За два місяці поточного року Україна збільшила зовнішню торгівлю порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Завдяки чому Україна збільшила товарообіг у поточному році? З якими країнами вона торгує, що ми пропонуємо торговим партнерам, а що вони нам та які є перспективи на майбутнє?
Хто наші торгові партнери та чим торгуємо?
За два місяці поточного року товарообіг України становив 16,8 млрд дол. Це на 2% більше за аналогічний період минулого року. Водночас, на жаль, імпортуємо ми більше ніж експортуємо. За інформацією Державної митної служби, в Україну імпортували товарів на суму 10 млрд дол., а експортували – на суму 6,8 млрд дол. До трійки лідерів серед країни, з яких найбільше імпортували товарів в Україну входить: Китай (2 млрд дол.), Польща (1,1 млрд дол.) та Німеччина (769 млн дол.).
Своєю чергою, до трійки лідерів, які експортували з України входять: Польща (649 млн дол.), Іспанія (624 млн дол.) та Китай (504 млн дол.).
Якщо говорити про те, чим торгуємо, то у загальних обсягах завезених у січні-лютому 2024 р. товарів 67% склали: машини, обладнання та транспорт (3,5 млрд дол.), продукція хімічної промисловості (1,8 млрд дол.), паливно-енергетична продукція (1,3 млрд дол.). До трійки товарів, що найбільш експортуються з України, увійшли: продовольчі товари (4,5 млрд дол.), метали та вироби з них (726 млн дол.), мінеральні продукти (587 млн дол.).
Наразі поки що ситуація із зовнішньою торгівлею є кращою, ніж минулого року. За даними Мінекономіки, експорт товарів з України за 2023 р. скоротився до мінімуму за 20 років - на 18,7% до 35,8 млрд дол. За інформацією Держстату, менший обсяг експорту Україна мала лише 2005 р. – 34,2 млрд дол. На відміну від експорту, імпорт у грошовому обчисленні минулого року зріс на 12,5% і становив 62,2 млрд дол.
Загалом, минулого року в Україні спостерігався значний дефіцит торгівлі товарами на суму 26,4 млрд дол. Його викликали два ключові чинники – проблеми у логістиці та потреби оборони у 2023 р.
Експорт збільшився завдяки морському коридору
За інформацією Мінекономіки, Україна за перший місяць 2024 р. експортувала найбільший обсяг товарів із початку повномасштабного вторгнення - 12 млн тонн продукції, зокрема 8,7 млн тонн було вивезено морським транспортом.
“Ми дуже близькі до виходу на довоєнні фізичні обсяги експорту. У січні 2024 р. Україна експортувала 12 млн тонн продукції. Це лише на 2 млн тонн менше, ніж у довоєнному січні 2022 р.”, - сказала перша віцепрем'єрка - міністерка економіки Юлія Свириденко.
Очільниця Мінекономіки вважає, що нормалізація страхового ринку в торгівлі є наріжним елементом відновлення експорту продукції з доданою вартістю, і наразі метою є вихід не лише на довоєнні обсяги експорту, а й на більший виторг, чому посприяє вільне відправлення українських контейнерів морем.
“А це буде можливо лише тоді, коли страховий ринок для морських перевезень відновиться. Тому для нас так важливо, що страхування стає більш доступним і фактично використовується для експорту української продукції”,- зазначила перша віцепрем'єрка.
Своєю чергою прем’єр-міністр України Денис Шмигаль теж звернув увагу на те, що у січні 2024 р. Україна вийшла на довоєнні обсяги експорту морем, а по загальному обсягу експорту вже наближається до показників, які були до повномасштабного вторгнення.
“Вже пів року працює український морський логістичний коридор. Пів року тому ми зняли блокаду Чорного моря й активізували українську морську торгівлю”,- нагадав він.
Очільник уряду України зауважив, що паралельно з цим вдалося запустити проєкт щодо страхування українського експорту від воєнних ризиків.
Він пояснив, що мова йде саме про страхування суден, які заходять у порти України.
“Новим зерновим коридором вже пройшли понад 660 кораблів, які перевезли близько 20 млн тонн вантажів до 32-х країн світу”,- повідомив Шмигаль.
Україна вже експортувала тимчасовим “зерновим коридором” майже 15 млн тонн вантажів. За його словами, 70% з цих вантажів – це аграрна продукція українських сільгоспвиробників.
Шмигаль підкреслив, що збільшення експорту посилює економіку країни. За його словами, у перший місяць 2024 р. в державний бюджет надійшло на 14% більше податків і на 30% більше митних платежів, ніж планувалося.
“Загалом до загального фонду державного бюджету надійшло 116 млрд грн, а разом збори в загальний і спеціальний фонд склали 154,2 млрд грн”, - сказав Шмигаль.
Перспективи на майбутнє
Якщо говорити про перспективи розвитку експорту на майбутнє, то, наприклад, з ЄС розширення навряд чи чекає нас у цьому році.
Так, торговий представник України Тарас Качка, вважає, що у 2024 р. немає підстав думати, що український експорт аграрної продукції до ЄС зростатиме - навпаки, він десь навіть знижуватиметься з можливими поодинокими винятками.
Водночас він нагадав про наявну домовленість про те, що ЄС ще на рік продовжить дію зазначених вище автономних торговельних заходів, які передбачають незастосування всіх мит будь-якого характеру, тарифних обмежень тощо, ще на 12 місяців.
“Збереження лібералізації торгівлі з ЄС необхідне Україні, щоб показати потенційним інвесторам, що європейський ринок для України відкритий, оскільки країна вступає до ЄС, і це середньострокова і довгострокова перспектива”, - сказав він.
За його словами, Київ готовий до дебатів із сусідніми країнами ЄС, які заявляють про ризики агроекспорту з України. Думки противників - це більше про те, що Європейська комісія має детально вивчати весь товарний експорт України, щоб чітко зрозуміти, завдає він шкоди чи ні, вважає він.
“Ми за таку увагу, тому що чим уважніше дивишся на торговельні потоки, тим більше розумієш, що шкоди як такої немає, що це зміна торгівлі - вона на користь ринку ЄС”, - наголосив Качка.
На його думку, загалом торгівля України з ЄС вже більш-менш стабілізувалася після зупинки дії заходів торговельного захисту щодо українського експорту.
“Грубо кажучи, ми свій потенціал, якого бояться (окремі країни ЄС. - ред.), розкрили, тому не буде далі підстав казати, що ми ще стрибнемо (у нарощуванні експорту. - ред.), як у 2022 р. загалом та у 2023 р. частково за деякими товарами. Уже торгівля більш-менш стабілізована, і це дає змогу сказати, що, дивіться, ми десь на якомусь уже гармонійному рівні”,- зазначив Качка.
Тож, якщо Україна хоче розширювати експорт, то навряд чи робитиме це за рахунок ринку ЄС. А це означає, що треба звернути увагу на інші ринки.
Вікторія Хаджирадєва