Газ та бензин дорожчають: чому ростуть ціни на пальне

Чи не кожного дня на заправних станціях ростуть ціни на пальне. Найбільшим шоком для українців є ціни на бензин та автомобільний газ, які б’ють рекорди.

Актуальні ціни на пальне

За інформацією аналітиків, 1 листопада у середньому ціни на бензин, дизель та скраплений газ такі:

• A-95+ коштує 58,27 грн/л;
• А-95 — 55,46 грн/л;
• А-92 — 53,54 грн/л;
• дизпальне — 55,59 грн/л;
• автомобільний газ — 28,01 грн/л.

Причини коливань на ринку

Влада пояснює причини того, що ціни на пальне ростуть. За словами члена комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Олексія Устенка, головним чинником здорожчання вартості пального в Україні стала зміна способу його постачання на тлі глобального зростання цін на нафту.

"Найперша причина – це те, що в нас змінилася логістика. Те, що раніше заходило, наприклад, залізницею до початку війни, на сьогодні заходить автотранспортом. Тобто більша частина палива, яке ми завозимо, як бензин і автогаз, і дизельне пальне – це саме автомобільний транспорт",- пояснив народний депутатв ефірі національного телемарафону в середині жовтня.

За його словами, лише закупівельні ціни у країнах, з яких імпортують пальне (Румунія, Болгарія, країни Балтії і Польща), вартість розмитнення і акцизів в Україні дають у сукупності 44-45 гривень за літр пального (станом на початок жовтня). До того, зауважив Усенко, треба додати затрати на логістику, заробітну плату водія тощо.

Також нафта дорожчає на світових ринках.

"Якихось песимістичних прогнозів я б не робив, що нафта буде летіти вверх в ціні. Будемо сподіватися, що, наприклад, та сама Саудівська Аравія збільшить видобуток і та угода, яка мала бути між країнами-учасниками ОПЕК відбудеться, вони збільшать видобуток і навпаки ціна на нафту буде зменшуватися",- каже Устенко.

Щодо автогазу, то середня ціна на паливо за місяць (2-31 жовтня) у мережах АЗС зросла на 2,44 грн/л – до 28,19 грн/л, пише enkorr. Причини його здорожчання називають аналітики Forbes. Вони зазначають, що 17 жовтня в Україні почали діяти нові правила розмитнення пального. Верховна Рада ухвалила відповідний закон 23 серпня. Раніше митники просили тільки сертифікат походження пального, а тепер вимагають документи про весь шлях автогаза від завода-виробника до самого кордону.

Мета змін – зупинити імпорт до України автогазу російського походження.

Своєю чергою експерт консалтингової групи А-95 Артем Куюн називає найголовнішою причиною подорожчання газу фактор затримок на кордоні. Він каже, що газовози стоять на кордонах по 10-12 днів.

Крім того, на зовнішньому ринку газ подорожчав десь на 1,5-2 грн/л ще у другій половині вересня, зазначає Куюн на своїй сторінці в Facebook. В Україні тоді тенденція відіграла лише частково через слабкі продажі і ритмічні постачання газу, закупленого раніше по нижчим цінами.

"Відстрочене подорожчання + затори на кордоні + нові правила на митниці = 2,2 грн/л у гуртовому секторі за тиждень. За той же період середня роздрібна ціна підросла на 60 коп",– зазначає експерт.

Не варто забувати і про те, що на ціни палива потужно впливає ситуація в міжнародному середовищі, а саме війна на Ближньому Сході. В першу чергу, побоювання викликає ймовірний вступ Ірану в конфлікт. Економісти одностайно зауважують, що до початку бойових дій в Ізраїлі на світовому ринку нафтопродуктів намітилися тенденції до зниження цін на паливо: бензин, дизель та автомобільний газ. Але наразі ринки завмерли.

"У випадку, якщо ця війна швидко буде розв’язана і там протягом тижня-двох, то відповідно буде поставлена крапка. То ціни швидше за все продовжать свою тенденцію до зменшення",- каже керівник аналітичного напряму мережі АНТС Ілля Несходовський в ефірі ТСН.

Своєю чергою, президент центру глобалістики Стратегія ХХІ Михайло Гончар вважає, що поточні події на Близькому Сході дійсно впливають на ціни, зводити всі тенденції на ринку до цього впливу не варто.

"Головним фактором є те, що на сьогодні двоє з трьох головних гравців на світовому ринку - Саудівська Аравія і Росія - дотримуються мовчазної угоди щодо збільшення цін на нафту. Обидві країни гостро потребують грошей, росіяни - на війну, а саудити - на амбітні проєкти розвитку, які просуває принц Мухаммед ібн Салман. Тож вони вживають заходів для підвищення світових цін на нафту", – говорить Гончар в розмові з Апострофом.

На що чекати водіям

В ефірі Суспільного Артем Куюн зробив свій прогноз на те, наскільки ще дорожачатиме паливо в Україні.

"Газ подорожчав на гривню за останній тиждень, ще на дві гривні — з початку жовтня. Гуртова ціна зросла на 4 грн. Тобто ми розуміємо, що ще дві гривні може додатися до ціни. Тобто цей потенціал здорожчання визначений темпами підвищення ціни гуртів. Скоріш за все, ми зможемо побачити ціну на газ у 30 гривень",– каже він.

Щодо бензину та дизелю, то цей вид палива так само стоїть в чергах на кордоні.

"В Україні цих товарів набагато більше, ніж скрапленого газу і тому скраплений газ на цю кризу реагує більш гостро. Крім того, більше нафтопродуктів приїжджає до нас залізницею. За останні тижні ціна на бензин впала в мережах на 20-30 копійок, а то й до 50. Дизель, як мінімум, не зростає у ціні",– каже Куюн.

До слова, є і позитивні прогнози. Так, ринок готується до сезонного зниження споживання пального після закінчення польових робіт та початку зимового сезону. Засновник групи компаній Прайм Дмитро Льоушкін в розмові з порталом Deloговорить, що ситуація на ринку залишається напруженою через перебої з поставками через південні кордони України.

Водночас великі мережі АЗС наростили поставки палива в країну, а дрібніші імпортери в яких були проблеми з затримками партій пального на кордоні починають поступово переорієнтовуватися з поставок палива з Болгарії, Молдови та Румунії на Литву, Латвію та Польщу. Це дає змогу зберегти певну стабільність на паливному ринку.

"Ситуація стабілізується тоді як впаде попит на пальне та закінчиться сезон активного споживання. Зараз коливання якраз через високе споживання палива. Попит  вже дещо впав через дощову погоду, але очевидно ще кілька тижнів буде триматися осіння погода. Тому попит поки не переходитиме в осінньо-зимовий режим низького споживання хоча й рости він вже не буде",- каже Льоушкін.

Валерія Шипуля