Які країни мають найбільше боргів, які справи з цим показником в України та як це позначиться на нашій економіці.
Борг досяг рекордних значень. Чим це загрожує світовій економіці загалом та Україні зокрема та які є прогнози на майбутнє щодо розвитку світової економіки?
Світ загруз у боргах
Згідно з дослідженням Інституту міжнародних фінансів (IIF), рівень світового боргу досяг рекордного рівня у 313 трлн дол. за результатами минулого року. Близько 55% зростання боргу відбулося на ринках розвинених країн, в основному за рахунок великих економік - США, Франції та Німеччини.
Економіки країн, що розвиваються, досягли нового максимуму у співвідношенні боргу до ВВП.
Показники Індії, Аргентини, Китаю, Росії, Малайзії та Південної Африки вказують на потенційне зростання проблеми з виплатою боргу.
“Оскільки Федеральна резервна система (ФРС) має скорочувати ставки, невизначеність навколо політики США та долара може посилити коливання цін на ринку та призвести до жорсткіших умов фінансування країн із відносно високою залежністю від зовнішніх запозичень”,– пишуть аналітики у звіті IIF.
Водночас там додають, що світова економіка залишається стійкою до нестабільної вартості запозичень, що відновлює інтереси інвесторів.
У поточному році країни, що розвиваються, особливо зацікавлені отримувати запозичення, зокрема тому, що обсяги випуску міжнародних держоблігацій зросли.
Так, Саудівська Аравія, Мексика, Угорщина, Румунія та багато інших країн випустили значний обсяг облігацій, які досягли історичного рекорду за січень 2024-го у 47 млрд дол.
“Якщо ці оптимістичні настрої збережуться, це має скоротити заборгованості європейських урядів та нефінансових корпорацій на ринках розвинених країн, які зараз мають меншу заборгованість, ніж до пандемії COVID-19”, – вважають у IIF.
Своєю чергою у Світовому банку очікують, що деякі з країн, що розвиваються зіштовхнуться з борговою кризою.
За оцінками організації, більш ніж половина країн світу з низьким рівнем доходу зіштовхнуться з борговими проблемами.
“Рекордні рівні заборгованості та високі відсоткові ставки поставили багато країн на шлях кризи”, - сказав Індерміт Гілл, головний економіст Групи Світового банку.
Найгірше ситуація буде у таких країнах, як Замбія, Шрі-Ланка та Ліван. За останні три роки уряди цих країн 18 разів оголошували дефолт за своїми боргами. Це перевищує загальну кількість дефолтів, зафіксованих за попередні два десятиліття, що підкреслює, наскільки великим став борговий тягар.
Вихід - реструктуризація
Вихід із ситуації, що склалася для країн боржників один - реструктуризація. Саме до неї закликає Світовий банк. Якщо цього не зробити, то ці країни чекає “втрачене десятиліття”.
Міжнародні коаліції, такі як G 20, також наполягають на прискоренні списання боргів.
Високопосадовці США теж стурбовані ситуацією, що склалася.
“Багато країн світу дійсно страждають, особливо через високі відсоткові ставки від непідйомного боргового тягаря. Їм потрібно реструктуризувати свій борг, і ми повинні співпрацювати, щоб зробити це”, - сказала міністр фінансів США Джанет Луїз Єллен.
Водночас поки що ці зусилля просуваються повільно через небажання кредиторів втрачати прибуток.
Якою є ситуація з боргами в України
Державний борг України за підсумками минулого року перевищив 5,5 трлн грн. Це вдвічі більше, ніж на початку повномасштабної війни. Наразі держборг встановив новий історичний рекорд.
За інформацією Міністерства фінансів України, державний та гарантований державою борг досяг 5 520 млрд грн. За рік він збільшився у гривні на 36%. Від початку повномасштабної війни основне зростання держборгу зумовлюється зовнішніми позиками від офіційних кредиторів. У Мінфіні кажуть, що серед донорів України були: Японія, ЄС, МВФ, Норвегія, Німеччина, США, Швейцарія, Світовий банк.
“Найбільший вплив на зростання заборгованості у 2023 р. мало отримання 18 млрд євро макрофінансової допомоги (пільгових кредитів) від ЄС. Це призвело до 55% зростання держборгу у гривні і до 61% – у валюті”,- сказав голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
На зростання держборгу України також вплинуло отримання кредитів за програмами МВФ, Світового банку, ЄБРР, від уряду Канади.
Своєю чергою Максим Орищак, аналітик компанії “Центр біржових технологій” (ЦБТ) каже, що основними причинами погіршення боргової стійкості України стали збільшення бюджетного дефіциту, серйозне зниження ВВП і девальвація обмінного курсу.
“Державний борг України продовжує систематично зростати, і виплати за ним покривають лише відсотки з обслуговування боргу”, - каже він.
За його словами, наразі наше завдання полягає в тому, щоб запобігти відпливу грошових коштів та зберегти достатній рівень покриття імпорту на три місяці. Ми дотримуємося формальних показників, щоб уникнути дефолту та продовжувати функціонувати. Захід зацікавлений у тому, щоб в Україні не стався дефолт. Якщо наша країна збанкрутує, позичальники не отримають свої гроші, а фінансування стане неможливим, що призведе до поразки у війні та наближення агресора до кордонів Європи. Такий сценарій Заходу не вигідний, адже Україна є лінією фронту, яку необхідно підтримувати, щоб не допустити наближення Росії.
Водночас після закінчення війни кредитори згадають про нашу заборгованість і вимагатимуть негайного повернення своїх коштів. Тому деякі експерти в Україні вважають, що ми маємо зараз поки війна триває домагатися кращої реструктуризації на вигідних нам умовах.
“Уряд пролонгував сплату боргів лише на два роки, списання взагалі не добився. Відсотки за кредитами ми наразі не сплачуємо, вони продовжують нараховуватись.”, - каже Олексій Кущ, експерт аналітичної компанії “Об’єднана Україна”.
На його думку, Україні потрібно домогтися реструктуризації на кращих умовах. Треба домовитись про списання 50% боргу, реструктуризацію суми, що залишилася на 15-20 років і зниження державного обслуговування боргу до 2-3%.
“Після закінчення війни наші кредитори зможуть наполягати на терміновій сплаті своїх боргів. Поки вона триває, можна домовлятись про реструктуризацію, після закінчення війни це буде зробити важче”,- резюмує він.
Вікторія Хаджирадєва