З початком війни українцям стало об’єктивно важче сплачувати борги по кредитах. Не дивлячись на військовий час, банки звертаються до судів, аби неплатників покарали.
Частка проблемних кредитів зросла
Частка непрацюючих кредитів у банківському секторі у листопаді зросла до майже 37%, повідомляє пресслужба Національного банку. Ці дані на сьогодні найсвіжіші.
Так, на 1 грудня 2022 року частка проблемних кредитів (NPL) становила 36,8% порівняно з 35,5% на 1 листопада. Обсяг непрацюючих кредитів у листопаді зріс на 12,0 млрд грн.
Відзначимо, що до непрацюючих кредитів за означенням Нацбанку входять ті боргові зобов'язання, які не сплачувалися понад 90 днів або які не можуть обслуговуватись без стягнення застави.
Станом на 1 грудня 2022 року найбільший об'єм непрацюючих кредитів має ПриватБанк – 188 103 мільйони гривень. Трійку банків за обсягом NPL займають державні фінустанови. Нацбанк очікує, що в подальшому частка непрацюючих кредитів може збільшитися до 60%, пише УП.
Однак висока частки NPL у кредитному портфелі банку ще не говорить про його неминуче банкрутство. Є і інші способи підтримувати дохідність фінустанови.
"Заробіток на карткових операціях українців за кордоном і непогана різниця між вартістю залучених депозитів та ставками за депозитними сертифікатами дозволяють банкам підтримувати операційний прибуток. Деяким з них після війни може не знадобитися додатковий капітал", – вважає фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків.
Водночас для банків, які спеціалізуються на кредитуванні це є серйозною проблемою.
"Для банків, у яких непроцентні доходи становили менше 15% від усіх доходів, збільшення NPL на 10% є проблемою. Для банків, у яких різні види доходів були збалансовані, навіть перетворення половини кредитного портфеля на NPL може не вплинути на їхню стійкість", – зазначає асоційований експерт CASE-Україна Євген Дубогриз.
У банків є 3 опції для боротьби з NPL: реструктурізація, продаж або списання. Під час війни цей вибір звузився, адже багато потужностей українських компаній було повністю зруйновано. Однак, у майбутньому стане можливим отримання репарацій, коштом яких і можна буде компенсувати прострочені кредити постраждалих боржників.
До слова, у неофіційних джерелах пишуть, що реальний рівень неповернень кредитів є вищим. Але реальна глибина проблеми точно розкриється під час стрес-тестування банків, яке Нацбанк має намір провести у першому кварталі 2023 року.
Чи можна не платити по кредитах у військовий час
Найкраща стратегія для боржників – це залишатися на зв'язку зі своїми кредиторами, незалежно від того, чи це банки, чи інші фінансові установи, пише в колонці для ЕП Дар’я Лисенко, координаторка чат-бота Юридичний порадник для ВПО, юристка БФ Право на захист і зовнішня консультантка Програми EGAP. Експерт зазначає, що банки мають повне право вимагати повернення наданих ними коштів і активно користуються цією можливістю на практиці.
"Якщо не зважати на такі повідомлення, справа може дійти до суду, а відповідно – і до виконавчого провадження, арешту рахунків та іншого майна та обмеження права виїзду за кордон", - пише Лисенко.
Тому, наголошує експертка, треба бути уважним.
"Не ігноруйте повідомлення від банків. Для початку уважно ознайомтесь з інформацією, яку вам надіслали. Додатково перечитайте умови кредитного договору та перегляньте виписку зі свого рахунку. Це потрібно, щоб зрозуміти, які саме кошти включено до суми заборгованості", - зазначає Лисенко.
На цьому етапі, пише експерт, важливо пам'ятати, що у період дії воєнного стану та у 30-денний строк після дня його закінчення:
-
громадяни звільняються від обов’язку сплачувати неустойку (штраф, пеню) та інші штрафні платежі, передбачені кредитним договором;
-
фінансовим установам заборонено збільшувати процентну ставку за користування кредитом у разі прострочення внесення платежів (крім випадків, коли зміна процентної ставки встановлена кредитним договором).
"Якщо банк все ж включив до суми заборгованості неустойку (штраф, пеню) у період від 24 лютого 2022 року, письмово зверніться до нього з вимогою списати відповідні штрафні борги. Сподіватися на те, що їх спишуть автоматично, не варто", - пише Лисенко.
Юрист Ростислав Кравець також нагадує, що в умовах воєнного стану особа звільняється лише від сплати пені та штрафів. Якщо говорити про суму кредиту, то українці повинні її повертати – і відсотки, і тіло кредиту.
"Жодних мораторіїв стосовно несплати самого кредиту немає. Єдине, що існує мораторій на звернення і стягнення на предмет іпотеки і виселення. Це так. Тобто, якщо у особи іпотечний кредит, то виселити її не мають права", – додає експерт.
Юрист наголошує, якщо у особи виникла заборгованість по кредиту і вона не може дійти згоди з банком, то фінансова установа може звернутись до суду щодо примусового стягнення суми заборгованості.
Адвокат Ігор Чудовський розповідає, що торгово-промислова палата визнала, що під час воєнного стану може застосовуватися норма про встановлення форс-мажорних обставин для боржників банків. Але, як було сказано раніше, борг треба сплачувати, а якщо виникають труднощі при сплаті, то варто "домовлятися з банком про умови сплати кредиту, а саме про відстрочку або зміну суми та графіку платежів". Адвокат радить українцям оформлювати подібні домовленості письмово як додаткові угоди.
В суд - за 10 тисяч гривень
Про судові рішення щодо невиплати по кредитах треба говорити окремо. Видання Мінфін зазначає, що найактивніше банки позиваються не щодо великих боргів, які виникають у фізосіб за іпотеками чи автокредитами, а щодо кредитних карток. Хоча суми заборгованості там не найбільші.
"ПриватБанк та Монобанк (Універсал Банк) особливо люблять позиватися щодо кредитних лімітів, сума боргів за якими варіюється від 10 тис. грн до 50 тис. грн. Найчастіше, це суми в районі 30 тис. грн, хоча трапляються і до 10 тис. грн. А ось популярні колись іпотеки та автокредити зараз стягуються рідше", — каже в коментарі виданню керуючий партнер юркомпанії Winner Ігор Ясько.
Суди щодо невеликих сум підтверджують й інші юристи, і пояснюють тенденцію переходом фінансистів на нові процедури роботи.
"Справді, банки почали частіше подавати позови для стягнення з людей навіть декількох тисяч гривень. Раніше такі суми намагалися одержати за допомогою накладення виконавчого напису нотаріуса. Що не є законно, і вже було доведено через суд. Тому цією процедурою зараз не користуються, а подають позови щодо невеликих боргів або перепродують їх колекторам", — каже в коментарі Мінфіну Ростислав Кравець.
Особливо креативні банки встановили замість пені та штрафів спеціальну комісію, зазначає адвокат.
"Вона нараховується людині за кредитною карткою, якщо вона невчасно гасить позику. Формально, це не штраф, а комісія — відбувається підміна понять і маніпуляція, на мій погляд", - уточнив Кравець.
Валерія Шипуля