це спровокує паніку по всьому сектору.
Говорити про те, що ситуація щодо банків негативна тільки через війну не доводиться, тому що у нас є об'єктивні дані стрес-тестів, а також очевидна динаміка попиту населення на криптовалюти. Висока прибутковість криптоінвесторів у минулі роки, піар-кампанії крипторинку протягом 2022 р. спровокували відтік коштів із доларів, євро та гривень у криптоіндустрію.
До яких банків більше довіри?
Цікаво, що у великих установах (держбанках та “доньок” міжнародних фінансових банків) ставки зростають повільніше, ніж у середніх та малих.
Так, ПриватБанк приймає у населення гривню під 4,5–6% річних. В Ощадбанку середня ставка за депозитами становить 5–6% річних. Райффайзен Банк пропонує вкладникам 8,5% річних.
Водночас середні та малі фінустанови одними з перших підвищили ставки за вкладами. Наприклад, Акордбанк надає вклади під 15–17% річних, у банку “Глобус” ставки сягають 16–16,5% річних, “Альянс” нараховує за депозитами до 20% річних.
Така розбіжність у відсотках пояснюється тим, що великі банки мають кращий запас ліквідності, ніж малі та середні, крім того, вони відчувають підтримку з боку держави або акціонерів, тож їм не має потреби залучати вкладників за будь-яку ціну.
Менші банки не можуть собі дозволити жити на широку ногу. У них немає великого резерву ліквідності, тож вони за допомогою вкладів намагаються заробити.
Це означає, що до великих банків більше довіри. Вони не пропонують великих заробітків, проте шансів, що ви взагалі їх отримаєте більше.
Так, О. Болтян каже, що дрібні банки підвищують ставки на більшу цифру, ніж великі саме через обсяг грошей у структурі, і чим вищий темп підвищення ставки, тим гірші справи у банку.
Водночас експерт не радить сліпо довіряти і великим банкам також. Розмірковуючи над питанням: до кого більше довіри: до великих банків чи до дрібних, він наголошує на тому, що при закритті банку у будь-якому разі період повернення грошей із фонду гарантування вкладів затягнеться на довгі роки. Тому, не знаючи об'єктивної картини по сектору, населенню краще довіряти заощадженням у готівці. Вибираючи банк для онлайн платежів, або для карткових розрахунків, не варто чіплятися до конкретної структури. Краще потурбуватися про те, щоб на рахунках не лежала критична маса грошей, або просто тримати на карті стільки грошей, скільки знадобиться, щоб заправити машину, наприклад.
“Довгі гроші” замість строкових
Також в банківській сфері з’явилась ще одна новина. Банки намагаються залучити “довгі” гроші тих вкладників, хто з початку війни вважав за краще відкривати в основному рахунки до запитання замість строкових депозитів.
О. Болтян вважає, що те, що банки залучають клієнта на тривалий термін може свідчити про проблеми у фінансових установ. Адже банки мають за рахунок чогось віддавати відсотки клієнтам. А якщо частка поганих кредитів досягає 70%, то важливо зрозуміти чи перекривають 30% кредитів, що залишилися, дохідність майбутніх вкладів. Ймовірніше, що ні.
Загалом в кризові часи банки можуть мати труднощі з поверненням депозитів. Виходячи з цього, експерти не радять тримати всі кошти в одному місці, краще розподілити гроші за вкладами в кількох банках.
Вікторія Хаджирадєва