Попри повномасштабне вторгнення країни-агресора, яке триває вже майже півтора року, українці не впадають у відчай і "підживлюють" себе оптимізмом.
Щастя любить молодших та заможніших
Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) вже понад 20 років регулярно проводить одне й те ж опитування і ставить українцям таке запитання: "Чи вважаєте ви себе щасливою людиною?". Це запитання ставили людям у грудні 2021 року, за 2 місяці до повномасштабного російського вторгнення, потім - у вересні 2022 року, вже після вторгнення. У травні 2023 року повторили це ж опитування, щоб розуміти динаміку стану людей після понад року масштабної війни.
Вражаюче те, що у грудні 2021 року, напередодні вторгнення, 71% українців вважали себе щасливими, а 15%, навпаки, такими себе не вважали. На травень 2023 року, попри понад рік повномасштабної війни, показники лишаються практично незмінними: 70% українців вважають себе щасливими, а не відносять себе до щасливих - 16%.
Цього року опитування провели упродовж 26 травня - 5 червня методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Свою думку висловили 984 респонденти, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Це були дорослі громадяни України у віці від 18 років, які на момент опитування проживали на території України в межах, які контролювалися владою нашої держави до 24 лютого 2022 року. До вибірки не увійшли жителі територій, які тимчасово не контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року (АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.
Згідно з результатами, як і раніше, зберігається тенденція до того, що щасливіші - молодші та заможніші респонденти, жителі міст, зокрема, Центру та Півдня країни. Трохи більше чоловіків, ніж жінок, стали щасливішими. Окремо варто звернути увагу на те, що серед ВПО менше людей вважають себе щасливими: 54% проти 72% серед не-ВПО.
"Самооцінка щастя є одним із важливих суспільних індикаторів самопочуття населення і непрямим індикатором "міцності» на тлі складного воєнного періоду. Інші опитування КМІС показують низку негативних наслідків для пересічних українців від російського вторгнення: 78% говорять про поранення або загибель принаймні когось з родичів чи друзів, 64% - про зниження доходів, 29% - про втрату роботи. Крім того, 64% відзначають погіршення психічного здоров’я, 55% - фізичного здоров’я. Тому принципово важливо те, що показник щастя практично не змінився і в цілому, і серед окремих категорій населення. Українці попри море труднощів і викликів сьогодення знаходять способи адаптуватися до складної реальності та рухатися вперед", - зазначає виконавчий директор КМІС Антон Грушецький.
Як отримали несподівані результати
На думку гендиректора КМІС Володимира Паніотто, результати цього дослідження виглядають, як і у вересні 2022 року, - несподіваними. Адже як люди можуть бути щасливими, коли йде жахлива війна? З цього приводу у соціологів є кілька міркувань.
"По-перше, механізм формування щастя не є простим і лінійним. Наприклад, зростання достатку не завжди призводить до зростання рівня щастя. В США з 1985 до 2005 реальний дохід населення зріс вдвічі, а рівень щастя не змінився. Справа в тому, що умовно рівень щастя можна представити як дріб, у чисельнику якого є рівень досягнень в широкому сенсі (рівень матеріальної забезпеченості, творча робота, кохана людина тощо), а у знаменнику рівень посягань (наприклад, який рівень матеріальної забезпеченості людина вважає достатнім). Сам же рівень посягань формується в залежності від рівня досягнень референтної групи респондента. Як писав американський дослідник щастя Р. Лейард, люди не стають щасливішими, коли багатшим стає все їхнє суспільство, люди стають щасливішими, коли стають більш багатими, ніж їхні сусіди. В умовах війни, коли страждають мільйони людей, рівень посягань (знаменник формули щастя) значно знижується, і це компенсує негаразди, які переживають люди. Зрозуміло, що ті, хто знаходиться у зоні безпосередніх бойових дій, стають нещасними, але вони складають лише декілька відсотків", - пояснює вчений.
По-друге, продовжує він, на рівень щастя впливають багато факторів, наприклад, поведінка дітей, інтимні стосунки, стосунки з друзями тощо. І хоча матеріальні умови життя значно погіршилися і багато людей потерпають від розлуки зі своїми сім’ями, але є фактори, що підвищують рівень щастя. Значно зросла згуртованість нашого суспільства, зменшилися регіональні розбіжності, зросла цінність держави для населення України, зросла взаємопідтримка, покращився соціально-психологічний клімат. Все разом це підвищує рівень щастя українців.
Рішучість і віра в майбутнє
Інше опитування громадської думки, проведене Соціологічною групою "Рейтинг" на замовлення Центру аналізу та соціологічних досліджень Міжнародного республіканського інституту (IRI) з 22 квітня по 22 травня цього року в 21 обласному центрі України, показало, що переважна більшість населення вірить у краще майбутнє, позитивно оцінює якість послуг, що надаються місцевою владою, і планує залишатися у своїх містах під час війни з Росією та після її завершення. В опитуванні взяли участь 16 800 громадян віком від 18 років.
"Те, що багато українців не хочуть переїжджати в умовах серйозної загрози з боку Росії, свідчить про їхню рішучість. Це також демонструє довіру громадян до місцевого самоврядування у дуже складні часи", - сказав старший регіональний директор IRI у ЄвразіїСтівен Нікс.
Згідно з результатами дослідження, від 45 до 61% планують залишитися в межах свого міста, навіть якщо ситуація поблизу нього ускладниться через воєнні дії. Крім того, від 87 до 96% мешканців у кожному з опитаних міст заявили, що не збираються покидати своє місто після війни. А на запитання, яким вони бачать майбутнє, від 74 до 90% громадян відповіли, що "скоріше обнадійливим". Крім того, більшість опитаних у 18 з 21 населеного пункту - від 50 до 82% - вважають, що їхнє місто рухається у правильному напрямку.
Опитування також показало, що багато мешканців схвалюють якість послуг, які надають їм органи місцевого самоврядування в їхніх містах. Зокрема, 75-90% респондентів у кожному місті оцінили якість послуг з енергопостачання на "добре" або "відмінно».
Разом з тим, значна частина мешканців кожного міста - від 39 до 62% - вважає, що органи місцевої влади мають визначати пріоритети відбудови місцевих громад.
Галина Гірак