Населення покращило оцінку своїх статків та економічні очікування на майбутнє. Що налаштовує на позитив?
Індекс споживчих настроїв українців збільшився, очікування щодо безробіття покращилися. Водночас населення вважає, що інфляція зростатиме, а курс гривні до долару падати. Проте загалом економічні очікування підросли порівняно з початком війни. Українці стали більші впевнені у майбутньому
Споживчі настрої покращилися
Індекс споживчих настроїв українців (ІСН) за підсумками травня зріс на 7,4 пунктів та становив 92 пунктів. Про це свідчать дані дослідження компанії Info Sapiens.
Підріс і індекс поточного становища (ІПС), наразі він становить 58,4 п., що на 6,1 п. вище за рівень цього показника у квітні.
Краще почали оцінювати українці і можливості свого власного гаманця. Індекс поточного особистого матеріального становища додав 6,1 п. - до 50,5 п., а індекс доцільності великих покупок - 4,2 п., до 66,2 п. Стали оптимістичнішими і погляди на майбутнє: зокрема, індекс очікуваних змін особистого матеріального становища становить 107,6 п., що на 8,2 п. вище за рівень цього показника у квітні.
“У травні як індекс споживчих настроїв, так і індекси поточного становища та економічних очікувань показують позитивну динаміку. Ми спостерігаємо покращення оцінки особистого матеріального становища та оцінки доцільності великих покупок - кажуть аналітики Info Sapiens.
Востаннє індекс споживчих настроїі був вищим у березні минулого року, коли після відбиття першої хвилі російської агресії він підскочив одразу на 28,3 пункта - до 92,4 п. на різкому зростанні індексу економічних очікувань. Щоправда, до червня він просів до 72,2 пункта, після чого став потроху підніматися.
Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру вважає результати дослідження репрезентативними. За його словами, доходи населення порівнюючи з періодом, коли війна тільки розпочалася сильно зросли.
“Бізнес вже навчився працювати за умов війни і фактично рівень зарплат повернувся до того, який був до війни. Вже навіть премії та надбавки повернули. Тож не дивно, що споживчі настрої зросли”, - каже він.
Своєю чергою Максим Орищак, аналітик компанії “Центр біржових технологій” (ЦБТ) каже, що якщо ми спробуємо розібратися в причинах покращення оцінок споживчих настроїв, то можна припустити, що ті громадяни, які мають високі заробітні плати та живуть поза зоною воєнних дій, можуть висловлювати оптимістичні оцінки благополуччя. Це, наприклад, працівники сфери інформаційних технологій, які проживають у центральній чи західній частині країни. Однак люди похилого віку, молоді чоловіки у віці призову, а також постраждалі жителі східної частини України, найімовірніше, не виявлятимуть оптимістичних настроїв, доки війна не закінчиться.
Сподівання на покращення економіки країни
Виріс, як йдеться в дослідженні, і індекс економічних очікувань (ІЕО). У травні він зріс на 8,3 п. і становить 114,5 п. Збільшився й індекс очікуваного розвитку економіки країни: протягом найближчого року - одразу на 12,1 п., до 101,4 п., у найближчі 5 років - на 4,5 п., до 134,4 п.
“Населення України має більш позитивні економічні очікування як щодо власного матеріального становища, так і щодо розвитку економіки впродовж 5-ти років. Загалом, спостерігається позитивна тенденція, стабільність якої буде суттєво залежати від розвитку ситуації в Україні найближчим часом”, - кажуть аналітики Info Sapiens.
Менше бояться безробіття
Покращилися і очікування щодо безробіття. Показник індексу очікуваної динаміки безробіття зменшився на 2 п. та досяг 120,8 п.
Орищак каже, що при аналізі оцінок безробіття важливо розуміти, хто саме відповідав на запитання та наскільки вибірка відповідей є репрезентативною.
Своєю чергою Охрименко каже, що попри те, що частина бізнесу закрилася через війну і вже навряд чи зможе відкритися, загалом в безпечних регіонах з роботою проблем немає.
“Під час війни природно що деякий бізнес припиняє свою діяльність. Звичайно, у зоні бойових дій немає ні роботи, ні зарплати, але в інших регіонах проблем з пошуком праці немає. Хто хоче працевлаштуватися робить це. Але завжди є люди, які поповнюють армію безробітних. Частина з них звинувачує в бідах війну”, - каже експерт.
Населення чекає інфляції та девальвації
Водночас є й індекси, де населення не демонструє оптимізму.
Незважаючи на скорочення річної інфляції та стабільність курсу, у травні індекс інфляційних очікувань зріс на 1,9 п. - до 173,9 п, а індекс девальваційних очікувань - на 3,7 п., до 131,9 п.
Орищак каже, що оцінки інфляції явно відображають руйнування, що відбулися в Херсонській області. Щодо девальваційних настроїв, вони можуть посилюватись через нерозуміння ситуації, особливо у світлі політики Національного банку України (НБУ), спрямованої на забезпечення стабільності на валютному ринку. На думку експерта, навіть якщо відбудеться тимчасове падіння курсу гривні, це не дасть можливості населенню заробити на девальвації. Тому акцентування уваги купівлі доларів у період, коли банки встановлюють власні курси валют, може розглядатися як спроба дезінформації населення.
Своєю чергою Охрименко дивують результати опитування щодо девальвації. На його думку, все вказує на те, що швидше буде ревальвація. Можливо люди просто думають, що грошей побільшало і багато хто почне купувати долари.
Як складають індекси
Індекс споживчих настроїв визначають на підставі вибіркового опитування домашніх господарств країни. Зазвичай питання ставляться 1000 особам віком від 16 років. Значення Індексів можуть змінюватися в межах від 0 до 200. Якщо значення 200, то це означає, що всі громадяни позитивно оцінюють економічну ситуацію. Значення індексу менше 100 означає, що в суспільстві переважають негативні оцінки.
Орищак вважає, що індекс споживчих настроїв може використовуватися не тільки для відображення думок населення, а й як засіб маніпулювання та підтримки певного настрою у громадян. Цей індекс формується на основі опитувань домашніх господарств, які є вибірковими і зазвичай включають близько 1000 осіб старше 16 років. Однак залишається питанням, хто саме бере участь у цих опитуваннях і наскільки їхні результати можуть бути чесними та достовірними в умовах війни, високого рівня корупції та інших негативних факторів.
За два роки ведення війни люди часто відчувають втому і стає складніше підтримувати віру в краще майбутнє. У контексті тривалості воєнних дій на території України ми можемо припустити, що способи впливу на настрої населення також змінюватимуться. Інформаційні тригери, такі як результати соціологічних опитувань, можуть стати дедалі активнішими у процесі.
Вікторія Хаджирадєва