НБУ проаналізував важливі економічні показники: стан держбюджету, рівень інфляції, економічну активність бізнесу.
Споживча інфляція стабілізувалась, проте через відключення електроенергії намітилося послаблення економічної активності. Дефіцит бюджету збільшився.
Інфляція стабілізувалася
У щомісячному макроекономічному та монетарному огляді НБУ підбив підсумки минулого місяця. Згідно аналізу регулятора, споживча інфляція стабілізувалася (26,5% р.р. у листопаді порівняно з 26,6% у жовтні). У місячному вимірі ціни зросли на 0,7%. Про це свідчать дані, опубліковані Державною службою статистики України.
У регулятора кажуть, що фактичні темпи зростання цін були нижчими за прогнози НБУ. Це пов'язано з розширенням пропозиції продуктів харчування, деокупацією частини територій України, розпродажем товарів, які швидко псуються через дефіцит електроенергії, та слабшим споживчим попитом. Крім того, інфляцію стримувало певне зміцнення готівкового курсу гривні, у тому числі завдяки раніше вжитим заходам НБУ.
Натомість розкручували інфляцію наслідки воєнних дій та терактів РФ, зокрема дефіцит електроенергії.
“Темп інфляції трохи сповільнився. Певною мірою це пов'язано з тим, що доходи українців впали і вони стали менше робити покупок”, - каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру.
Своєю чергою Олександр Болтян, аналітик компанії Esperio каже, що інфляція сповільнилась в основному через зниження економічної активності населення та бізнесу, зниження попиту на багато товарів, продуктів і послуг в країні.
Водночас за інформацією НБУ базова інфляція в листопаді пришвидшилася до 22,1% р.р. з 21,5% р.р. у жовтні
Так, подорожчали продукти, виробництво яких є енергоємним або вимагає термічної обробки, а також товари, які потрібно зберігати в холоді. Зокрема м’ясні, молочні продукти, кондитерські вироби, безалкогольні напої та консерви. Натомість повільніше зростали ціни на соняшникову олію, макарони та хліб.
Сповільнилося зростання цін на сирі продукти харчування. Повільніше дорожчали овочі борщового набору, зокрема картопля, капуста, морква, буряк та цибуля. Знизилися темпи зростання цін на апельсини та банани.
Сповільнилося також зростання цін на свинину та яловичину, що пов’язано з ефектами відключення електроенергії. Останні призвели до проблем зі зберіганням продукції та потреби її швидшої реалізації. Крім того, нижчими темпами дорожчали цукор, борошно, гречка та інші крупи завдяки гарним врожаям.
Подорожчання непродовольчих товарів пришвидшилося. Так подорожчав одяг та взуття, товари для дому (посуд, меблі, побутова техніка, хімія), автомобілі та товари особистого догляду. Водночас сповільнилося зростання цін на товари непершочергової необхідності, зокрема побутову техніку, домашній текстиль тощо.
Темпи зростання вартості послуг залишилися на рівні попереднього місяця. З одного боку, сповільнилося подорожчання послуг салонів краси, спортзалів, страхування автомобілів, управління багатоквартирними будинками, а також туристичних послуг. З іншого боку, швидше зростала вартість медичних послуг, послуг закладів громадського харчування, оренди житла та інтернет-провайдерів під впливом збільшення витрат бізнесів.
Економічна активність падає
В НБУ фіксують послаблення економічної активності. Головна причина - дефіцит електроенергії внаслідок масштабних обстрілів енергооб'єктів.
“Дефіцит електроенергії через масовані удари РФ по енергетиці перервав відновлення економічної активності, яке тривало з весни”, - констатують в НБУ.
Ситуацію ускладнило зростання споживання через похолодання.
Внаслідок цього спостерігається скорочення виробництва та збільшення витрат бізнесу.
51% респондентів, опитаних Інститутом економічних досліджень (ІЕД) зазначили, що перебої з електроенергією стали другою за значущістю проблемою бізнесу після зростання цін. Водночас дослідження агентства Advanter Group показало, що через дефіцит електроенергії фактично зупинили роботу та мають суттєві втрати 18% підприємців, а 28% зазнали падіння оборотів.
Бізнесмени, згідно з дослідженням Gradus Research Company, скаржаться на зниження доходів. У 58% опитаних вони знизились на чверть або більше.
Хоча частина бізнесу пристосовується до обмежень, усе більшає ознак, що відновлення економічної активності перервалося.
У звіті НБУ відмічають, що найбільше страждає промисловість, що частково компенсується бюджетними замовленнями машинобудуванню. Обмеженим залишається споживчий попит, хоча ажіотажний попит на енерготовари підтримав онлайн-торгівлю.
Економічну активність підтримує сільське господарство, в тому числі робота “зернового коридору”, завершення жнив та звільнення Херсону. Водночас бізнес намагається пристосуватися до обмежень: закуповує генератори та переводить виробництво на нічні зміни.
Дефіцит бюджету збільшується
У звіті НБУ зафіксовано, що у листопаді дефіцит державного бюджету розширився.
“Дефіцит державного бюджету надалі розширюється через значні видатки та слабкі доходи”, - кажуть у регулятора.
В НБУ констатують: темпи зростання видатків, попри поступове зниження, залишаються значними. Видатки державного бюджету перевищують тогорічні обсяги більше ніж удвічі, хоча зростання сповільнюється з вересня. Збільшення видатків зумовлено істотними витратами на оборону та безпеку (передусім на грошові виплати військовим), гуманітарні програми та використання товарів і послуг.
Ситуація з доходами також залишається ускладненою. Доходи в листопаді в річному вимірі скорочувалися й надалі за рахунок податкових надходжень. Передбачувано нижчими в річному вимірі були надходження від податку на прибуток підприємств, утім кращими, ніж у попередні періоди, ураховуючи адаптацію бізнесу до нових умов. Крім того, збільшене відшкодування ПДВ (13.6 млрд грн – найбільший обсяг від початку війни) також позначилося на податкових надходженнях.
Олексій Кущ, експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна” каже, що треба враховувати, що дефіцит бюджету, який фіксує НБУ - це не реальний стан речей, а лише бухгалтерський облік. За методологією бюджетної класифікації безкоштовні гранти, які дають західні партнери, та деякі види довгострокових кредитів, наприклад, від МВФ можуть включатися до доходів бюджету. Таким чином виходить, що бухгалтерський дефіцит бюджету значно нижчий і саме його показують звіти НБУ. А якщо говорити про реальну ситуацію, то у нас кожну другу гривню не зароблено. Це не податкові, не фіскальні кошти, це або емісійне джерело, або кошти, отримані від західних партнерів. Такої ситуації в Україні ще ніколи не було.
В НБУ відмічають, що як і раніше, основні джерела фінансування дефіциту – міжнародна допомога та викуп ОВДП з боку НБУ.
Завдяки надходженню значних сум кредитів від іноземних партнерів відбувся приплив капіталу за фінансовим рахунком, а міжнародні валютні резерви станом на листопад зросли до 28 млрд дол.
Вікторія Хаджирадєва